Міністерство освіти і науки україни

Кримінальне

право України

Особлива частина

Навчальний посібник

За редакцією О.М.Омельчука.

Київ . 2010

1



ББК ***

УДК ***

***

Рекомендовано Міністерством освіти і науки

України як навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів

(Лист №1.4/18-Г-30.1 від 09.01.09)

В. К. Грищук – перший проректор Львівського державного універ-

ситету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, Заслуже-

ний юрист україни

О.М Костенко – завідувач відділом Проблем кримінального права

і кримінології, судоустрою, д.ю.н., професор, Заслужений діяч науки і

техніки україни, академік аПрн україни

Рецензент:

***

кримінальне право україни. особлива частина: навчальний посіб-

ник. – За редакцією о.М. омельчука. – к.: алерта ; кнт ; ЦуЛ, 2010. –

496 с.

ISBN 978-966-2183-**-* (алерта)

ІSBN 978-966-***-***-* (КНТ)

ІSBN 978-966-***-***-* (ЦУЛ)

у навчальному посібнику системно та у відповідності до чинного

кримінального кодексу україни викладено питання та основні поло-

ження його особливої частини.

Для студентів, аспірантів та викладачів юридичних навчальних

закладів та юридичних факультетів навчальних закладів юридичного

профілю.

ББК ***

УДК ***

всі права застережені. Жодна частина цього видання не може

бути відтворена будь-яким способом та у будь-якій формі

без письмового дозволу власників інтелектуальних прав.

Правову охорону здійснює Центр правових досліджень Фурси.

ISBN 978-966-2183-**-* (алерта)

ІSBN 978-966-***-***-* (КНТ)

ІSBN 978-966-***-***-* (ЦУЛ)

© всеукраїнська асоціація видавців

«Правова єдність», 2010

2



Авторський колектив

Омельчук О. М. – к. ю.н., доцент, в. о. ректора Хмельницького

університету управління та права – глави 1, 14 (§ 1).

Клюєв М. М. – перший заступник Міністра внутрішніх справ

україни, к.ю.н. – глава 14 (§ 2).

Волкотруб С. Г. – к.ю.н., доцент, доцент кафедри Хмельницько-

го університету управління та права – глави 2, 7, 9, 10, 12, 16, 18, 19.

Ярін В. М. – к.ю.н., доцент, професор кафедри Хмельницького

університету управління та права – глави 15, 20 (§1), 21.

Виговський Д. Л. – к.ю.н., в. о. завідувача кафедри Хмельницько-

го університету управління та права – глава 11.

Налуцишин В. В. – к.ю.н., доцент кафедри Хмельницького універ-

ситету управління та права – глава 13.

Плисюк Н. М. – ст. викладач кафедри Хмельницького універси-

тету управління та права – глава 3.

Крушинський С. а. – ст. викладач кафедри Хмельницького

університету управління та права – глава 5.

Музика а. В. – ст. викладач кафедри Хмельницького університету

управління та права – глави 4, 17, 20 (§ 2).

Голдзіцький К. а. – доцент кафедри Хмельницького університету

управління та права – глави 6, 8.

3



Вступне слово

Докорінні зміни в соціально-економічній, політичній, духов-

ній сферах суспільного життя україни зумовили послідовне втілен-

ня демократичних принципів, пов’язаних із перспективою побудови

правової держави та реалізацією безумовного пріоритету загально-

людських цінностей. спираючись на загальновизнані принципи та

норми міжнародного права, наша держава активно проводить рефор-

ми в галузі законодавства, у тому числі й кримінального.

Юристами-вченими та практиками разом з політиками проведена

велика робота з вивчення міжнародного правового та законотворчого

досвіду боротьби зі злочинністю, результатом якої стало прийняття

верховною радою україни 5 квітня 2001 року нового кримінального

кодексу україни. Ця подія сприяла новому потужному поштовхові

в розвитку національного кримінального права.

