Порядок фонетичного розбору слова

1. Затранскрибувати слово.

2. Поділити на склади.

3. Визначити наголошений склад.

4. Указати на співвідношення між звуками і буквами в слові.

5. Схарактеризувати голосні і приголосні звуки залежно від позиції в слові.

6. Пояснити чергування звуків, якщо воно наявне.

7. Пояснити фонетичні явища при словозміні і словотворенні.

Порядок фонетико-фонематичного розбору слова

1. Слово (записати орфографічним письмом, фонематичною та фонетичною транскрипцією).

2. Наголос (основний і, де наявний, побічний).

3. Кількість складів (фонетичних), їх характеристика (відкритий, закритий, прикритий, неприкритий, наголошений, ненаголошений, побічно наголошений).

4. Кількість у слові літер (назвати їх), фонем і звуків. У разі кількісної чи якісної невідповідності між літерами, фонемами і звуками пояснити причини.

5. Характеристика звукових виявів голосних фонем:

а) місце творення (ряд – передній, середній, задній);

б) спосіб творення (піднесення – високе, середнє, низьке);

в) наголошеність (наголошений, ненаголошений, побічно наголошений);

г) лабіалізованість (лабіалізований, нелабіалізований);

ґ) напруженість (сильно напружений, напружений, слабко напружений, ненапружений);

д) повнота творення (повного творення чи нескладовий);

е) вияв фонем (головний, позиційний, комбінаторний, додатковий, факультативний).

6. Характеристика звукових виявів приголосних фонем:

а) участь голосу і шуму (сонорний чи шумний, для шумних – дзвінкий чи глухий);

б) місце творення за активним мовним органом (губний – губно-губний чи губно-зубний; язиковий – передньоязиковий, середньоязиковий, задньоязиковий; глотковий або фарингальний);

в) спосіб творення (зімкнений, щілинний, африката, зімкнено-прохідний (дрижачий, боковий, носовий);

г) твердість-м’якість (м’який, пом’якшений, напівпом’якшений);

ґ) наявність носового забарвлення;

д) вияв фонеми (як для голосних).

Схема характеристики асиміляції / акомодації звуків:

а) за напрямком (прогресивна, регресивна);

б) за суміжністю (контактна, дистантна);

в) за повнотою (повна, часткова);

г) за характером (за місцем творення, за способом творення, за твердістю, за м’якістю, за дзвінкістю, за глухістю);

ґ) закріплена чи не закріплена на письмі.

Схема характеристики дисиміляції звуків:

а) за напрямком (прогресивна, регресивна);

б) за суміжністю (контактна, дистантна);

в) за характером (за місцем творення, за способом творення);

г) закріплена чи не закріплена на письмі.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. — С.17 – 84.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. — С.8 – 27.

3.Український правопис. — К., 1993. — С.7 – 17, С. 19 – 20, 58 – 60.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.

3. Сучасна українська літературна мова: Фонетика/ За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.

Практичне заняття 2. Принципи української графіки.

1. Співвідношення між звуками і буквами в аналізованих словах.

2. Різні способи передачі на письмі м’яких і пом’якшених приголосних.

3. Правопис м’якого знака і апострофа.

4. Подовження приголосних, подвоєння приголосних.

Опрацюйте §21 – 22, §47 – 49, 53 (С. 39 – 43, С. 102 – 109) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 1. Запишіть текст фонетичною транскрипцією.

І. Один мудрець сказав такі слова: „Поневолений народ, що заховує свою мову, держить ключ від своєї тюрми у своїх руках”. Не забуваймо про се. Через рідну мову стали ми на ноги, ввійшли в сім’ю просвічених європейських народів.

ІІ. Щоб добре знати рідну мову, треба їй вчитися змалку до гробу, в школі й поза школою, з книжок і від людей. Хто вміє пошанувати свого батька й матір, той зрозуміє, яку пошану повинен він мати до рідної мови.

(М.С. Возняк)

Вправа 2. З’ясуйте, у яких випадках сполучення літер дж, дз означають африкати /дж/, /дз/, а в яких дві самостійні фонеми /д/ і /ж/, /д/ і /з/.

Продовження, розпорядження, догоджати, підземний, віджилий, омолоджений, дзеркало, дзвоник, джаз, розходження, передзвонити, народження, підзолистий, надзелень, підзвітний.

Вправа 3. Випишіть у три колонки слова, у яких: 1) звуків і букв порівну; 2) звуків менше, ніж букв; 3) звуків більше, ніж букв.

Надзвичайний, країна, день, пісня, ходжу, дзвонити, підземелля, дзюркіт, відзвітувати, воджу, під’яремний, джаз, тьмяний, людина, авіалінії, щодня, ідея, сім’я, навантаження, схвильований, щасливий, їдьмо, каньйон, плющ, джерельний, твої.

