Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Osnovi_okhoroni_pratsi_-_Zhidetsky

.pdf
Скачиваний:
23
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
7.27 Mб
Скачать

На пожежота вибухонебезпечних об'єктах АУПС окрім сигналізації про

 

пожежу

можуть

видавати

команди

в

схеми

керування

автоматичними

установками пожежегасіння, димовидалення, оповіщення про пожежу, вентиляції,

 

технологічного та електротехнічного устаткування об'єкта.

 

 

 

 

АУПС за способом передачі повідомлення(сповіщення) про пожежу

 

підрозділяють на автономні та централізовані. В автономних установках АУПС

 

сигнал

тривоги «Пожежа»

від

сповіщувача

надходить

на

приймально-

контрольний прилад,

який

встановлюється у

приміщенні

з

цілодобовим

перебуванням чергового персоналу, а далі черговий телефонує на приймальний

 

пост пожежної охорони і передає необхідну інформацію. В централізованих

 

АУПС

сповіщення

про

 

пожежу

від

приймально-контрольних

приладів

передається через канал зв'язку(наприклад, канал пейджерного зв'язку чи радіоканал) на пульт централізованого нагляду пожежної охорони.

Одним з основних елементів АУПС є пожежні сповіщувачі— пристрої, що формують сигнал про пожежу. Розрізняють пожежні сповіщувачі ручної та автоматичної дії. Ручний пожежний сповіщувач (рис. 4.28, а) вмикає людина, що виявила пожежу, шляхом натискання на пускову кнопку. Вони можуть використовуватися для подачі сигналу про пожежу з території підприємства. Всередині будівлі ручні сповіщувачі встановлюються як додатковий технічний засіб автоматичної АУПС.

Автоматичні пожежні сповіщувачі спрацьовують без участі людини від дії на них чинників, що супроводжують пожежу: підвищення температури, дим, полум'я.

а

б

в

г

Рис. 4.28. Пожежні сповіщувачі:

а — ручний ИР-П; б — тепловий ИП105: в — димовий ИПД-1; д — полум'я ИП

Теплові пожежні сповіщувачі за принципом дії підрозділяються на: макси-

мальні (ИТ-Б, ИТ2-Б, ИП 105, СПТМ-70),

які спрацьовують

при

досягненні

першого значення температури повітря в місці їх встановлення; диференційні (HL

871-20), які

реагують

на

швидкість

наростання

градієнта

температури;

максимально-диференційні (ИТ1-МДБ, D-601), які спрацьовують від тої чи іншої

переважаючої зміни температури:

 

 

 

 

 

Сповіщувач

пожежний

-105ИП

(рис. 4.28, б)

являє

собою

магнітоконтактний пристрій з контактним виходом. Він працює за принципом

зміни магнітної індукції під дією

високої температури. При

підвищенні

температури повітря магнітне поле зменшується і при досягненні порогового

 

293

значення

температури

контакт, який

знаходиться

в

герметичній

камері,

розмикається. При

цьому

подається

сигнал"Пожежа"

на

приймально-

контрольний прилад.

Димові пожежні сповіщувачі виявляють дим фотоелектричним (оптичним) чи радіоізотопним методом. Принцип дії оптичного сповіщувача пожежного димового ИПД-1 (рис. 4.28, в) базується на реєстрації розсіяного світла(ефекті Тіндола). Випромінювач і приймач, що працюють в інфрачервоному світлі, розташовані в оптичній камері таким чином, що промені від випромінювача не можуть потрапити безпосередньо на приймач. У випадку пожежі дим потрапляє в оптичну камеру сповіщувача. Світло від випромінювача розсіюється часточками диму (рис. 4.29) і потрапляє в приймач. Внаслідок цього формується сигнал "Пожежа" і подається на приймально-контрольний прилад. В радіоізотопному сповіщувачі диму чутливим елементом слугує іонізаційна камера з джерелом- а випромінювання (рис. 4.30). Дим, який утворюється при пожежі, знижує ступінь іонізації в камері, що й реєструється сповіщувачем.

