- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
Артилерійський круг АК-3. Артилерійський круг АК-3, рис.2.14, сумісно з масштабно-прицільною лінійкою МПЛ-50 або МПЛ-25 призначений для вимірювання та побудови кутів на карті (планшеті), для вимірювання відстаней, а також для цілевказання під час зосередження та масування артилерійського вогню.
Круг становить целулоїдну пластину діаметром 22 см з двома зрізаними сегментами.
По зовнішньому обрізу круга нанесена кутомірна шкала з ціною поділки, рівною 0-10. Великі поділки ціною 1-00 оцифровані двома рядами цифр. Зовнішній ряд цифр (чорного кольору) нанесений проти ходу годинникової стрілки, а внутрішній (червоного кольору) – за ходом годинникової стрілки.
На верхній половині круга нанесені через 0,5 см лінії червоного кольору, що паралельні діаметру 30-0, які використовуються для орієнтування круга.
Крім того, круг має:
дві сітки для цілевказання під час ведення зосередженого і масованого вогню у масштабах 1 : 25 000 (нанесена чорним кольором) і 1 : 50 000 (нанесена червоним кольором); сітки мають по 80 прямокутників, розміри яких відповідають 250 х 200 м; у центрі кожного прямокутника є отвір для наколювання точок; обидві сітки мають однакове оцифрування горизонтальних рядів від 1 до 8 знизу вверх і вертикальних стовпців від 0 до 9 зліва направо;
два координатометри масштабів 1 : 25 000 і 1 : 50 000, що розміщені у нижній частині круга; шкали координатометрів оцифровані через 200 м; ціна поділки шкал координатометра масштабу 1 : 25 000 дорівнює 20 м, координатометра масштабу 1 : 50 000 – 50 м; обидва координатометри зміщені від центра круга вниз (по осі Х) на 1 км у відповідному масштабі, що дозволяє безпосередньо установлювати центр круга за заданими координатами (визначати координати точки, на яку накладений центр круга);
шкали синусів (позначені буквою S) кутів від 5-00 до 15-00 і шкали тангенсів (позначені буквою Т) кутів від 4-40 до 13-00 для розрахунку даних при стрільбі з великим зміщенням;
трафаретні вирізи для нанесення деяких умовних знаків і ділянок розмірами 6 і 8 га.
У центрі круга закріплена латунна втулка для з’єднання круга з масштабно-прицільною лінійкою.
Масштабно-прицільні лінійкиМПЛ-25, рис.3.24, і МПЛ-50 мають однакову будову, але різну довжину.
На одному боці кожної лінійки нанесені дві шкали у масштабі 1 : 50 000:
по робочому зрізу – прицільна шкала з ціною поділки ∆Х = 50 м, що оцифрована через 10 поділок прицілу;
по протилежному зрізу – шкала відстаней з ціною поділки 100 м, яка оцифрована через 1 км.
Рисунок 3.24 – Масштабно-прицільна лінійка МПЛ-25
На іншому боці лінійки нанесені аналогічні шкали у масштабі 1 : 25 000.
Довжина шкал лінійки МПЛ-25:
у масштабі 1 : 50 000 12,9 км (259 поділок прицілу);
у масштабі 1 : 25 000 6,4 км (129 поділок прицілу).
Довжина шкал лінійки МПЛ-50:
у масштабі 1 : 50 000 25,4 км (508 поділок прицілу);
у масштабі 1 : 25 000 12,7 км (254 поділки прицілу).
З’єднання масштабно-прицільної лінійки з кругом здійснюється за допомогою з’єднувальної шайби лінійки.
Хордокутомір. Хордокутомір призначений для вимірювання і побудови кутів. Він становить латунну пластину, на одному боці якої нанесений хордокутомір, а на іншому – два поперечних масштаби.
Хордокутомір – це графік хорд для кутів, які виражені у поділках кутоміра, побудований за принципом поперечного масштабу, рис.3.25.
Спосіб побудови і вимірювання кутів за хордами базується на тому, що кожному гострому куту (до 15-00) відповідає визначеної величини хорда кола, яка проведена з вершини кута. Так, наприклад, по прийнятому для побудови графіка хордокутоміра радіусу кола, що дорівнює 120 мм, куту 1-00 відповідає хорда, яка дорівнює 12,8 мм, куту 5-00 – хорда, яка дорівнює 62 мм, куту 10-00 – хорда, яка дорівнює 120 мм, і т.д.
Рисунок 3.25 – Хордокутомір, вимірювання хорд за допомогою хордокутоміра
По верхній горизонтальній лінії графіка відкладені від початкової точки хорди, що відповідають кутам через 0-20. Біля кінців хорд, які відповідають кутам 1-00, 2-00 і т.д. до 15-00, написані числа „1”, „2” і т.д. до „15”. Число 10, що відповідає куту 10-00, хорда якого дорівнює радіусу, обведено колом.
Кожна велика поділка на верхній частині графіка розділена на п’ять малих поділок ціною 0-20, які позначені цифрами „2”, „4”, „6” і „8”, що відповідає 0-20, 040. 0-60 і 0-80. Ліворуч по вертикалі графіка по кінцях парних горизонтальних ліній проставлені числа „2”, „4”, „6” і т.д. до „18”, які відповідають 0-2, 0-04, 0-06 і т.д.
Побудова тупого кута (від 15-00 до 30-00) проводиться шляхом побудови відповідного додаткового до 30-00 кута.
Для відшукання хорд гострих кутів, додаткових до 30-00, великі поділки нижньої горизонтальної лінії оцифровані справа наліво числами „15”, „16”, „17” і т.д. до „30” (відповідно до величин тупих кутів від 15-00 до 30-00), а поділ правої вертикальної лінії графіка – знизу вверх числами „2”, „4”, „6” і т.д. (0-02, 0-04, 0-06 і т.д.).