Одеська Національна Академія Харчових Технологій

Факультет Інформаційних Технологій та Кібербезпеки

Кафедра Інформаційно-комунікаційних технологій

Курсовий проект

з дисципліни: «Комп’ютерні системи»

Виконав

студент групи 532(а)

Іовчев І. П.

Перевірив

Рибалов Б.О.

Одеса – 2015

Завдання

Згідно з варіантом №25, необхідно розглянути такі теоретичні питання як:

1. Класифікація комп’ютерних систем по Флінну.

2. Класифікація комп’ютерної системи Базу.

3. Різновиди архітектур комп’ютерних систем.

4. Архітектура комп’ютерної системи МИКРОС.

5. Різновиди топологій комп’ютерних систем.

6. Топологія дерево.

Виконаєм розрахунок коефіцієнту прискорення та побудем функціональну залежність у вигляді графіка функції коефіцієнта прискорення () від частоти (f). А також розрахувати надійностні характеристики комп’ютерних систем (КС), такі як: продуктивність КС, функція надійності і функцію відновлення. Побудувати графіки для кожної з функції. Зробити експрес-аналіз функціонування комп’ютер-них систем. Для розрахунку усіх цих параметрів, мені знадобляться таблиці 1.1 та 1.2.

Таблиця 1.1 – Дані для виконання теоретичної частини

№ варіанта	Класифікація КС	Архітектура КС	Структура КС
25	Базу	МИКРОС	дерево

Таблиця 1.2 – Дані для виконання розрахункової частини

№ варіанта	N	ω, Гфлопс	m	λ, 1/год	μ, 1/год	β, 1/год
25	38	3,4	4	0,0026	0,75	7

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1 КЛАСИФІКАЦІЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 4

1.1Класифікація комп’ютерних систем по Флінну 4

1.2Класифікація комп’ютерної системи Базу 7

2 АРХІТЕКТУРА КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 9

2.1 Різновиди архітектур комп’ютерних систем 9

2.2 Архітектура комп’ютерної системи МИКРОС 13

3 ТОПОЛОГІЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 17

3.1 Різновиди топологій комп’ютерних систем 17

3.2 Топологія типу «Дерево» 23

4 ЗАКОН АМДАЛЯ І ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ СТВОРЕННІ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 25

4.1 Теоретичні відомості 25

4.2 Розрахунок коефіцієнту прискорення 28

5 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 30

5.1 Розрахунок функції надійності комп’ютерних систем 30

5.2 Експрес-аналіз функціонування комп’ютерних систем 43

5.2.1 Математичне очікування числа працездатних ЕМ у системі 43

5.2.2 Функція здійснювання рішення завдання на живучій комп'ютер-ній системі 47

ВИСНОВКИ 50

Також, розрухував функцію здійснювання рішення завдання на живучій комп'ютерній системі як для стаціонарного режиму, так і для перехідного режиму. 51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 51

Додаток А – Класифікація комп’ютерної системи Базу 52

Додаток Б – Топологія типу «Дерево» 54

Додаток В – Графік функції коефіцієнту прискорення 55

Додаток Г – Графік функції надійності КС 56

Додаток Д – Графік функції перехідного режиму 57

57

ВСТУП

Дисципліна «Комп’ютерні системи» є однією з базових дисциплін підготовки бакалаврів за напрямком «Комп’ютерна інженерія».

Метою викладання дисципліни «Комп’ютерні системи» є одержання знань про структуру, архітектуру та класифікації комп’ютерних систем. Ця дисципліна вивчає взаємодію окремих комп’ютерів у комп’ютерній системі, то, як виконується паралельно обчислення комп’ютерній системи, то як між собою з’єднуються окремі комп’ютерні системи.

Відомо, що першопричиною створення комп'ютерів була нагальна необ-хідність швидкого проведення обчислювальних робіт, пов'язаних з вирішенням великих науково-технічних завдань в атомній фізиці, авіабудуванні, кліматології і т.п. Вирішення таких завдань і зараз залишається головним стимулом вдоско-налення комп'ютерів. Однак, в даний час основна сфера їх застосування пов'язана з зовсім іншою діяльністю, в якій обчислювальна складова або відсутня зовсім, або займає невелику частину.

Все, що пов'язано з великими комп'ютерами і великими завданнями, супроводжується характерним словом «паралельний»: паралельні комп'ютери, паралельні обчислювальні системи, мови паралельного програмування, паралельні чисельні методи і т.д. У широкий вжиток цей термін увійшов майже відразу після появи перших комп'ютерів. Точніше, майже відразу після усвідомлення того факту, що створенні комп'ютери не в змозі вирішити за прийнятний час багато завдань. Вихід із цього становища напрошувався сам собою. Якщо один комп'ютер не справляється з вирішенням задачі за потрібний час, то треба спробувати взяти два, три, десять комп'ютерів і змусити їх одночасно працювати над різними частинами загальної задачі, сподіваючись отримати відповідне прискорення. Ідея здалася плідною, і в наукових дослідженнях конкретне число об'єднуються комп'ютерів досить швидко перетворилося на довільне і навіть яке завгодно велике число.