кримінальне право україни – одна з найважливіших дисциплін

кримінального циклу. Прийняття і набрання 1 вересня 2001 року

чинності кримінальним кодексом україни зумовили низку проблем

його застосування як перед наукою кримінального права, так і перед

правозастосовчою практикою. Щоб забезпечити ефективну реаліза-

цію нового кримінального законодавства, необхідно якісно підготу-

вати фахівців високої кваліфікації. Це висуває високі вимоги до рівня

організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Досяг-

ненню цього завдання сприяє робота над методичним забезпеченням

навчального процесу, що дозволяє максимально активізувати пізна-

вальну активність.

наведене може служити обґрунтованою підставою для висновку

про важливість поглибленого вивчення кримінального права як в цілях

загальної юридичної освіти населення, так і особливо студентами, які

обрали майбутню спеціальність юриста. Знання положень криміналь-

ного права сприяє правовій свідомості та законослухняному вихован-

ню громадян.

студентам треба чітко усвідомити основні положення Загальної

частини кримінального права щодо предмету та методу цієї галузі

права, її систему та принципи, поняття злочину та його ознак. Доско-

нале вивчення Загальної частини кримінального права передба-

чає засвоєння студентами різних теоретичних концепцій, дискусій-

них положень, вміння критичного осмислення проблемних питань,

4

Вступнеслово

розвиток правового мислення, що допоможе правильно зорієнтуватися

в матеріалі і визначитися з конкретним обсягом інформації, потрібної

для точної і чіткої відповіді.

наріжним каменем кримінальної науки ще з XVIII століття є

вчення про юридичний склад злочину, який відіграє основну роль

у кваліфікації діяння і визначення в кінцевому результаті підстав

кримінальної відповідальності.

необхідним є також усвідомлення таких положень кримінально-

го права, як стадії вчинення злочину, співучасть у злочині, обстави-

ни, що виключають злочинність діяння. вивчення Загальної частини

кримінального права передбачає обов’язкове засвоєння положень, які

стосуються системи та видів покарання за вчинені злочини, загальних

засад та особливостей їх призначення, а також підстав звільнення від

кримінальної відповідальності та відбування покарання. Безперечно,

для правової обізнаності пересічного громадянина необхідно знати

про судимість та її правові наслідки.

не менш важливим є досконале вивчення особливої частини

кримінального права щодо встановлення кримінальної відповідаль-

ності та визначення покарання за конкретні види злочинів. Це спри-

ятиме правильній кваліфікації злочинів студентами, а також призна-

ченню відповідного виду і розміру покарання в ході практичного

застосування норм кримінального кодексу україни.

Предметом кримінального права завжди були суспільні відносини,

які виникають між державою та особою внаслідок вчинення злочину

та застосування покарання.

Підготовка фахівців-юристів для діяльності в умовах ринкової

економіки вимагає застосування різноманітних методик викладан-

ня та засвоєння навчального матеріалу. студент, як основна фігу-

ра в навчальному процесі, повинен сам активно прагнути прояв-

ляти ініціативу в пошуку форм і методів навчання, оволодіння

фахом. студенти, котрі отримують дипломи бакалавра, спеціаліс-

та та магістра права, повинні виходити із необхідності досконало-

го оволодіння кримінальним правом як фундаментальної, основної

галузі права.

враховуючи особливість програми навчального курсу з криміналь-

ного права для студентів фаху юриста та необхідність забезпечення

певного обсягу знань з кримінального права, навчальний курс перед-

бачає поряд з лекціями також самостійну роботу студентів.

5

Вступнеслово

Даний посібник пропонується для вивчення основ Загальної та

особливої частин кримінального права україни. Для поглибленого

вивчення кримінального права рекомендується звертатися до підруч-

ників, наукових статей, збірників постанов Пленуму верховного суду

україни, кримінального кодексу україни. тільки після цього, коли

у вас є потрібна теоретична база для засвоєння складнішого матеріа-

лу, необхідно приступати до вивчення монографічної літератури, яка

містить аналіз проблемних питань. Перелік основних та додаткових

джерел інформації визначено для кожної теми посібника.

