Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінологія.doc
Скачиваний:
224
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
10.78 Mб
Скачать

§ 2. Протидія організованій злочинності

Організована злочинність стає суттєвим фактором посилення соціальної напруги та дестабілізації суспільних відносин, перешкод­жає оздоровленню економіки, впорядкуванню споживчого ринку, законодавчого регулювання процесів, що охоплюють ці сфери, сприяє деформації нових форм економічних відносин. Вона кинула виклик суспільству, поставила під загрозу здійснення перетворень, шо здійснюються в Україні.

Так, наприклад, заданими МВС України, лише у 2009 році було виявлено 379 організованих груп і злочинних організацій. З їх за­гальної кількості 237, або 62,5%, складали групи загальнокриміналь­ної спрямованості та 142 (37,5%) — економічної спрямованості. У 2009 р. було виявлено 27 злочинних груп з корумпованими зв'язками і 18 злочинних груп з міжнародними зв'язками. Всього організова­ними групами і злочинними організаціями за вказаний рік було вчи­нено 3514 злочинів, в тому числі 25 вбивств, 135 розбійних нападів, 20 бандитських нападів, 72 грабежі, 60 випадків хабарництва та низку інших злочинів.

Слід зауважити, що організована злочинність внаслідок бага­тьох чинників характеризується високою латентністю. Тому офі­ційна кримінальна статистика відображає лише надводну частину цього айсбергу.1

Основною метою боротьби з організованою злочинністю є:

а) встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація;

б) усунення причин і умов існування організованої злочинності.

Відповідно до діючого законодавства,завданнями боротьби з

організованою злочинністю є:

  • створення загальних правових і організаційних засад у сфері боротьби з організованою злочинністю, сприяння її попередженню та ліквідації;

  • визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;

  • встановлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що здійснюються ними;

  • встановлення обов'язків інших державних органів у сфері бо­ротьби з організованою злочинністю;

  • правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;

  • забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю.

До системи державних органів, які здійснюють боротьбу з ор­ганізованою злочинністю, відносяться:

а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинні­стю державні органи;

б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.

До державних органів, створених спеціально для боротьби з ор­ганізованою злочинністю, належать:

а) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинні­стю Міністерства внутрішніх справ України;

б) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організова­ною злочинністю Служби безпеки України.

В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можугь бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.

До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організо­ваною злочинністю, належать:

а) органи прокуратури;

б) митні органи та підрозділи Прикордонних військ України;

в) органи державної податкової служби та державної конт­рольно-ревізійної служби;

г) органи та установи виконання покарань. Боротьба з організованою злочинністю передбачає розробку та реалізацію комплексу спеціальних загальноорганізаційних, попе­реджувальних і правоохоронних заходів. Серед них важливе місце займають кримінально-правові, фінансові, оперативно-розшукові та деякі інші заходи, які повинні бути засновані на загальному ана­лізі кримінальної ситуації та її прогнозі. Взаємообумовленість ком­плексних заходів полягає в тому, що основний об'єкт боротьби — це самі організовані злочинні формування, а не окремі злочини, їх складна й розгалужена злочинна діяльність. У зв'язку з цим для до­сягнення даної мети особливу увагу слід приділяти таким питанням:

  • створенню правової основи, організаційних, матеріально- технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю;

  • організації міжнародного співробітництва у цій сфері;

  • виявленню та усуненню або нейтралізації негативних соці­альних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність і сприяють їй, зокрема: здійсни ти додаткові заходи з удосконалення управління державним майном, запобігання зловживанням у про­цесі приватизації, недопущення незаконного силового захвату під­приємств, організацій, житлового фонду, землі, запобігання зловжи­ванням у процесі банкрутства підприємств, що відносяться до різ­них форм власності;

  • запобіганню виникнення організованих злочинних угрупо­вань;

  • виявленню, розслідуванню, припиненню і запобіганню пра­вопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягненню винних до відповідальності незалежно від їх посад;

  • забезпеченню відшкодування шкоди фізичним та юридич­ним особам, державі;

  • запобіганню встановлення корумпованих зв'язків з держав­ними службовцями та посадовими особами, втягнення їх у злочинну діяльність;

  • протидії використанню учасниками організованих злочин­них угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масо­вої інформації;

  • запобіганню легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, і їх використання суб'єктами підприємницької діяльності для реа­лізації злочинних намірів.