Вправа 4. За допомогою суфікса -ськ- утворіть прикметники від іменників:

Поділ, гуцул, посол, монгол, Суздаль, Маріуполь, Тернопіль, Умань, Рязань, Тюмен, Ірпінь.

Вправа 5. Від іменників камінь, кремінь, ремінь, промінь утворіть зменшено-пестливі форми.

Вправа 6. Перепишіть, поставте, де потрібно, м’який знак або апостроф.

а) Суб..єктивний, роз..ятрений, об..єктивний, св..ятковий, мавп..ячий, тім..я, подвір..я, роз..їзд, бур..ян, зав..язка, в..юнкий, вітр..як, довір..я, р..яд, сап..янці, б..язевий, нев..янучий, роз..єднати, Рив..єра, К..юв..є, В..ютемберг.

б) Дон..ка, молот..ба, сяд..мо, т..охкати, калинон..ка, тихесен..кий, повнісін..кий, нен..чин, змагаєш..ся, чотир..ма, радіс..ть, майбут..нє, матін..ці, рибал..чин, різ..б..яр.

Вправа 7. Запишіть слова, поставивши, де потрібно, м’який знак або апостроф.

Ніч..., ковал...с...кий, скрин...ка, усміхаєт...ся, перевір...те, т...охкають, лар...ок, лар...ки, ворзел...с...кий, оболон...с...кий, гир...ка, міжгір...я, Натал...чин, Вас...ці, Св...ятослав, В...ячеслав, Мол...єр, ласун...ці, П...ятихатки, т...м...яний, к...ювет, кур...єр, бракон...єр, іл...юзія, конферанс...є, деб...ют, Н...ютон, миш...як, кон...як, порт...є, грил...яж, В...ютемберг, кут...я, кол...є, б...юро, дівчин...ці, дон...чин, по він...ця, шіст...ма, п...ят...ма, чотир...ма, віс...ма.

Вправа 8. Виправте помилки.

І. Канйон, духм’яний, коньюнктива, грав’юра, тоньший, дос’є, реміньчик, міжгірря, бринчати, різьб’яр, моркв’яний, оболоньський, іньєкція, коріньчик, серьйозний, меньший, харьківьянин, сенйор, конферанс’є.

ІІ. На тарільці, ірпіньський, коньюнктивіт, н’юфаундленд, різдв’яний, на грільці, ф’юзеляж, безядерний, близкість, різбяр, фарбяр, гуцулський, листв’яний, шістьсот, нянчити, проміньчик, кур’йоз, мишяк, духм’яний, уманьський.

Вправа 9. Перепишіть, замість крапок вставляючи, де потрібно, пропущені букви.

Гран..ю, мудріст..ю, без..межніст..ю, перел..ється, займен..ик, прислівн..ик, шален..ий, свяще..ник, спросон..я, олов’ян..ий, нужден..ий, Запоріж..я, під..аш..я, ріл..ею, суд..ів, вуал..ю, жовч..ю, Закарпат..я, без..акон..я, стат..ей, маст..ю, качин..ий, машин..ий, клун..я, юн..ий, стійкіст..ю, передміст..я, корін..я, Заліс..я, зіл..я, гордіст..ю, щаст..я, безліч..ю.

Вправа10. Перекладіть українською мовою.

Пъют, бъют, льют, вьют, трехъярусный, подъезжать, съезд, разъединять, разъяснять, созвездие, воробъиный, вялый, мясной, помнить, платье, здоровье, порядок, румяный, морковный, пламенный, съесть, Марьяновка, Каменка, Харьков, семь, смеяться, украинский.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Орфоепічна норма.

2. Основні правила сучасної української літературної вимови.

3. Наголос. Типи наголосу в українській мові.

Опрацюйте §12, §41 – 46 (С. 21 – 23, С. 84 – 102) з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я.Плющ.

Вправа 11. Перекладіть слова українською мовою, поставте наголос.

Агент, апартаменты, беседа, бородавка, блеснуть, валовой, арест, центнер, цыган, шофер, заземление, шелковица, документ, соломинка, алфавит, километр, решето, камбала, каталог, ольха, эксперт, витой, кроить, заседание, уголь, коромысло, револьвер, косой, плетеный, подтвердить, разбор, ненависть, ненавидеть, обмен, горошина, грабли, живопись, легкий, расстрел, сердить, столяр, засуха, черствый, постный, имя, осока.

Завдання. Коротко охарактеризувати та укласти такі документи: доповідна записка, пояснювальна записка.