Вступ
Сучасні наукові дослідження свідчать про те, що розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури потрібно починати в дошкільному віці. Музичне розвиток надає нічим не замінні вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, дитина робиться чуйним до краси в мистецтві і життя. Тільки розвиваючи емоції, інтереси, смаки дитини, можна долучити його до музичної культури, закласти її основи. Дошкільний вік є надзвичайно важливим для подальшого оволодіння музичної культурою. Якщо в процесі музичної діяльності буде сформовано музично-естетичну свідомість, це не пройде безслідно для подальшого розвитку людини, його загального духовного становлення.
Музична діяльність включає в себе не тільки сприйняття музики, співи, та рухи під музику а й посильну дітям виконавство, засноване на досвіді сприйняття, - спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи. За допомогою співу, гри на музичних інструментах можна розвинути іншу музичну здатність - уміння уявити і відтворити висоту музичних звуків в мелодії. Розвиток цієї здатності припускає розумові операції: порівняння, аналіз, зіставлення, запам'ятовування - і, таким чином, впливає не тільки на музичне, а й на загальне розвиток дитини.
Одне з найважлишіх завдань уроку музики — активізувати учнів, забезпечити їхній музично-творчий розвиток. У процесі багатогранного музикування значне місце відводиться музично — творчій діяльності, яка стимулює активність учнів, сприяє розвитку їх музичних здібностей.
Дитяча творчість необхідна дітям для їхнього розвитку. Ще в 20-ті роки Б.Асаф'єв відмітив про необхідність виховувати творчий тип мислення, застосовуючи елементи творчої діяльності. Він підкреслював: “кожний, хто хоч трохи відчув у мистецтві радість творчості., зможе сприймати й цінувати усе хороше”.
Творчий процес тренує та розвиває пам'ять, мислення, активність, спостережливість, цілеспрямованість, логіку. Творчість пов'язана з самостійними діями, з умінням оперувати знаннями, застосовувати їх на практиці. Все, що творчо засвоїв учень, стає міцним надбанням, а життя дитини збагачується новими почуттями.
Перш ніж навчати дітей, першокласників грати на музичних інструментах вчитель спочатку повинен перевірити на першому уроці музики, музичні дані дітей: наявність музичного слуху. Це первіряється за допомогою певних музичних вправ. (Спів, плескання ритмічного малюнку заданого вчителем). Потім вчителю належить ознайомити дітей з музичними інструментами використавши метод наочності — показавши дітям картки з зображенням музичних інструментів. Після цього вчитель повинен показати як слід грати на інструмені, і як він звучить діти поступово запамятовують звучання цього чи іншого інструмента, як він виглядає і як на ньому потрібно грати. Щоб цього досягти потрібно займатися з дітьми індивідуально, та знайти підхід до кожної дитини, слід залучати та прививати дітям любов до музики, досягати того щоб кожен учень підходив до виконання музичного твору з серьозно та вкладав у цей твір усього себе. Це буде сприяти рорзвитку музичного, а може і абсолютного слуху у дитини та розвитку творчої вктивності.
(Актуальність теми): На сьогоднішній день в деяких навчальних закладах на уроках музики діти не навчаються грі на музичних інструментах тому що іх там просто немає і більша увага надається співу, музично ритмічним рухам, та дидактичним іграм. В деяких музичних закладах є дитячі музичні інструменти але вчителі ненадають цьому належного. Вони проходять це дуже поверхнево. Тому діти не отримують певного досвіду. Деякі вчителі з малим досвідом роботи с пираючись на чиюсь, або взгалі ігнорують методику не правильно використовують методичні прийоми навчання тим самим не досягаючи певного результату у навчанні дітей а лише навпаки гальмують їх розвиток. Я впевнений, якщо приділяти належну увагу такій колективній праці, як гра в оркестрі то в подальшому діти можуть досягти дуже високих результатів у будь якому виді діяльності: вокальний спів, хорове, або оркестрове диригування, або проявити себе як композитор. Тобто задача педагога зацікавити цим видом діяльності тому, що ця діяльність, вона об'єднує, виховує дисциплінованість, виховує культуру поведінки, тому що в процесі гри на дитячих музичних інструментах можна практикувати вільну імпровізацію що є не менш важливим фактором у цьому виді діяльності.
Мета дослідження: довести ефективність гри на музичних інструментах.
(Об'єкт дослідження): Правильне застосування методики виховання...
Правильне застосування методики і різних прийомів роблять такий вид діяльності як гра на інструментах ще більш ефективною.
(Предмет Дослідження): Особливості формування творчих здібностей школярів. Творчі здібності школярів розвиваються тільки при їхній активній участі на уроці музики тому розвиток тврочих здібностей залежить від ефективності навчання учнів гри на музичних інструментах.
