- •Особливості функцій науки теорії держави і права.
- •Дискусійність питань щодо теорій та передумов і причин виникнення держави.
- •Проблема визначення поняття «держава» та формування її ознак на сучасному етапі розвитку суспільства
- •Загальні ознаки держави
- •2. Форма державного правління має основне значення для вивчення правового регулювання організації і функціонування держави.
- •Особливості визначення і класифікацій функцій держави
- •Проблемні питання структури механізму держави у зв'язку з введенням в Україні різних форм власності
- •Правова держава і громадянське суспільство та дискусійність питань про роль держави у створенні громадянського суспільства.
- •Проблемні питання походження права.
- •Особливості визначення права з погляду теорії природного права, у нормативному розумінні, соціологічної та психологічної теорій.
- •Місце і роль принципів права у законотворчій діяльності держави.
- •За формою нормативного виразу
- •Нормативно-правові акти та дискусійність питань щодо співвідношення їх видів.
- •Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права
- •Проблема поділу права на галузі
- •Особливості правових норм і їх характеристика
- •Методологічні проблеми визначення правових відносин
- •Особливості структури (складу) правових відносин і характеристика її елементів.
- •Особливості підстав (юридичні факти) виникнення, зміни і припинення правових відносин і їх види
- •Особливості поняття «склад правопорушення» і його співвідношення з ознаками правопорушення
- •Неоднозначність думок і визначень щодо поняття юридичної відповідальності.
- •Підстави юридичної відповідальності та її відмінність від інших видів державного примусу.
- •Зміст і значення Конституційного принципу юридичної відповідальності-презумпції невинності громадян.
- •Призначення процесуального права і проблеми визначення його системи.
- •Особливості процесуальних норм та їх об'єктивізації (розміщення) у законодавчих актах.
-
Нормативно-правові акти та дискусійність питань щодо співвідношення їх видів.
Нормативно-правовий акт — це офіційний акт-документ компетентних суб'єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою. Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності.
Ознаки нормативно-правового акта:
• приймається уповноваженими суб'єктами правотворчості (державними правотворчими органами або народом);
• виражає державну волю домінантної частини населення або всього народу;
• завжди містить нові норми права чи змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;
• приймається відповідно до певної процедури;
• має форму письмового акта — документа, певні реквізити та структуру (преамбула, глави, розділи, статті, частини, пункти);
• публікується в офіційних спеціальних виданнях, в яких текст акта має бути автентичним офіційному зразку цього акта.
Нормативно-правові акти класифікуються за різними критеріями:
1. За юридичною силою: закони та підзаконні нормативні акти.
2. За сферою дії: загальні, спеціальні та локальні.
3. За часом дії: постійні і тимчасові.
4. За характером волевиявлення: акти встановлення норм права, акти зміни норм права та акти скасування норм права.
5. За суб'єктами ухвалення: акти органів держави; акти, прийняті народом у процесі референдуму; спільні акти органів держави і недержавних утворень.
6. За галузевою належністю: цивільні; кримінальні; адміністративні; кримінально-процесуальні та ін.
7. За зовнішньою формою вираження: закони; укази; постанови; рішення; розпорядження; накази тощо.
Види нормативно-правових актів за юридичною чинністю:
• закони;
• підзаконні нормативні акти.
Юридична чинність нормативно-правового акта визначається Конституцією і Законом про нормативні акти. Юридична чинність нормативно-правового акта — це його специфічна властивість мати точно позначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормотворчості.
Види нормативно-правових актів за сферою дії:• загальні;• спеціальні;• локальні.
Види нормативно-правових актів за характером волевиявлення: • акти встановлення норм права; • акти заміни норм права; • акти скасування норм права.
Види нормативно-правових актів за галузями законодавства:
• цивільні; • кримінальні; • адміністративні; • кримінально-процесуальні; • адміністративно-процесуальні та ін.
Співвідношення нормативно-правового акта з актом застосування та актом тлумачення норм права
Спільним у нормативно-правових актів, актів застосування та актів тлумачення норм права є те, що:
• у поєднанні вони утворюють так звану "тріаду" правових актів;
• усі правові акти мають юридичну силу, державно-владний обов'язковий характер;
• усі види правових актів можуть походити від одних і тих самих органів та посадових осіб (парламенту, уряду, глави держави, міністерства тощо).
Нормативно-правовий акт відрізняється від інших правових актів, зокрема актів застосування норм права та інтерпретаційних актів (актів тлумачення) тим, що:
• нормативно-правовий акт містить норми права, тобто приписи для невизначеного кола суб'єктів. Інші юридичні акти ніколи не встановлюють норми права, зокрема правозастосовчі акти — індивідуальні приписи, що адресовані персонально до зазначених у них осіб, а акт тлумачення дає лише роз'яснення змісту чинних норм права;
• нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, він поширює свою дію на всіх суб'єктів права, тоді як акт застосування має індивідуальну спрямованість, поширює чинність норми права на конкретну ситуацію, стосується конкретних осіб;
• нормативно-правовий акт призначений для багаторазового використання, а акти застосування мають одноразову чинність;
• акт застосування норм права та інтерпретаційний акт приймаються на основі нормативно-правового акта;
• акт застосування включає обов'язок підкорення — виконати сформульоване у справі рішення;
• акт тлумачення норми права не містить нових нормативних приписів, він є уточнювальним судженням про вже наявну норму права;
• нормативно-правові акти виражають метод загальнонормативного, абстрактного правового регулювання, а інші правові акти — метод індивідуального (казуального) регулювання;
• нормативно-правові та інтерпретаційні акти завжди мають документальну форму вираження, а акти застосування — не завжди.