Міщанин-шляхтич
.docІ ти, і я, й міцне вино —
Навіки ми тепер одно!
Губками келиха ти поцілуй,—
* Враз вони в тебе, як кров, зашаріють.
Ти і вино — то найбільше бажання!
Пий, моя любко, за вічне кохання,
Хай воно радість над нами навіє!..
І ти, і я, й міцне вино —
Навіки ми тепер одно!
Др у г и й т а т р е т і й с п і в а к и (разом).
Пийте, друзі, не сумуйте!
Час не жде на нас, летить.
354
----------------------- Page 355-----------------------
Користайте кожну мить
І життя собі не псуйте!
Перепливеш чорні хвилі —
І прощай, вино, любов!..
Пийте, пийте ж, мої милі,
Доки в жилах грає кров!
Дурень хай собі міркує,
В чому щастя слід шукати,
Та нехай іде до ката —
Ми його не потребуєм!
Слава, мудрість і чеснота
Вже наскучили менг;
Не зника від них турбота —
Щастя в доброму вині!
В с і т р о є (разом).
Скрізь вино, скрізь воно,— пийте, добрі люди!
Хлопче, лий, наливай! Наливай і чекай,
Доки скажуть: буде!
До р і м е н а . Я певна, що краще співати неможливо.
Прекрасний спів!
П а н Ж у р д е н . А я бачу перед собою, маркізо, щось
багато прекрасніше.,.
Д о р.ім е н а. Що я чую! А я й не сподівалася, що пан
Журден може бути такий галантний!
До р а н т . Даруйте, маркізо! За кого ж ви маєте пана
Журдена?
П а н ' Ж у р д е н . Я дуже хотів би, щоб вона мала
мене за те, що я скажу.
До р і м е н а . Ну ж бо!
До р а н т (до Дорімени). Ви його не знаєте.
П а н Ж у р д е н . Вона мене знатиме добре, аби схо
тіла.
До р і м е н а . О! Що ви на це скажете?
До р а н т . Він така людина, що за словом до батька
не бігає. Але ж ви навіть не помічаєте, маркізо, що пан
Журден доїдає всі ті шматочки, до яких ви доторкну
лися.
До р і м е н а . Я в захопленні від пана Журдена.
П а н Ж у р д е н . Коли б я міг захопити ваше серце*
я був би...
12* ,355
----------------------- Page 356-----------------------
Я В А 2
П а н і Ж у р д е н , п а н Ж у р д е н , Д о р і м е н а , Д о р а н т,
спі ваки, лакеї .
П а н і Ж у р д е н . Ага-а! Та тут зібралася веселенька
компанійка! Бачу добре, що на мене тут не чекали! То
ось чому ви, коханий мій чоловіче, так поспішали виря
дити мене на обід до моєї сестри? Там — до якоїсь ви
стави лаштуються, тут — бенкет на всю губу справля
ють! Ось на що ти своє добро гайнуєш?! Невідомих дам
без мене приймаєш, наймаєш для них співаків та коме
діантів, а мене — геть із власної господи?!
До р а н т . Що ви хочете сказати, пані Журден? Що
це у вас за фантазія? Звідки ви взяли* що ваш чоловік
витрачає на нас свої гроші, що це він дає обід на честь
цієї дами? То знайте ж: обід улаштовую я, а він лише
запропонував мені свою господу для розваги, і вам слід
спершу зважити те, що ви хочете сказати, а потім уже
говорити!
П а н Ж у р.д е н. Авжеж, авжеж, негіднице! Обід
улаштовує пан граф для цієї вельможної дами. Він зро
бив мені велику честь, що вибрав для цього мою господу,
т** ще й запросив і мене самого до столу.
П а н і Ж у р д е н . Все це вигадки! Я знаю те, що
знаю.
