Регіональна економіка. книжка
.pdfМіністерство освіти і науки України Тернопільський національний економічний університет
Регіональна економіка
підручник для студентів всіх напрямів галузі знань “Економіка і підприємництво” вищих навчальних закладів освіти
ІІІ-IV рівнів акредитації
За редакцією професора, заслуженого працівника народної освіти України, академіка Академії економічних наук України Є.П. Качана
Тернопіль
2008
____________
Рекомендовано до друку Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
(лист №14/18-Г-1932 від 21.07.2008р.)
Рецензенти: Дусановський С.Л. – доктор економічних наук, професор завідувач кафедри економіки, організації і планування в АПК Тернопільського національного економічного університету
Шаблій О.І. – доктор географічних наук, завідувач кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка
Шевчук Л.Т. – доктор економічних наук, професор, завідувач відділом територіальних суспільних систем і просторового розвитку Інституту регіональних досліджень НАН України
Рекомендовано до видання постановою Вченої ради Тернопільського національного економічного університету
(протокол №8 від 02 липня 2008 року)
Регіональна економіка. Підручник //За ред. проф. Качана Є.П.
__________________________________________________________
__________________________________________________________
У підручнику проаналізовано і систематизовано теорії та концепції просторової організації господарства, суть та механізми реалізації державної регіональної економічної політики, основні підходи щодо пожвавлення розвитку регіонів. Детально досліджено особливості розвитку господарства в галузевому і регіональному вимірах. Враховуючи важливість економічних аспектів розвитку суспільства, розкрито наукові засади раціонального та ефективного природокористування і природоохоронної діяльності.
Підручник розрахований на студентів економічних спеціальностей, а також може бути цінним і корисним усім, хто цікавиться проблемами економіки регіонів та територіального розвитку.
ІSBN |
© Є.П. Качан, 2008 |
|
© |
ЗМІСТ |
|
|
|
|
|
Передмова |
3 |
|
ЧАСТИНА ПЕРША |
|
|
ГЛАВА І. |
|
|
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ |
|
|
Розділ 1. Предмет, методи і завдання навчальної |
|
|
дисципліни “Регіональна економіка”. Теорії та |
|
|
концепції регіональної економіки і просторової |
|
|
організації господарства |
|
|
1.1. Джерела походження та напрями формування науки про регіони і |
5 |
|
територіальну організацію господарства (економіки) |
||
|
||
1.2. Предмет і об’єкти дослідження, мета і завдання, методи сучасної |
18 |
|
регіональної економіки |
||
|
||
1.3. Теорії та концепції регіональної економіки |
24 |
|
1.3.1. Зарубіжні теорії та концепції регіональної економіки і просторової |
25 |
|
організації господарства |
||
|
||
1.3.2. Концепції і теорії територіальної організації господарств (ТОГ) |
39 |
|
Розділ 2. Закономірності, принципи і чинники |
|
|
розміщення продуктивних сил і формування |
|
|
економіки регіонів |
|
|
2.1 Економічні закони суспільного розвитку і закономірності РПС, їх |
50 |
|
об’єктивний характер. |
||
|
||
2.2 Сучасні процеси глобалізації і регіоналізації, їх взаємозв’язок. |
51 |
|
2.3. Диференціація регіонів за рівнем економічного розвитку. |
53 |
|
2.4 Основні закономірності розміщення продуктивних сил |
53 |
|
2.5 Принципи розміщення продуктивних сил. |
55 |
|
2.6 Чинники розміщення продуктивних сил. |
56 |
|
2.7 Основні напрямки подальшого розвитку продуктивних сил України. |
58 |
|
Розділ 3. Наукові методи аналізу та обґрунтування |
|
|
просторової організації господарства і економічного |
|
|
розвитку регіонів |
|
|
3.1. Наукові методи аналізу просторової організації господарства |
61 |
|
3.1.1. Загальнонаукові методи дослідження |
62 |
|
3.1.2. Спеціальні методи дослідження |
68 |
|
3.2. Методи аналізу соціально-економічного розвитку регіонів |
75 |
|
(регіональна діагностика) |
||
|
||
3.2.1. Методи і показники, за якими оцінюється рівень розвитку регіонів |
75 |
|
3.2.2. Методи визначення спеціалізації, комплексності та ефективності |
79 |
|
регіонального розвитку |
||
|
||
3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил і економіки |
|
|
регіонів |
82 |
|
|
|
3.4. Районне планування |
|
|
|
|
103 |
|||
Розділ 4. Регіон у системі територіального поділу |
|
|||||||
праці |
|
|
|
|
|
|
|
|
4.1. Поняття про регіон |
|
|
|
|
|
112 |
||
4.2. |
Територіальний |
поділ |
праці |
і |
територіальна |
організація |
117 |
|
господарства |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||
