Національна академія внутрішніх справ

Кафедра загальноправових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

Мозоль Н.І._________

«____ «__________2014р.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 4. Державне управління і місцеве самоврядування

З дисципліни: Державне управління.

Категорія слухачів: студенти __ курсу (магістри).

Навчальна мета: домогтися обізнаності студентів щодо поняття місцевого самоврядування, розмежування понять місцеве самоврядування та публічна адміністрація, особливостей Концепції реформування місцевого самоврядування в Україні; слугувати подальшому міцному засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу.

Розвивальна мета:розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Наочні засоби:лекція, плани семінарських занять.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

• забезпечуючи дисципліни: «Адміністративне право», «Адміністративна реформа в Україні», «Теорія держави і права».

• забезпечувана дисципліна : «Державне управління».

Навчальні питання:

1. Поняття місцевого самоврядування.

2.Місцеве самоврядування та публічна адміністрація.

3.Концепція реформування місцевого самоврядування.

Практичне заняття №2 (2 год.):

1. Основні передумови децентралізації та підвищення незалежності на місцевому рівні.

2.Проведення наукової дискусії з теми «Необхідність розподілу сфер компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади» та «Формування дієздатних територіальних громад з достатніми матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами».

3. Ігрове відтворення чергового засідання сільської ради з наперед визначеним планом проведення та підготовленими питаннями.

Література:

1.Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007. — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.

2. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.

3. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.

4. Державне управління:європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Аверянов В.Б., Дерець В.А., Школик А.М. та ін.; За аг. Ред.. Аверянова В.Б. – К.: Юстініан, 2007. – 288 с.

5. Коваленко В.В. Основи державного управління. – Х. : ТД «Золота миля», 2009. – 320 с

6. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

7. Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю.Державне управління: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. — 343 с.

8. Курс адміністративного права України: підручник / за заг. ред. Коваленка В.В. – НАВС, 2012. – 808 с.

Практичне заняття №2 (2 год.):

1. Привітання (2 хв)

2. Перевірка наявності студентів на занятті (3 хв)

3. Визначення теми семінарського заняття та основних питань, які виносяться на його розгляд (5 хв)

4. Розгляд основних питань (20 хв)

1. Основні передумови децентралізації та підвищення незалежності на місцевому рівні.

2.Проведення наукової дискусії з теми «Необхідність розподілу сфер компетенції та повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади» та «Формування дієздатних територіальних громад з достатніми матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами».

5. Опрацювання додаткових питань теми.

1. Аналіз актуальних проблем у сфері місцевого самоврядування, визначення основних підходів та правових, організаційних, фінансових засад їх вирішення. 2. Необхідність запровадження механізму оптимального самодостатнього функціонування суб’єктів місцевого самоврядування. (10 хв)

6. Завдання для самостійного вивчення (заслуховування рефератів, доповідей) 30 хв.

1. Ігрове відтворення чергового засідання сільської ради з наперед визначеним планом проведення та підготовленими питаннями.

8. Короткий підсумок опрацьованого матеріалу (5 хв)

9. Оголошення отриманих оцінок (5 хв)

10. Оголошення про закінчення заняття.

Методичні поради з викладання теми:

При розгляді питань, винесених на семінарське заняття необхідно враховувати можливість використання оновленого законодавства для наведення практичних прикладів застосування теоретичних категорій державного управління, обговорювати окремі питання за допомогою заслуховування наукових доповідей студентів з обговоренням у групах, використовувати інтерактивні методи засвоєння матеріалу, у т.ч. роботу у малих групах, «ток-шоу», дискусії, вирішення правових ситуацій.

Методичні рекомендації.

До першого питання.

Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві та державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. У ст. 2 Європейської Хартії місцевого самоврядування проголошується: "Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві країни і, по можливості, у конституції країни". Вперше в Україні принцип визнання місцевого самоврядування на конституційному рівні було закріплено ще в Конституції гетьмана Пилипа Орлика 1710 року, а пізніше - в Конституції УНР 1918 року, положення яких так і не були реалізовані. За радянських часів цей принцип рішуче заперечувався, він суперечив централізованому характеру радянської держави.

