3. Рахунки фінансових потоків

У даному розділі розглядаються 1) характер рахунків фінансових потоків і області їхнього використання і 2) структура рахунків фінансових потоків, у тому числі об'єднання операцій з капіталом і фінансовими операціями, а також підходи до складання рахунків фінансових потоків, що розрізняються в залежності від ступеня складності даних, що вимагаються.

Рахунки фінансових потоків являють собою рахунка секторів і, незважаючи на те що при складанні цих рахунків особливе значення надается фінансовим корпораціям унаслідок їхньої важливої ролі у фінансовій діяльності, належна увага приділяється і фінансової діяльності інших інституціональних секторів. Спочатку рахунки фінансових потоків являли собою окрему статистичну систему, однак у даний час вони в більшості випадків зв'язані з нефінансовими секторами економіки в результаті їхнього включення в основу національних рахунків, зокрема, за допомогою ув'язування фінансових даних з даними про заощадження і нагромадження капіталу. Рахунки фінансових потоків відносяться до рахунків операцій, але вони часто зв'язуються з балансовими рахунками і складаються разом з рахунками запасів фінансових активів і пасивів кожного інституціонального сектора.

Існують різні форми рахунків фінансових потоків, що розрізняються по тому, для рішення яких аналітичних задач вони призначені, по ступені складності і деталізації бухгалтерської форми представлення даних, а також по вимогах до статистичних даних. У найбільш простих рахунках фінансових потоків представлені найважливіші фінансові операції між секторами економіки на агрегированному рівні. Найбільш складні рахунки фінансових потоків являють собою тривимірну матрицю, у якій зв'язуються сектори-кредитори, сектори-боржники і фінансові активи, використані в операції. Підготовка базових рахунків фінансових потоків знаходиться в межах можливостей усіх країн, що мають досить повні системи статистики платіжного балансу, державних фінансів і грошово-кредитної статистики. Оскільки вибір кожною країною методу складання рахунків фінансових потоків залежить від поточного рівня розвитку статистики й аналітичні потреби, МВФ не дає конкретних рекомендацій щодо складання рахунків фінансових потоків в окремих країнах. Замість цього МВФ пропонує ряд різних варіантів рахунків фінансових потоків, що можуть бути адаптовані до потреб країни і її можливостей в області статистики.

Рахунки фінансових потоків, що поєднують рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок, забезпечують комплексне представлення даних про нагромадження нефінансових і фінансових активів. Цей об'єднаний рахунок дозволяє аналізувати зв'язку між заощадженням, нагромадженням капіталу і фінансових потоків для економіки в цілому і для кожного інституціонального сектора.

Рахунки фінансових потоків, що складаються відповідно до формату фінансового рахунка СНР 1993 року, безумовно, можуть бути цілком об'єднані з операціями рахунка операцій з капіталом, а також з балансами активів і пасивів секторів і національної економіки в цілому.

Існують різні формати підготовки фінансових елементів рахунків фінансових потоків. Далі будуть описані три варіанти представлення даних у міру зростання їхньої складності. Кожний з цих підходів має досить загальний характер, що дозволяє враховувати появу нових фінансових інструментів і методів.

Баланси по національній економіці і по секторах можуть складатися для представлення еквівалента запасів у різних форматах рахунків операцій, зв'язаних з фінансовими потоками. На додаток до базової форми представлення фінансових потоків можуть складатися баланси фінансових корпорацій, органів державного керування, а також зовнішньоекономічного сектора (на основі даних по міжнародній інвестиційній позиції країни). У попередньому розділі даної глави розглянуті баланси активів і пасивів, що відповідають рахунок операцій з капіталом і фінансовим рахунком. Баланси можуть бути розширені аналогічно деталізованій матриці фінансових потоків, для того щоб у них відбивалися — по кожній категорії фінансових активів — обсяги фінансових вимог кожного сектора до інших конкретних секторів. Можуть також складатися рахунка чи узгодження більш повні рахунки переоцінки і рахунок інших змін в обсязі активів для відображення факторів, що пояснюють розбіжності між сукупними потоками операцій і вартістю запасів.

По рахунках фінансових потоків можна простежити багато каналів проведення фінансової політики, особливо якщо дані по тим секторам і підсекторівам економіки, що відповідальні за реалізацію політики, представлені окремо від даних по інших секторах. Наприклад, для того щоб проаналізувати, як зміни у фінансових позиціях позначаються на рішеннях про витрату засобів і економічне поводження, можна простежити вплив мір грошово-кредитної політики через рахунки центрального банку, інших депозитних корпорацій і нефінансових секторів. Рахунка фінансових потоків надають можливості дослідження більшої кількості взаємозв'язків у порівнянні з грошово-кредитною статистикою.

Рахунки фінансових потоків корисні для фінансового планування і прогнозування, оскільки ними забезпечується як 1) внутрішня погодженість фінансових прогнозів, так і 2)погодженість фінансових прогнозів із прогнозами на основі національних рахунків. Облікові обмеження, що містяться в матрицях, можуть бути убудовані в економічні моделі, у яких значення перемінних прогнозуються одночасно, або використані для перевірки погодженості прогнозних значень перемінних, отриманих незалежно друг від друга.

