Запорізький національний технічний університет

Кафедра соціальної роботи

Курсовий проект

з дисципліни: «Соціологія управління»

на тему: «Дослідження та його роль в науковій і практичній діяльності»

Студентки ІІІ курсу ГП-310

напряму підготовки: Соціально-правова робота

спеціальності: Соціальна робота

Солоха Н.І.

Керівник: к. пол. н., доцент

Дударьов В.В.

Національна шкала___________

Кількість балів: __________

Оцінка: ECTS _____

м. Запоріжжя-2012 рік

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…3РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Дослідження: поняття, типологія, характеристика………………….….....5

1.2 Методологія дослідження: практичний зміст……………………….….…10

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАУКОВІЙ І ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Роль дослідження в науковій діяльності………………………….………15

2.2 Місце дослідження в практичній діяльності…………….………………..19

2.3 Інтеграція наукової і практичної діяльності………………………….…...25

ВИСНОВКИ…………………………….………………………………………..30СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………….…...…32

ВСТУП

У минулому поняття дослідження пов'язувалося зі спеціальною науковою діяльністю. Сучасні тенденції розвитку суспільства і людини свідчать про виникнення нових потреб. Багато видів професійної діяльності людини вимагають наукового підходу і, отже, дослідження як би проникають в повсякденну практику. Розвиток професіоналізму в різних областях діяльності веде до розуміння дослідження як закономірного і природного елемента практичної діяльності.

Дослідження - вид діяльності, що складається в розпізнаванні проблем і ситуацій, визначенні їх походження, виявленні властивостей, змісту і закономірностей їх поведінки і розвитку, встановленні їх місця в системі накопичення знань, знаходженні шляхів і засобів використання цих знань.

Дослідження включає в себе широкий набір методів, а саме: спостереження, оцінка, експеримент, класифікація, побудова показників та інші.

Актуальність теми: для проведення наукового дослідження значущим є володіння методологією, дослідницькими прийомами і методами. При проведенні досліджень на підприємствах перед дослідниками ставляться цілі, що вимагають не тільки аналізу та виявлення проблем, але й обґрунтування рекомендацій, запропонованих для їх вирішення. Оцінка стану, діагностика, профілактика негативних тенденцій, визначення нових напрямків діяльності вимагають системного бачення, володіння і розуміння сутності дослідження, його ролі в науковій і практичній діяльності людини, а також науково-категоріальним апаратом дослідження.

Об’єкт: дослідження.

Предмет: дослідження і його роль в науковій і практичній діяльності.

Мета: визначити сутність дослідження як виду діяльності, а також його ролі і значущості в науковій і практичній діяльності людини.

Завдання роботи:

• Ознайомитися з поняттям терміна «дослідження», типологією та її характеристиками;

• Розглянути методологію дослідження;

• З'ясувати роль дослідження в науковій діяльності;

• Визначити місце дослідження в практичній діяльності;

• Виявити інтеграцію наукової і практичної діяльності.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Дослідження:поняття,типологія,характеристика

Будь-яке поняття, яким ми оперуємо, повинно мати визначення. У логічному словнику-довіднику Н.І. Кондакова поняття "дослідження" визначається наступним чином: "Дослідження - процес наукового вивчення якого-небудь об'єкта (предмета, явища) з метою виявлення його закономірностей виникнення, розвитку і перетворення його в інтересах суспільства".

У філософському словнику дається більш просте визначення. "Дослідження наукове - процес вироблення нових наукових знань, один з видів пізнавальної діяльності" [24, 276].

Дуже характерно, що в минулому поняття "дослідження" пов'язувалося тільки зі спеціалізованою науковою діяльністю. Сучасні тенденції розвитку суспільства і людини свідчать про виникнення нових потреб. Багато видів професійної діяльності людини сьогодні вимагають наукового підходу, а, отже, дослідження як би проникають в повсякденну практику. Багато хто вважає, що дослідження - це завдання наукового працівника в повсякденній роботі у менеджера для досліджень немає часу і немає необхідності. Це глибока помилка. У сучасному менеджменті дослідження є головним чинником успіху, а якщо висловлюватися по науковому, - головним чинником підвищення ефективності управління [20, 13].

Дослідження дозволяють побачити, де знаходяться резерви і що заважає розвитку, чого треба побоюватися і що треба підтримувати [5, 17].

Розвиток професіоналізму в різних областях діяльності веде до розуміння дослідження як закономірного і природного елемента її практичної ефективності. У цьому випадку дослідження вже не пов'язується тільки з науковою діяльністю і навіть з науковим підходом. Це фактор професіоналізму, освіти і мистецтва. У цьому сенсі говорять, наприклад, про дослідження операцій. У зв'язку з цим, на малюнку 1 графічно побудовано визначення поняття «дослідження».

Дослідження

розпізнавання проблем і ситуацій

визначення їх походження

виявлення властивостей, змісту, закономірностей поведінки і розвитку

встановлення місця цих проблем і ситуацій в системі накопичених знань

знаходження шляхів, засобів та можливостей використання нових уявлень чи знань про дану проблему в практиці її дозволу

Малюнок 1. Дослідження як вид діяльності [15, 28].

Дослідження - це вид діяльності людини, що складається в:

а) розпізнаванні проблем і ситуацій;

б) визначенні їх походження;

в) виявленні властивостей, змісту, закономірностей поведінки і розвитку; г) встановленні місця цих проблем і ситуацій в системі знань;

д) знаходженні шляхів, засобів та можливостей використання нових

уявлень чи знань про дану проблему в практиці її дозволу.

