3.4 Кількість

У контракті встановлюються одиниця виміру кількості, порядок визначення кількості, система мір і ваги.

Кількість товару вказується в характерних для нього одиницях виміру: штуках, кілограмах, головах і ін.

Наприклад, при продажу зернових, каучуку, цукру, вугілля, руди, кольорових металів звичайно для визначення кількості вживаються міри ваги. У торгівлі лісоматеріалами використовуються міри довжини і міри обсягу: у торгівлі нафтопродуктами застосовуються як міри ваги, так і обсягу (барель). При продажу бавовни основною одиницею виміру кількості є вага, але розмір постачань виражається кількістю стосів визначеної середньої ваги. Якщо продається готова промислова продукція, наприклад, машини, устаткування, одяг, поліграфічна продукція, годинники, кількість установлюється звичайно в штуках, а розмір постачань визначається кількістю штук, що входять у ту чи іншу партію. У торгівлі деякими іншими товарами (ртуть, сірники, кава) одиницею виміру служить кількість товару, що знаходиться у визначеному упакуванні - сулії, коробці, мішку, пачці.

У контракті необхідно встановити систему мір і ваги, тому що в різних країнах використовуються різні системи мір і ваги. Так, країни Західної Європи, Центральної і Латинської Америки, більшість держав Африки і Південно-Східної Азії дотримуються метричної системи, але застосовують також свої національні системи мір. США і Канада вживають американську систему, а також (з деякими змінами) метричну систему мір і свої, національні системи мір. Ті самі по найменуванню одиниці виміру (наприклад, сулія, стос, мішок, бочка) у різних країнах містять зовсім різні кількості. Наприклад, стос вовни (митої) в Австралії складає 100 кг, у Новій Зеландії - 145 кг, а в Уругваї - 480 кг. Стос бавовни в Бразилії складає 180 кг, у Єгипті - 336,9 кг. Мішок кави в Бразилії, Венесуелі, Мексиці, Колумбії - 60 кг, в Еквадору, Ямайці, Пуерто-Рико - 90 кг, у Японії - 77 кг, у Домініканській Республіці - 75 кг, у Гватемалі, Коста-Ріці, Нікарагуа - 70 кг. Тому при позначенні кількості в одиницях, що мають неоднакове значення в різних країнах, звичайно вказується еквівалент цієї кількості в метричній системі мір.

У контрактах купівлі-продажу на сировинні, продовольчі й інші товари, вимірювані одиницями маси й обсягу, що поставляються насипом, навалом, чи наливом (так звані масові товари), позначення кількості звичайно доповнюється обмовкою, що допускає відхилення кількості, що поставляється фактично продавцем, товару від кількості товару, обумовленого в контракті. Ця обмовка називається обмовкою “біля”, і після цифри, що визначає в контракті кількість, ставиться відсоток відхилення зі знаком “плюс-мінус (+/-)”. Наприклад, "близько 10 000 т +/- 5%". Звичайно в контракті вказується, за якою ціною буде вироблятися розрахунок за надконтрактну кількість. Справа в тім, що ціни на масові товари піддаються коливанням і розрахунок може вироблятися як за контрактними цінами, так і за цінами, що склалися на ринку в момент виконання контракту. Деякі масові товари піддаються природного збитку в період транспортування, причиною якого є усушка, утрушування, витік і т.д. Сторони в такому випадку роблять у контракті обмовку, так звану ”франшизу” (розмір відхилення), і визначають, хто приймає на себе природний збиток. Якщо в контракті такої обмовки немає, а перевірка кількості товару виробляється по “вивантаженій масі”, то передбачається, що природний збиток за період постачання приймає на себе продавець. Для товарів, підданих природного збитку, її розміри визначилися практикою міжнародної торгівлі. Питання про природний збиток обмовляється між продавцем і покупцем і у випадках, коли товар зберігається у продавця за рахунок і ризик покупця або прийнятий покупцем на відповідальне збереження за рахунок і ризик продавця.

У контрактах купівлі-продажу обмовляється також, чи включається тара й упакування в кількість товару, що поставляється. У залежності від цього розрізняють масу брутто - масу товару разом із внутрішнім і зовнішнім упакуванням (включаючи пакувальні матеріали) і масу нетто - масу товару без всякого упакування. У тих випадках, коли маса тари складає не більш 1-2% від маси товару і коли ціна тари незначна, то сторони зневажають масою тари, і в контракті робиться обмовка "маса брутто за нетто".

Покупець найчастіше повинен оплатити товар до того, як зможе перевірити його кількість. Цю кількість покупець визначає по документам, що перевізник передає продавцю при одержанні від нього товару, тобто по залізничній накладній, коносаменту і т.д. При цьому мається на увазі, що перевізник відповідає за схоронність товару в кількості, прийнятій від продавця. У випадку нестачі в масі або кількості штук претензії пред'являються покупцем перевізнику. До продавця можуть бути пред'явлені претензії тільки по внутрітарній нестачі, тобто якщо фіксується недовкладення в закриті ящики, мішки й іншу тару, а також якщо буде доведено, що перевізник не винний у нестачі чи має місце змішана відповідальність продавця і перевізника.

Іноді твердо фіксована в контракті кількість може супроводжуватися застереженням, що покупцю надається право закупити у продавця додатково визначену кількість товару на тих же умовах. Це право виражається словами "по опціону" або "на вибір".