МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА ТА ЄКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Методичнi вказiвкi

Практичним заняттям і виконанням курсової роботи /розрахунково – графічної роботи/ на тему:

«Розробка генерального плану

житлового кварталу»

За дисципліною: «Планування міст i транспорт»

Розроблені відповідно Програми

підготовки бакалаврів напряму 0921 «Будівництво»

ОДЕСА – 2009

ЗАТВЕРДЖЕНО

Редакційно – видавничою

Радою ОДАБА

УКЛАДАЧІ: проф. Мішутін А.В.

доц. Чорна Л.В.

доц. Поліванов А.А.

асс. Дудник Л.В.

асс. Гапоненко К.А

РЕЦЕНЗЕНТИ: діректор ОФ Укргіпродор

Смолянець В.В.

проф. Лісенко В.А.

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК: зав.кафедрою

проектування, будівництва та

єксплуатації автомобільних доріг

проф. Мішутін А.В.

ЗМІСТ

IНДIВIДУАЛЬНА РОБОТА З ВИКЛАДАЧЕМ ..................................5

Тема 1. Розробка ситуаційного плану. Функціональне

зонування міських територій...........................................................6

Тема 2. Проектування вулиць, доріг, проїздів і

внутрішньоквартальних майданчиків..............................................8

Тема 3. Побудова генерального плану житлового

кварталу з урахуванням нормативних вимог................................12

Тема 4. Горизонтальна прив'язка будівлі ....................................14

Тема 4а. Вертикальна прив'язка будівлі на

конкретній геодезічній підоснові………………...............................15

Тема 5. Проектування внутрішньоквартальних

проїздів і майданчиків .................................................................17

Тема 6. Вертикальне планування ділянки.

Оформления схеми організації рельефу......................................21

Тема 7. Побудова поперечного профілю вулиці

за рівними позначками поверхні землі.........................................24

Тема 8. Розробка вертикального планування

ділянки методом проектних горизонталей....................................28

Тема 9. Забезпечення умов безпеки руху транспорту

і пішоходів при перетинанні перехрестя вулиць. Побудова трикутника видимісті.......................................................................34

САМОСТIЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

ДОДАТКИ.........................................................................................38

Додаток А…………………………………………………………….....38

Табл. А.1- Категорії територій за їх придатністю

для різноманітних видів будівництва……………………………….38

Табл А.2. Характеристика природних умов території

за придатністю для промислового будівництва.............................41

Табл. А.3. Характеристика природних умов територій за придатністю для розміщення комунально-складських зон..........43

Табл. А.4. Характеристика природних умов території за придатністю для розміщення садів і парків...................................44

Мал. А.5 - Україна. Містобудівие районування на підставі

природно-географічних і інженерно-будівельних умов……….…46

Мал. А.6 - Україна. Кліматичні зони…………………………………47

Додаток Б……………………………………………………………….49

Табл. Б. 1 - Умовні графічні зображення територій які проектуються і їх меж………………………………………………….48

Табл. Б.2 - Умовні графічні зображення на кресленнях

Генплану і транспорту……………………...………………………….49

Табл. Б.З - Відстані до підземних інженерних мереж…………….52

Табл. Б.4 - Розміщення гаражів і відкритих

автостоянок індивідуального автотранспорту…………….……....54

Мал. Б.5 - Перекладка підземних інженерних мереж

при реконструкції кварталу. Приклад…………………………….....55

Додаток В………………………………………………...………….….56

Табл. В. 1 - Категорії вулиць і доріг……….…………………………56

Табл. В.2 - Припустимі ухили і радіуси вертикальных

кривих при проектуванні проектних ліній повздовжнього

профілю вулиць ………………………………………………………..58

Додаток Г…………………………………………………….………….59

Мал. Г. 1 - Реконструкція історичної частини міста.

