- •Вихідні дані
- •1.2 Розрахунок виробничої програми
- •Виробнича програма
- •2 Визначення потреби в капіталі
- •2.1 Визначення чисельності працюючих
- •Чисельність основних, допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців ділянки
- •2.2 Розрахунок планового фонду заробітної плати
- •Фонд зарплати робітників
- •Фонд заробітної плати інших категорій робітників
- •2.3 Визначення потреби в основних матеріалах та напівфабрикатах
- •Розрахунок потреби в матеріалах
- •2.4 Розрахунок вартості основних фондів
- •Розрахунок потреби в обладнанні
- •Вартість основних фондів
- •2.5 Розрахунок величини амортизаційних відрахувань
- •Основні фонди та їх амортизація
- •2. 6 Складання планів калькуляції собівартості виробів та кошторису витрат на виробництво
- •Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
- •Цехові витрати
- •Калькуляцію собівартості продукції
- •Кошторис витрат на виробництво
- •3 Розрахунок беззбиткового рівня виробницвта
- •3.1 Обґрунтування цінової політики
- •3.2 Визначення точки беззбитковості
- •4 Розрахунок і аналіз основних техніко-економічних показників роботи механічної діляниці
- •Техніко-економічні показники діяльності механічної дільниці промислового підприємства
- •Висновки
- •Перелік літературних джерел
Виробнича програма
Найменування виробу |
Нормо-годин на одиницю |
Річний обсяг виробництва, од |
Річний обсяг виробництва, н-год |
Деталь 1 |
1,17 |
65000 |
76050 |
Деталь 2 |
0,89 |
20000 |
17800 |
Разом: |
|
|
93850 |
Таким чином, для виготовлення двох видів продукції кількістю 65000 і 20000 екземплярів підприємство розробило виробничу програму, за якою кількість годин потрібних для виробництва такої кількості продукції буде становити 93850 годин.
2 Визначення потреби в капіталі
2.1 Визначення чисельності працюючих
Персонал — це сукупність постійних або тимчасових працівників, що отримали необхідну професійну підготовку або мають досвід практичної роботи. Основні робітники або виробничі робітники, безпосередньо зайняті виготовленням продукції, для випуску і реалізації якої призначено дане підприємство (готової продукції, напівфабрикатів або окремих деталей). Основні робітники складають найважливішу частину промислово-виробничого персоналу підприємства. Чисельність і питома вага яких в промисловості обумовлені розвитком концентрації і спеціалізації виробництва, рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів, досконалістю форм організації праці і виробництва. Збільшення питомої ваги виробничих робітників за рахунок скорочення чисельності допоміжних робітників є одним з резервів зростання продуктивності праці і підвищення ефективності суспільного виробництва.
Допоміжні робітники - робочі підприємства, що виконують роботи по обслуговуванню основного виробництва і сприяють його ефективному здійсненню.
У курсовій роботі для основних робітників застосовується відрядно-преміальна система оплати, а для допоміжних відрядна.
Баланс робочого часу представляє собою середню кількість годин, яку може відпрацювати одна людина протягом планового періоду. Він розраховується виходячи з прийнятого режиму роботи, враховуючи планові втрати робочого часу. В якості планового періоду зазвичай приймається рік. Дійсний фонд робочого часу за рік становить 1675,35 годин.
Календарний фонд часу та кількість неробочих днів встановлюється календарем.
Чисельність основних працюючих визначаємо за формулою 2.1:
Чосн =, (2.1)
де N – програма випуску деталей , од.;
tі – час витрачений на виконання однієї і-ої операції з обробки деталі, год;
Фвр – дійсний (ефективний) фонд робочого часу одного працюючого;
Квн – коефіцієнт виконання норм.
Фвр=1675,35 год
Квн=1,1
Проводимо розрахунки по деталі 1
Чф = ==8,5 9 чол.
Чт = =11,23 12 чол.
Чп = =10,2 чол.
Чзф = =6,8 чол.
Чс ==5,44 чол.
Аналогічно робимо по деталі 2
Чфцт = =1,36 чол.
Чт = =0,84 чол.
Чтрф = =1,68 чол.
Чсв = =0,2 чол.
Чрфр = =2,4 чол.
Чш ==3,46 чол.
Загальна кількість основних працюючих 58.
Розрахуємо кількість додаткових працюючих, спираючись на данні таблиці 2.8 та наведені норми обслуговування на одного допоміжного робочого за зміну
Професія |
Розряд |
Одиниця обслуговування |
Норма обслуговування |
Кількість прийнятих працюючих (на 2 зміни) |
Наладчик токарного, свердлильного та шліфувального обладнання |
4 |
верстат |
16 |
2 |
Наладчик фрезерного та протяжного обладнання |
5 |
верстат |
12 |
4 |
Наладчик зубофрезерного та фрезецентрувального обладнання |
5 |
верстат |
7 |
2 |
Верстатник з ремонтного обладнання |
3 |
Одиниця ремонтної складності |
1500 |
2 |
Слюсар з міжремонтного обслуговування |
3 |
Одиниця ремонтної складності |
500 |
2 |
Електромонтер |
3 |
Одиниця ремонтної складності |
1000 |
2 |
Мастильник |
3 |
Одиниця ремонтної складності |
1000 |
2 |
Контролер - приймальник |
3 |
Робітник |
40 |
4 |
Комірник - роздавальник |
2 |
Робітник |
20 |
4 |
Робітник, що доставляє інструменти на робочі місця |
2 |
Верстатник |
50 |
4 |
Стропальник і кранівник |
3 |
Верстатник |
50 |
4 |
Прибиральник робочих приміщень |
2 |
м² |
1500 |
2 |
Загальна кількість допоміжних робітників |
34 |
Кількість керівників, службовців та спеціалістів визначається у відсотках від числа всіх робітників:
керівники 6-12%
спеціалісти 1-2%
службовці 1-2%
Керівники (10%) :(34+58)*0,1 = 9,2≈10 чол.
Спеціалісти (2%): 92*0,02=1,84 ≈2чол.
Службовці(2%): 92*0,02=1,84 ≈2чол.
Розрахунки зводимо в таблицю.
Таблиця 2.3