Тема уроку

Тема уроку: Розвиток зв’язного мовлення. Зима. Ознаки зими. Зима у поезії. Знайомство Миколою Вороним та його віршем «Сніжинки». Опрацювання вірша.

Мета уроку: розвивати зв’язне мовлення учнів, ознайомити учнів з найважливішими сторінками з життя Миколи Вороного, ознайомити їх з ознаками зими, вчити дітей описувати пейзажі, предмети зими - сніжинки, вчити учнів будувати повні, зв’язні висловлювання, розкрити перед учнями красу зими у віршованих творах; ознайомити учнів із загадками про зиму, пов’язані з ним; виховувати в учнів любов до природи, бережливе ставлення до символу Нового року-ялинки, виховувати українські традиції святкування Нового року. Обладнання: картини зимового пейзажу, портрет Миколи Воронного, малюнок сніжинки, зображення сніжинок під мікроскопом, картини, на яких зображені зимові розваги дітей.

Клас: 1. 

Хід уроку

І . Організація класу  Вчитель:  Встаньте , діти , всі скоріше ,  Посміхніться всім миліше.  Привітайтесь : „Добрий день !”  Продзвенів дзвінок : „Дзелень !” 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Сьогодні, діти, ми познайомимось з творчістю Миколи Вороного, побуваємо на місці сніжинки, опрацьовуючи вірш «Сніжинки», наш урок буде сповнений багатьма загадковими елементами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота над загадками.  Вчитель: Перевіримо, як ви впораєтеся із загадками про зиму. 

1. — Доню! доню! — кличе мати,  Швидше вийди-но із хати!  — Дивно! Щезла стежка ...  Де вона?  Зникла десь і огорожа...  Сад на себе чом не схожий?  Що за диво? Все село  Білим пухом занесло.  — Дива зовсім тут нема —  Це в село прийшла...  (Зима).  2. Без рук, без фарб вікна розмальовує (Мороз).  3. Росте вона додолу головою,  Росте вона холодною зимою.  А тільки сонечко засяє —  Вона заплаче й помирає  (Бурулька).  4. І не борошно, а білий,  І не вата, а м'який,  Покриває гори-купи,  Застилає землю вкрай,  Щоб був кращий урожай.  Що це буде? Відгадай! (Сніг). 

2. Ознайомлення учнів про життєвий і творчий шлях Миколи Вороного. (що супроводжується показом слайдів) Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитки – радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного? Народився він на Кіровоградщині в ремісничій сім’ї , тобто в сім’ї робітника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, і дитячі та юнацькі роки Миколи пройшли в селі Гончарівці та Холодній Горі, що недалеко від Харкова. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися і звичаї, лунала українська народна пісня. Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Кіндратович почав писати вірші. Та, на жаль погляди , які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця. Навчався в реальному училищі в Ростові, мріяв про вищу освіту, та шляхи до навчання в Росії для нього були закриті, тому їде до Австрії, навчається у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з відомим українським поетом Іваном Франком. Разом працювали у журналі «Життя і слово» та інших виданнях. М. Вороний цікавився театром, тому стає режисером у театрі «Руська бесіда», а згодом переїздить на схід України і співробітничає в театрі М. Кропивницького. Перший друкований твір поета з’явився у 1893 році «Не журись, дівчино». У 1911 році друкується збірка його творів «Ліричні поезії, згодом, у 1913 р. – «В сяйві мрій». А в 1917 вийшла друком поема «Євшан-зілля», яка була створена на основі літописного оповідання . Та, на жаль, над головою Миколи Вороного, як і над багатьма іншими працівниками культури збиралися грозові хмари. Був арештований, перебував у таборах, а в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його після того на довгий час було накладено заборону.

3. Бесіда: - Що нового, про що не було ще сказано, ви дізналися під час читання? Орієнтовна відповідь: - Батьки дбали про освіту своїх дітей, виховували пошану до українських звичаїв, традицій та мови. - Микола Вороний був режисером і актором у театрі.

3. Робота над віршем «Сніжинки»  Складання асоціативного куща до слова „сніжинки”.  Білесенькі, легенькі як пушиночки( сніжинки) Вчитель: Заплющіть оченята, послухайте віршик Миколи Вороного „Сніжинки ” і уявіть себе сніжинкою. 

Сніжинки Білесенькі сніжиночки, Вродились ми з воді. Легенькі, мов пушиночки, Спустилися сюди. Ми хмарою носилися Від подиху зими І весело крутилися Метелицею ми. Тепер ми хочем спатоньки, Як дітоньки малі. І линемо до матінки, До любої землі...

Вчитель: 

1.То якою ви побачили сніжинку? (Відповіді дітей). 

2. Прочитайте вірш самостійно.

3. Чому втомилися сніжинки?

4. З ким порівнються сніжинки?

5. Віднайдіть це в тексті та прочитайте. Вчитель: Ось подивіться на зображення сніжинок під мікроскопом, подивіться, які всі вони різні та красиві.  (Перегляд зображень сніжинок )  -

Вчитель: А чи задумувалися коли-небудь про те, на що схожий сніг? Пограймо в гру! Доповніть моє висловлювання про сніг.  Гра „Порівняй сніг”  Пухнастий, як ….(шуба у зайчика)  Блискучий, як …(зірка, сонечко, ялинкові іграшки)  Гарний, як … ( квітка- семицвітка, писанка)  Легенький, як …(пір'їнка)  Білий, як …(вата) 

ІV. Підсумок уроку  Рефлексія  Вчитель: Всі сьогодні молодці! Гарно попрацювали.