До р а н т . Я вам раджу, пані Журден, надіти кращі
окуляри. к
П а н і Ж у р д е н.ч Нічого мені окуляри надівати, доб
родію, я й без них добре бачу! Давно вже зрозуміла я, що
у вас тут коїться. Надаремне ви думаєте, що я така дур
на! Фу, яка гидота! Шляхетний пан, а потурає дурощам
мого чоловіка. Та й ви теж хороші, шановна пані! Шля-*
хетній дамі не випадає сіяти в сім’ї сварку та дозволяти
моєму чоловікові коло вас упадати.
До р і м е н а . Що все це означає? Ви глузуєте з мене,
Доранте, примушуючи мене вислухувати дурне базікання
цієї божевільної!
До р а н т (доганяючи Дорімену). Маркізо, постривай
те! Маркізо, та куди ж ви тікаєте?!
П а н Ж у р д е н . Маркізо... Пане графе, попросіть у
неї пробачення за мене і вблагайте її вернутися.
356
----------------------- Page 357-----------------------
Я В А З
П а н і Ж у р д е н , п а н Ж у р д єн, л а к е ї.
П а н Ж у р д е н . Ах!.. Ну що ти наробила, негідни
це?! Ти осоромила мене перед цілим світом!.. Отаких
вельможних панів вигнати з моєї господи!
П а н і Ж у р д е н . Начхати мені на їхню вельмож
ність!
П а н Ж у р д е н . Не знаю, що мене стримує, клята
бабо, що я ще й досі не тріснув тебе тарілкою по довбеш
ці! Не дала й пообідати як слід!..
Лакеї виносять стіл.
П а н і Ж у р д е н ( виходячи). Начхала я на твій обід!
Я бороню свої права, і всі жінки стоятимуть за мене.
П а н Ж у р д е н . Щастя твоє, що ти тікаєш від мого
гніву!
Я В А 4
П а н Ж у р д е н сам.
П а н Ж у р д е н . Чорти її принесли! А мені ж було
так весело, так мило... Ще ніколи не сипав я такими до
тепами... А це що таке?
Я В А 5
П а н Ж у р д е н , К о в ’ е л ь переодягнений.
К о в’ є л ь. Шановний добродію, не знаю, чи маю я
честь бути вам знайомим?
П а н Ж у р д е н . Ні, добродію.
К о в’ є л ь ( показуючи рукою на фут від підлоги).
А я вас пам’ятаю, як ви були ще отакенький.
П а н Ж у р д е н. Мене?
К о в ’ єль. Атож. Ви були наймиліша дитина в світі, і
всі дами брали вас на руки, щоб поцілувати.
П а н Ж у р д е н . Щоб поцілувати?
К о в ’ єль. Атож. Я був великим другом вашого покій
ного батька.
П а н Ж у р д е н . Мого покійного батька?
К о в’ є л ь. Атож. То був справжній чесний шляхтич.
П а н Ж у р д е н . Як ви сказали?
К о в ’ єль. Я кажу, що він був справжній чесний
шляхтич.
357
----------------------- Page 358-----------------------
П а н Ж у р д е н . Мій батько?
К о в’ є л ь. Атож.
П а н Ж у р д е н . Ви його добре знали?
К о в’ е л ь. Ще б пак!
П а н Ж у р д е н . І ви його такого й знали? То був
шляхтич?
К о в’ ель. Звичайно.
П а н Ж у р д е н. Он як можна вірити людям!
К о в’ є л ь, А що?
П а н Ж у р д е н . Знайшлися такі йолопи, які запев
няють мене, що він був крамарем!
К о в ’ ель. Ваш батько — був крамарем! То все лихі
язики плетуть! Та він зроду не крамарював. Просто як
людина надзвичайно привітна й послужлива,— до речі,
він добре розумівся на різному крамі,— батько ваш охоче
вибирав той крам по різних місцях, наказував приносити
до себе додому, а потім уже роздавав його своїм прияте
лям за гроші.
П а н Ж у р д е н . Я в захопленні, що познайомився з
вами: ви їм посвідчите, що мій батько був шляхтичем.