У реальній практиці ці ознаки дослідження знаходяться в певному співвідношенні, що характеризує і ступінь професіоналізму, і конкретні цілі і завдання діяльності [15, 9].

Таким чином, дослідження - це вид діяльності з більш багатим змістом ніж, скажімо, аналіз, проектування або діагностика. Дослідження проблеми або ситуації включає в себе більш широкий набір методів, ніж аналіз або проектування. Це і спостереження, і оцінка, і проведення експерименту, і класифікація, і побудова показників, і багато іншого. Безумовно, дослідження містить, у собі аналіз, але не зводиться до нього. Воно являє собою більш високий рівень творчої діяльності людини.

Дослідження можуть бути різними. Необхідно бачити і розуміти це різноманітність, щоб вибрати найбільш підходящі до певної діяльності. Упорядкувати всю сукупність найрізноманітніших типів досліджень можна в матриці типологічного аналізу. Вона являє собою дихотомічне уявлення різних типів досліджень, виділених за різними критеріями. Критерії відображають основні характеристики дослідження та його практичні потреби[1, 39].

За мети можна виділити дослідження практичні та науково-практичні (освітні). Є дослідження, призначені просто для розробки ефективних рішень і досягнення бажаного результату, але є дослідження, орієнтовані на перспективу, оновлення знань, підвищення освітнього рівня. Можна будувати дослідження, залучаючи в тій чи іншій мірі до його проведення апарат наукового аналізу, наукової методології. Дослідження можуть бути емпіричного характеру, тобто спиратися переважно на накопичений досвід і найближчий, безпосередній результат. Розрізняються дослідження і по використанню ресурсів і часу їх проведення. Бувають дослідження незначні за ресурсоємності і, навпаки, ресурсномісткі. І по часу - тривалі і нетривалі [2, 251].

Важливим критерієм типологічного вибору дослідження є і критерій інформаційного забезпечення. Можна будувати дослідження тільки на внутрішній інформації, але більш глибокими є, звичайно ж, дослідження із залученням великої зовнішньої інформації. Це дозволяє робити більш обґрунтовані висновки і розробляти більш ефективні рекомендації.

Нарешті, дослідження розрізняються і за ступенем організованості та участі персоналу в їх проведенні. Вони можуть бути або індивідуальними або колективними, спонтанними або організованими.

За часом проведення дослідження діляться на нетривалі (разові) і тривалі (безперервні). У практиці управління зустрічаються всі ці типи досліджень[11, 71].

Таблиця 1. Типологія досліджень

Критерії типологічного вибору	Типи дослідження
Мета дослідження	Практичні	Науково-практичні(освітні)
Ступінь науковості	Емпіричні	Залучення наукового апарату
Ресурси	Незначні	Значні
Час	Нетривалі	Тривалі
Інформаційне забезпечення	На основі внутрішньої інформації	Концептуальне інформаційне забезпечення
Участь персоналу	Індивідуальні	Колективні
Організованість	Спонтанні	Організовані

Крім того, любе дослідження має комплекс характеристик, які необхідно враховувати при його проведенні і організації. Основними з цих характеристик є наступні:

• Методологія дослідження - сукупність цілей, підходів, орієнтирів, пріоритетів, засобів і методів дослідження.

• Організація дослідження - порядок проведення, заснований на розподілі функцій та відповідальності, закріплених в регламентах, нормативах і інструкціях.

• Ресурси дослідження - комплекс засобів і можливостей (на приклад, інформаційних, економічних, людських та інших), забезпечуючи успішне проведення дослідження та досягнення його ре злиттів.

• Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом є система управління, що відноситься до класу соціально-економічних систем, предметом - конкретна проблема, вирішення якої вимагає проведення дослідження.

• Тип дослідження - приналежність його до певного типу, що відбиває своєрідність всіх характеристик.

• Потреба дослідження - ступінь гостроти проблеми, професіоналізму в підходах до її вирішення, стиль управління.

• Результат дослідження - рекомендації, модель, формула, методика, що сприяють успішному вирішенню проблеми, розумінню її змісту, витоків і наслідків.

• Ефективність дослідження - домірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів, отриманих від нього [7, 47].

Вся сукупність характеристик дослідження представлена ​​графічно на малюнку:

Дослідження: система характеристик

Методологія дослідження

Організація дослідження

Об'єкт і предмет дослідження

Потреба в дослідженні

Ресурси дослідження

Тип дослідження

Результати дослідження

Малюнок 2. Сукупність характеристик дослідження[7, 48].

Це основні характеристики дослідження. Вони можуть бути далі конкретизовані і доповнені у відповідності з правилами послідовної класифікації та декомпозиції.

Таким чином, дослідження мають свою типологію, що складається з 7 критеріїв типологічного вибору, тим самим їх можна виміряти за часом, за кількістю витрачених ресурсів, виявити мету дослідження і ступінь науковості, а також визначити частку участі персоналу та рівень організованості дослідження. Крім того, дослідження мають сукупність взаємопов'язаних між собою характеристик, які надалі визначають результати або ефективність дослідження. Ознайомившись з поняттям терміна «дослідження», її типологією та основними характеристиками, ми можемо перейти до розгляду методології дослідження.