навчальна дисципліна “кримінальне право україни” посідає

належне місце серед інших юридичних дисциплін в процесі фахо-

вої підготовки юриста, що визначається її провідним положенням

серед основних галузей права, законодавства та особливого значен-

ня для організації, існування і діяльності правової держави. отже, всі

студенти, незалежно від форми навчання та передбачених навчаль-

ною програмою форм і методів засвоєння окремих тем, повинні мати

достатньо повні знання з усіх зазначених робочою навчальною програ-

мою тем та положень кримінального права і законодавства.

К. ю.н., доцент,

в. о. ректора Хмельницького

університету управління та права

О. М. Омельчук

6

§1.Поняттяісистемаособливоїчастиникримінальногоправа

Г ЛА В А 1 .

ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА

ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ

КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА.

КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ

Глава 1.

§ 1. Поняття і система

Особливої частини кримінального права

Як зазначалося у главі 1 Загальної частини посібника кримінальне

право поділяється на дві частини: Загальну, яка визначає підставу

кримінальної відповідальності, поняття та стадії злочину, види пока-

рань, підстави звільнення від відповідальності та покарання тощо,

а також особливу, яка передбачає узагальнення низки правових норм,

котрі містять кримінально-правову заборону вчинення суспільно

небезпечних діянь.

Єдність та нерозривний зв’язок Загальної і особливої частин кк

полягає у неможливості застосування норм особливої частини без

врахування положень Загальної частини, зокрема неможливо кваліфі-

кувати діяння кількох злочинців, які спільно вчинили умисний злочин

без узагальнення положень, які врегульовують особливості кваліфі-

кації злочинів при співучасті, охарактеризованих на рівні Загальної

частини.

особлива частина кк україни – це система норм, які встановлюють

коло суспільно небезпечних діянь (дія чи бездіяльність), котрі визна-

ються злочинами, та види і межі покарань, які можуть бути застосовані

судом до осіб, які їх вчинили, а також спеціальні підстави звільнення

від відповідальності при позитивній пост кримінальній поведінці.

необхідно відмітити, що перелік складів злочинів, які містять-

ся у нормах особливої частини кк україни є вичерпним, тобто особа

не може бути притягнена до кримінальної відповідальності за діяння, яке

прямо не заборонене законодавством про кримінальну відповідальність.

Законодавець об’єднує норми особливої частини кк у певні

розділи, які розміщені між собою у чіткій послідовності залежно від

ступеня суспільної небезпечності діянь, які посягають на охоронювані

кримінальним законодавством суспільні відносини. Дане послідовне

7

Глава1.Поняттяісистемаособливоїчастиникримінальногоправа.Кваліфікаціязлочинів

розміщення розділів і є системою особливої частини і виглядає вона

наступним чином:

і. Злочини проти основ національної безпеки україни

іі. Злочини проти життя та здоров’я особи

ііі. Злочини проти волі, честі та гідності особи

іV. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи

V. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і

свобод людини і громадянина

VI. Злочини проти власності

VII. Злочини у сфері господарської діяльності

VIII. Злочини проти довкілля

IX. Злочини проти громадської безпеки

X. Злочини проти безпеки виробництва

XI. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

XII. Злочини проти громадського порядку та моральності

XIII. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних

речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я

населення

XIV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторкан-

ності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

XV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів

місцевого самоврядування та об’єднань громадян

XVI. Злочини у сфері використання електронно-обчислюваль-

них машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж

електрозв’язку

XVII. Злочини у сфері службової діяльності

XVIII. Злочини проти правосуддя

XIX. Злочини проти встановленого порядку несення військової

служби (військові злочини)

XX. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного право-

порядку.

узагальнення цієї системи дозволяє зробити висновок, що вона

побудована з урахуванням родового об’єкта злочинів. тобто в рамках

одного розділу особливої частини об’єднані склади злочинів, які

мають спільний родовий об’єкт.

