3.2 Методика визначення альгінової кислоти

Метод заснований на реакції альгінової кислоти з розчином лугу. 0,3…0,5 г дослідного зразку переносять в конічну колбу на 150 см³ і заливають 20 см³ 0,5 %-го розчину соляної кислоти. Обробку проводять тричі при кімнатній температурі, вміст колби перемішують скляною паличкою кожні 10 хв. Тривалість кожної обробки 30 хв. Потім кислоту обережно відфільтровують. Осад промивають три рази дистильованою водою кімнатної температури по 40 см³ кожного разу з попереднім відстоюванням 20 хв. Потім осад промивають без відстоювання з рази етиловим спиртом, використовують по 20 см³ на кожну промивку. Після промивання спиртом знов промивають водою та проводять дослідження промивної води на кислотність, при цьому використовують метилоранж. Промивання проводять до досягнення негативної реакції на кислоту за метилоранжем.

Промитий осад (зважити в г) кількісно переносять у конічну колбу, заливають 20 см³ свіжекіпяченою, охолодженою до кімнатної температури дистильованою водою, додають 5…6 крапель фенолфталеїну та 20…50-разове по відношенню до маси сухої наважки водоростей кількість 0,1 н розчину гідроксиду натрію. Колбу закривають часовим склом, витримують одну годину при періодичному перемішуванні до отримання однорідної в’язкої маси та відтитровують надлишок лугу 0,1 н. розчином сірчаної кислоти.

Масову частку альгінової кислоти Х (%) визначають за формулою (6.2):

X=[(V–V₁)K^x0,01805^x100^x100]/[m(100–W)], (6.2)

де V – об’єм розчину гідроксиду натрію, який додали, см³; V₁– об’єм розчину сірчаної кислоти, який пішов на титрування надлишку лугу, см³; К – коефіцієнт перерахунку розчину гідроксиду натрію; W – масова частка води у водоростях, %.

6