4.3. Види економічних регіонів. Проблеми типології |
|
122 |
||||||
4.4. Структура економічного регіону |
|
|
|
131 |
||||
4.5. Проблемні регіони та їх типологія |
|
|
|
139 |
||||
4.6 |
Регіони |
з спеціальним |
режимом |
інвестування |
– спеціальні |
149 |
||
економічні зони (СЕЗ) |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
Розділ 5. Економічне районування та територіальна |
|
|||||||
організація господарства |
|
|
|
|
||||
5.1. Економічне районування: поняття, суть, види і основні ознаки. |
160 |
|||||||
5.2. Принципи і чинники економічного районування. |
|
161 |
||||||
5.3. Еволюція економічного районування. Інтегральне районування. |
163 |
|||||||
5.4. |
Показники, що |
характеризують |
спеціалізацію і |
комплексний |
167 |
|||
розвиток економічних районів. |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
||||
5.5. Проблеми реформування адміністративно-територіального устрою |
174 |
|||||||
та економічного районування України. |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||
Розділ 6. Сутність, мета і завдання регіональної |
|
|||||||
економічної політики |
|
|
|
|
|
|||
6.1. Державна регіональна економічна політика: поняття, суть. |
177 |
|||||||
6.2. Суб’єкти і об’єкти державної регіональної економічної політики. |
178 |
|||||||
6.3. Принципи та мета державної регіональної економічної політики. |
179 |
|||||||
6.4. Завдання державної регіональної економічної політики. |
180 |
|||||||
6.5. Управління регіональним розвитком. |
|
|
|
182 |
||||
6.6. Механізм реалізації регіональної економічної політики |
187 |
|||||||
|
|
|
|
Глава ІІ. |
|
|
|
|
|
РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ |
|
||||||
Розділ 1. Економічний потенціал України |
|
|
||||||
1.1. Населення і трудовий потенціал України |
|
227 |
||||||
1.2. Природно-ресурсний потенціал України |
|
260 |
||||||
1.3. Виробничий потенціал |
|
|
|
|
285 |
|||
1.4. Науковий потенціал: суть, структура, динаміка. |
|
288 |
||||||
Розділ |
2. Господарський комплекс України, |
|
||||||
особливості структури і трансформації і в ринкових |
|
|||||||
умовах |
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1. |
Суть, |
поняття |
“господарство”, |
“національна |
економіка”, |
294 |
||
“економічна система”. |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||
2.2. |
Показники розвитку національної |
економіки та |
економічного |
299 |
||||
розвитку країн. |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
2.3. Структура господарства |
305 |
|
Розділ 3. Міжгалузеві господарські комплекси та |
|
|
регіональні особливості їх розвитку і розміщення |
|
|
3.1. Паливно-енергетичний комплекс |
313 |
|
3.2. Металургійний комплекс України |
330 |
|
3.3. Машинобудівний комплекс |
351 |
|
3.4. Хіміко-лісовий комплекс України |
370 |
|
3.5. Будівельний комплекс |
390 |
|
3.6 Агропромисловий комплекс України |
407 |
|
3.7 Легка промисловість України |
440 |
|
3.8. Соціальний комплекс України |
447 |
|
3.9. Транспортний комплекс і зв’язок |
466 |
|
Розділ 4. Міжнародні економічні зв’язки України та її |
|
|
інтеграція в європейські та інші світові структури |
|
|
4.1. Роль зовнішньоекономічних зв’язків в умовах сучасної глобалізації |
495 |
|
і регіоналізації економіки світу |
||
|
||
4.2. Основні форми міжнародних економічних зв’язків |
498 |
|
4.3. Зовнішньоторгівельний баланс країни |
502 |
|
4.4. Зовнішньоторговельний баланс послуг |
512 |
|
4.5. Членство України в СОТ, його переваги і недоліки |
517 |
|
4.6. Міжнародні фінансово-кредитні стосунки України. |
518 |
|
4.7. Іноземне інвестування та його види |
521 |
|
4.8. Роль трудових міграцій в інвестуванні економіки |
526 |
|
4.9. Вивезення капіталу з України і роль офшорних зон |
527 |
|
4.10. Роль спільних підприємств і спеціальних економічних зон у |
529 |
|
формуванні економіки України. |
||
|
||
4.11. Інноваційні зв’язки України та їх форми |
533 |
|
4.12. Сфера інформаційних послуг |
537 |
|
4.13. Туристично-рекреаційні послуги |
540 |
|
4.14. Інтеграція України у міжнародні організації |
542 |
|
4.15. Співробітництво України з країнами СНД |
544 |
|
Розділ 5. Фактори сталого розвитку |
|
|
5.1. Сталий розвиток: екологія та економічний прогрес. |
548 |
|
5.2. Розвиток і довкілля. Вигоди від екологічно орієнтованих дій. |
551 |
|
5.3. Зміст поняття стійкого розвитку. |
552 |
|
5.4. Методичні підходи до розробки індикаторів стійкого розвитку. |
555 |
|
5.5. Типологія індикаторів стійкого розвитку: індикатори руху, стану і |
559 |
|
реакції. |
||
|
||
5.6. Інтегральні показники сталого розвитку. |