родовим об’єктом є однорідна група суспільних відносин, яким

спричиняється, або створюється небезпека спричинення шкоди

в результаті вчинення злочинних діянь.

8

§1.Поняттяісистемаособливоїчастиникримінальногоправа

так, скажімо, у розділі і особливої частини кк україни містять-

ся норми, які встановлюють відповідальність за посягання на основи

національної безпеки україни. тобто родовим об’єктом усіх злочинів,

які містяться у цьому розділі є охоронювані кримінальним законом

суспільні відносини, які забезпечують національну безпеку украї-

ни. Цей об’єкт єдиний для цієї (однорідної) групи злочинів. він є

критерієм класифікації усіх злочинів і кримінально-правових норм,

які встановлюють відповідальність за їх вчинення. саме ця його влас-

тивість і є основою побудови особливої частини кк україни.

однак, не можна з впевненістю стверджувати, що ця думка є абсо-

лютно правильною. так, звичайно, як правило основним критерієм

класифікації злочинів і розміщення їх у розділи є родовий об’єкт, але

не він один. так, якщо брати, скажімо, злочини проти встановленого

порядку несення військової служби (військові злочини), то тут, очевид-

но, при виділенні даних складів злочинів до цього розділу мав відно-

шення не об’єкт, а спеціальний суб’єкт даного злочину. тому говорити,

що при систематизації особливої частини на розділи береться до уваги

лише родовий об’єкт – не зовсім вірно.

систематизація злочинів має важливе значення для спрощення

пошуку конкретних складів злочинів серед великої кількості норм особ-

ливої частини кк україни. а саме для того, щоб відшукати певний склад

злочину – достатньо встановити його родовий об’єкт, а відтак і визна-

чити розділ особливої частини кк, у якому знаходиться цей злочин,

а потім серед норм, які містяться в цьому розділі відшукати конкретний

злочин. наприклад, для того, щоб знайти у особливій частині кк такий

склад злочину, як “крадіжка”, необхідно визначити родовий об’єкт цього

злочину – охоронювані кримінальним законом суспільні відносини влас-

ності. встановивши, що цей родовий об’єкт поставлений законодавцем

під охорону у розділі VI особливої частини кк, відшукавши даний

розділ, ми відразу знаходимо ст. 185 кк україни (“крадіжка”).

Звичайно, що цим не обмежується значення систематизації особ-

ливої частини кк. Зокрема, вона встановлює значимість суспільних

відносин, які охороняються законом, має кодифікаційне значення тощо.

норми особливої частини кк україни за змістом поділяються

на групи:

1) забороняючі;

2) роз’яснюючі;

3) заохочувальні.

9

Глава1.Поняттяісистемаособливоїчастиникримінальногоправа.Кваліфікаціязлочинів

Забороняючі норми встановлюють пряму заборону під загро-

зою застосування відповідних санкцій вчиняти діяння, які окреслені

у рамках диспозиції відповідної норми. Ця група злочинів становить

переважну більшість серед усіх норм особливої частини кк (наприклад,

ч. 1 ст. 111 кк вказує, що за державну зраду особа карається позбав-

ленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років). у свою чергу ці

норми (за структурою) поділяються на два види: диспозиції та санкції.

роз’яснюючі – вказують на зміст тих термінів, які містяться

у диспозиціях кримінально-правових норм (наприклад, примітка

1 до ст. 364 кк дає нам визначення службової особи).

Заохочувальні норми передбачають можливість звільнення особи,

яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності у випадку

дотримання нею тих обов’язкових умов, які містяться у цих нормах

після вчинення злочину (так звана позитивна посткримінальна поведін-

ка). наприклад, відповідно до ч. 4 ст. 212 кк особа, яка вперше вчини-

ла діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звіль-

няється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення

до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові

платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчас-

ною сплатою (фінансові санкції, пеня).