41-50 питання

41. Українська держава гетьмана Павла Скоропадського

29 квітня 1918 р. Всеукраїнський хліборобський з'їзд (близько 8 тис. чол.) проголосив почесного отамана Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського гетьманом України. Центральна Рада була розпущена, і в Україні започатковано нове державне утворення – гетьманат "Українська держава". Переворот відбувся майже безкровно.

Причини «безкровного» х-ру перевороту:

1. Суттєві помилки, допущені Центральною Радою, позбавили її підтримки мас;

2. Підтримка П. Скоропадського 450-тисячною німецько-австрійською армією;

3. Важке економічне становище України (після війн);

4. Розкол у політичних силах України, які мали більшість в Центральній Раді

5. Стрімко підноситься роль Української демократично-хліборобської партії, яка стала опорою П. Скоропадського.

Мета перевороту:

 1.Зупинити процес паралічу влади, котрий все стрімкіше набирав ходи (влада Центральної Ради обмежувалася лише Києвом та околицями).

2. Не допустити дезорганізації та деградації суспільства

3. Покінчити з радикальними перетвореннями, зокрема щодо приватної власності

4. Утворити державну владу, здатну "забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці"

Сили, на які спирався гетьманат Скоропадського:

1. Всі ті, хто мав приватну власність,(поміщики, буржуазія, заможне селянство та інші).

2. Вільне козацтво.

3. Проросійські імперські сили

4. Старе чиновництво, здебільшого зрусифіковане

Таким чином, Центральна Рада спиралася в своїй діяльності на ліві сили (партії соціалістичного спрямування), а гетьманат П. Скоропадського базувався на підтримці правих сил.  

 29 квітня 1918 р. – оприлюднений «Закон про тимачасовий державний устрій» :

1. Гетьман призначав отамана (голову Ради Міністрів).

2. Затверджував і скасовував склад уряду.

3. Виступав найвищою посадовою особою у зовнішньополітичних справах.

4. Був верховним воєначальником.

5. Оголошував амністію, а також воєнний чи надзвичайний стан.

Суть режиму гетьманату СКор. -зміна демократичної парламентської форми правління на авторитарну (вся влада переходила в руки однієї особи).

Досягнення діяльності гетьманату:

1. Відновлення права приватної власності та вільного підприємництва.

2. Налагодження діючого адміністративного апарату, грошової системи

3.  Створення нових органів охорони правопорядку – Державної варти, що поєднувала поліцейські і жандармські функції.

4. Прийнято закон про загальний військовий обов’язок та розроблено план організації армії, яка мала нараховувати понад 300 тис. чол. 

Прорахунки діяльності гетьмана:

1. Повернення поміщиків у свої маєтки і «вибивання» компенсації з селян за збитки, завдані маєткам. Каральні експедиції в села для отримання потрібної кількості продуктів, щоб розрахуватися з Німеччиною за військову допомогу.

2.  Закон про локаути (заборона страйків)

3. Зайняття чиновницьких посад росіянами

4. Прийняття Акта про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією 

14 грудня 1918 р заявив про зречення влади. Того самого дня українські війська вступили в Київ. Отже, спроби гетьмана П. Скоропадського зміцнити українську державність шляхом повернення старих порядків не увінчалися успіхом.