- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Відомості про підприємство
- •Загальна обстановка
- •Опис цеху
- •2 Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів ядерного вибуху, що очікуються на об’єкті
- •2.1 Максимальне значення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (вибух повітряний)
- •2.2 Максимальне значення світлового імпульсу (вибух повітряний)
- •2.3 Максимальне значення рівня радіації
- •2.4 Максимальне значення дози проникаючої радіації
- •Оцінка стійкості роботи об’єкта до впливу ударної хвилі ядерного вибуху (вибух наземний)
- •Оцінити стійкість роботи об’єкта до впливу світлового випромінювання ядерного вибуху (вибух повітряний)
-
Оцінка стійкості роботи об’єкта до впливу ударної хвилі ядерного вибуху (вибух наземний)
Для оцінки стійності роботи об’єкта до впливу ударної хвилі ядерного вибуху, необхідно виконати такі етапи:
1) Визначаємо максимальне значення надлишкового тиску, очікуваного на території підприємства. Для цього знаходимо мінімальну відстань до можливого центру вибуху :
Rx = Rг – rвідх
Rx = 6.5 – 0.6 = 5.9 км
Потім по додатку 1 в підручнику [1], знаходимо надлишковий тиск ΔPф.max на відстані 5,9 км для боєприпасу потужністю q = 2000 кт при наземному вибуху (менш сприятливому). Оскільки необхідного значення відстані в таблиці немає, робимо розрахунок зміни надлишкового тиску за допомогою інтерполяції для:
Rx1 = 5.7 км ∆Рф.max1 = 40 кПа
Rx2 = 7 км ∆Рф.max2 = 30 кПа
тобто
∆Рф.max = ∆Рф.max2 + (Rx2 - Rx) = 30+ (7-5.9)
Отже,
∆Рф.max = 38,46 кПа
Цей тиск є максимально очікуваним на об'єкті.
2) Виділяємо основні елементи механічного цеху і визначаємо їх характеристики. Основними елементами цеху є: будівля, технічне обладнання, електропостачання і трубопроводи. Їх характеристики беремо з початкових даних і записуємо в звідну таблицю результатів оцінки (таблиця 3.1).
3) По додатку 2 з підручника [1] знаходимо для кожного елементу цеху надлишкові тиски, що викликають слабкі, середні, сильні і повні руйнування. Так, будівля цеху з вказаними характеристиками отримає слабкі руйнування при надмірних тисках 20-30 кПа, середні, - 30-40 кПа, сильні, - 40-50 кПа, повні, - 50-70 кПа. Ці дані відображаємо в таблиці 3.1 за шкалою надлишкових тисків умовними знаками.
Аналогічно визначаємо і вносимо в таблицю 3.1 дані по усіх інших елементах цеху.
4) Знаходимо межу стійкості кожного елементу цеху – надлишковий тиск, що викликає середні руйнування. Будівля цеху має межу стійкості до ударної хвилі 30 кПа, мостові 25 тонні крани - 30 кПа, підйомно-транспортне обладнання – 50кПа, верстати важкі – 40кПа, верстати середні - 25 кПа, верстати легкі – 12 кПа, ковальсько-пресове обладнання - 100 кПа, магнітні пускачі - 30 кПа, електропостачання, кабельні наземні лінії - 30 кПа, трубопроводи на металевих естакадах - 30 кПа.
5) Визначимо межу стійкості цеху в цілому по мінімальній межі стійкості елементів, що входять до його складу. Зіставляючи межі стійкості усіх елементів цеху, знаходимо, що межа стійкості механічного цеху ΔPф lim = 12 кПа.
6) Визначаємо міру руйнування елементів цеху при очікуваному максимальному надлишковому тиску і можливий збиток (відсоток виходу з ладу виробничих площ і обладнання). При ∆Рф.max = 38,46 кПа в механічному цеху середні ушкодження отримають будівля цеху, мостові 25 тонні крани, верстати середні, верстати легкі, магнітні пускачі, кабельні наземні лінії, трубопроводи на металевих естакадах. При цьому виходить з ладу 20% виробничої площі, 10% технологічного обладнання і 10% енергопостачання.
Результати оцінки стійкості елементів цеху, міри їх руйнування і відсотка виходу з ладу приведені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Результати оцінки стійкості механічного цеху до впливу ударної хвилі.
Найменування цеху |
Елементи цеху та їх коротка характеристика |
Ступінь руйнування при ∆P, кПа |
Межа стійкості, кПа |
Вихід з ладу при ∆Pф max (%) |
Примітка |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Складальний |
Будівля |
масивний з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 25-50 тонн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
20 |
Межа стійкості складального цеху 10 кПа |
Технологічне обладнання |
мостові 25 тонні крани |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
10 |
||
електродвигуни потужністю до 2 кВт, відкриті; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
||||
підйомно-транспортне обладнання; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
||||
електродвигуни потужністю до 2 кВт, герметичні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50 |
||||
контрольно-вимірювальні прилади; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
||||
магнітні пускачі; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
||||
масляні вимикачі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
||||
КЕМ |
кабельні наземні лінії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
10 |
||
на залізобетонних естакадах |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
– слабкі руйнування – сильні руйнування
– середні руйнування – повні руйнування
Для повного представлення можливої обстановки на об'єкті і в районі його розташування доцільно нанести на план місцевості межі зон руйнувань в осередку ядерного ураження при заданій потужності боєприпасу.
Положення зон можливих руйнувань в можливому осередку ядерного ураження показане на рисунку 3.1 (ураження з центром на відстані Rх=5,9 км від об'єкту при наземному вибуху потужністю q = 2000 кт). Прийняті наступні позначення радіусів зон руйнувань :
Rсл = 3,2 км - радіус зовнішньої межі зони слабких руйнувань;
Rср = 8,5 км - те ж, середніх;
Rсил = 15,3 км - те ж, сильних;
Rполн = 24,5 км - те ж
ВИСНОВКИ:
1) Механічний цех може опинитися в зоні середніх руйнувань вогнища ядерного вибуху з вірогідним максимальним надмірним тиском у фронті ударної хвилі ∆Рф.max = 38,46 кПа, а межа стійкості механічного цеху до ударної хвилі 12 кПа, що менше ∆Рф.max , а отже, цех не стійкий до ударної хвилі. Найбільш слабий елемент – верстати легкі.
2) Можливий збиток при максимальному надмірному тиску ударної хвилі, очікуваному на об'єкті, приведе до скорочення виробництва на 10-20%
3) Оскільки очікуваний на об'єкті максимальний надмірний тиск ударної хвилі ∆Рф.max = 38,46 кПа, а межі стійкості більшості елементів цеху більше 12 кПа, то доцільно підвищити межу стійкості механічного цеху до 38,46 кПа.
4) Для підвищення стійкості механічного цеху до ударної хвилі необхідно: для будівель – установити додаткові зв’язки між несучими елементами, обладнанням каркасів, підкосів, опор, контрфорсів, застосування більш міцних матеріалів; уразливі вузли кранів і устаткування крану закрити захисними кожухами, встановити додаткові колони кранів, трубопроводи і кабельні лінії закопати в землю, розмістити їх на низьких естакадах і обваловувати ґрунтом, постановити ребра жорсткості, хомути, що з’єднують два-три трубопроводи в один пучок.