Пожежні сповіщувачі полум'я(ИП, ИП-П, ИП-ПБ) дозволяють швидко

виявити джерело відкритого полум. Чутливий'я

фотоелемент

сповіщувача

реєструє випромінювання полум'я в ультрафіолетовій чи інфрачервоній частинах

спектра. Комбіновані сповіщувачі ІПК-1, ІПК-2, ІПК-3 контролюють відразу два

чинника, що супроводжують пожежу: дим та температуру.

 

 

 

Пожежні

сповіщувачі

характеризуються: порогом

спрацювання

найменшим значенням параметра, на який вони реагують; інерційністю — часом

від

початку

дії чинника, що

контролюється

до

моменту

спрацювання;

захищуваною площею — площею підлоги, яку контролює один сповіщувач. В

табл. 4.14 наведені порівняльні характеристики сповіщувачів різних типів.

 

Окремі

сповіщувачі (давачі) охоронної

сигналізації (наприклад

ультразвукові, оптикоелектричні) мають високу чутливість і здатні дуже швидко (швидше за пожежні сповіщувачі) виявляти перші ознаки займання. Тому вони можуть поєднувати охоронні та пожежні функції. Однак такі сповіщувачі можуть бути лише додатковими елементами АУПС, які підсилюють пожежну безпеку захищуваного об'єкта. Адже охоронна сигналізація працює в неробочий час, пожежна — цілодобово.

294

При виборі типу та виконання автоматичного пожежного сповіщувача необхідно враховувати призначення захищуваного приміщення, пожежну характеристику матеріалів, що в ньому знаходяться, первинні ознаки пожежі та умови експлуатації відповідно до ДБН В.2.5-13-98.

Слід зазначити, що сьогодні на ринку Україні з'явилася значна кількість систем пожежної сигналізації, виробництва зарубіжних фірм, зокрема «Securition Hekatron» (Швейцарія), «HL Electronics, Ltd» (Англія) та інших. На рис. 4.31

наведено загальну схему пожежної сигналізації, у якій спеціальний сенсорний кабель Securi Sens TSC 511 (рис. 4.32) слугує одночасно високочутливим та завадостійким лінійним тепловим сповіщувачем, шиною даних та шиною живлення.

Таблиця 4.14

Порівняльна характеристика сповіщувачів різних типів

Показник сповіщувача

 

Вид сповіщувача

 

 

теплові

 

димові

полум'я

 

 

 

 

 

Інерційність, с

60—120

 

5—25

0,1

Захищувана площа, м2

15—30

 

55—85

80—120

 

 

 

 

 

Рис. 4.31. Загальна схема системи пожежної сигналізації із сенсорним кабелем.

Рис. 4.32. Будова сенсорного кабелю Securi Sens TSC 511

295

4.8.ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗЦЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

4.8.1.ПРАВОВА ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція,

 

Закон

України «Про

пожежну

безпеку»,

та інші закони України, постанови

 

Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, декрети,

 

постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення

органів

 

державної виконавчої влади, місцевого

та

регіонального

самоврядування,

 

прийняті у межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також

 

керуватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними

 

нормами,

Правилами

улаштування

електроустановок(ПУЕ), нормами

 

технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери

 

їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Основним законодавчим документом, що регламентує вимоги щодо

 

пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку», прийнятий 17 грудня

 

1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи

 

забезпечення

пожежної безпеки на

території України, регулює відносини

 

державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх

 

діяльності та форм власності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.8.2. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

 

 

 

Забезпечення

 

пожежної

безпеки— невід'ємна

 

частина

державної

 

діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та

 

навколишнього

середовища.

Відповідно

до

статті4

Закону

України «Про

 

пожежну безпеку» державні органи виконавчої влади та органи самоврядування

 

усіх

рівнів

у

 

межах

 

своєї

компетенції

організовують

розроблення

та

впровадження

у

відповідних

галузях

і

регіонах

організаційних і

- науково

 

технічних

заходів

щодо

запобігання

пожежам

та

їх

, гасіннязабезпечення

 

пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Забезпечення

пожежної

безпеки

є складовою частиною виробничої та

 

іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій.

