- •МІнісерство освіти та науки України
- •Тема 1. Політична система суспільства
- •Сутність і структура політичної системи
- •Функції і типологія політичних систем
- •1.3. Політична система України
- •Висновки
- •Політична система суспільства
- •Класифікація політичних систем
- •Зміни до Конституції України 2004 р.
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Тема 2. Держава у політичної системі суспільства
- •. Сутність, форми, структура та функції держави
- •Головні риси правової та соціальної держави
- •Висновки
- •Основні форми держав
- •Конституція України
- •Характерні риси республіканської форми правління
- •Основні риси правової держави
- •Тема 3. Громадянське суспільство
- •3.2. Ознаки та умови функціонування громадянського суспільства
- •Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •Висновки
- •Тема 4. Політичні режими
- •Сутність та типи політичних режимів
- •Ознаки демократичного політичного режиму
- •4.3. Політичний режим сучасної України.
- •Висновки
- •Політичні режими
- •Тема 5. Політичні партії, громадські організації та партійні системи
- •5.1. Політичні партії та партійні системи
- •1). За наявністю у політичних партіях достатньо чіткої ідеології:
- •2). За ставленням до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких суспільно-економічних відносин (тобто за ступенем сприйняття або неприйняття цього типу в цілому):
- •3). Якщо керуватися класовим підходом до оцінки соціальної спрямованості партійних програм, то політичні партії можна класифікувати на:
- •4). Залежно від специфіки офіційної та фактичної соціально-політичної ідеології:
- •5). За ставленням до релігії та свободи совісті:
- •6). За цивілізаційними ознаками:
- •7). За особливостями тлумачення оптимальних форм державного будівництва та інституційно-правового закріплення міжнародних інтеграційних процесів розрізняються партії, що виступають:
- •4. За обмеженнями національно-етнічного характеру на членство в партії або за фактичною перевагою серед членів партії представників певних етнічних груп населення виділяються партії, що представляють:
- •5. За територіальними межами фактичної діяльності політичні партії можна Темаяти на:
- •1. За своєю природою:
- •Взагалі ж у становищі українських партій чимало спільного:
- •5.2. Громадсько - політичні організації та рухи
- •Соціально-політичний устрій та політичне призначення, функції партії
- •Ознаки політичної партії
Політичні режими
Політичний режим – система засобів і методів здійснення політичної влади, форма взаємодії держави і громадянського суспільства.
Критерії |
Тоталітарний |
Авторитарний |
Демократичний
|
Законодавство |
Система законів мало розроблена |
Система законів мінімальна |
Розвинута система демократичних законів
|
Повноваження голови держави |
Практично не обмежені |
Фактично не обмежені |
Суворо обмежені законом
|
Представницькі органи влади |
Маріонеткові
|
Відсутні чи маріонеткові |
Мають широке коло повноважень
|
Принцип розподілу влади |
Формально признається
|
Знехтуван |
Реалізован |
Повноваження місцевих органів влади |
Формально широке |
Мінімальні |
Максимальні |
Партії |
Масова політична партія |
Правляча партія одержавлена
|
Багатопартійність |
Ідеологія |
Офіційна ідеологія одна |
Панування однієї ідеології |
Політичний плюралізм |
Права і свободи |
Дозволено те, що не має відношення до політики |
Дозволено тільки те, що вказано владою |
Дозволено все, що не заборонено законом
|
Опозиція |
Заперечується |
Не дозволена |
Діє легально
|
Тема 5. Політичні партії, громадські організації та партійні системи
5.1. Політичні партії та партійні системи.
5.2. Громадсько - політичні організації та рухи.
Вступ
Одним із головних інститутів політичної системи є партії. Як суб’єкт формування лагідних відносин вони великою мірою визначають характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику боротьби за владу, політичну стабільність суспільства.
Розвиток політичних партій, їхній громадянський статус і характер взаємодії з державою, ієрархія цих інститутів – найбільш суттєві критерії оцінки природи існуючого в країні політичного режиму. Це спеціальний інститут політичної системи, його функції тільки політичні.
Актуальність проблеми обумовлена наступними факторами:
по-перше, демократичним характером політичного життя. Політичні партії, громадські організації та рухи інтегрують інтереси громадян;
по-друге, складними процесами становлення багатопартійності, необхідністю створення правового поля його існування.
5.1. Політичні партії та партійні системи
Поняття політичної партії можна розкрити через виявлення її спільних та специфічних рис у порівнянні з політичними рухами, непартійними політичними організаціями, кланами, кліками тощо.
Політична партія - це громадсько-політична та ідеологічна організація певних суспільних верств та груп, яка має достатньо чіткі структури й веде боротьбу за завоювання, розподіл, утримання політичної влади або в інший спосіб безпосередньо здійснює вплив на неї. Відсутність будь-якої з наведених у даному визначенні ознак фактично перетворює партію на іншу за природою (тобто непартійну) інституцію.
Функціями політичних партій є:
1. Представництво інтересів певних соціальних верств і груп.
2. Соціальна інтеграція - розробка загальноприйнятої системи цінностей, "символу віри" (кредо), ідеології, а також мобілізація мас на підтримку цих цінностей.
3. Політична соціалізація - передавання традицій від одного покоління іншим, здійснення виховної діяльності.
4. Формування й добір кадрів.
5. Розробка та здійснення політичного курсу.
Виходячи із змісту, цілей діяльності, соціальної сутності та інших ознак політичних партій, можна дати ряд їх типологій.
В основі типологій політичних партій можуть бути різні критерії, вибір яких залежить від цілей дослідника (пізнавальних, інтерпретаційних, пропагандистських тощо) і того, що розглядається як суттєва ознака об'єкта дослідження, на базі якої будується класифікація. Для створення комплексної типології політичних партій доцільно згрупувати головні критерії їх класифікації у чотири блоки:
а) теоретико-ідеологічне підґрунтя та політична платформа партії;
b) соціальна база партії;
с) специфіка ґенези (процесу виникнення) та організаційних структур партії;
d) статус і роль партії у політичній системі та в суспільстві в цілому. (Див.: схема № 1).
Узагальнюючи та уточнюючи існуючі наукові підходи до класифікації політичних партій, можна запропонувати таку систематизацію типологій політичних партій.
1. Виходячи з особливостей теоретико-ідеологічного підґрунтя та політичної платформи партій, виділяється ціла низка їх типологій.