562 |
|
5.7. Пріоритети збалансованого розвитку України. |
565 |
|
|
||
|
|
|
|
ГЛАВА 3. |
|
|
|
|
|
ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ |
|
|
|
||
Розділ 1. Економіка України як єдність регіональних |
|
|||||
соціально-економічних систем |
|
|
|
|||
1.1. Просторові відмінності соціально-економічного розвитку України. |
573 |
|||||
1.2. Типологія регіонів України за рівнем і особливостями розвитку |
|
582 |
||||
Розділ 2. Економіка регіонів України: стан і |
|
|||||
перспективи розвитку |
|
|
|
|
|
|
2.1. Столичний економічний район |
|
|
|
592 |
||
2.2. Донецький економічний район |
|
|
|
605 |
||
2.3. Придніпровський економічний район |
|
|
612 |
|||
2.4. Північно-Східний економічний район. |
|
|
621 |
|||
2.5. Причорноморський економічний район |
|
|
626 |
|||
2.6. Карпатський економічний район |
|
|
|
634 |
||
2.7. Подільський економічний район |
|
|
|
642 |
||
2.8. Центральний економічний район |
|
|
649 |
|||
2.9. Волинський економічний район (Північно-Західний) |
|
|
654 |
|||
|
Частина друга |
|
|
|
||
|
ЕКОЛОГІЯ |
|
|
|
||
Розділ 1. Наукові засади раціонального природокористування |
|
|
||||
1.1. Природокористування і |
його |
ресурсні, економічні, соціальні |
та |
663 |
||
екологічні аспекти. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
1.2. Сучасні концепції взаємодії людини і навколишнього середовища |
|
666 |
||||
1.3. Основні |
форми, обсяги |
і наслідки антропогенного |
впливу |
на |
668 |
|
навколишнє середовище |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
1.4. Екологія як основа гармонізації відносин суспільства і природи |
|
674 |
||||
1.5. Система управління екологічною безпекою в Україні |
|
|
677 |
|||
1.6. Загальні функції державної системи екологічного управління |
|
682 |
||||
1.7. Спеціальні функції державного екологічного управління |
|
|
688 |
|||
Розділ 2. Екологічний моніторинг і система |
|
|||||
екологічної інформації |
|
|
|
|
|
|
2.1. Поняття про екологічний моніторинг |
|
|
694 |
|||
2.2. Суб’єкти екологічного моніторингу в Україні |
|
|
696 |
|||
2.3. Види екологічного моніторингу довкілля |
|
|
697 |
|||
2.4. Перспективи розвитку екологічного моніторингу довкілля в Україні |
699 |
|||||
Розділ |
3. |
Економічний |
механізм |
|
||
природокористування |
і |
охорони навколишнього |
|
|||
природного середовища |
|
|
|
|
||
3.1. Економічні засади природокористування і охорони довкілля |
|
704 |
||||
3.2. Економічна оцінка природних ресурсів |
|
|
706 |
|||
3.3. Платежі і збори за використання природних ресурсів, забруднення |
714 |
навколишнього природного середовища та інші шкідливі впливи на |
|
|||||
довкілля |
|
|
|
|
|
|
3.4. Податкова екологічна політика та екологічні інструменти митної |
719 |
|||||
політики держави |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
3.5. Система |
штрафних санкцій |
за порушення |
вимог екологічного |
721 |
||
законодавства |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
3.6. Надання субсидій, дотацій, грандів і премій на природоохоронні |
722 |
|||||
цілі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.7. Цінові інструменти в контексті розвитку економічного механізму |
723 |
|||||
природокористування |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
3.8. Екосистемні виплати і відшкодування |
|
|
724 |
|||
3.9. Екологічне страхування |
|
|
|
725 |
||
3.10. Фонди охорони навколишнього природного середовища |
726 |
|||||
Розділ 4. Економічна та соціальна ефективність |
|
|||||
здійснення природоохоронних заходів |
|
|
||||
4.1. Поняття про оцінку екологічних результатів економічної діяльності |
730 |
|||||
4.2. Показники загальної економічної ефективності природоохоронних |
731 |
|||||
заходів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3. Порівняльна економічна ефективність природоохоронних затрат та |
735 |
|||||
економічних результат природоохоронних заходів |
|
|
||||
|
|
|
||||
Розділ |
5. |
Світовий |
досвід |
і |
міжнародне |
|
співробітництво у сфері охорони навколишнього |
|
|||||
природного середовища |
|
|
|
|
||
5.1. Поняття і структура екологічної політики |
|
|
739 |
|||
5.2. Міжнародна діяльність в галузі охорони довкілля |
|
741 |
||||
5.3. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони |
744 |
|||||
довкілля |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДОДАТКИ |
|
|
|
|
|
750 |
3
Передмова
Реформування економіки передбачає зміни як галузевої так і просторової структури господарства України і вимагає нових підходів до регіональної політики держави.
