Міщанин-шляхтич

І ти, і я, й міцне вино —

Навіки ми тепер одно!

Губками келиха ти поцілуй,—

* Враз вони в тебе, як кров, зашаріють.

Ти і вино — то найбільше бажання!

Пий, моя любко, за вічне кохання,

Хай воно радість над нами навіє!..

І ти, і я, й міцне вино —

Навіки ми тепер одно!

Др у г и й т а т р е т і й с п і в а к и (разом).

Пийте, друзі, не сумуйте!

Час не жде на нас, летить.

354

----------------------- Page 355-----------------------

Користайте кожну мить

І життя собі не псуйте!

Перепливеш чорні хвилі —

І прощай, вино, любов!..

Пийте, пийте ж, мої милі,

Доки в жилах грає кров!

Дурень хай собі міркує,

В чому щастя слід шукати,

Та нехай іде до ката —

Ми його не потребуєм!

Слава, мудрість і чеснота

Вже наскучили менг;

Не зника від них турбота —

Щастя в доброму вині!

В с і т р о є (разом).

Скрізь вино, скрізь воно,— пийте, добрі люди!

Хлопче, лий, наливай! Наливай і чекай,

Доки скажуть: буде!

До р і м е н а . Я певна, що краще співати неможливо.

Прекрасний спів!

П а н Ж у р д е н . А я бачу перед собою, маркізо, щось

багато прекрасніше.,.

Д о р.ім е н а. Що я чую! А я й не сподівалася, що пан

Журден може бути такий галантний!

До р а н т . Даруйте, маркізо! За кого ж ви маєте пана

Журдена?

П а н ' Ж у р д е н . Я дуже хотів би, щоб вона мала

мене за те, що я скажу.

До р і м е н а . Ну ж бо!

До р а н т (до Дорімени). Ви його не знаєте.

П а н Ж у р д е н . Вона мене знатиме добре, аби схо­

тіла.

До р і м е н а . О! Що ви на це скажете?

До р а н т . Він така людина, що за словом до батька

не бігає. Але ж ви навіть не помічаєте, маркізо, що пан

Журден доїдає всі ті шматочки, до яких ви доторкну­

лися.

До р і м е н а . Я в захопленні від пана Журдена.

П а н Ж у р д е н . Коли б я міг захопити ваше серце*

я був би...

12* ,355

----------------------- Page 356-----------------------

Я В А 2

П а н і Ж у р д е н , п а н Ж у р д е н , Д о р і м е н а , Д о р а н т,

спі ваки, лакеї .

П а н і Ж у р д е н . Ага-а! Та тут зібралася веселенька

компанійка! Бачу добре, що на мене тут не чекали! То

ось чому ви, коханий мій чоловіче, так поспішали виря­

дити мене на обід до моєї сестри? Там — до якоїсь ви­

стави лаштуються, тут — бенкет на всю губу справля­

ють! Ось на що ти своє добро гайнуєш?! Невідомих дам

без мене приймаєш, наймаєш для них співаків та коме­

діантів, а мене — геть із власної господи?!

До р а н т . Що ви хочете сказати, пані Журден? Що

це у вас за фантазія? Звідки ви взяли* що ваш чоловік

витрачає на нас свої гроші, що це він дає обід на честь

цієї дами? То знайте ж: обід улаштовую я, а він лише

запропонував мені свою господу для розваги, і вам слід

спершу зважити те, що ви хочете сказати, а потім уже

говорити!

П а н Ж у р.д е н. Авжеж, авжеж, негіднице! Обід

улаштовує пан граф для цієї вельможної дами. Він зро­

бив мені велику честь, що вибрав для цього мою господу,

т** ще й запросив і мене самого до столу.

П а н і Ж у р д е н . Все це вигадки! Я знаю те, що

знаю.

