- •2. Розрахункова схема холодильної установки і опис її елементів.
- •3. Розрахунок холодильної машини.
- •3.1 Вибір розрахункового робочого режиму
- •3.2 Побудова циклу холодильної машини
- •3.3 Тепловий розрахунок холодильної машини і характеристик компресора
- •3.4 Тепловий розрахунок теплообмінних апаратів
- •3.4.1 Розрахунок конденсатора
- •3.4.2 Розрахунок випарника
- •3.4.3 Розрахунок регенеративного теплообмінника
- •4.Автоматизація суднових холодильних установок
3.2 Побудова циклу холодильної машини
По визначеним температурам у діаграмі i-lgР для прийнятого холодоагенту (додаток 1.5, 1.6) будують робочий цикл холодильної машини, визначають параметри у вузлових точках циклу, які заносять в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 – Параметри холодоагенту у вузлових точках циклу
Вузлові точки |
Температура t, °C |
Тиск р, МПа |
Ентальпія i, кДж/кг |
Питомий об’єм v, м3/кг |
Агрегатний стан холодоагенту |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
Побудова циклу виконується у такій послідовності:
На діаграмі i-lgР наносять ізотерми tи, tк, tп, tвс , які визначають режим роботи машини. В області насиченої пари між пограничними кривими насиченої рідини (х=0) і сухої насиченої пари (х=1) ізотерми співпадають з ізобарами і є постійними, тобто t=const; Р=const .
В результаті побудови циклу отримують характерні точки:
7 – на перетині ізотерми t7 з ізобарою ри в області перегрітої пари, характеризує стан холодоагенту на виході із випарника;
1 – на перетині ізотерми з ізобароюри в області перегрітої пари, характеризує стан холодоагенту на всмоктуванні в компресор після РТО . Із рівняння теплового балансу точка 1 знаходиться на перетині ентальпії і1 з ізобарою ри в області перегрітої пари. Ізотерма, що проходить через точку 1 визначає на верхній пограничній кривій (х=1) температуру При відсутності РТО ізотерма t1=tвс=t7 ;
2 – на перетині адіабати S=const, яка проходить через точку 1, з ізобарою рк, характеризує стан холодоагенту в кінці стиску в компресорі;
3 – на перетині ізотерми tк (ізобари Рк) з верхньою пограничною кривою сухої насиченої пари (х=1), характеризує початок конденсації;
4 – на перетині ізотерми tп=t4 і ізобари рк в області переохолодженої рідини, характеризує стан холодоагенту на виході із конденса- тора. Перетин ізотерми tк з нижньою пограничною кривою насиченої рідини (х=0), характеризує кінець конденсації;
5 – на перетині ізотерми tп=t5 з ізобарою рк в області переохолодженої рідини, характеризує стан холодоагенту після РТО перед ТРВ. При відсутності РТО стан холодоагенту перед ТРВ характеризується точкою 4;
6 – на перетині ентальпії і=const, що проходить через точку 5 з ізотермою tи (ізобарою ри) в області вологої насиченої пари, характеризує стан холодоагенту після дроселювання в ТРВ.
Питомий об’єм v, м3/кг визначається тільки для точки 1 по ізохорі, що проходить через указану точку.
Цикл одноступінчастого стиску, що показаний на рис.2.1,б складається із слідуючих процесів:
6-7 – кипіння у випарнику при tи=const і ри=const з частковим перегрівом холодоагенту у випарнику при ри=const (від верхньої пограничної кривої сухої насиченої пари до точки 7);
7-1 – перегрів пари холодоагенту в РТО при ри=const;
1-2 – адіабатний стиск (S =const) в компресорі;
2-4 – процес відбору тепла в конденсаторі, де 2-3 – охолодження перегрітої пари до стану насичення (зняття перегріву) при рк=const;
3-4 – конденсація холодоагенту при tк=const і рк=const з частковим переохолодженням в конденсаторі при рк=const (від нижньої пограничної кривої насиченої рідини до точки 4);
4-5 – переохолодження рідкого холодоагенту в РТО при рк=const;
5-6 – дроселювання холодоагенту в ТРВ від тиску і температури конденсації рк , tк до тиску і температури випарювання ри, tи по лінії ентальпії і=const.