Структура рахунків фінансових потоків включає 1) рахунки фінансових потоків, що поєднують рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок, і 2) три формати представлення фінансової складової рахунків — базові рахунки фінансових потоків, фінансовий рахунок СНР і тривимірні матричні форми представлення. Вони можуть бути представлені незалежним чи образом разом з операціями, відбиваними на рахунку операцій з капіталом.

ІНТЕГРОВАНІ РАХУНКИ ОПЕРАЦІЙ З КАПІТАЛОМ І ФІНАНСОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ

Рахунок операцій з капіталом СНР і фінансовий рахунок СНР можуть бути інтегровані в єдиний рахунок фінансових потоків, що показує всі ресурси, що можуть бути спрямовані на нагромадження нефінансових і фінансових активів, а також використання цих ресурсів для нагромадження капіталу. Безпосередній вимір обсягу операцій з капіталом і фінансовими операціями в рамках даної основи, а не на базі балансуючої статті рахунка поточних операцій, також може бути використане для виміру заощадження в кожнім із секторів економіки.

У таблиці 8.6 приведений приклад інтегрованого рахунка операцій з капіталом і фінансовими операціями. Таблиця представлена у формі матриці, що показує зміни активів (використання) і зміни пасивів (ресурсів) по кожнім інституціональному секторі, економіці в цілому й іншому світі.

У першому рядку показаний сукупний обсяг ресурсів (чисте заощадження і чисті капітальні трансферти), що можуть бути спрямовані на інвестиції. В другому рядку представлені сукупні чисті інвестиції як сума нагромадження капіталу і чистих фінансових інвестицій. У ній також показані компоненти нагромадження капіталу і чистих фінансових інвестицій. Таблицю 8.6 можна інтерпретувати і як два окремих рахунки: рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок. У рахунку операцій з капіталом чисте заощадження представлене як ресурс на правій стороні рахунка, так само як і чисті капітальні трансферти, нагромадження капіталу — як використання, а балансуюча стаття рахунка представлена чистим кредитуванням/запозиченням. Чисте кредитування/запозичення переноситься у фінансовий рахунок як ресурси. У рамках даної основи чисте прийняття зобов'язань розглядається як джерело засобів, а сума чистого кредитування/запозичення і чистого прийняття зобов'язань визначає обсяг ресурсів, що можуть бути спрямовані на чисте придбання фінансових активів, що вважається використанням фінансових засобів. Сукупні обсяги ресурсів і їхніх використань приведені в довідковій статті в нижній частині таблиці 8.6. Щоб підкреслити той факт, що фінансові операції піддаються безпосередньому виміру, для позначення балансуючої статті фінансового рахунка використовується термін «чисті фінансові інвестиції», що розраховуються як чисте придбання фінансових активів мінус чисте прийняття зобов'язань.

Чисті фінансові інвестиції завжди по визначенню дорівнюють чистому кредитуванню/запозиченню. Між цими показниками можуть бути виявлені статистичні розбіжності, що відбивають будь-які розходження між врахованою сукупною величиною заощадження і капітальних трансфертів і врахованим сукупним обсягом чистого кредитування. Дані розбіжності можуть виникати на практиці внаслідок розходжень у чи охопленні помилок кількісного виміру кожної зі статей у повній послідовності рахунків. Пряме опублікування величини розбіжностей змушує звернути увагу на статистичні проблеми і може сприяти підвищенню якості рахунків. Розбіжності можуть бути обумовлені помилками кількісного виміру в рахунках поточних операцій ( що ведуть до помилок в оцінках заощадження), рахунку операцій з чи капіталом фінансовому рахунку.

Відображення фінансових потоків в інтегрованому рахунку операцій з капіталом і фінансовими операціями дозволяє одержати незалежні оцінки заощадження, що можуть бути зіставлені з оцінками, підготовленими на основі даних рахунків поточних операцій. Рахунка фінансових потоків, що відбивають тільки фінансові операції, можуть також служити джерелом одержання незалежних оцінок чистого кредитування/запозичення. Ці незалежні оцінки можуть підвищити довіра до якості оцінок заощадження й інвестицій або забезпечать виявлення статистичних проблем, що вимагають рішення.

РАХУНКИ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ, ЩО ВІДБИВАЮТЬ ТІЛЬКИ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ

Рахунки фінансових потоків можуть бути представлені у формі інтегрованих рахунків операцій з капіталом і фінансовими чи операціями охоплювати тільки фінансові операції. Існує безліч форм представлення фінансового рахунка, який можна назвати рахунками фінансових потоків, і усі вони можуть бути інтегровані з рахунком операцій з чи капіталом підготовлені і представлені окремо. У наступних пунктах розглянуті три основних варіанти рахунків, що розрізняються за рівнем деталізації даних по секторах і категоріям фінансових активів, а також значною мірою по ступені потреб у ресурсах. Цими трьома формами рахунків фінансових потоків є 1) базові рахунки фінансових потоків, 2) єдиний фінансовий рахунок СНР і 3) деталізовані матриці фінансових потоків.