До р а н т . Я вам раджу, пані Журден, надіти кращі

окуляри. к

П а н і Ж у р д е н.ч Нічого мені окуляри надівати, доб­

родію, я й без них добре бачу! Давно вже зрозуміла я, що

у вас тут коїться. Надаремне ви думаєте, що я така дур­

на! Фу, яка гидота! Шляхетний пан, а потурає дурощам

мого чоловіка. Та й ви теж хороші, шановна пані! Шля-*

хетній дамі не випадає сіяти в сім’ї сварку та дозволяти

моєму чоловікові коло вас упадати.

До р і м е н а . Що все це означає? Ви глузуєте з мене,

Доранте, примушуючи мене вислухувати дурне базікання

цієї божевільної!

До р а н т (доганяючи Дорімену). Маркізо, постривай­

те! Маркізо, та куди ж ви тікаєте?!

П а н Ж у р д е н . Маркізо... Пане графе, попросіть у

неї пробачення за мене і вблагайте її вернутися.

356

----------------------- Page 357-----------------------

Я В А З

П а н і Ж у р д е н , п а н Ж у р д єн, л а к е ї.

П а н Ж у р д е н . Ах!.. Ну що ти наробила, негідни­

це?! Ти осоромила мене перед цілим світом!.. Отаких

вельможних панів вигнати з моєї господи!

П а н і Ж у р д е н . Начхати мені на їхню вельмож­

ність!

П а н Ж у р д е н . Не знаю, що мене стримує, клята

бабо, що я ще й досі не тріснув тебе тарілкою по довбеш­

ці! Не дала й пообідати як слід!..

Лакеї виносять стіл.

П а н і Ж у р д е н ( виходячи). Начхала я на твій обід!

Я бороню свої права, і всі жінки стоятимуть за мене.

П а н Ж у р д е н . Щастя твоє, що ти тікаєш від мого

гніву!

Я В А 4

П а н Ж у р д е н сам.

П а н Ж у р д е н . Чорти її принесли! А мені ж було

так весело, так мило... Ще ніколи не сипав я такими до­

тепами... А це що таке?

Я В А 5

П а н Ж у р д е н , К о в ’ е л ь переодягнений.

К о в’ є л ь. Шановний добродію, не знаю, чи маю я

честь бути вам знайомим?

П а н Ж у р д е н . Ні, добродію.

К о в’ є л ь ( показуючи рукою на фут від підлоги).

А я вас пам’ятаю, як ви були ще отакенький.

П а н Ж у р д е н. Мене?

К о в ’ єль. Атож. Ви були наймиліша дитина в світі, і

всі дами брали вас на руки, щоб поцілувати.

П а н Ж у р д е н . Щоб поцілувати?

К о в ’ єль. Атож. Я був великим другом вашого покій­

ного батька.

П а н Ж у р д е н . Мого покійного батька?

К о в’ є л ь. Атож. То був справжній чесний шляхтич.

П а н Ж у р д е н . Як ви сказали?

К о в ’ єль. Я кажу, що він був справжній чесний

шляхтич.

357

----------------------- Page 358-----------------------

П а н Ж у р д е н . Мій батько?

К о в’ є л ь. Атож.

П а н Ж у р д е н . Ви його добре знали?

К о в’ е л ь. Ще б пак!

П а н Ж у р д е н . І ви його такого й знали? То був

шляхтич?

К о в’ ель. Звичайно.

П а н Ж у р д е н. Он як можна вірити людям!

К о в’ є л ь, А що?

П а н Ж у р д е н . Знайшлися такі йолопи, які запев­

няють мене, що він був крамарем!

К о в ’ ель. Ваш батько — був крамарем! То все лихі

язики плетуть! Та він зроду не крамарював. Просто як

людина надзвичайно привітна й послужлива,— до речі,

він добре розумівся на різному крамі,— батько ваш охоче

вибирав той крам по різних місцях, наказував приносити

до себе додому, а потім уже роздавав його своїм прияте­

лям за гроші.

П а н Ж у р д е н . Я в захопленні, що познайомився з

вами: ви їм посвідчите, що мій батько був шляхтичем.

К о в ’ єль. Я ладен це підтвердити перед цілим світом.