 

Згідно чинного законодавства забезпечення пожежної

безпеки

підприємств,

 

установ

та

організацій

покладаються

на

їх

 

власників(керівників)

та

 

уповноваженими ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

 

 

 

Власники

підприємств,

установ

та

організацій, а

 

також

орендарі

 

зобов'язані:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм,

правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

— організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

296

— утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

— створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-

технічну базу;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— подавати на вимогу державної пожежної

охорони відомості та

документи

про

стан

пожежної

безпеки

об'єктів

і , продукціїщоними

виробляється;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— здійснювати

заходи

щодо

впровадження

автоматичних

засобів

виявлення та гасіння пожеж;

 

 

 

 

 

 

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

проводити службові розслідування випадків пожеж.

Відповідно до статті 6 Закону громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України зобов'язані:

— виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;

— повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

4.8.3.ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНИЙ НАГЛЯД

Внаселених пунктах та на об'єктах незалежно від форм власності

здійснюється державний пожежний нагляд. Органи

державного

пожежного

нагляду відповідно до покладених на них завдань:

 

 

розробляють з участю зацікавлених

організацій

та органів і

затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки;

погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

встановлюють порядок опрацювання і затвердження нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації;.

здійснюють контроль за додержанням вимог законодавчих актів з питань пожежної безпеки;

проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадовими особами органів державного пожежного нагляду є державні інспектори з пожежного нагляду, які мають право:

— проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

297

давати (надсилати) керівникам органів виконавчої влади та

самоврядування

різних

рівнів, керівникам

та

іншим

посадовим

особам

підприємств,

установ та

організацій, а

також громадянам обов'язкові для

виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань

пожежної безпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— здійснювати

контроль

за

 

виконанням

протипожежних , вимог

передбачених нормативно-технічними документами, під час проектування,

будівництва,

реконструкції, технічного

 

переоснащення

чи

розширення,

капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт;

— припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності;

притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежегасіння не за призначенням;

застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій

за

порушення

встановлених

законодавством

вимог

пожежної,

безпеки

невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб

органів

державного

 

пожежного нагляду.

 

 

 

 

 

4.8.4. ЗАВДАННЯ ТА ВИДИ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ

Основними завданнями пожежної охорони є:

здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Пожежна охорона поділяється на держа, внуідомчу, сільську та добровільну.

Державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.

Підрозділи

відомчої

пожежної(пожежно-сторожової)

охорони

створюються на

об'єктах міністерств, інших центральних органів

виконавчої

влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У сільських населених пунктах, де немає підрозділів державної пожежної охорони, органами місцевої державної адміністрації створюються сільські пожежні команди.

298

Кабінет Міністрів України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МВС України

 

Добровільне пожежне

 

Міністерства, відомства, органи

 

 

 

 

 

 

виконавчої влади

 

Державний департамент

 

товариство України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пожежної безпеки

 

 

 

 

Служби пожежної безпеки або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відділи, групи охорони праці та

 

 

 

 

 

 

 

 

пожежної безпеки

 

Управління, відділи пожежної

 

Правління ДПТ областей,

 

 

 

 

 

 

 

безпеки ДДПБ МВСУ

 

Автономної Республіки

 

 

 

 

Автономної Республіки Крим,

 

Крим, м. Києва, Севастополя

 

 

 

 

областей, м.

 

 

 

 

 

 

 

Києва,Севастополя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міські, районні відділи, відділення, загони пожежної охорони і пожежні частини, підрозділи пожежної охорони

по охороні об'єктів

Міські, районні правління ДПТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

міст,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пожежні частини державної пожежної охорони населених пунктів та об’єктів

 

 

Служби державного пожежного нагляду

 

 

 

Добровільні пожежні дружини (команди)

 

Первинні організації ДПТ

 

Дружини юних пожежних

 

Протипожежні об’єднання громадян

 

Пожежно-технічні комісії

 

Інженери з пожежної безпеки і охорони праці

 

 

Відомчі пожежні команди

 

Сільські пожежні команди

 

Пожежно-сторожова охорона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.33 Схема організації протипожежного захисту в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На промислових підприємствах, в установах та організаціях з метою

 

 

 

проведення

 

заходів

щодо

запобігання

пожеж

та

організації

 

їх

гасіння

створюються добровільні пожежні дружини (команди).

На підприємствах з кількістю працюючих50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії.