К о в ’ єль. Я ладен це підтвердити перед цілим світом.
П а н Ж у р д е н . Щиро вам дякую! А в яких спра
вах довелося вам завітати до наших країв?
К о в ’ єль. З того часу, як я товаришував з вашим
покійним батьком,— а він, як я вже сказав вам, був
справжнім шляхтичем,— я встиг об’їздити цілий світ.
П а н Ж у р д е н. Цілий світ?
К о в ’ єль. Атож.
П а н Ж у р д е н . А це, мабуть, дуже далеко звідси?
К о в’ є л ь. Та вже звісно... Всього чотири дні, як я
повернувся з довгої мандрівки; мене завжди цікавило все,
що стосується вас, а тому я й зараз заїхав сюди, щоб по
відомити вам дуже приємну для вас новину.
П а н Ж у р д е н . Яку ж то?
К о в’ є л ь. Чи знаєте ви, що син турецького султана
завітав до нашого міста?
П а н Ж у р д е н . Я? Ні.
К о в ’ єль. Та невже? З ним разом і пишний почет;
всі збігаються на нього подивитися; його вітають і вша
новують у нас як дуже високу особу.
П а н Ж у р д е н . А я цього й не знав. .
К о в ’ єль. Найважливіше для вас — те, що він зако
хався у вашу дочку.
П а н Ж у р д е н . Син турецького султана?
358
----------------------- Page 359-----------------------
К о в’ є л ь. Атож. І хоче її свататй.
П а н Ж у р д е н . Її сватати? Син турецького сул
тана?
К о в1 є л ь. Син турецького султана хоче стати вашим
зятем. Сьогодні заходжу я до нього, розмовляю з ним про
те, про се, звичайно, турецькою мовою — я знаю її доско
нало,— коли це він мені й каже: «Акчіам крок солер онш
алла мустаф гіделум аманахем варахіні уссере карбу-
лат?» — тобто: «Чи не бачив ти молодої вродливої дів
чини, дочки пана Журдена, паризького шляхтича?»
П а н Ж у р д е н . Син турецького султана так і сказав
про мене?
К о в ’ єль. -Еге. І коли я відповів йому, що знаю вас
дуже добре і бачив вашу дочку, то він мені на це: «Ах,
марабаба сахем!» — тобто: «Ах, як я закохався в неї!»
П а н Ж у р д е н . «Марабаба сахем» означає: «Ах, як
я закохався в неї»?
К о в ’ єль. Атож.
П а н Ж у р д е н . Дуже вам дякую за те, що сказа
ли. Я сам ізроду не додумався б, що «Марабаба сахем»
означає: «Ах, як я закохався в неї!» Яка хороша ця ту
рецька мова!
К о в’ є л ь. Така прехороша, що важко уявити. А чи ви
знаєте, що означає «Какаракамушен»? .
П а н Ж у р д е н . «Какаракамушен»? Ні.
К о в’ є л ь. Це означає: «Моя душко»!
П а н Ж у р д е н . «Какаракамушен» означає «моя
душко»?
К о в’ є л ь. Атож.
П а н Ж у р д е н . Чудасія! «Какаракамушен» — «моя
душко»! Хто б же міг таке подумати?! От так штука!
К о в’ є л ь. Дозвольте ж мені довести справу до кінця.
Отож він прибув сюди просити у вас руки вашої донеч
ки, а щоб його майбутній тесть був гідний такого вель
можного зятя, він — з ласки своєї — надає вам звання
«мамамуші»,— це в них такий високий сан у їхній країні.
П а н Ж у р д е н . «Мамамуші»?
К о в ’ єль. Атож, «мамамуші», тобто по-нашому — па
ладин. Паладини — це стародавні... ну... одне слово, пала
дин. Це найпочесніший сан у цілому світі,— таким чи
ном, ви зрівняєтеся з найвидатнішими вельможами на
землі.