П а н Ж у р д е н . Щиро вам дякую! А в яких спра­

вах довелося вам завітати до наших країв?

К о в ’ єль. З того часу, як я товаришував з вашим

покійним батьком,— а він, як я вже сказав вам, був

справжнім шляхтичем,— я встиг об’їздити цілий світ.

П а н Ж у р д е н. Цілий світ?

К о в ’ єль. Атож.

П а н Ж у р д е н . А це, мабуть, дуже далеко звідси?

К о в’ є л ь. Та вже звісно... Всього чотири дні, як я

повернувся з довгої мандрівки; мене завжди цікавило все,

що стосується вас, а тому я й зараз заїхав сюди, щоб по­

відомити вам дуже приємну для вас новину.

П а н Ж у р д е н . Яку ж то?

К о в’ є л ь. Чи знаєте ви, що син турецького султана

завітав до нашого міста?

П а н Ж у р д е н . Я? Ні.

К о в ’ єль. Та невже? З ним разом і пишний почет;

всі збігаються на нього подивитися; його вітають і вша­

новують у нас як дуже високу особу.

П а н Ж у р д е н . А я цього й не знав. .

К о в ’ єль. Найважливіше для вас — те, що він зако­

хався у вашу дочку.

П а н Ж у р д е н . Син турецького султана?

358

----------------------- Page 359-----------------------

К о в’ є л ь. Атож. І хоче її свататй.

П а н Ж у р д е н . Її сватати? Син турецького сул­

тана?

К о в1 є л ь. Син турецького султана хоче стати вашим

зятем. Сьогодні заходжу я до нього, розмовляю з ним про

те, про се, звичайно, турецькою мовою — я знаю її доско­

нало,— коли це він мені й каже: «Акчіам крок солер онш

алла мустаф гіделум аманахем варахіні уссере карбу-

лат?» — тобто: «Чи не бачив ти молодої вродливої дів­

чини, дочки пана Журдена, паризького шляхтича?»

П а н Ж у р д е н . Син турецького султана так і сказав

про мене?

К о в ’ єль. -Еге. І коли я відповів йому, що знаю вас

дуже добре і бачив вашу дочку, то він мені на це: «Ах,

марабаба сахем!» — тобто: «Ах, як я закохався в неї!»

П а н Ж у р д е н . «Марабаба сахем» означає: «Ах, як

я закохався в неї»?

К о в ’ єль. Атож.

П а н Ж у р д е н . Дуже вам дякую за те, що сказа­

ли. Я сам ізроду не додумався б, що «Марабаба сахем»

означає: «Ах, як я закохався в неї!» Яка хороша ця ту­

рецька мова!

К о в’ є л ь. Така прехороша, що важко уявити. А чи ви

знаєте, що означає «Какаракамушен»? .

П а н Ж у р д е н . «Какаракамушен»? Ні.

К о в’ є л ь. Це означає: «Моя душко»!

П а н Ж у р д е н . «Какаракамушен» означає «моя

душко»?

К о в’ є л ь. Атож.

П а н Ж у р д е н . Чудасія! «Какаракамушен» — «моя

душко»! Хто б же міг таке подумати?! От так штука!

К о в’ є л ь. Дозвольте ж мені довести справу до кінця.

Отож він прибув сюди просити у вас руки вашої донеч­

ки, а щоб його майбутній тесть був гідний такого вель­

можного зятя, він — з ласки своєї — надає вам звання

«мамамуші»,— це в них такий високий сан у їхній країні.

П а н Ж у р д е н . «Мамамуші»?

К о в ’ єль. Атож, «мамамуші», тобто по-нашому — па­

ладин. Паладини — це стародавні... ну... одне слово, пала­

дин. Це найпочесніший сан у цілому світі,— таким чи­

ном, ви зрівняєтеся з найвидатнішими вельможами на

землі.