Прив'язка будівлі торгового центру на топогеопідоснові………..59

Мал. Г.2 - Реконструкция кварталу. Прив'язка житлового

будинку на складному рельєфі…………………………...…………60

Додаток Д……………………………………………………………….61

Елементарні задачі вертикального планування….……………….62

Додаток Е………………………………………………………………..65

Мал. Е. 1 - Приклад графічного оформления

креслєння організації рельефу……………………………………….65

Додаток Ж……………………………………………………………….66

Мал. Ж. 1 - Реконструкція кварталу. Приклад вертикального планування ділянки житлового будинку………………………….…66

Додаток И…………...…………………………………………………..67

Табл. И. 1 - Техніко-економічні показники генплану

цивільного будинку……………..………………………………………67

Додаток К………………………………………………………………..68

Мал. К. 1 - Приклад оформления індивідуального

завдання (КР)……………..…………………………………………….68

Мал. К. 2 - Приклад оформления індивідуального

завдання (РГР)...............................................................................69

Література……................................................................................70

Дані «Методичні вказівки...» укладені на основі навчальної Програми нормативної дисциплини «Планування мiст i транспорт» і являють собою провідну методичну допомогу для студентів при виконанні курсової роботи /розрахунково – графічної роботи - РГР/ «Розробка генерального плану житлового кварталу з посадкою 9-ти поверхового будинку секційного типу».

Інформаційні блоки (розділи) «Методичних вказівок...» розташовані у певній логічній послідовності, вони містять у собі пояснення і приклади виконання однієї або декілька проектних процедур. Довідкові матеріали для роботи вибрані з діючих нормативних джерел і у вигляді окремих додатків розміщенні наприкінці, після текстової частини.

Эфективність виконання окреміх розділів курсової роботи (РГР) за допомогою «Методичних вказівок...» повинна забезпечуватись цілеспрямованною самостійною роботою студентів при організаційній і методичній підтримці викладачів – керівників проекту.

Зразки курсової роботи (КР) і розрахунково – графічної роботи (РГР) приведені в Додатках «К1» і «К2».

СКЛАД ЗАВДАННЯ

• Ситуаційний план М 1:5000 ( М 1:10000) з умовними позначеннями до сітуаційного плану;

• Генплан житлового кварталу М 1:1000 з організацією рельефу, горизонтальною прив′язкою будівель, вертикальною прив′язкою визначенної в завданні будівлі, необхідним набором внутрішньоквартальних майданчиків та умовними позначеннями до генерального плану;

• Експлікація будівель і споруд;

• ТЕП до генерального плану;

• Поперечний профіль проїзду, провдовжний профіль проїзду;

• Фрагмент вишукування відмітки перетину червоних ліній кута кварталу;

• Фрагмент вулиці в М 1:500 з побудовой проектних горизонталей

Приклад виконання завдання: Додатки К1 і К2

IНДIВIДУАЛЬНА РОБОТА З ВИКЛАДАЧЕМ

Тема 1

Розробка ситуаційного плану. Функціональне зонування міських територій.

Державні будівельні норми України ДБН 360-92*«Містобудівництво. Планування і забудова міських і сільських поселень» розповсюджуються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.

Територія міста зафункціональним призначенням і характеромвикористовування підрозділяється на:

• сельбищну;

• виробничу (в тому числі зовнішнього транспорту);

• ландшафтно-рекреаційну.

Для визначення місцеположення ділянки генерального планурозробляютьситуаційний плані наводять розу вітрів дляданогонаселеногомісця.

Ситуаційний план виконують вмасштабі М 1:5000 (або 1:10000), на ньомувідображають розміщення (існуюче або проектне)територій, їх основні структурні елементи, зони відповідно з умовними позначеннями (табл. Б1Додаток Б).

