Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція 2.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
37.87 Кб
Скачать

6. Поняття системи права

Система права — це сукупність чинних норм права певної держави, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диферен­ціація (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (нор­ми, інститути, галузі права та ін.).

Система права поділяється на відносно самостійні структурні елементи:

  • Правова норма — первинний найменший структурний еле­мент права, правило поведінки, що визнане і охороняється дер­жавою.

  • Інститут права — уособлена група юридичних норм, які ре­гулюють суспільні відносини конкретного виду (наприклад, ін­ститут приватної власності у цивільному праві, інститут відпові­дальності посадових осіб в адміністративному праві, інститут референдуму в конституційному праві; інститут відповідальності за екологічні правопорушення).

  • Галузь права — уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відно­син. Галузь права — найбільший структурний підрозділ і центра­льна ланка права (наприклад, конституційне, цивільне, криміна­льно-процесуальне право та ін.).

  • Підгалузь права — сукупність правових інститутів в ме­жах однієї галузі права не є обов'язковим компонентом кожної галузі.

Наприклад, у складі конституційного права виділяють підгалузі: парламентське, муніципальне; у цивільному — зо­бов'язальне, авторське, спадкове; у фінансовому — бюджетне, податкове.

Поняття система права слід відрізняти від поняття правова система, яке є більш широким за своїм змістом. Окрім системи права правова система охоплює такі структурні елементи, як пра­восвідомість, правові відносини, правові форми діяльності дер­жави та ін.

7. Система законодавства

Система законодавства — це система всіх упорядко­ваних певним чином нормативно-правових актів даної держави.

Система законодавства об'єднує усі джерела права (закони, кодекси, укази, статути, положення, постанови, інструкції та ін.)

Елементи системи законодавства:

  1. Конституція України, Конституція АРК. Головне місце в іє­рархічній системі законодавства посідає Конституція України і закони, що встановлюють відправні засади правового регулю­вання (конституційні закони). Вона має найвищу юридичну силу і становить першооснову всього законодавства;

  2. кодекси — кодифіковані закони всередині законодавства, надають формальної визначеності нормам певної галузі і є актив­ним центром регулювання суспільних відносин;

  3. нормативні укази і розпорядження Президента України, які видаються відповідно до Конституції України;

  4. підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади — постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств, державних комітетів України;

  5. акти органів виконавчої влади на місцях;

  6. акти місцевих органів самоврядування щодо здійснення функцій, які їм делеговані державними органами.

7. Систематизація нормативно-правових актів.

Систематизація законодавства — це діяльність щодо зве­дення нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс (упорядкування, погодження, усунення протиріч, при­ведення їх у певну внутрішню узгоджену систему).

Систематизація законодавства здійснюється двома основними способами — шляхом інкорпорації і кодифікації.

Інкорпорація — це спосіб систематизації законодавства, який полягає в об'єднанні за певним критерієм групи нормативно-правових актів в одному збірнику — у хронологічному, алфавіт­ному, предметному або будь-якому іншому порядку.

Зміст нормативно-правових актів не змінюється, відбуваєть­ся лише зовнішня обробка, а саме: до тексту вносяться наступні офіційні зміни, виключаються положення, що втратили силу, ін­акше кажучи, інкорпоруються.

Кодифікація законодавства — це спосіб систематизації, який полягає у змістовній переробці і погодженні певної групи юридичних норм (пов'язаної спільним предметом регулювання) та об'єднанні їх у єдиному нормативно-правовому акті. Завжди має офіційний (правотворчий) характер.

Мета кодифікації полягає у кардинальній переробці та удо­сконаленні змісту законодавчого регулювання. При кодифікацій­них роботах, згідно з потребами суспільного розвитку, у зміст правового регулювання вносять суттєві зміни аж до відміни іс­нуючих і створення принципово нових правил поведінки. У ре­зультаті кодифікації створюється єдиний законодавчий акт — кодекс, який регламентує конкретну сферу суспільних відносин і завжди має офіційний характер.

індивідуальна робота

  1. Основне джерело права в Україні.

  2. Функції права.

  3. Галузі права України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]