П а н Ж у р д е н . Син турецького султана робить мені

велику честь. Прошу вас, проведіть мене, будьте ласкаві,

359

----------------------- Page 360-----------------------

до нього, щоб я міг подякувати йому особисто.

К о в ’ єль. Навіщо? Він сам завітає до вас.

П а н Ж у р д е н . Він сам завітає до мене?

К о в’ є л ь. Авжеж, і привезе з собою все, що потріб­

не для церемонії вашого висвячення.

П а н Ж у р д е н . Ач, який він прудкий!

К о в ’ єль. Його кохання не має сил чекати.

П а н Ж у р д е н . Одне мене бентежить... Дочка моя

страх яка вперта: закохалася по самісінькі вуха в такого

собі Клеонта та ще й присягається, що вийде заміж тіль­

ки за нього.

К о в’ є л ь. Вона передумає, тільки-но гляне на сина

турецького султана. До того ж уявіть собі, який дивний

випадок! Син турецького султана напрочуд схожий на

того Клеонта. Я його бачив, мені його показали... Кохан­

ня, яке вона відчуває до одного, дуже легко може переско­

чити на іншого, і... Та я чую, він наближається. Ось і

він сам.

Я В А 6

К л е о н т у турецькому вбранні; т р и п а ж і , що несуть поли

його каптана; п а н Ж у р д е н , К о в ’ єль.

К л е о н т . Амбусахім окі бораф, Жордіна, саламалекі!

К о в ’ є л ь (до пана Журдена). Це означає: «Пане

Журдене, нехай серце ваше цвіте цілий рік, як трояндо­

вий кущ!» То звичайне привітання в їхній країні.

П а н Ж у р д е н . Я покірний слуга їхньої турецької

високості.

К о в’ є л ь. Карігар камбото устін мораф.

К л е о н т . Устін йок катамалекі басум басе алла мо-

ран!

К о в’ є л ь. Він каже: «Нехай пошле вам небо силу ле­

ва і мудрість гадюки!»

П а н Ж у р д е н . їхня турецька високість роблять ме­

ні надто велику честь, і я бажаю їм найбільшого щастя

та доброї долі!

К о в ’ єль. Осса бінамен садок бабаллі оракаф урам.

К л е о н т . Бель-мен.

К о в’ є л ь. Він каже, щоб ви мерщій ішли з ним готу­

ватися до церемонії; він бажає швидше побачитися з ва­

шою дочкою й справити весілля.

П а н Ж у р д е н . І все це він сказав двома словами?

К о в ’ єль. Еге: то вже така турецька мова, що кілько­

360

----------------------- Page 361-----------------------

ма словами можна сказати дуже багато. Йдіть же мер­

щій за ним!

Я В А 7

К о в ’є л ь сам.

К о в ’ єль. Ха-ха-ха!.. Ну й комедія, слово честі! Ох і

дурень!.. Та коли б він вивчив свою роль напам’ять, то й

тоді не зіграв би її краще. Ха-ха-ха!

Я В А 8

Д о р а н т, К о в’ е л ь.

К о в’ є л ь. Прошу вас, пане, допоможіть нам, будьте

такі ласкаві, в одній справі, що має тут відбутися.

Д о р а н т. Ха-ха-ха! Та це ж Ков’єль! Тебе й не впі­

знати! Навіщо ти так одягнувся?

К о в’ є л ь. Ось побачите! Ха-ха-ха!

Д о р а н т. Чого ж ти смієшся?

К о в ’ єль. Ех, тут має відбутися одна штука, пане!..

Д о р а н т. Що ж саме?

К о в’ є л ь. Б’юсь об заклад, пане, що ви зроду не від­

гадаєте, яку ми приготували пастку для пана Журдена,

щоб примусити його віддати свою дочку за мого панича.

Д о р а н т. Що це за пастка — не відгадаю; проте знаю

добре, що успіх забезпечений, коли вже ти за неї бе­

решся.

К о в ’ єль. Вам, пане, звичайно, відомий той звір, на

якого ми полюємо.

Д о р а н т. Розкажи ж мені, в чому річ.