Наприклад, длясельбищної території: загальноміський центр, ядро центра міста, житлова забудова, озеленена територія загального користування, сельбищний район, житловий район, житловий квартал;

• для виробничої території: -промислова зона, науково-виробнича, комунальна-складсъка, зона зовнішнього транспорту і т.п.;

• для ландшафтно-рекреаційної території: озеленена територія міста (може бути загального, обмеженого користування, специального призначення), курортна зона.

Розміщення об'єктів, які проектуються, необхідно виконувати відповідно з вимогами що доохороні навколишнього середовища /1/.Розміщення будівель, споруд і комунікацій не припустимо:

• на землях заповідників, заказників, водоохоронних зон і т.п.;

• на землях зелених зон міст (окрім об'єктів, що призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства);

• в перших зонах санітарної охорони джерел водопостачання, курортівгідрометеорологічних станцій;

• на земельных ділянках забруднених органічними і радіоактивними відходами, внебезпечнихзонахвідвалів вугільних шахт.

Санітарно-захисні розриви між сельбищною і курортною зонамиповинні бути неменш 500м, а вумовах реконструкції - неменш100метрів.

Промислові і сільськогосподарські об'єкти, які є джерелами забруднення атмосферногоповітря, потрібно розташовувати з підвітряної сторони повідношенню досельбищних територій. В районахз вираженим вітровим режимомпотрібно враховувати повторюваність і швидкість вітру.

Повторюваність вітру оцінюють розою вітрів (мал. 1). Данні для виконання рози вітрів приймаються по Додатку 4 :Будівельна кліматологія та геофизика СНиП 2.01.01-82 «Напрям та швидкість вітру»

На ситуаційному плані позначають ділянку генерального плану (див. мал.2).

Мал. 1. Роза вітрів.

Мал. 2.Ситуаційний план

Тема 2

Проектування вулиць, доріг, проїздів і внутрішньоквар -тальних майданчиків

Мережа вулиць і доріг у місті повинна забезпечувати швидкі і безпечні транспортні зв'язки усіх функціональних зон міста.

Залежно від транспортного призначення вулиці і дороги розподіляють на категорії (табл. В1, додаток В).

Міські вулиці і дороги виділяють з території забудови. Границі, що відокремлюють територію вулиць і доріг від території забудови, називаються червоними лініями.

Ширину вулиць і доріг слід визначати з урахуванням їх категорій та залежно від розрахункової інтенсивності руху транспорту і пішоходів, типу забудови, рельєфу місцевості, вимог охорони навколиш­нього природного середовища, розміщення підземних інженерних мереж, зелених насаджень і в межах червоних ліній приймати, м:

магістральні дороги                                        50-90

      магістральні вулиці:

                     загальноміського значення             50-80

                     районного значення                         40-50

вулиці місцевого значення (житлові)           15-35

селищні та сільські вулиці (дороги)             15-25

Основні елементи вулиць:

• проїжджа частина;

• тротуари;

• смуги зелених насаджень.

Проїжджа частина вулиці повинна забезпечувати можливість руху транспорту в двох напрямках і повинна мати не менше двох смуг руху (внутрішньомікрорайонні проїзди можуть бути односмужні), див. табл. В1 додатка В.

Тротуари, призначені для пішоходів, розміщаються, як правило, з обох сторін проїжджої частини, ширина їх приймається кратною 0,75 м (ширина руху для одного пішохода) залежно від інтенсивності пішохідного руху.

Смуги зелених насаджень на вулицях відділяють тротуари від проїжджої частини або розділяють смуги проїжджої частини різних напрямків.

Відстань від края основної проїзджої частини магистральних вулиць та доріг до лінії регулювання житловой забудови слід приймати не менш ніж 50 метрів, а при застосуванні шумозахистних пристріїв не менш 25 метрів.

Звичайно проектують вулично-дорожню сітку мікрорайону з урахуванням вимог нормативних документів, максимально зберігаючи природній рельеф на іншій території.

