- •1)Зміст поняття «Охорона праці»,мета охорони праці.
- •2)Система державного управління оп в Україні.
- •3)Державна політика в галузі оп.
- •4)Конституційні засади оп в Україні.
- •6)Органи державного нагляду за оп,їх основні повноваження і права.
- •8)Основні законодавчі акти з оп.
- •9)Гарантії прав громадян на працю,відпочинок,охорону здоров*я та працю.
- •10)Охорона праці жінок,неповнолітніх ,інвалідів.
- •11)Обов*язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з оп.
- •12)Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства з оп.
- •13)Структура,основні функції і завдання управління оп в організації.
- •14)Служба оп підприємства.
- •15)Громадський контроль за станом оп в організації.
- •16)Організація навчання з питань оп.
- •17)Інструктажі з питань оп.Види,порядок проведення,оформлення.
- •18)Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •19)Параметри мікроклімату виробничих приміщень,їх контроль та нормування.
- •20)Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови робочої зони та основні засоби та заходи їх нормалізації.
- •21)Вентиляція виробничих приміщень,основні поняття та види.
- •22)Повітряні завіси.Кондиціонування повітря.
- •23)Основні поняття та гігієнічні вимоги щодо виробничого освітлення.
- •24)Освітлення виробничих приміщень та основні вимоги до виробничого освітлення.
- •25)Класифікація виробничого освітлення.
- •26)Джерела світла та основні освітлюючі прилади.
- •27)Вібрація та її вплив на організм людини.Засоби та методи зниження дії вібрації на людину.
- •28)Шум та його вплив на організм людини.
- •29)Засоби та заходи захисту людини від дії шуму.
- •30)Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.Захист від іонізуючих випромінювань.
- •31)Електромагнітне випромінювання, його дія на організм людини.
- •32)Інфрачервоне випромінювання,засоби і заходи захисту.
- •33)Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.
- •34)Особливості дії електричного струму на організм людини.
- •35)Фактори ,що впливають на ураження людини електричним струмом.
- •36)Класифікація виробничих приміщень за електробезпекою.
- •37)Умови ураження людини електричним струмом.
- •38)Крокова напруга. Способи уникнення ураження кроковою напругою.
- •39)Засоби та заходи захисту від ураження електричним струмом.
- •40)Надання першої допомоги потерпілому при ураженні електричним струмом.
- •41)Горіння.Його форми та види.
- •42)Показники_вибухонебезпечних_властивостей_матеріалів_і_речовин.
- •43)Категорії приміщень за вибухо – пожежонебезпечністю.
- •44)Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •45)Основні засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об*єкта.
- •46)Пожежний зв*язок і сигналізація.
- •47)Способи пожежогасіння.Вогнегасні речовини.
- •48)Вогнегасники,їх види,принцип дії,правила застосування
- •49)Установки автоматичного пожежогасіння.
- •50)Евакуаційний вихід.Вимоги до евакуаційних виходів.
- •54)Причини виробничого травматизму та профзахворювань.
- •55)Нещасні випадки виробничого характеру.
- •56)Розслідуваннята облік нещасних випадків на виробництві.
- •58)Основні заходи по запобіганню травматизму та профзахворюванням.
- •59)Економічне значення заходів щодо покращення умов та охорони праці.
- •60)Витрати на заходи щодо покращення умов і охорони праці.
56)Розслідуваннята облік нещасних випадків на виробництві.
Розслідування нещасних випадків проводиться з метою з'ясування їх обставин, причин, визначення класифікації нещасних випадків за зв'язком із виробництвом і типом відповідальності. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також із вирішення питань соціального захисту потерпілих. Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання й гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки). До складу комісії включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок. Комісія зобов'язана протягом трьох діб: • обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; • визначити відповідність умов та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; • з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; • визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; • установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; • скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визначено таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визначено таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю; • у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-6 згідно з додатком 5 (далі - карта форми П-5). Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис акті форми Н-5. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НПВ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі. Повідомлення про наслідки нещасного випадку (форма Н-2) роботодавець у десятиденний термін після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (або смерті) потерпілого надсилає організаціям і посадовим особам, яким передається акт за формою Н-1 або НПВ. Нещасний випадок, про який безпосередньо керівника потерпілого чи роботодавця своєчасно не повідомили або якщо втрата працездатності від нього настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання завдання свого керівника, розслідується підприємством, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1 комісією з розслідування за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий. Підприємство, де стався нещасний випадок, зберігає у себе один примірник акта за формою Н-1. Нещасний випадок, що стався з працівником, який тимчасово був переведений за договором із керівником підприємства на інше підприємство або який виконував роботи за сумісництвом, розслідується і береться на облік підприємства, куди його було переведено або на якому він працював за сумісництвом. Якщо працівник виконує роботу під керівництвом посадових осіб свого підприємства на виділених територіях, об'єктах, дільницях іншого підприємства, то нещасний випадок, що стався з працівником, розслідується і береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий. У розслідуванні бере участь представник підприємства, де стався нещасний випадок.
57)Розслідування та облік профзахворювань на виробництві.
У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами до головного спеціаліста профпатології(міста,обл.).Для встановлення діагнозу і зв*язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів ,головний спеціаліст профпатології направляє працівника до спец.лікувально-профілактичного закладу.Роботодавецьпротягом 10 діб з моменту отримання повідомлення про профзахворювання ,організовує розслідування.Комісія – голова комісії,працівник сан. –епідем станції,представник трудового колективу,спеціаліст з профпатології і роботодавець.Зв*язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і сан.-гігієнічних характеристик на роб. Місці.Після розслідування складається акт форми П-4.