К о в’ є л ь. Будьте ласкаві, пане, відійдіть трохи далі,

щоб звільнити місце для того, що тут має відбутися. О,

вже йдуть! Зараз 'ви побачите частину комедії, решту роз­

повім пізніше.

Я В А 9

Т У Р Е Ц Ь К А Ц Е Р Е М О Н І Я

М у ф т і й , д е р в і ш і , т у р к и — помічники муфтія, що співа­

ють і танцюють.

*

П Е Р Ш И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У

Ш е с т е р о т у р к і в урочисто входять під музику по двоє на

сцену. Вони несуть три килими і, протанцювавши кілька фігур,

піднімають їх високо вгору. Інші турки, співаючи, проходять під

тими килимами і стають по обидва боки сцени. М у ф т і й з

д е р в і ш а м и закінчує цей похід.

361

----------------------- Page 362-----------------------

Потім турки простилають на підлозі килими і стають на них

навколішки. Муфтій з дервішами стає посередині, і в той час,

коли муфтій різними жестами та гримасами, але без слів, при­

кликає Магом^ета, турки-помічники падають долілиць, співаючи

«Аллі», потім здіймають руки до веба, співаючи «Алла» 1; вся ця

церемонія повторюється кілька разів до кіпця молитви, після чо­

го всі вони підводяться, співаючи «Алла екбер» 2, а двоє дерві­

шів ідуть по пана Журдена.

Я В А 10

і

М у ф т і й , д е р в і ш і , т у р к и , що співають і танцюють; її а п

Ш у р д е н у турецькому вбранні, з поголеною головою, без тюр­

бана й без шаблі.

М у ф т і й (до пана Журдена).

Коли ти знай, —*

Відповідай,

Коли не знай —

Мовчай, мовчай.

Я тут муфтій,

А ти, хто ти?

Не розібрай?

Мовчай, мовчай!

Я В, А 11

М у ф т і й , д е р в і ш і , т у р к и, що співають і танцюють.

М у ф т і й . Скажіть, турки, хто він іста? .Анабаптиста?

Анабаптиста?

Т у р к и . Йок3. __

М у ф т і й. Цвінгліста?

Т у р к и . Йок.

М у ф т і й . Кофіста?

Т у р к и . Йок.

М у ф т і й . Гусита? Мориста? Фроніста?

Т у рки. Йок, йок, йок.

М у ф т і й . Йок, йок, йок. Він поганець?

Т у р к и. Йок.

М у ф т і й . Лютеранець?

Т у р к и . Йок.

М у ф т і й . Пуританець?

Т у р к и . Йок.

1 Бог (турецькі),

2 Бог великий (турецьк.).

3 Ні {турецьк.).

362

----------------------- Page 363-----------------------

М у ф т і й . Браміна? Мофіна? Зурина?

Т у р к и. Йок, йок. йок.

М у ф т і й . Йок, йок, йок. Магометана? Магометана?

Т у р к и . Гі, валла! 1 Гі, валла!

М у ф т і й . Як його звати? Як його звати?

Т у р к и . Джіурдіна, Джіурдіна.

М у ф т і й ( підплигуючи). Джіурдіна? Джіурдіна?

Т у р к и . Джіурдіна, Джіурдіна.

М у ф т і й .

Магомета за Джурдіна

Я проситиму щоднини.

Щоб зробити паладина

З Джіурдіна, з Джіурдіна.

Дам тюрбана й шаблю нині'

Й відішлю на бригантині

Захищати Палестину.

Магомета за Джурдіна

Я проситиму щоднини.

(До турків). Добрий турок Джіурдіна?

Т у р к и. Гі, валла, гі, валла!

М у ф т і й (танцюючи й співаючи). Га-ла-ба, ба-ла-шу,

ба-ла-ба, ба-ла-да!

Т у р к и. Га-ла-ба, ба-ла-шу, ба-ла-ба, ба-ла^да!

Я В А 12

Т у р к и, що співають і танцюють.