Сітка внутрішньомікрорайонних (внутрішньоквартальних) проїздів повинна забезпечувати:

• зручний під'ізд і підхід до будівель і споруд, зв'язок з міськими вулицями;

• дотримання санітарно-гігієнічних вимог;

• дотримання протипожежних вимог.

В'ізди на територію мікрорайонів і кварталів і наскрізні проїзди . повинні передбачатися на відстані не більше 300 метрів один від одного.

Протяжність внутрішньомікрорайонних проїздів повинна бути мінімальною. Для виключення транзитного руху автотранспорту в середині кварталу проїзди проектують тупиковими з обладнанням через кожні 100 метрів поворотних майданчиків шириною 6 метрів і довжиною 15 метрів.

Тупикові проїзди протяжністю не більше 150 метрів припустимо суміщати із тротуаром і приймати шириною не менше 3,5 метра з розворотними майданчиками 12 х 12 метрів або кільцевими об'їздами з радіусом по вісі проїзду не менше 10 метрів (див. мал. 3).

Проїзди, які ведуть до житлових будівель і пішохідні дороги слід розміщувати не ближче 5 метрів від стін житлових і громадських будівель.

До житлових будівель висотою 9 поверхів і більше і громадських висотою 5 поверхів і більше повинні бути передбачені проїзди шириною 3,5 метра з двох повздовжніх сторін багатосекційних будинків і зі всіх сторін односекційних будинків для проїзду пожежних машин.

Радіуси заокруглень проїжджої частини по краю тротуарів - не менше 12 метрів. Поперечний нахил проїздів - 0,020. Поперечний переріз - одно або двохскатний, випуклий. Повздовжні нахили приймають згідно з природнім рельефом, але не менше 0,004 (для асфальтних покрить) і не більше максимально припустимих нахилів (табл. В2, додаток В). Для пішохідного руху в середині мікрорайону, як правило, викори-стовують тротуари шириною 1,5 метра, а також грунтово-щебеневі доріжки через ділянки зелених насаджень.

Тротуари на внутрішньомікрорайонних проїздах влаштовують тільки зі сторони входу в будинок. Поперечний переріз тротуарів і проїжджої частини піді'здів до будівлі - односкатний, з поперечним ухилом 0,020. Висота бортового каменю тротуару - 150 мм.

При проектуванні забудови необхідно передбачувати будову слідуючих майданчиків:

- для дитячих ігор з розрахунку 0,7 м² на люд.;

- відпочинку старшого населения - 0,2 м² на люд.;

- занять фізкультурою 0,3 м² на люд.;

- господарських цілей - 0,4 м² на люд.;

- вигулювання собак - 0,3 м² на люд.;

-стоянки автомобілів - 0,8 м² на люд..

Найменша відстань їх до вікон будинків відповідно - 12, 10, 10 - 40, 20 і 40 метрів. Стоянки для автомобілів розміщують відповідно з табл. БЗ додатку Б.

Тема 3

Розробка генерального плану житлового кварталу з урахуванням нормативних вимог

При забудові вільних територій їх функціонально-планувальна і архітектурно - просторова організація, поверховість житлових будівель приймаються відповідно до архітектурно-планувальних особливостей і вимог забудови міста з урахуванням санітарно - гігієнічних, протипожежних, демографічних, архітектурно - композиційних і інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих умов будівництва.

Санітарно-гігієнічні вимоги:

а) інсоляція -

розміщення і орієнтація по сторонах світу житлових будинків, будівель дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, закладів охорони здоров'я і відпочинку повинні забезпечити безупинну тригодинну тривалість інсоляції в приміщеннях, передбачених санітарними нормами - житлових кімнат квартир, гуртожитків, готелів, ігрових і навчальних класів і та. ін. (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Відстані між будівлями для забезпечення інсоляції помешкань і території

Відстані, нормовані	Відстані, м, при поверховості будівлі, що затінює
	Від 2 до 4	5	9	16
Між довгими сторонами будівель	20	З0	48	80
Між довгими сторонами і торцями будівель, а також між торцями будівель 1 із вікнами з житлових кімнат	12	15	24	45

В умовах забудови будівлями 9 поверхів і більш припускається одноразова переривчастість інсоляції житлових приміщень за умови збільшення сумарної тривалості інсоляції на 0,5 часу.

