Тема 3.

Теорія криміналістичного моделювання.

Криміналістичне прогнозування і криміналістична профілактика

1. Поняття криміналістичного моделювання

Моделлю розуміється, така подумка яка надається або матеріально реалізована система, яка, відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, здатна замінити його так, що її вивчення дасть нам нову інформацію про цей об'єкт.

В криміналістиці моделлю розуміється штучно створена матеріальна або ідеальна система, відтворююча і замінюючи досліджувану подію або окремі ситуації та обставини його вчинення.

Процеси моделювання (функції):

• створення, конструювання моделей шляхом відбору інформації відповідного напряму

• їх використання

• проведення різного роду модельних експериментів;

• формування суджень про досліджуваний реальний об'єкт;

• одержання нового знання.

Криміналістичне моделювання - як метод, який полягає у створенні уявної або матеріальної моделі, (що володіє необхідним для дослідження схожістю і перебувають у сфері кримінального судочинства з оригіналом), а також у наступному дослідженні цієї моделі в якості засобу отримання криміналістично значимої інформації, необхідної для розкриття, розслідування та попередження злочину.

2. Значення криміналістичного моделювання

Криміналістичне моделювання сприяє:  • розпізнання (криміналістичної діагностики) ознак злочину, визначенню видової належності скоєного, наявності в ньому ознак конкретного складу злочину, правильної кримінально-правової кваліфікації діяння; 

• обмеження злочинів від інших суспільно небезпечних діянь;  • виявлення та встановлення подій, досліджуваних у кримінальному процесі;  • виявлення та викриття осіб, що зникли з місця події після вчиненого ними правопорушення;  • встановлення особистості по трупу і останкам;  • виявлення потерпілих та свідків, місцезнаходження яких невідоме;  • розшуку викраденого майна, предметів, використаних при вчиненні суспільно небезпечних діянь;  • встановленню подій, які передували, супроводжували суспільно небезпечного діяння, пішли слідом за ним;  • встановлення мети, мотивів, обстановки, механізму злочинного і деяких видів поведінки різних осіб, утворених при цьому слідів;  • встановлення походження і зв'язки між фактами, їх тимчасової і просторової характеристики, усунення протиріч між фактами;  • визначення напряму пошуково-пізнавальної діяльності, формулювання загальних і приватних тактичних, організаційних, управлінських завдань, визначення засобів, шляхів і методів їх вирішення. 

3. Завдання криміналістичного моделювання

Завдання моделювання:

• завдання евристичного та пізнавального порядку: кодування, зберігання (за типовим або індивідуальним ознакою) інформації, необхідної для розслідування злочину; дослідження наявних даних по конкретній події, отримання додатково криміналістично значимої інформації.

• завдання, що ставляться до процесу організації і управління розслідуванням злочину, при вирішенні яких моделі виконують організаційно-управлінську, ретроспективну або прогностичну функції.

• завдання науково-дослідницького характеру, покликані в кінцевому підсумку забезпечити розробку і впровадження криміналістичних методик з розслідування окремих видів злочинів.

• завдання дидактичного плану, які вирішуються за допомогою впровадження моделювання як інструмент навчального процесу та методу вироблення оптимального варіанту підготовки фахівця з боротьби зі злочинністю.

По-перше, це завдання евристичного та пізнавального порядку (прикладного характеру), до яких можна віднести:

а) кодування, зберігання (за типовим або індивідуальним ознакою) інформації, необхідної для розслідування злочину;

б) дослідження наявних даних по конкретній кримінальній справі, отримання додатково криміналістично значимої інформації.

По-друге, завдання, що ставляться до процесу організації і управління розслідуванням злочину, при вирішенні яких моделі виконують організаційно-управлінську, ретроспективну або прогностичну функції.

По-третє, доцільно виділити завдання науково-дослідницького характеру (узагальнення слідчої, експертної та судової практики), покликані в кінцевому підсумку забезпечити розробку і впровадження криміналістичних методик з розслідування окремих видів преступленій1.

І нарешті, по-четверте, завдання дидактичного плану (навчально-педагогічного характеру), які вирішуються за допомогою впровадження моделювання як інструмент навчального процесу та методу вироблення оптимального варіанту підготовки фахівця з боротьби зі злочинністю.