- •Тема 1. Предмет, структура і функції політології План
- •Об'єкт і предмет політології
- •Категорії політології
- •Структура політології
- •Методи політології
- •Функції політології
- •Тема 2. Політична влада План
- •1. Сутність і види влади
- •2. Концепції влади
- •3. Ресурси політичної влади
- •4. Легітимність правової влади
- •Тема 3. Політична система суспільства План
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •2. Типологія політичних систем
- •Політична система України
- •Тема 4. Держава як головний інститут політичної системи суспільства План
- •Основні теорії (концепції) походження держави
- •Складові елементи (атрибути) та характерні ознаки держави
- •Функції держави
- •Форми державного правління
- •Форми державного устрою
- •Тема 5. Правова держава та громадське суспільство План
- •1. Сутність та основні ознаки правової держави
- •2. Сутність, структура та принципи життєдіяльності громадянського суспільства
- •3. Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні
- •Тема 6. Політичні режими План
- •1. Поняття і сутність політичного режиму
- •2. Типологія політичних режимів
- •3. Трансформація політичних режимів
- •Тема 7. Демократія як спосіб організації політичного життя План
- •Витоки, зміст та форми демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Принципи та інститути демократії
- •Тема 8. Політичні партії та партійні системи План
- •Сутність, причини виникнення і функції політичних партій
- •Типологія політичних партій
- •Партійні системи
- •Тема 9. Політичні еліти План
- •1. Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •2. Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт
- •Тема 10. Політичне лідерство План
- •1. Сутність політичного лідерства
- •2. Теорії політичного лідерства
- •3. Типологія політичного лідерства
- •Тема 11. Політична свідомість План
- •1. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •2. Структура і типологія політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян у сучасному українському суспільстві
- •Тема 12. Політична культура План
- •Сутність політичної культури
- •Структура, типологія і функції політичної культури
- •3. Політична культура сучасного українського суспільства
- •Тема 13. Етнонаціональна політика План
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти і об’єкти політики
- •2. Зміст етнонаціональної політики та її роль у гармонізації етнонаціональних відносин
- •3. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні
- •Тема 14. Вибори та виборчі системи План
- •Вибори та їх класифікація
- •Принципи виборчого права та організації демократичних виборів
- •Типи (моделі) виборчих систем
- •Тема 15. Політичні комунікації План
- •1. Поняття і функції політичних комунікацій
- •2. Вплив засобів масової інформації на інформаційний процес
- •3. Маніпулятивне використання змі
- •Тема 16. Політичне прогнозування План
- •Сутність політичного прогнозування, його основні етапи та види
- •2. Принципи і методи політичного прогнозування
- •3. Політичний прогноз і футурологія
- •Тема 17. Світова політика та геополітика План
- •Міжнародна політика ті міжнародні відносини
- •2. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •Тема 18. Сучасні глобалізаційні процеси План
- •1. Глобалістика та передумови її виникнення
- •2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
2. Зміст етнонаціональної політики та її роль у гармонізації етнонаціональних відносин
У сучасному світі практично немає мононаціональних держав. Тому національний чинник залишається одним з найважливіших у політичному житті суспільства.
Державна влада завжди прагне забезпечити собі якнайширшу підтримку населення, тому для цього вона всіляко підтримує ідею національної єдності та апелює до неї, особливо під час політичних і соціальних криз. Але надмірна експлуатація національних почуттів може призвести до зростання напруженості у міжнаціональних відносинах, виникнення конфліктів, а нерідко і війн на цьому ґрунті. Отже, від стану міжнаціональних відносин залежить не лише стабільність у державі, а й часто саме її існування. Тому зрозумілою є зацікавленість держави у регулюванні етнонаціональних відносин, у спрямуванні їх у потрібному для себе напрямі. Виконання цього завдання покликана забезпечити етнонаціональна політика або етнополітика.
Етнополітика – це система тактико-стратегічних дій, заходів та програм певного політичного суб’єкта (держави, політичних партій, громадсько-політичних рухів) в галузі взаємовідносин етносів між собою та стосунках з державою.
Об’єктом етнополітики є:
- політичне життя етнічних груп, до яких належать громадяни держави (виборчі кампанії, референдуми, місцеве самоврядування та ін.);
- розселення етносів на території держави;
- соціально-економічні, політичні та культурні взаємини етносів між собою та з державою;
- стосунки етнічних груп, що мешкають на території держави, з їхніми етнічними родичами в інших державах.
Зміст етнополітики і її головне завдання – застосування сукупності державних засобів для створення оптимальної, з точки зору національних інтересів, системи етнонаціональних відносин.
Етнополітика кожної держави має свої особливості – цілі, завдання та засоби їх виконання.
Але, незважаючи на це, можна виділити загальновизнані принципи етнополітики, яких дотримується більшість сучасних країн. Такими принципами є:
- науковий аналіз і творче осмислення вітчизняного та світового досвіду в цій галузі;
- рівноправність усіх національностей, заперечення дискримінації;
- непорушність державних кордонів, оскільки територіальні претензії є джерелом міжнаціональних конфліктів;
- органічна єдність усіх сфер суспільного життя;
- цілісність національної політики, врахування взаємозв’язку усіх її чинників та компонентів;
- наявність та здійснення спеціальних програм щодо розвитку національних меншин;
- формування етики міжнаціональних відносин на основі взаємної довіри.
3. Особливості етнонаціональної політики в сучасній Україні
Необхідність здійснення етнонаціональної політики зумовлена, насамперед, наявністю в нашій державі певних етнонаціональних проблем. Потенційною конфліктогенною територією в Україні залишається Автономна Республіка Крим. Значну частину її населення становлять переселенці з центральних областей Росії, переважна більшість яких не є прибічниками незалежності України. Саме ця частина населення є політично найвпливовішою на півострові. З іншого боку, на свою історичну батьківщину повертаються кримські татари, насильницьки депортовані звідти під час і після завершення Великої Вітчизняної війни. Стосунки між цими двома спільнотами у багатьох випадках відзначаються взаємною ворожістю.
Іншою проблемою є не сформованість української політичної нації. Український народ фактично не мав тривалих політичних традицій державності. До того ж українські землі були поділені між різними державами. Досі зберігається ідеологічний поділ українців на “західних” і “східних”. Якщо перші відзначаються високим рівнем національної самосвідомості, загостреним почуттям національної ідентичності, то другі значною мірою поділяють застарілі, радянські політичні ціності і є національно індеферентними (байдужими) до процесів націє- та державотворення в Україні.
Основними напрямами етнонаціональної політики в Україні є:
- комплексне дослідження усіх чинників етнонаціонального життя в Україні та створення цілісної концепції етнонаціональної політики;
- гармонізація міжетнічних відносин, створення атмосфери довіри, толерантності, взаємоповаги;
- правове забезпечення рівних можливостей усім громадянам держави участі в управлінні державними та громадськими справами, що виключало б національну дискримінацію;
- розвиток культурної самобутності українського етносу;
- розширення співробітництва з зарубіжними українцями, турбота про їх національно-культурні потреби;
- створення сприятливих умов для всебічного розвитку національних меншин;
- відновлення прав депортованих народів, забезпечення їх інтеграції в українське суспільство.
Головною метою етнонаціональної політики в Україніє подолання негативних наслідків історичного минулого по збереженні позитивних здобутків.
Підсумком цієї складної справи має бути завершення формування єдиної української політичної нації як основи державної незалежності, територіальної цілісності та стабільності країни.