У житлових будівлях меридіонального типу, де инсолюються всі кімнати квартири припускається скорочення тривалості інсоляції на 0,5 години.

б)провітрювання -

в III - IV кліматичних зонах необхідний захист будівель і територій від перегріву шляхом застосування:

• вільної, добре аеруємої забудови;

• озеленения й обводнювання;

• сонцезахисних засобів.

• в)вітрозахист -

заходи щодо регулювання вітрового режиму повинні бути спрямовані на пом'якшення мікроклімату в зонах відпочинку і на основних пішохідних шляхах застосуванням:

• закритої або напіввідкритої забудови;

• вітрозахисних екранів (будівель, загущених посадок дерев).

Повторюваність вітру оцінюють побудовою рози вітрів. Для цього дані повторюваності вітру відкладають у масштабі за румбами у напрямку відповідного вітру для липня і січня.

Протипожежні вимоги

Протипожежні відстані між житловими, суспільними і допоміжними будівлями промислових підприємств варто приймати згідно з таблицею 2 /чисельник/.

Протипожежні відстані від житлових, суспільних, адміністративно-побутових будівель до виробничих будівель промпідприємств, сільськогосподарських будівель і споруд варто приймати за знаменкиком таблиці 2.

Таблиця 2 Протипожежні відстані між будинками

Ступінь вогнестійкісті будівлі	Відстань у м, при ступені вогнестійкісті будівель
	I, II	III	IIIа, IIIб, IV, IVa, V
І,II	6 9	8 9	10 12
III	8 9	8 12	10 15
IIIа, IIIб, IV, IVa, V	10 12	10 15	15 18

Протипожєжні розриви до виробничих будівель із категорією виробництва по пожежній небезпеці А і Б необхідно збільшувати на 50%, а для категорії В - на 25% від табличних.

Відстані між стінами будівель без віконних прорізів припускається зменшувати на 20%, за винятком будівель ступеня вогнетривкості IIIа, IIIб, IV, IVa.

Відстані між будівлями I i II ступеню вогнетривкості припускається приймати менше 6 метрів, якщо стіна більш високого будинку є протипожєжною.

Демографічні вимоги

Розрахункову густоту населения рекомендується приймати: для малих міст 110 - 170 люд/га; для найбільшнх міст 190 - 220 люд/га відповідно для периферійної і центральної зон міста.

Густоту населения житлового району і житлового кварталу з повним комплексом закладів і підприємств місцевого обслуговування варто приймати в межах 180 - 450 люд/га; її варто диференціювати залежно від їх розміщення в структурі міста і приймати підвищену густоту населения - у центральній зоні міста, середню - у серединній і низьку - у периферійній зоні.

Тема 4

Горизонтальна прив'язка будівлі

Горизонтальна прив'язка будівлі здійснюється на підставі дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежиих, демографічних і інших вимог. Горизонтальна прив'язка будівлі визначається:

• типом забудови житлового кварталу (відкритий, закритий, напівкритий, вільна забудова);

• орієнтацією будівлі щодо сторін світу (меридіональна, широтна, проміжна);

• відстанями до існуючих будівель, споруд, вулиць і доріг, інженерних мереж, у тому числі, підземних (табл.а Б2 Додаток Б).

Горизонтальна прив'язка - це відстань у метрах від крайніх розбивочних вісей будівель до границь ділянки (мал. 7) або до існуючих будівель (споруд), червоних ліній, реперів.

Мал. 7. Горизонтальна прив'язка будівлі: 1 - будівля що проектується; 2, 3- існуюча будівля