Вивчення просторових аспектів розвитку господарства покладається на навчальну дисципліну «Регіональна економіка», з циклу природничонаукової та загальноекономічної підготовки галузевого стандарту вищої освіти Міністерства освіти і науки України, яка є нормативною для підготовки бакалавра за всіма напрямами галузі знань 0501 – «Економіка і підприємництво».
Згідно освітньо-професійної програми галузевого стандарту вищої освіти України підготовлено підручник “Регіональна економіка”, який складається з двох частин (власне “Регіональна економіка” та “Екологія”). У першій частині, яка структурована у три глави розглядаються теоретичні та практичні аспекти просторової організації господарства. Проаналізовано та систематизовано теорії та концепції розміщення господарства, розглянуто суть понять “регіон”, “територіальна та просторова структура господарства”. Детально досліджено просторову організацію господарства Україна як єдність регіональних соціально-економічних систем.
Враховуючи актуальність екологічних проблем в Україні, програма навчальної дисципліни “Регіональна економіка” передбачає вивчення екологічних аспектів просторової організації господарства. Розгляду питань раціонального природокористування присвячено другу частину запропонованого підручника. В цій частині висвітлено наукові засади раціонального та ефективного природокористування і природоохоронної діяльності, економічні механізми їх стимулювання, світовий досвід у сфері охорони природи.
Підручник містить напрацювання провідних вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі регіональної економіки та екології. Він ґрунтується на доробку кафедри управління персоналом і регіональної економіки Тернопільського національного економічного університету у вигляді посібників “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України” за ред. проф. Є.П. Качана (2003р.) та “Основи екології” авторів Царик Т.Є. та Файфури В.В. (2003р.), підручника “Розміщення продуктивних сил України” за ред. проф. Є.П. Качана (1997-2001рр.).
Підручник “Регіональна економіка” розрахований в першу чергу на студентів економічних спеціальностей, проте, ми сподіваємось, що він буде корисним і науковцям, управлінцям, всім, хто цікавиться ефективним розміщенням та розвитком господарства регіонів України.
Автори вдячні кандидатам географічних наук, доцентам Ткачу Д.В. і Заставецькому Т.Б. за підготовку картографічних матеріалів до підручника.
4
Цифрові дані підручника подаються без посилань на дати за даними статистичного збірника “Регіони України – 2007” (у двох частинах) за редакцією О.Г. Осауленка. – К.: Державний комітет статистики України, 2007.
Зауваження та відгуки на підручника просимо надсилати на адресу 46000, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, Тернопільський національний економічний університет, кафедра управління персоналом і регіональної економіки. Будемо вдячні всім за відгуки та побажання щодо вдосконалення змісту і структури підручника.
5
ЧАСТИНА ПЕРША
ГЛАВА І.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Розділ 1. Предмет, методи і завдання навчальної дисципліни “Регіональна економіка”. Теорії та концепції регіональної економіки і просторової організації господарства
1.1. Джерела походження та напрями формування науки про регіони і територіальну організацію господарства (економіки)
Для визначення сучасної сутності і завдань регіональної економіки (РЕ)
необхідно розглянути найважливіші аспекти історії її розвитку.
Соціальна і економічна географія. Вперше наука про регіональні відмінності господарства виникла у надрах географії: спочатку – загальної,
після – економічної і в кінцевому результаті – соціально-економічної. Уявлення про географію як науку виникло в античні часи. Тривалий період географічне мислення було складовою філософії, історії, медицини. Як самостійна наука географія сформувалась в останні століття до нашої ери. Гекатей, Геракліт,
Аристотель, Ератосфен, Страбон, Птолемей та інші античні автори вважаються першими науковцями-географами [50, 19–22].
Первинна географія описувала територіальні відмінності природи,
населення, його традицій і занять, торгівлі, релігії та історії. Цей класичний підхід панував довго. На жаль, й тепер сучасну економічну і соціальну географію розглядають у подібному ракурсі і вона розвивається переважно як освітня дисципліна, в тому числі в Україні. Це неправомірно, тому що найновіша географія володіє глибокими фундаментальними і прикладними економічними, соціальними, природничими, математичними знаннями,
необхідними для прийняття практичних рішень з поліпшення територіальної організації господарства і суспільства. Факт виникнення найсучаснішої нової технології регіональних досліджень – ГІС-технології (технології