таблиця з літ-ри зно
.docx
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Давня українська література |
«Повість минулих літ» |
Епос |
Літопис |
Події від створення світу до часів Нестора Літописця (1113 р.) |
Захоплення героїчним минулим Київської Русі й глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями |
|
Княжа доба. Друга назва – «Початковий літопис» |
«Слово про похід Ігорів» |
Ліро-епос |
Героїчна поема |
Зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. |
Заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. |
Князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак. |
Княжа доба. |
|
Григорій Сковорода |
«De libertate» |
Лірика (патріотична) |
Ліричний вірш |
Воля – найбільше багатство, уславлення Б.Хмельницького. |
Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне. |
||
«Всякому місту – звичай і права» |
Лірика (громадянська, філософська) |
Ліричний вірш, що став народною піснею |
Викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління. |
Вірш. розмір – дактиль. Римування – суміжне. |
Збірка «Сад божественних пісень» |
||
«Бджола і Шершень» |
Ліро-епос |
Байка |
Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея сродної праці). |
Бджола, Шершень |
Прозова форма. Мораль(сила) більша від оповідної частини. Збірка «Байки харківські» |
||
Іван Котляревський |
«Енеїда» |
Ліро-епос |
Бурлескно-травестійна поема |
Глузливе зображення панівного класу України XVIII ст.. з його паразитизмом, жорстокістю, хабарництвом, пияцтвом, соціальною й моральною нікчемністю. |
Утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, культури, мови, волелюбного духу; засудження жорстокості панів, морального звиродніння, хабарництва чиновників. |
Еней, його батько Анхіз і мати Венера; троянці Низ та Евріал; верховний бог Зевс, бог-покровитель торгівлі Меркурій, бог вітрів Еол, бог моря Нептун; богиня шлюбу Юнона; цариця Дідона, пророчиця Сивілла, цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й дочка Лавінія; цар рутульців Турн. |
Вірш. розмір – ямб. Перший твір, написаний живою народною розмовною мовою. Початок нової укр. літератури 6 частин Перелицьована «Енеїда» Вергілія. |
«Наталка Полтавка» |
Драма |
Соціально-побутова драма (малорос. опера) |
Зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу. |
Оспівування духовної величі людини з народу. |
Стара вдова Горпина Терпилиха, Наталка; родич Терпилихи Микола, коханий Наталки Петро; возний Тетерваковський, виборний Макогоненко. |
Початок нової укр драматургії. 2 дії. 22 пісні (занумеровано 19) Дівчина з народу зображена як ідеал.
|
|
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Тарас Шевченко |
«До Основ’яненка» |
Лірика (громадянська) |
Послання |
Захоплення героїчним минулим України; роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; віра в безсмертя рідного народу. |
Поштовх до написання – нарис Г.Квітки-Основ’яненка «Головатий» |
||
«Катерина» |
Ліро-епос |
Соціально-побутова поема |
Зображення трагічної долі жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві. |
Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван. |
Присвята В.Жуковському. |
||
«Гайдамаки» |
Ліро-епос |
Історико-героїчна поема |
Боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою. |
Необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле; заклик до єднання слов’янських народів; усвідомлення того, що здобуття незалежності – ідеал історичного розвитку нації; осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами. |
Наймит Ярема+Оксана Жид Лейба Гонта й Залізняк на чолі повстання
|
Перший укр.історичний роман у віршах. 2 вступи, 10 розділів, епілог. 1768р-Коліївщина.
|
|
«Кавказ» |
Ліро-епос |
Сатирична поема з елементами лірики та героїки |
Зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. |
Заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога – російського царату (співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу). |
І.Франко: «це огниста інвектива проти темного царства». Присвята другові Якову де Бальмену. Символіка орла і античного образу Прометея. Монолог колонізатора, звернений до горця. |
||
«Сон» («У всякого своя доля») |
Ліро-епос |
Сатирична поема (політична сатира) |
Зображення справжньої суті російського імперського режиму. |
Засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії. Висміювання вірно підданства й аморальності земляків-перевертнів. |
За способом відображення дійсності – комедія (підзаголовок Т.Шевченка). Форма сну. Вступ і три частини:Україна, Сибір і Петербург. Сцена «генерального мордобитія». «Сміливий маніфест слова проти темного царства»(І.Франко) |
||
«І мертвим, і живим» |
Ліро-епос (патріотична, громадянська) |
Послання |
Критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації. |
|
|||
«Заповіт» |
Лірика (громадянська) |
Ліричний вірш |
Заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. |
Вірш.розмір – хорей. |
|||
«Мені однаково» |
Лірика (громадянська, медитативна) |
Ліричний вірш (медитація) |
Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину. |
Вірш.розмір – ямб. Цикл «У казематі».