До основних принципів місцевого самоврядування в Україні, відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належать:

народовладдя, що означає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, що здійснює її безпосередньо та через органи державної влади і місцевого самоврядування;

законність в організації та діяльності інституцій місцевого самоврядування, що підкріплена чинним законодавством України;

гласність, що забезпечує прозору діяльності органів місцевого самоврядування і систематичну інформацію населення про неї;

колегіальність, що означає таку організацію та функціонування відповідного колективного органу, до складу якого входить певна кількість осіб, вибраних персонально у визначеному законом порядку, і питання, що належать до його компетенції, вирішуються більшістю голосів на засадах колективного обговорення;

поєднання місцевих і державних інтересів, яке відбувається внаслідок реалізації спільних зусиль органів місцевої влади;

виборність: органи місцевого самоврядування формуються шляхом вільних виборів, що здійснюються на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням терміном на 5 років (сільські, селищні, міські голови - терміном на 4 роки);

правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність у межах повноважень, визначених чинним законодавством;

підзвітність та відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами;

державна підтримка та гарантія місцевого самоврядування, що виявляється у наданні територіальним громадам та їхнім органам владно-управлінських повноважень, згідно із Ст. 7 Основного Закону; судовий захист прав місцевого самоврядування,відповідно до ст. 145 Основного Закону.

До другого питання.

Відомо, що головним завданням та метою місцевого самоврядування є задоволення місцевих потреб і вирішення конкретних проблем, що виникають на певній території, власними силами. Взаємозв'язок місцевого самоврядування з державою досить тісний і знаходить свій вияв у тому, що, по-перше, і місцеве самоврядування, і державна влада мають єдине джерело - народ (ч.1 ст. 5 Конституції України); по-друге, органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади (ст. 143 Конституції України) і стан їх реалізації контролюється відповідними органами виконавчої влади; по-третє, має особливий об'єкт управління - питання місцевого значення, перелік яких у вигляді предметів відання органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні".

Державне управління на місцях в Україні представлене місцевими державними адміністраціями, які підпорядковані органам виконавчої влади вищого рівня, а також підзвітні та підконтрольні відповідним представницьким органам у сфері делегованих ними повноважень. Їх функції мають державний характер (відображають державний інтерес), насамперед зумовлені завданнями і проблемами державного значення. Місцева державна виконавча влада не має будь-яких самостійних прав і повноважень, відмінних та відокремлених від прав і повноважень органів центральної державної влади.

До третього питання.

Створення життєздатних громад на основі центрів економічного зростання і наділення їх органів максимально широким обсягом повноважень стосовно розвитку території та надання населенню публічних послуг; запровадження мажоритарної виборчої системи з багатомандатними округами для обрання місцевих рад; законодавче визначення власних і закріплених доходів місцевих бюджетів, достатніх для покриття середніх витрат на виконання повноважень місцевого самоврядування. Укрупнення районів як територіальної основи для субсидіарного рівня місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій з інспекційно-наглядовими повноваженнями.

Сучасні політичні та економічні перетворення в Україні спрямовані на відновлення демократичних свобод, верховенства права і закону. Основою чинного законодавства України стає філософія пріоритету прав і свобод людини і громадянина, владні інституції реформуються з орієнтацією на забезпечення цих прав. І тут без ефективного місцевого самоврядування -найближчого для кожного громадянина рівня влади - не обійтися. Саме ефективність діяльності органів місцевого самоврядування має суттєвий і оперативний вплив на суспільні відносини, насамперед на зростання добробуту населення, яке проживає на відповідній території, а це, власне, і є головною метою діяльності органів місцевого самоврядування.

Метою реформування місцевих органів виконавчої влади є сприяння розвитку місцевого самоврядування на основі передачі (децентралізації) максимально можливого обсягу публічних завдань органам місцевого самоврядування та чіткого функціонування, розмежування повноважень з органами виконавчої влади.

Укладач:

К.ю.н., доцент КЗПД В.О. Галай