КИЇВСЬКА РУСЬ І МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА (1)

11

Етапи монголо­татарської навали

У 1236 році, після розорення Волзької Булгарії, монголи рушили до Дону,

на половців, розбивши останніх у грудні 1237 року. Потім на їхньому шляху встало Рязанське князівство. Після шестиденного штурму Рязань впала. Місто було зруйноване. Загони Батия рушили на північ, до Володимира, розоривши по шляху Коломну і Москву. У лютому 1238 війська Батия розпочали облогу Володимира. Великий князь марно намагався зібрати ополчення для рішучої відсічі монголам. Після чотириденної облоги Володимир був узятий штурмом і підпалений. Жителі міста і князівська родина, що ховалися в Успенському соборі згоріли живцем.

Монголи розділилися: частина з них підійшла до річки Сить, а друга обложила Торжок. 4 березня 1238 слов’яни зазнали жорстокої поразки на Сіті,

князь загинув. Монголи рушили до Новгороду, однак, не дійшовши, повернули.

Розоряючи міста на зворотному шляху, вони зустріли несподівано запеклий опір міста Козельська, жителі якого сім тижнів відображали монгольські атаки.

Все­таки взявши його приступом, хан назвав Козельськ «злим містом» і зрівняв із землею.

Навала Батия на Південну Русь датується навесні 1239. У березні упав Переславль. У жовтні ­ Чернігів. У вересня 1240 головні сили Батия обложили Київ, що належав в той час Данилу Романовичу Галицькому. Киянам вдалося цілих три місяці стримувати полчища монголів і тільки ціною величезних втрат ті змогли оволодіти містом. Вже до весни 1241 року війська Батия були на порозі Європи. Однак, знекровлені, вони незабаром змушені були повернутися на Нижню Волгу. На новий похід монголи вже не зважилися. Так Європа змогла зітхнути з полегшенням.

12

Наслідки монголо­татарської навали

Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов’янських земель:

– Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст

XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж

14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.

– Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.).

Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.

– Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками,

які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі.

– Знищення значної частини феодальної еліти.

Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах:

економічній (система податей та повинностей – данина, мито, плужне,

підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Стежити за збереженням та зміцненням системи залежності покликані були ханські намісники в руських землях – баскаки. Крім того, з метою ослаблення Русі, Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи.

Лише до середини XIV ст. на землі Північно­Східної та Південно­Західної Русі було здійснено понад 20 воєнних нападів золотоординців.

13

Отже, загальмувавши соціально­економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, якісно змінивши структуру влади в північно­східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато віків наперед.

14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Russia: A Country Study / Glenn E. Curtis – ред. – Claitors Pub Div, 1998. – 728 c​.

2.Україна і Східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

3.Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987. – С.159­165.