Завдання дослідження: Роль музикування у процесі гри на музичних інструментах. Процес музикування досить яскраво виражається в простій дитячій імпровізації це також робить процес навчання більш цікавим.
Оскільки молодший вік школярів є періодом найінтенсивнішого розвитку творчої активності дітей то і педагогічне керівництво творчим процесом не повинно відкладати на потім, коли дитина отримає теоретичні відомості, бо з віком творча активність знижується. З самого початку занять потрібно залучати дітей до того, щоб вони самі робили висновки, враховували зауваження педагога, а педагог в свою чергу якщо це індивідуальне заняття повинен слідкувати за правльністю виконання учнем музичного твору, зробити зауваження, якщо учень допустив помилку, але не зупиняти його під час гри дати можливість учню догратаи до кінця, і тільки потім зробити зауваження. І навпаки якщо вчитель працює з дитячим оркестром то при найменшій помилці вчитель повинен зупинити весь оркестр зробити зауваження учню, який допустив помилку у ритмі, або фальшиво зіграв, і попросити його зіграти ще раз самому а потім разом з іншими.
РОЗДІЛ І
Теоретичні основи розгляду проблеми навчання гри та простих музичних інструментах.
1.1.Знайомство з дмі. Гра на дитячих музичних інструментах.
Гра на музичних інструментах відповідає як природі музичних здібностей, так і віковим особливостям психічного розвитку дитини. Вона дає можливість вирішувати різноманітні завдання музичного виховання та навчання.
Гра на інструментах, зокрема дитячих, є однією з найдоступніших форм роботи з молодшими школярами. Вони швидко засвоюють нотну грамоту, набувають елементарні навички інструментального виконання, ознайомлюються з музичними творами.
Гра на музичних інструментах індивідуально та в оркестрі приносить дітям
велике задоволення, організовує їх, витягує в активне музикування, виховує увагу, навички ансамблевого виконання, розвиває пам'ять, музично — слухові уявлення, чуття тембру, ритму, форми; допомагає зосередити увагу на різних елементах музичної виразності ( динаміки, штрихи, ритм тощо.)
У сучасних умовах, коли зростають завдання естетичного виховання дітей, музичм іграшкам і дитячим інструментам і дитячим інструментам відводится особлива роль. Вони викликають у дітей великий інтерес. Ними широко користуються в сім'ї, дитячих садках, у школі, прилучаючи дитину до музики, допомагаючи розвитковоі її творчих здібностей, залучаючи до активного музикування.
Одним із перших композиторів і педагогів до проблеми музичного виховання школярів вважаючи провідним видом музичної діяльності дітей саме гру на дитячих інструментах був Карл Орф. Він віддавав перевагу елементарним інструментам, так як музикування на класичних музичних інструментах вимагатиме значних зусиль, тривалих вправлянь, неодмінно, відволікатиме увагу дітей від музики.
Назви “музичні іграшки” та “ дитячі музичні інструменти” досить умовні. Музичні іграшки найчастіше застосовують у сюжетній і дидактичній грі. Музичними іграшками в основному користуються в роботі з дітьми старшого дошкільного віку. Але й пізніше деякі іграшки можуть застосовуватися в оркестрі як рівноправні інструменти.
Дитячі інструменти нерідко нагадують справжні, але вони спрощені й не повністю відтворюють звучання справжніх інструментів, хоч мають іноді їх назви, схожі за зовнішім звучанням виглядом і способом звуковидобування. Залежно від способу звуковидобування і залежно від способу видобування і характеру звучання дитячі музичні інструменти іграшки та інструменти можна згрупувати за певнимм видами.
Типи музичних іграшок.
Беззвучні — іграшки, що відтворюють лише зовнішню подобу музичних інструментів (піаніно з німою клавіатурою, балалайки з струнами які не звучать, баянчики). Хоч вони не звучать, але зовнішній вид їх дуже привабливий. Діти часто їх використовують, уявляючи себе вчителями музичними керівниками, проводять “концерти”. Уся ця діяльність розвиває творчу уяву, музичне мислення та слух. Ці види подані нище рис.1, рис.2.
Рис.1 (беззвучні іграшки)
рис.2
О
звучені
—іграшки,
що видають звук. Вони поділяються на:
іграшки — інструменти із звуком невизначеної висоти (бубони, брязкальця, барабани, трикутники, кастаньєти) — використовуються для відтворення різних ритмів;
рис.3 (кастаньєти)
рис.4 ( Трикутник)
іграшки — інструменти, що видають звуки лише однієї висоти (сопілки, дудочки) — використовуються для відтворення різних ритмів;
рис. 5(сопілка)
Рис.6 (дудочка)
Іграшки із зафіксованою мелодію (органчики, музичні шкатулки). Гра на них має механічний характер;
Іграшки із діатонічним, або хроматичним звукорядом (піаніно, металафон, роялі, балалайки, флейти, домри, баяни,) — використовуються для вдтворення мелодії.