Схема організації протипожежного захисту в Україні представлена на рис. 4.33

299

4.8.5. ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання(пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично(один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Місцеві органи державної виконавчої влади та самоврядування, житлові

установи

та організації

зобов'язані

за

місцем проживання

організовувати

навчання населення правил пожежної безпеки в побуті та громадських місцях.

У

закладах

освіти

усіх

рівнів(від

загальноосвітніх

до

закладів

післядипломної освіти) організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також дій у разі пожежі.

4.8.6.ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ПОЖЕЖІ

Уразі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

— негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому

необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

вжити (при можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

— у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газоаварійну тощо).

ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 4 ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

1.Зробіть попередні висновки щодо забезпечення пожежної безпеки в Україні та інших країнах.

2.Перелічіть основні причини пожеж і дайте їх коротку характеристику.

3.Перелічіть і схарактеризуйте небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані

зпожежами.

4.Що таке горіння, які є його види?

5.Перелічіть різновидності горіння та дайте їх визначення.

6.За якими показниками здійснюють оцінку вибухопохежонебезпечності речовин і матеріалів?

300

7.На які категорії поділяються приміщення та будівлі за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

8.Як класифікуються вибухота пожежонебезпечні приміщення(зони) відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ)?

9.Що входить до комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта?

10.Що являє собою система запобігання пожежі?

11.Які умови необхідні для виникнення пожежі (горіння)?

12.Перелічіть заходи та засоби щодо запобігання утворення горючого середовища.

13.Перелічіть заходи та засоби щодо запобігання виникнення в горючому середовищі джерела запалювання.

14.Що являє собою та яким чином реалізується система протипожежного

захисту?

15.Що розуміють під вогнестійкістю будівель та споруд та якими показниками вона характеризується?

16.Яким чином можна досягти підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій?

17.Що являє собою протипожежна перешкода та як здійснюється захист отворів у ній?

18.У яких випадках та як здійснюється протидимний і противибуховий захист будівель та споруд?

19.Що таке протипожежні розриви (відстані) та для чого вони призначені?

Від яких чинників залежить їх мінімально допустима величина?

20.Яким чином здійснюється евакуація людей із будівель та споруд? Які виходи вважаються евакуаційними?

21.Перелічіть основні вимоги до евакуаційних виходів.

22.Які є способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини?

23.Дайте коротку характеристику вогнегасним речовинам.

24.У яких випадках неможливо застосовувати воду для гасіння пожеж?

25.Які установки та засоби використовуються для гасіння пожеж?

26.Схарактеризуйте установки автоматичного пожежогасіння: їх види, призначення, принцип дії, область застосування.

27.Схарактеризуйте хімічно-пінні вогнегасники: їх будова, маркування, принцип дії, область застосування.

28.Схарактеризуйте повітряно-пінні вогнегасники: їх будова, маркування, принцип дії, область застосування.

29.Схарактеризуйте вуглекислотні вогнегасники: їх будова, маркування, принцип дії, область застосування.

30.Схарактеризуйте хладонові вогнегасники: їх будова, маркування, принцип дії, область застосування.

31.Схарактеризуйте порошкові вогнегасники: їх будова, маркування, принцип дії, область застосування.

301

32.

Що являє собою протипожежне водопостачання, яким чином воно

здійснюється?

 

 

 

 

 

33.

За допомогою

яких

технічних

засобів здійснюється пожежна

сигналізація, оповіщення та зв'язок?

 

 

 

 

34.

Схарактеризуйте

основні

види

пожежних

сповіщувачів: їх

призначення, будова, принцип дії, область застосування.

 

35.

Перелічіть законодавчі та нормативні акти, які є правовою основою

діяльності в галузі пожежної безпеки.

 

 

 

 

36.

Сформулюйте основні

засади

щодо

організації

та забезпечення

пожежної безпеки в Україні.

 

 

 

 

 

37.

Які органи здійснюють державний пожежний нагляд, які їх функції та

права?

 

 

 

 

 

 

38.Які є види пожежної охорони та які завдання на них покладаються?

39.Як і де здійснюється вивчення питань пожежної безпеки?

40.Який порядок дій у разі пожежі?

302

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]