П а н Ж у р д е н . Син турецького султана робить мені
велику честь. Прошу вас, проведіть мене, будьте ласкаві,
359
----------------------- Page 360-----------------------
до нього, щоб я міг подякувати йому особисто.
К о в ’ єль. Навіщо? Він сам завітає до вас.
П а н Ж у р д е н . Він сам завітає до мене?
К о в’ є л ь. Авжеж, і привезе з собою все, що потріб
не для церемонії вашого висвячення.
П а н Ж у р д е н . Ач, який він прудкий!
К о в ’ єль. Його кохання не має сил чекати.
П а н Ж у р д е н . Одне мене бентежить... Дочка моя
страх яка вперта: закохалася по самісінькі вуха в такого
собі Клеонта та ще й присягається, що вийде заміж тіль
ки за нього.
К о в’ є л ь. Вона передумає, тільки-но гляне на сина
турецького султана. До того ж уявіть собі, який дивний
випадок! Син турецького султана напрочуд схожий на
того Клеонта. Я його бачив, мені його показали... Кохан
ня, яке вона відчуває до одного, дуже легко може переско
чити на іншого, і... Та я чую, він наближається. Ось і
він сам.
Я В А 6
К л е о н т у турецькому вбранні; т р и п а ж і , що несуть поли
його каптана; п а н Ж у р д е н , К о в ’ єль.
К л е о н т . Амбусахім окі бораф, Жордіна, саламалекі!
К о в ’ є л ь (до пана Журдена). Це означає: «Пане
Журдене, нехай серце ваше цвіте цілий рік, як трояндо
вий кущ!» То звичайне привітання в їхній країні.
П а н Ж у р д е н . Я покірний слуга їхньої турецької
високості.
К о в’ є л ь. Карігар камбото устін мораф.
К л е о н т . Устін йок катамалекі басум басе алла мо-
ран!
К о в’ є л ь. Він каже: «Нехай пошле вам небо силу ле
ва і мудрість гадюки!»
П а н Ж у р д е н . їхня турецька високість роблять ме
ні надто велику честь, і я бажаю їм найбільшого щастя
та доброї долі!
К о в ’ єль. Осса бінамен садок бабаллі оракаф урам.
К л е о н т . Бель-мен.
К о в’ є л ь. Він каже, щоб ви мерщій ішли з ним готу
ватися до церемонії; він бажає швидше побачитися з ва
шою дочкою й справити весілля.
П а н Ж у р д е н . І все це він сказав двома словами?
К о в ’ єль. Еге: то вже така турецька мова, що кілько
360
----------------------- Page 361-----------------------
ма словами можна сказати дуже багато. Йдіть же мер
щій за ним!
Я В А 7
К о в ’є л ь сам.
К о в ’ єль. Ха-ха-ха!.. Ну й комедія, слово честі! Ох і
дурень!.. Та коли б він вивчив свою роль напам’ять, то й
тоді не зіграв би її краще. Ха-ха-ха!
Я В А 8
Д о р а н т, К о в’ е л ь.
К о в’ є л ь. Прошу вас, пане, допоможіть нам, будьте
такі ласкаві, в одній справі, що має тут відбутися.
Д о р а н т. Ха-ха-ха! Та це ж Ков’єль! Тебе й не впі
знати! Навіщо ти так одягнувся?
К о в’ є л ь. Ось побачите! Ха-ха-ха!
Д о р а н т. Чого ж ти смієшся?
К о в ’ єль. Ех, тут має відбутися одна штука, пане!..
Д о р а н т. Що ж саме?
К о в’ є л ь. Б’юсь об заклад, пане, що ви зроду не від
гадаєте, яку ми приготували пастку для пана Журдена,
щоб примусити його віддати свою дочку за мого панича.
Д о р а н т. Що це за пастка — не відгадаю; проте знаю
добре, що успіх забезпечений, коли вже ти за неї бе
решся.
К о в ’ єль. Вам, пане, звичайно, відомий той звір, на
якого ми полюємо.
Д о р а н т. Розкажи ж мені, в чому річ.
