Перелік питань для іспиту з курсу "Політологія" Факультет прикладної математики та інформатики

1. Політика як суспільне явище

2. Концепції, види, суб’єкти та функції політики

3. Співвідношення політики з іншими сферами суспільного виробництва

4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології

5. Виникнення та інституціоналізації політичної науки

6. Основні галузі та категорії політології

7. Основні методи і функції політології

8. Політичні ідеї і їхній розвиток у країнах Стародавнього Сходу

9. Політичні ідеї Стародавнього Китаю

10.Політичні вчення у Стародавній Греції

11.Політичні погляди Платона

12.Політичні погляди Арістотеля

13.Політичні вчення у Стародавньому Римі

14.Політичні погляди Августина

15.Політична думка епохи Середньовіччя: Ф. Аквінський, М. Падуанський, В. Оккам

16.Політичні вчення Відродження

17.Політичні погляди Н. Макіавеллі

18.Політичні погляди Ж. Бодена

19.Ідеї утопічного соціалізму (Т. Мор, Т. Кампанелла)

20.Політичні вчення в Голландії (Г. Гроцій, Б. Спіноза)

21.Політичні вчення Т. Гоббса

22.Політичні вчення Дж. Локка

23.Політичні ідеї Ш-Л. Монтеск’є

24.Політичні ідеї Ж-Ж. Руссо

25.Політичні ідеї у Німеччині (І. Кант, Г. Гегель)

26.Принципи класичного лібералізму

27.Принципи соціал-демократії

28.Принципи марксизму-ленінізму

29.Політична доктрина фашизму

30.Тоталітаризм як політична доктрина

31.Поняття політичної системи суспільства

32.Типологія політичних систем

33.Моделі політичної системи Д. Істона та Г. Алмонда

34.Сутність, ознаки та функції держави

35.Теорії виникнення/походження держави

36.Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади

37.Форми держави (форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим)

38.Соціальна і правова держава

39. Громадянське суспільство

40.Влада як суспільне явище

41. Концептуальні підходи до визначення влади

42. Ресурси, функції, легітимність політичної влади

43.Поняття та структура політичного режиму

44.Типологія політичних режимів

45.Теоретичні засади авторитаризму та тоталітаризму

46.Основні принципи та теорії демократії

47.Поняття і сучасні концепції політичних еліт

48.Типологія та шляхи формування політичних еліт

49.Сутність, витоки і функції політичного лідерства

50.Теорії політичного лідерства

51.Типи та механізми формування політичного лідерства

52.Сутність, ґенеза і функції політичних партій

53.Типологія політичних партій

54.Партійні системи. Типологія

55.Типологія партійних систем Дж. Сарторі

56.Виборчі системи. Типологія

57.Мажоритарна виборча система та її різновиди

58.Пропорційна виборча система та її політичні наслідки

59.Змішана виборча система.

60.Групи інтересів

1. Політика як суспільне явище

Термін "політика" ввів Аристотель в IV ст. до н.е.,визначив її як мистецтво управління державою, під якою розумівся поліс. В цілому варто виокремлювати кілька підходів щодо уявлень того, яким чином виникла політика:

1) Першим уявленням про природу політики було теологічне, що пояснює її природу, як і в цілому людського життя, з божественної волі.

2) Другим поширеним підходом постало антропологічне трактування, що обґрунтовує необхідність політики людською природою. Визначення людини як істоти політичної підкреслювало: політичне спілкування відповідає природі людини і її прагненню до благ. Поза політикою вона або тварина, або божество, тому що тварина та бог не потребують законів і прав. Початковими формами політичного спілкування виступали сім'я і поселення, а вищою формою – держава. Політика дозволила людині приборкати власну егоїстичну основу і втілити загальну користь й справедливість. Г. Гоббс трактував природу людини як егоїстичну і жадібну, що породжує у суспільстві "війну всіх проти всіх". Інстинкт самозбереження, а також і природний розум підказують людям необхідність створення такого політичного інституту, як держава.

3) Визнання загальних для людського і тваринного засад (спільних інстинктів, моделей поведінки) лежить в основі сучасних біологічних трактувань природи та політики. Людині, як і будь-якій тварині, присутні агресивність та інстинкт боротьби за виживання, при цьому, на відміну від більше небезпечних тварин, менше небезпечні люди володіють більш слабким, стримуючим агресивність початком.

4) Біологічні трактування походження політики часто мають багато спільного із психологічним поясненням політичних процесів. Сутність цього підходу полягає в тому, що в природі людини закладені потреби, інтереси, емоції та потяги. З. Фрейд вважав, що в ставленні людей до лідерів та держави проявляється дитячий потяг дорослої людини до колись існуючого батька. До них індивід буде відчувати протилежні почуття – як одночасно вимагати захисту (патерналізму), так і ненавидіти (критика та невдоволення владою).

5) Згідно з соціальним трактуванням політика отримала суспільне походження. Зокрема, широке обґрунтування отримав підхід, що розглядає її формування в ході історичної еволюції суспільства як результат росту її неоднорідності та складності організації. Ускладнення суспільства в міру його розвитку, поява в ньому суперечливих інтересів обумовили виникнення держави, а разом із тим й політики. Політика виникає як діяльність із організації сумісного життя людей в соціально неоднорідному суспільстві разом із поділом на керівників і керованих, багатих і бідних.

Логіку появи політики можна показати таким чином:

I. Ріст продуктивної діяльності людини зробив можливим появу додаткової продукції, яка трансформувалася у приватну власність. З тих пір соціальний статус відособленої людини став визначатися не родинними зв'язками, а економічними можливостями, а також багатством

II. Поглиблення соціальної диференціації за етнічними і релігійними ознаками.

III. Ріст густоти населення, потреби розширення сфери землеробства й скотарства призвело до територіальних претензій племен одне до одного. Й актуальною стала проблема збереження територіальної цілісності, а також незалежності від зовнішніх претензій.

Тому політика формується як результат нерівного розподілення багатства, відмінності статусів, різних інтересів соціальних груп, невідворотності протиріч і конфліктів у суспільстві.