1. Види. Коч. Племен:

Кімерійці Скіфи Сармати

Кіммерійці – найдавніший народ української 

історії, який був південним сусідом праслов'ян

у X-VII ст. до н. е. Кіммерійці жили в

південноукраїнських степах від Дону до Дунаю.

Скіфи – один з найдавніших народів Стародавнього

світу. Вони з'явились на території України в

першій половині VII ст. до н. е., прийшовши зі

Сходу, із степів між Каспієм, Уралом і Кавказом.

Сармати – сформувались у заволзьких степах на

рубежі ІІІ-ІІ ст. до н. е., хвилями просувались на

захід в пошуках нових територій, нових пасовищ.

2. Дайте характр. Господарству. Культр. Релігії трипільц.

Основою господарства за цього періоду було хліборобство і 

скотарство. Полювання, рибальство і збиральництво також мали

важливе значення. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо, жито, горох.

Землю обробляли за допомогою мотик, зроблених із рогу оленя, 

каменю або з кістки та палиць-копалок із загостреними вістрями.

Урожай збирали за допомогою серпів з кремінними вкладнями. Зерно

розтирали кам'яними зернотерками. Жінки ліпили посуд, виготовляли

прядиво,одяг. Чоловіки полювали, розводили худобу, займалися 

рибальством, виготовляли знаряддя з кременю, кісток та каменю.

Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських

культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи 

від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова.

Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–2000 років)

і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній

Трипільська релігія вже, вірогідно, мала міфологічний сюжет шлюбу

Батька Неба (Бого-Бика) з Матір'ю-Землею (Великою Богинею). Аналог

цього сюжету також має паралелі в грецькому міфі про викрадення Європи

Зевсом, який обернувся биком. Його відгомін також поетично описаний у

Велесовій Книзі як один з весняних обрядів шлюбу Землі і Неба:

«се повінчаємо Сварога і Землю». 

3. Володимр і Святослав становленя Київської русі

Недовге князювання Святослава у Києві сповнене майже безперервними похода

ми та битвами. За його князювання Давньоруська держава була розширена і зміцнена.

До її складу було повернуто племінне княжіння вятичів, що потрапило під владу

хозарів. Для цього Святославу довелося здійснити похід у межиріччя Оки і Волги.

Другий похід Святослава до Болгарії не був таким успішним як попередній. Князь

змушений був воювати не тільки проти болгарського князя Бориса, але й армії

візантійського імператора Іоанна Цимисхія. Отже, першим київським князям

довелось у складних умовах добиватись обєднання східнослов’янських та

угро-фінських племен. Агресивна завойовницька політика спричинилась до

того, що на кінець Х ст. Київська Русь стала однією з найбільших

ранньофеодальних держав Європи.