Я В А 13

М у ф т і й , д е р в і ш і , п а н Ж у р д е н , т у р к и , що співають

і танцюють.

Д Р У Г И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У

М у ф т і й повертається у величезному святковому тюрбані, при­

крашеному чотирма або п’ятьма рядками засвічених свічок; за

ним д в о є д е р в і ш і в у гостроверхих шапках, теж прикраше­

них засвіченими свічками, несуть коран. Д в о є і н ш и х д е р ­

в і ш і в вводять п а н а Ж у р д е н а і ставлять його навколіш­

ки так, щоб він руками доторкався землі, а спина його служила

пюпітром для корана; м у ф т і й кладе йому на спину коран і

знову починає, кривляючись, прикликати Магомета: то насуплює

брови, то б’є раз по раз рукою по корану, то швиденько пере­

гортає сторінки, після чого, зводячи очі й підносячи руки до не­

ба, він голосно вигукує: «ГуЬ> Під час цієї другої церемонії тур-

ки-помічники то нахиляються, то випростуються, теж співаючи:

«Гу, гу, гу!»

1 їй-богу, так (турецьк.).

363

----------------------- Page 364-----------------------

П а н Ж у р д е н (після того, як у нього зняли коран

зі спини). Уф!..

М у ф т і й (до пана Журдена).

Ти не шахрай?

Т у р к и .

Ні, ні, ні!

М у ф т і й .

Ти не брехай?

Т у р к и .

Ні, ні, ні!

М у ф т і й (до турків).

Тюрбан йому дай!

Т у р к и .

Ти не шахрай?

Ні, ні, ні!

Ти не брехай?

Ні, ні, ні!

Тюрбан йому дай!

Т Р Е Т І Й В И Х І Д Б А Л Е Т У

Т у р к и , що танцюють, надівають під звуки музики на пана

Журдена тюрбан.

М у ф т і й (подаючи панові Журденові шаблю).

Ти вже шляхтич, я не брехай.

Шаблю приймай!

Т у р к и (видобуваючи шаблі).

Ти вже не шляхтич, ми не брехай.

Шаблю приймай!

Ч Е Т В Е Р Т И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У

Т у р к и , що танцюють, б’ють пана Журдена в такт шаблями.

М у ф т і й .

Бийте, бийте,

Не жалійте!

Т у р к и .

Бийте, бийте,

Не жалійте!

П’Я Т И Й В И Х І Д Б А Л Е Т У

Г у р к и , що танцюють, б'ють пана Журдена під музику ціпками.

364

----------------------- Page 365-----------------------

М у ф т і й .

Не стидатиеь, не кричати,

Коли хочеш паном стати!

Т у р к и .

Не стидатись, не кричати,

Коли хочеш паном стати!

Муфтій втретє починає прикликати Магомета. Дервіші шанобливо

беруть його попід руки, потім турки — і ті, що співають, і ті, що

танцюють,— починають стрибати навколо муфтія і нарешті ви­

ходять разом з ним і виводять пана Журдена.

ДІЯ ІГЯТА

Я В А 1

П а н і Ж у р д е н , п а н Ж у р д е н .

І

П а н і Ж у р д е н. Ах, боже мій милосердний! Ой ли­

шенько! На кого ти схожий! Що ти на себе нап’яв? Чи

не зібрався ти часом до маскараду? Та кажи ж нарешті,

що це все означає? Хто тебе так вичепурив?

П а н Ж у р д е н . Чи чувано коли таке зухвальство!

Розмовляти так з «мамамуші»? _

П а н і Ж у р д е н . Що ти сказав?

П а н Ж у р д е н . Так, так, тепер усі повинні мене

поважати. Мене щойно зроблено «мамамуші». Чула?

П а н і Ж у р д е н . Ще що вигадай! «Мамамуші»?

П а н Ж у р д е н . «Мамамуші», кажу ж тобі. Я —

«мамамуші»!.

П а н і Ж у р д е н. А що це за звір такий?