Оскільки організована злочинність тісно пов'язана з корупцією осіб, що займають відповідальні посади, необхідно встановити обов'язковий порядок перевірки відомостей, що вказуються в дек­ларації відносно цінного особистого майна, що знаходиться в їх власності або користуванні.

- -

У зв'язку з тим, що організована злочинність тісно пов'язана з економічними відносинами, слід створити нову наукову дисципліну — економічну кримінологію.1

Практика боротьби з організованою злочинністю показує, що найбільш ефективні результати досягаються при комплексному ви­користанні засобів правоохоронних і контрольних органів. Необ­хідно застосовувати стратегічні заходи, такі як: удосконалення мето­дів збору оперативної інформації з метою встановлення злочинних співтовариств, характеру їх діяльності, взаємозв'язків між різними формуваннями; розробка методів, що дозволяє проникати в зло­чинні організації, захист свідків і потерпілих тощо.

При здійсненні зазначених заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України на­даються повноваження:

а) заводити оперативно-розшукові справи. Постанова про заве­дення справи затверджується начальником спеціального підрозділу;

б) на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних під­розділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформа­цію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зов­нішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб;

в) залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз ква­ліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінан­сових органів;

г) одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем і банків даних, створюваних Верховним судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерст­вами, відомствами, іншими державними органами України;

д) в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (не­залежно від форм власності) інформацію і документи. Витребувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не піз­ніше ніж протягом 10 діб.

За матеріалами оперативно-розшукової діяльності та кримі­нальних справ спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю мають право подавати до суду заяви про скасування реєстрації та припинення діяльності суб'єктів підприємництва, а також за наявності п ідстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому за­конодавством України.

При здійсненні боротьби з організованою злочинністю співро­бітники спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право:

а) за письмовим розпорядженням керівника відповідного спе­ціального підрозділу входити на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ (крім іноземних, дип­ломатичних представництв), незалежно від їх відомчої належності та форм власності, на контрольно-пропускні пункти прикордонних військ і митниць, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;

б) за постановою та з санкції відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з ор­ганізованою злочинністю, а у невідкладних випадках — з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком житлових) чи інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти й інші цінності фізичних та юридичних осіб, ви­лучати предмети та документи із складанням відповідного акта.

Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право, якщо інших заходів для розкриття організованої злочинності та при­тягнення винних до відповідальності недостатньо, використовувати штатних і нештатних негласних співробітників, які вводяться під ле­гендою прикриття в організовані злочинні угруповання до співро­бітництва учасників організованих злочинних угруповань на підставі письмового доручення та відповідно до нормативних актів Мініс­терства внутрішніх справ та Служби безпеки України. При цьому учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної від­повідальності та покарання, якщо він у процесі оперативно-розшу- кової діяльності, попереднього розслідування чи судового розгляду справ сприяє викриттю організованих злочинних угруповань і вчи­нених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, від­шкодуванню шкоди фізичним та юридичним особам і державі. За попередньою санкцією суду можна додатково використовувати спе­ціальні технічні засоби у випадках:

а) контролю, фіксації і документування розмов та інших дій осіб за наявності підстав вважати їх причетними до організованої зло­чинної діяльності;

б) фіксації та документування факту телефонної розмови між громадянами, надсилання листа або телеграфного повідомлення, без порушення таємниці змісту телефонної розмови, листа або те­леграфного повідомлення;

в) забезпечення особистої безпеки і безпеки житла, майна спів­робітників спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і Служби безпеки України, учасників кримінального судочинства, їх близьких родичів, за їх згодою, в разі загрози заподіяння їм шкоди у зв'язку з їхньою участю в боротьбі з організованою злочинністю.

В інших випадках спеціальні підрозділи по боротьбі з організо­ваною злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України застосовують технічні засоби в порядку, що визначається Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Слід зауважити, що, згідно п. З статті 15 закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинні­стю», фактичні дані, одержані та зафіксовані співробітниками спе­ціальних підрозділів із застосуванням технічних засобів, можуть бути використані як докази в судочинстві.

Велике значення в боротьбі з організованою злочинністю нада­ється також державним органам, що мають контрольні повнова­ження: Національному банку України, Антимонопольному комітету, Фонду державного майна, Державній податковій службі, Державній контрольно-ревізійній службі, митним органам України, а також іншим державним органам, що мають право контролю за дотриман­ням організаціями і громадянами законодавства України.

Розділ 1 1.

РЕЦИДИВНА ЗЛОЧИННІСТЬ