К о в’ є л ь. Будьте ласкаві, пане, відійдіть трохи далі,
щоб звільнити місце для того, що тут має відбутися. О,
вже йдуть! Зараз 'ви побачите частину комедії, решту роз
повім пізніше.
Я В А 9
Т У Р Е Ц Ь К А Ц Е Р Е М О Н І Я
М у ф т і й , д е р в і ш і , т у р к и — помічники муфтія, що співа
ють і танцюють.
*
П Е Р Ш И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У
Ш е с т е р о т у р к і в урочисто входять під музику по двоє на
сцену. Вони несуть три килими і, протанцювавши кілька фігур,
піднімають їх високо вгору. Інші турки, співаючи, проходять під
тими килимами і стають по обидва боки сцени. М у ф т і й з
д е р в і ш а м и закінчує цей похід.
361
----------------------- Page 362-----------------------
Потім турки простилають на підлозі килими і стають на них
навколішки. Муфтій з дервішами стає посередині, і в той час,
коли муфтій різними жестами та гримасами, але без слів, при
кликає Магом^ета, турки-помічники падають долілиць, співаючи
«Аллі», потім здіймають руки до веба, співаючи «Алла» 1; вся ця
церемонія повторюється кілька разів до кіпця молитви, після чо
го всі вони підводяться, співаючи «Алла екбер» 2, а двоє дерві
шів ідуть по пана Журдена.
Я В А 10
і
М у ф т і й , д е р в і ш і , т у р к и , що співають і танцюють; її а п
Ш у р д е н у турецькому вбранні, з поголеною головою, без тюр
бана й без шаблі.
М у ф т і й (до пана Журдена).
Коли ти знай, —*
Відповідай,
Коли не знай —
Мовчай, мовчай.
Я тут муфтій,
А ти, хто ти?
Не розібрай?
Мовчай, мовчай!
Я В, А 11
М у ф т і й , д е р в і ш і , т у р к и, що співають і танцюють.
М у ф т і й . Скажіть, турки, хто він іста? .Анабаптиста?
Анабаптиста?
Т у р к и . Йок3. __
М у ф т і й. Цвінгліста?
Т у р к и . Йок.
М у ф т і й . Кофіста?
Т у р к и . Йок.
М у ф т і й . Гусита? Мориста? Фроніста?
Т у рки. Йок, йок, йок.
М у ф т і й . Йок, йок, йок. Він поганець?
Т у р к и. Йок.
М у ф т і й . Лютеранець?
Т у р к и . Йок.
М у ф т і й . Пуританець?
Т у р к и . Йок.
1 Бог (турецькі),
2 Бог великий (турецьк.).
3 Ні {турецьк.).
362
----------------------- Page 363-----------------------
М у ф т і й . Браміна? Мофіна? Зурина?
Т у р к и. Йок, йок. йок.
М у ф т і й . Йок, йок, йок. Магометана? Магометана?
Т у р к и . Гі, валла! 1 Гі, валла!
М у ф т і й . Як його звати? Як його звати?
Т у р к и . Джіурдіна, Джіурдіна.
М у ф т і й ( підплигуючи). Джіурдіна? Джіурдіна?
Т у р к и . Джіурдіна, Джіурдіна.
М у ф т і й .
Магомета за Джурдіна
Я проситиму щоднини.
Щоб зробити паладина
З Джіурдіна, з Джіурдіна.
Дам тюрбана й шаблю нині'
Й відішлю на бригантині
Захищати Палестину.
Магомета за Джурдіна
Я проситиму щоднини.
(До турків). Добрий турок Джіурдіна?
Т у р к и. Гі, валла, гі, валла!
М у ф т і й (танцюючи й співаючи). Га-ла-ба, ба-ла-шу,
ба-ла-ба, ба-ла-да!
Т у р к и. Га-ла-ба, ба-ла-шу, ба-ла-ба, ба-ла^да!
Я В А 12
Т у р к и, що співають і танцюють.