П а н Ж у р д е н . «Мамамуші» —• це по-нашому «пала­

дин».

П а н і Ж у р д е н . Балазин? Ти таки й справді бла­

зень! Чи не записався ти часом на старість до балету?!

П а н Ж у р д е н . От дуреля! Я кажу — паладин, розу­

мієш? Це такий високий сан. Мене щойно висвятили на

нього з цілою церемонією.

П а н і Ж у р д е п . З якою ж то церемонією?

П а н Ж у р д е н .

Магомета за Жордіна

Я проситиму щоднини...

П а н і Ж у р д е н . Що ж воно означає?

П а н Ж у р д е н . Жордіна — означає Журден.

365

----------------------- Page 366-----------------------

П а н і Ж у р д е н. Ну, нехай Журден. Ну, та й що з

того?

П а н Ж у р д е н.

Щоб зробити паладина із Жордіна...

П а н і Ж у р д е н . Як?

П а н Ж у р д є н.

Дам тюрбана й шаблю нині...

П а н і Ж у р д е н . Що таке?

П а н Ж у р д е н .

Й відішлю на бригантині

Захитати Палестину.

П а н і Ж у р д е н . Що ти верзеш?

П а н Ж у р д е н .

Бийте, бийте — не жалійте!

П а н і Ж у р д е н . Що це за мова така чудернацька?

П а н Ж у р д е н .

Не стидатись, не кричати,

Коди хочеш паном- стати!

П а н і Ж у р д е н. Та що ти мелеш?

П а н Ж у р д е н (співаючи й пританцьовуючи). Га-

ла-ба, ба-ла-шу, ба-ла-ба, ба-ла-да! (Падає додолу).

П а н і Ж у р д е н . Ой боже ж мій милосердний! Чоло­

вік мій з глузду з’їхав!

П а н Ж у р д е н (підводиться й виходить). Цить, на­

хабо! Мусиш з повагою ставитися до пана «мамамуші»!

П а н і Ж у р д е н (сама). Де він розум свій втратив?

Побіжу ж я за ним... Крий боже, ще на вулицю виско­

чить! (Побачивши Дорімену й Доранта). Ой лишенько!

Вас іще тут бракувало! З усіх боків біда!

Я В А 2

* Д о р а н т, Д о р і м е н а.

До р а н т . Так, пані, на вас чекає тут дуже цікава

розвага. Ручуся вам, що другого такого навіженого, як

оцей наш дивак, у цілому світі не знайдеш! Крім того,

маркізо, треба допомогти. Клеонтові здобути кохану дів­

чину й підтримати його вигадку щодо цього маскараду.

Він дуже милий хлопець і заслуговує на те, щоб йому до­

помогти.

До р і м е н а . Я маю про нього добру думку і вважаю,

що він цілком вартий свого щастя.

До р а н т . Крім того, пані, на нас чекає тут балет, що

366

----------------------- Page 367-----------------------

його, власне, для нас же і влаштовують,—- нам не слід

його пропускати. Побачимо, чи виправдає себе моя ідея.

До р і м е н а . Я помітила, що тут готується щось ду­

же пишне. Але ж, Доранте, я більше не можу цього тер­

піти. Так, так. Я хочу покласти край вашому марнотрат­

ству і, щоб ви більше не витрачалися на мене, вирішила

якнайшвидше одружитися з вами. Це єдине, що нам за­

лишається. Після шлюбу — кінець усяким безумствам.

До р а н т . Ах, маркізо! Невже ви й справді подаруєте

мені нарешті таке щастя?

До р і м е н а . Це тільки для того, щоб урятувати вас

від краху, а то бачу я — не за горами вже той час, коли

у вас не лишиться ані шеляга в кишені,

До р а н т . Я без міри вам вдячний, маркізо, за ваше

піклування про моє добро! Воно належить тільки вам,

так само, як і моє серце; і те, і друге — до ваших послуг.

До р і м е н а . Я скористаюся з обох. Та ось і наш па­

нок. Чудова постать!