3.6 Контрольні питання
Що таке комплектний розподільний пристрій? Що входить у комплект?
Які переваги КРУ?
З яких частин складається комірки КРУ? Яке їх призначення?
Які блокування від неправильної дії персоналу передбачені в комірці КРУ?
Опишіть особливості конструкції вимикача ВР.
Яким чином відбувається гасіння дуги електричного струму при відмиканні вимикача ВМП-10, ВР ?
За рахунок яких конструктивних новинок були значно зменшені габарити викатного візку вимикача ВР у порівняні з викатник елементом вимикача ВМП?
Що таке привод вимикача? Які основні функції приводу?
Які існують типи приводів вимикачів? Який елемент приводу призначен для вимикання ?
10. Опишіть особливості конструкції електромагнітного приводу типу ПЭ.
11. Які особливості конструкції електромагнітного приводу вимикача ВР.
12. В чому відмінність приводу ВР від приводу ПЭ? Як фіксуються крайні положення приводу?
13. За рахунок яких конструктивних рішень підвищена безпека персоналу при виникненні КЗ у шафі КУ-10Ц?
3.7 Зміст звіту про роботу
1. Короткий опис комірки КУ-10Ц.
2.Перелік апаратів, які розміщені у релейному відсіку та на його зовнішній панелі. Висновки щодо типу шафи та виду релейного захисту.
3.Письмові відповіді на контрольні питання.
4.Висновки щодо досягнення поставленої мети.
3.8 Додаток
Робота 4. Дослідження способів синронізаціі і режимів роботи генератора в електричній системі
4.1 Мета роботи - вивчення методів синхронізації генератора з мережею електричної системи, одержання практичних навичок здійснення точної синхронізації і напівавтоматичної самосинхронізації, ознайомлення з умовами роботи генератора в системі.
4.2 Програма роботи
При підготовці до роботи необхідно вивчити:
умови проведення точної синхронізації і прилади, за допомогою яких контролюють виконання цих умов;
принцип самосинхронізації;
пристрій і роботу реле ИРЧ-01, що забезпечує автоматичне вмикання генератора при самосинхронізації;
зрівняльні струми, можливі при синхронізації різними способами;
переваги, недоліки та область застосування кожного способу синхронізації;
схему лабораторного стенду;
умови зміни активної і реактивної потужностей, що віддаються генератором в електричну систему;
Література: /І/, с. – 75-81
4.3 Методичні вказівки
4.3.1. Синхронізація.
При підключенні генератора до мереж енергосистеми конче необхідно виконати наступні вимоги:
UГ = UC-- рівність абсолютних величин фазних напруг.
–рівність кутових частот
обертання.
=
—збіг
векторів напруг одноіменних фаз.
Перша вимога задовольняється одночасним підйомом числа обертів та величини струму збудження.
Друга вимога виконується за рахунок збільшення подачі пару в турбіну (збільшення числа обертів гончого двигуна в лабораторії)
Третя – завдяки наявності такого прибору, як синхроноскоп, за допомогою якого можна визначити мить, коли однойменні фази напруг генератора та мережі співпадають (рисунок б).
Вимога, щодо однаковості чергування фаз, виконується під час зборки схеми підключення синхроноскопу.
а) б)
Рисунок 4.2. Синхронізація:
а) контур, де циркулює зрівнювальний струм ІУР; б) вектори фазних напруг мережі та генератора.
Недотримання будь-якого правила приводить до виникнення у контурі генератор—енергосистема надмірних зрівнювальних струмів, які можуть призвести до тяжких аварій не тільки генератора, що синхронізується, але й порушити нормальну роботу енергосистеми.
Дійсно, якщо вмикання генератора станеться у мить, коли вектори напруги однойменних фаз будуть у протифазі, в контурі (рисунок а) синхронізації під дією практично алгебраїчної суми двох фазних напруг виникне зрівняльний струм ІУР , що майже вдвічі перевищить струм КЗ, тому що він обмежується тільки опором самого генератору ХГ – опір системи ХС практично наближається до нулю завдяки великої кількості генераторів електростанції та енергосистеми підключених паралельно:
Точна синхронізація має наступні вади:
- складність процесу підгонки по частоті, а також, по модулю й фазі напруги;
- значна тривалість процесу - від мінут до десятків мінут при аваріях у системі, що супроводжуються глибокими змінами напруги й частоти;
- можливість механічного пошкодження генератора та турбіни при включенні з великим кутом розходження векторів напруг.
С п о с о б самосинхронізації позбавлено цих вад завдяки тому, що генератор вмикається в енергосистему не збудженим як тільки різниця частот при розгоні знизиться до 1-2Гц. При цьому виникає зрівняльний струм, що не перевищує струм КЗ. Завдяки взаємодії цього струму із залишковою напругою ротору, генератор утягувається в синхронізм після чого в обмотку збудження автоматично подається струм від збудника.