- •Міністерство освіти науки молоді та спорту україни
- •Реферат
- •1. Кореляційний аналіз
- •1.1. Встановлення наявності лінійного зв'язку між експериментальними даними 1
- •1.2. Встановлення наявності лінійного зв'язку між експериментальними даними 2
- •2. Лінійний регресійний аналіз
- •2.1. Знаходження коефіцієнтів регресії та аналіз рівняння регресії
- •Знаходимо значення коефіцієнтів нормальних рівнянь:
- •3. Представлення експериментальних дених формулами без використування мнк
- •3.1. Вибір емпіричної формули. Метод вирівнювання
- •4. Визначення параметрів емпіричної формули
- •4.1. Визначення коефіцієнтів емпірічної залежності методом обраних точок
- •4.2. Визначення коефіцієнтів емпірічної залежностіметодом середніх
- •5. ІнтерпоЛяція функцій
- •5.1. Постановка задачі інтерполяції
- •5.2. Визначення значень параметрів при заданич умовах методом параболічної інтерполяції
- •5.3. Визначення значень параметрів при заданих умовах метод ом Лагранжа
- •1. Значення
- •2. Значення
- •3. Значення cp
- •1. Значення
- •2. Значення
- •3. Значення cp
- •1. Значення
- •2. Значення
- •3. Значення cp
- •5.4 Зворотня інтерполяція
- •З табл..14 видно, що для розрахунків краще використовувати поліном меншої степені, бо він дає меншу похибку. Висновки
- •Список використаних джерел
3. Представлення експериментальних дених формулами без використування мнк
3.1. Вибір емпіричної формули. Метод вирівнювання
Метод вирівнювання полягає в зміні функції y = F(x)таким чином, щоб перетворити її в лінійну функцію. Досягається це шляхом заміни змінниххіуновими зміннимиX=q(x,y)іY=g(x,y), що вибираються так, щоб утворилося рівняння прямої лінії:
|
Y = a + b Х |
|
Обчисливши значення Xi іYi по заданимxiіyi, наносять їх на графік (діаграму) із прямокутними координатами (X, Y). Якщо побудовані таким способом точки розташовуються поблизу прямої лінії, то обрана емпірична формулаy=F(x)підходить для характеристики залежностіy=f (x).
По експериментальним даним 1 будуємо графік залежності y = a + bx (графічна частина, стор. 2), отримані точки не укладаються на пряму, отже, даною емпірічною формулою не можна описати експериментальні дані.
Порівнюючи вид отриманої залежності з відомими, можна припустити, що для опису даної залежності можна використати такі емпіричні формули:
y= a + bx2 , |
(3.1.1) |
y= aebx , |
(3.1.2) |
y= a + b/x , |
(3.1.3) |
Перевіримо можливість використання емпіричної формули (3.1.1). За табл. 6 будуємо графік у координатах (X,У) (графічна частина, стор. 4). Як видно, отримані точки не укладаються на пряму, отже, даною емпірічною формулою не можна описати експериментальні дані.
Аналогічно, перевіряємо можливість використання емпіричної формули (3.1.2). За табл. 10 будуємо графік у координатах (Х,Y) (графічна частина, стор. 5). Очевидно, що отримані точки не укладаються на пряму, отже, даною емпіричною формулою не можна описати нашу залежність.
Тепер перевіримо можливість використання емпіричної формули (3.1.3).
За значеннями табл. 8 будуємо графік у координатах (Х,У) (графічна частина, стор. 6). Очевидно, що точки добре укладаються на пряму, що доказує можливість застосування формули (3.1.3) для опису експериментальних даних.
4. Визначення параметрів емпіричної формули
4.1. Визначення коефіцієнтів емпірічної залежності методом обраних точок
Для визначення коефіцієнтів формули (3.1.3) використовуємо її лінійний вид. Значення зміннихУ = y іX =1/ xберуться з табл.8. Графік залежностіY=f(t)приведено на мал. 4. Якнайближче до цих точок поводимо наближаючу пряму. Виберемо на прямій довільні точкиN1(X1,y1)іN2(X2,y2),. Координати цих точок N1 (0,5; 2,6), N2(10;11,8) підставимо в лінійний вид і одержимо таку систему:
Розв'язавши систему рівнянь, знайдемо значення коефіцієнтів формули:
a = 2,1158;
b = 0,9684.
Переходячи до початкового виду нелінійної залежності, одержимо остаточний вид емпіричної формули:
y = 2,1158 + 0,9684/x.
Порівняння значень , обчислених по цій формулі, з дослідними данимиyi приведене в табл. 12.
Таблиця 12
|
x |
y |
|
у – |
(у –)2 |
1 |
3,0 |
2,4 |
2,4386 |
-0,0386 |
0,00149 |
2 |
1,5 |
2,7 |
2,7614 |
-0,0614 |
0,00377 |
3 |
0,5 |
3,9 |
4,0526 |
-0,1526 |
0,02329 |
4 |
0,2 |
7,0 |
6,9578 |
0,0422 |
0,00178 |
5 |
1,0 |
3,1 |
3,0842 |
0,0158 |
0,00025 |
6 |
2,0 |
2,6 |
2,6 |
0 |
0 |
7 |
0,8 |
3,3 |
3,3263 |
-0,0263 |
0,00069 |
8 |
0,1 |
11,8 |
11,8 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
0,03127 |