Я В А 13
М у ф т і й , д е р в і ш і , п а н Ж у р д е н , т у р к и , що співають
і танцюють.
Д Р У Г И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У
М у ф т і й повертається у величезному святковому тюрбані, при
крашеному чотирма або п’ятьма рядками засвічених свічок; за
ним д в о є д е р в і ш і в у гостроверхих шапках, теж прикраше
них засвіченими свічками, несуть коран. Д в о є і н ш и х д е р
в і ш і в вводять п а н а Ж у р д е н а і ставлять його навколіш
ки так, щоб він руками доторкався землі, а спина його служила
пюпітром для корана; м у ф т і й кладе йому на спину коран і
знову починає, кривляючись, прикликати Магомета: то насуплює
брови, то б’є раз по раз рукою по корану, то швиденько пере
гортає сторінки, після чого, зводячи очі й підносячи руки до не
ба, він голосно вигукує: «ГуЬ> Під час цієї другої церемонії тур-
ки-помічники то нахиляються, то випростуються, теж співаючи:
«Гу, гу, гу!»
1 їй-богу, так (турецьк.).
363
----------------------- Page 364-----------------------
П а н Ж у р д е н (після того, як у нього зняли коран
зі спини). Уф!..
М у ф т і й (до пана Журдена).
Ти не шахрай?
Т у р к и .
Ні, ні, ні!
М у ф т і й .
Ти не брехай?
Т у р к и .
Ні, ні, ні!
М у ф т і й (до турків).
Тюрбан йому дай!
Т у р к и .
Ти не шахрай?
Ні, ні, ні!
Ти не брехай?
Ні, ні, ні!
Тюрбан йому дай!
Т Р Е Т І Й В И Х І Д Б А Л Е Т У
Т у р к и , що танцюють, надівають під звуки музики на пана
Журдена тюрбан.
М у ф т і й (подаючи панові Журденові шаблю).
Ти вже шляхтич, я не брехай.
Шаблю приймай!
Т у р к и (видобуваючи шаблі).
Ти вже не шляхтич, ми не брехай.
Шаблю приймай!
Ч Е Т В Е Р Т И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У
Т у р к и , що танцюють, б’ють пана Журдена в такт шаблями.
М у ф т і й .
Бийте, бийте,
Не жалійте!
Т у р к и .
Бийте, бийте,
Не жалійте!
П’Я Т И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У
Г у р к и , що танцюють, б'ють пана Журдена під музику ціпками.
364
----------------------- Page 365-----------------------
М у ф т і й .
Не стидатиеь, не кричати,
Коли хочеш паном стати!
Т у р к и .
Не стидатись, не кричати,
Коли хочеш паном стати!
Муфтій втретє починає прикликати Магомета. Дервіші шанобливо
беруть його попід руки, потім турки — і ті, що співають, і ті, що
танцюють,— починають стрибати навколо муфтія і нарешті ви
ходять разом з ним і виводять пана Журдена.
ДІЯ ІГЯТА
Я В А 1
П а н і Ж у р д е н , п а н Ж у р д е н .
І
П а н і Ж у р д е н. Ах, боже мій милосердний! Ой ли
шенько! На кого ти схожий! Що ти на себе нап’яв? Чи
не зібрався ти часом до маскараду? Та кажи ж нарешті,
що це все означає? Хто тебе так вичепурив?
П а н Ж у р д е н . Чи чувано коли таке зухвальство!
Розмовляти так з «мамамуші»? _
П а н і Ж у р д е н . Що ти сказав?
П а н Ж у р д е н . Так, так, тепер усі повинні мене
поважати. Мене щойно зроблено «мамамуші». Чула?
П а н і Ж у р д е н . Ще що вигадай! «Мамамуші»?
П а н Ж у р д е н . «Мамамуші», кажу ж тобі. Я —
«мамамуші»!.
П а н і Ж у р д е н. А що це за звір такий?
