10_Користування надрами, атмосферним повітрям, водокористування.

Державний фонд надр включає ділянки надр, що використовуються та не залучені до використання в межах території України, у тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на:

-корисні копалини загальнодержавного значення (незагальнопоширені корисні копалини);

-корисні копалини місцевого значення (загальнопоширені корисні копалини).

Користувачами надр можуть бути:

-громадяни України та інших держав (іноземні громадяни);

-юридичні особи — українські (підприємства, установи, організації), а також іноземні.

Об'єкти права надрокористування - це конкретні юридично відокремлені (визначені) ділянки надр, які закріплені на праві користування за певними суб'єктами. Право надається за:

-гірничим відводом (при видобуванні корисних копалин, будівництві підземних споруд, створенні особливо охоронюваних геологічних об'єктів);

-геологічним відводом (при геологічному вивченні надр).

Надра надаються в користування для:

-геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин загальнодержавного значення

-видобування корисних копалин

-будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів

-захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод

-створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.)

-задоволення інших потреб.

Надра надаються у користування:

-постійне (без обмеження строку) для будівництва та експлу­атації підземних споруд, не пов'язаних з видобуван­ням корисних копалин для створення геологічних територій і об'єктів, що під­лягають особливій охороні для інших цілей;

-тимчасове (на визначений строк): короткострокове (до п'яти років) для геологічного вивчення надр; довгострокове (до двадця­ти років) для видобування корисних копалин.

Надрокористувачі

мають право:

-здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії)

-розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу (ліцензії)

-здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корис­них копалин або його частини

-на першочергове продовження строку тимчасового кори­стування надрами

зобов'язані:

-використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано

-забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональ­не, комплексне використання та охорону надр

-забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища

-приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, до стану, придатного для подальшого їх викори­стання в суспільному виробництві

-виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд до якого належать:

-поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, інші водні об'єкти

-підземні води та джерела

-внутрішні морські води та територіальні моря.

До земель водного фонду належать землі, зайняті

-морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водой­мами, болотами, а також островами

-прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм

-гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них береговими смугами водних шляхів.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

-внутрішні морські води та територіальні моря

-підземні води, які є джерелом централізованого водопоста­чання

-поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як одні­єї області, а також їх притоки всіх порядків

-водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до катего­рії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать

-поверхневі води, які знаходяться і використовуються в ме­жах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів зага­льнодержавного значення

-підземні води, які не можуть бути джерелом централізова­ного водопостачання.

Види водокористування:

-за підставами користування: загальне та спеціальне.

-за строками: строкове (коротко­строкове (до 3 років), довгострокове (від З до 25 років)), безстрокове;

-за умовами надання: первинне, вторинне;

-за цільовим призначенням: для задоволення питних і госпо­дарсько-побуто­вих потреб на­селення; для потреб сіль­ського госпо­дарства; для потреб вод­ного транспорту; для потреб мис­ливського гос­подарства; для протипо­жежних потреб; для скидання шахтних, ка­р'єрних і руд­никових вод; для скидання дренажних вод; для лікувальних, курортних і оз­доровчих цілей; для промисло­вих потреб; для потреб риб­ного господарства; для гідроенерге­тичних потреб; для скидання стічних вод; для захоронення забрудню­ючих рідких ре­човин і відходів виробництва.

Водокористувачі мають право:

-здійснювати загальне та спеціальне водокористування

-використовувати водні об'єкти на умовах оренди

-вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами во­докористування

-споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт

-передавати для використання воду іншим водокористува­чам на певних умовах

-здійснювати й інші функції щодо водокористування та ко­ристуватися водними об'єктами в порядку, встановленому законодавством

Водокористувачі зобов'язані:

-економно використовувати вод­ні ресурси, дбати про їх відтво­рення і поліпшення якості вод

-дотримувати встановлених нормативів гранично допус­тимого скидання забрудню­ючих речовин і встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих ре­човин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядку­вання своєї території

-не допускати порушення прав, наданих іншим водокористу­вачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єк­там і об'єктам навколишнього природного середовища

-здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількі­стю скинутих у водні об'єк­ти зворотних вод і забруд­нюючих речовин та за якіс­тю води водних об'єктів у контрольних створах, а та­кож подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному Водним кодек­сом України та іншими законодавчими актами

-використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання

-використовувати ефективні сучасні технічні засоби й тех­нології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забруд­ненню водних об'єктів стіч­ними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї

-утримувати в належному стані зони санітарної охо­рони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибереж­ні захисні смуги, смуги від­ведення, берегові смуги во­дних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди й технічні пристрої

-здійснювати погоджені у встановленому порядку тех­нологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи що­до охорони вод від вичерпан­ня, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод

-здійснювати спеціальне во­докористування лише за наявності дозволу

-своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористу­вання та інші збори відпові­дно до законодавства

-здійснювати невідкладні ро­боти, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення яко­сті води, а також надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у встановленому законодавст­вом порядку

-безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів спеціально упо­вноважених державних ор­ганів у галузі використання, охорони та відтворення во­дних ресурсів, а також гро­мадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку доде­ржання вимог водного за­конодавства, й надавати їм безкоштовно необхідну ін­формацію

-своєчасно інформувати міс­цеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних за­бруднень

-виконувати інші обов'язки щодо використання і охо­рони вод та відтворення водних ресурсів згідно з за­конодавством

Право власності

— Право користування

— Право обмеженого користування (сервітут).

Водні сервітути:

-публічні - право обмеженого корис­тування водоймами загаль­ного користування виникає на підставі закону (купання, плавання на чов­нах, любительське і спор­тивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних при­строїв та з криниць)

-приватні - право обмеженого корис­тування водними об'єкта­ми, які перебувають у ко­ристуванні інших осіб виникає з договору між користувачами або на під­ставі судового рішення (при наявності спору).

Аатмосферне повітря (ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря») — життєво важливий ком­понент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, вироб­ничих та інших приміщень.

Особливості атмосферного повітря як природного об'єкта зумовлюють особливості його правового режиму.

1) повітря в силу своїх специфічних особливостей не може бути об'єктом права ні приватної, ні державної, ні іншої власності;

2) атмосфер­не повітря не підлягає обліку. Щодо атмосферного повітря ве­деться облік тільки шкідливих впливів на нього згідно з Поряд­ком ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2001 р.¹. Він представляє собою облік об'єктів (під­приємств, установ, організацій та громадян — суб'єктів підпри­ємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкід­ливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмо­сферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

3) на відміну від інших природних об'єктів, в зако­нодавчому регулюванні яких значну питому вагу займають нор­ми, що регулюють порядок їх використання, стосовно атмосфер­ного повітря законодавство практично не містить норм про його використання.

4) законодавство щодо атмосферного повітря ре­гулює, в основному, охоронні відносини, які спрямовані на по­передження негативного впливу на атмосферне повітря, покра­щання якісного складу атмосферного повітря;

6) атмосферне повітря перебуває в постійному русі і перено­ситься на різні відстані, не обмежуючись кордонами однієї дер­жави, Конвенція ООН 1979 р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та прийняті до неї ряд протоколів про зменшення викидів шкідливих речовин.