П а н Ж у р д е н . «Мамамуші» —• це по-нашому «пала
дин».
П а н і Ж у р д е н . Балазин? Ти таки й справді бла
зень! Чи не записався ти часом на старість до балету?!
П а н Ж у р д е н . От дуреля! Я кажу — паладин, розу
мієш? Це такий високий сан. Мене щойно висвятили на
нього з цілою церемонією.
П а н і Ж у р д е п . З якою ж то церемонією?
П а н Ж у р д е н .
Магомета за Жордіна
Я проситиму щоднини...
П а н і Ж у р д е н . Що ж воно означає?
П а н Ж у р д е н . Жордіна — означає Журден.
365
----------------------- Page 366-----------------------
П а н і Ж у р д е н. Ну, нехай Журден. Ну, та й що з
того?
П а н Ж у р д е н.
Щоб зробити паладина із Жордіна...
П а н і Ж у р д е н . Як?
П а н Ж у р д є н.
Дам тюрбана й шаблю нині...
П а н і Ж у р д е н . Що таке?
П а н Ж у р д е н .
Й відішлю на бригантині
Захитати Палестину.
П а н і Ж у р д е н . Що ти верзеш?
П а н Ж у р д е н .
Бийте, бийте — не жалійте!
П а н і Ж у р д е н . Що це за мова така чудернацька?
П а н Ж у р д е н .
Не стидатись, не кричати,
Коди хочеш паном- стати!
П а н і Ж у р д е н. Та що ти мелеш?
П а н Ж у р д е н (співаючи й пританцьовуючи). Га-
ла-ба, ба-ла-шу, ба-ла-ба, ба-ла-да! (Падає додолу).
П а н і Ж у р д е н . Ой боже ж мій милосердний! Чоло
вік мій з глузду з’їхав!
П а н Ж у р д е н (підводиться й виходить). Цить, на
хабо! Мусиш з повагою ставитися до пана «мамамуші»!
П а н і Ж у р д е н (сама). Де він розум свій втратив?
Побіжу ж я за ним... Крий боже, ще на вулицю виско
чить! (Побачивши Дорімену й Доранта). Ой лишенько!
Вас іще тут бракувало! З усіх боків біда!
Я В А 2
* Д о р а н т, Д о р і м е н а.
До р а н т . Так, пані, на вас чекає тут дуже цікава
розвага. Ручуся вам, що другого такого навіженого, як
оцей наш дивак, у цілому світі не знайдеш! Крім того,
маркізо, треба допомогти. Клеонтові здобути кохану дів
чину й підтримати його вигадку щодо цього маскараду.
Він дуже милий хлопець і заслуговує на те, щоб йому до
помогти.
До р і м е н а . Я маю про нього добру думку і вважаю,
що він цілком вартий свого щастя.
До р а н т . Крім того, пані, на нас чекає тут балет, що
366
----------------------- Page 367-----------------------
його, власне, для нас же і влаштовують,—- нам не слід
його пропускати. Побачимо, чи виправдає себе моя ідея.
До р і м е н а . Я помітила, що тут готується щось ду
же пишне. Але ж, Доранте, я більше не можу цього тер
піти. Так, так. Я хочу покласти край вашому марнотрат
ству і, щоб ви більше не витрачалися на мене, вирішила
якнайшвидше одружитися з вами. Це єдине, що нам за
лишається. Після шлюбу — кінець усяким безумствам.
До р а н т . Ах, маркізо! Невже ви й справді подаруєте
мені нарешті таке щастя?
До р і м е н а . Це тільки для того, щоб урятувати вас
від краху, а то бачу я — не за горами вже той час, коли
у вас не лишиться ані шеляга в кишені,
До р а н т . Я без міри вам вдячний, маркізо, за ваше
піклування про моє добро! Воно належить тільки вам,
так само, як і моє серце; і те, і друге — до ваших послуг.
До р і м е н а . Я скористаюся з обох. Та ось і наш па
нок. Чудова постать!