|
|||
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Г.Квітка-Основ’яненко |
«Маруся» |
Епос |
Повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова) |
Зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу. |
Оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. |
Наум Дрот і дружина Настя, їхня дочка Маруся; коханий Марусі Василь, подруга Марусі Олена. |
Перша україномовна повість нової української літератури. |
Пантелеймон Куліш |
«Чорна рада» |
Епос |
Роман-хроніка, істор.-пригодн. роман |
Зображення історичних подій у Ніжині 1663р. – доби Руїни. |
Утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації укр. суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення) |
Переяславський полковник Яким Сомко; правобер. гетьман Павло Тетеря; ніжинський полковник Васюта Золотаренко; кошовий гетьман Зап. Січі Іван Брюховецький; московський князь Гагін; козак Кирило Тур; полковник і панотець Шрам(Чепурний), його син Петро Шраменко; господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і дочка Леся; Божий Чоловік. |
Перший історичний роман в українській літературі. |
Марко Вовчок |
«Максим Гримач» |
Епос |
Подинно-побутове оповідання |
Зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини 19 ст. |
Обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. |
Заможний козак Максим Гримач, старша дочка Катря, молодша Тетяна; Семен – кріпак, коханий Катрі. |
Фольклорний вплив. Пейзажі підсилюють психологізм. |
Іван Нечуй-Левицький |
«Кайдашева сім’я |
Епос |
Соціально-побутова повість |
Зображення життя українського села в пореформену добу (др.пол. 19 ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. |
Засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. |
Маруся й Омелько Кайдаші; Карпо+Мотря; Лаврін+Мелашка; Баба Палажка |
|
Панас Мирний |
«Хіба ревуть воли, як ясла повні» |
Епос |
Соціально-психолог. роман |
Зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка. |
Заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові. |
«роман з народного життя» 4 частини і 30 глав («будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» О.Білецький) Зміщення часових площин. Співавторство з братом Іваном Біликом. Нарис «Подоріжжя з Полтави до Гадячого» Прототип Чіпки – Василь Гнидка.
|
|
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Іван Карпенко-Карий |
«Мартин Боруля» |
Драма |
Трагікомедія |
Дворянство як міф про краще життя. |
Викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю. |
Заможний хлібороб Мартин Боруля, дружина Палажка, син Степан, дочка Марися; шляхтич Геврасій Гуляницький, його син Микола; реєстратор з Ратуші Націєвський; повірений Трандалєв; наймити Борулі Омелько й Трохим. |
Автобіограф. Тематична спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич» Театр корифеїв |
Іван Франко |
«Гімн» |
Лірика (громадянська) |
Гімн (ліричний вірш) |
Боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. |
Збірка «З вершин і низин» Вірш.розмір – хорей. Римування – суміжне. |
||
«Чого являєшся мені у сні?» |
Лірика (інтимна) |
Ліричний вірш |
Нерозділене кохання. |
Збірка «Зів’яле листя» (лірична драма) Вірш.розмір – ямб. Римування – суміжне.
|
|||
«Мойсей» |
Ліро-епос |
Філософ. поема |
Зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом» (І.Франко) |
Заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя. |
Ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова(Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея – Датан і Авірон; демон пустелі Азазель.
|
Пролог і 20 пісень. Анапест (пролог написано ямбом) |
|
Михайло Коцюбинський |
«Тіні забутих предків» |
Епос |
Повість |
Зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19 й 20 ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями. |
Оспівування високого й красивого почуття кохання. |
Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра (мольфар), матір і батько Івана, щезник, нявка, чугайстир. |
Іван та Марічка – українські Ромео і Джульєтта. Збирання матеріалу для повісті в с.Криворівня. Екранізація твору С.Параджановим.
|
«Intermezzo» |
Епос (з елементами драми) |
Новела |
Митець і суспільство. |
Важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою. |
Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. |
Багато зорових і слуховий образів. Присвята кононівським полям. Урочиста пісня сонцю (сонцепоклонник)
|
|
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Ольга Кобилянська |
«Земля» |
Епос |
Повість |
Зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці ХІХ ст. |
Поміркувати над причинами братовбивства, тобто першогріха, зла у світі. |
Заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший – Сава, заможний газда Василь Чоп’як, його дружина Докія, дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика, панська наймичка Анна, циганка Рахіра та її батько Григорій.
|
Людина під владою землі. Тема Каїна й Авеля. Присвята батькові. Психологічна повість. |
Леся Українка |
«Лісова пісня» |
Драма |
Драма-феєрія (пролемно-філософ. драм. поема) |
Зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах. |
Оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненої сили великого кохання. |
Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля.
|
Пролог і три дії (рання весна, пізнє літо, пізня осінь) |
«Contra spem spero!» |
Лірика (особиста, філософська) |
Ліричний вірш |
Заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвий ситуацій. |
Вірш. розмір – анапест. Римування- перехресне. Без надії сподіваюсь. Збірка «На крилах пісень» |
|||
Василь Стефаник |
«Камінний хрест» |
Епос |
Псих. новела (студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя) |
Еміграція за океан галицького селянства на межі ХІХ й ХХ ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з виїздом до Канади) |
Нерозривність єдності селянина з рідною землею. |
Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни. |
Сім розділів. |
Володимир Винниченко |
«Момент» |
Епос |
Новела |
Історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. |
Оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя. |
Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. |
Підзаголовок «Із оповідань тюремної Шахерезади»
|
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Провідний мотив |
Особливості |
||
|
|||||||
Микола Вороний |
«Блакитна панна» |
Лірика (пейзажна) |
Ліричний вірш |
Возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. |
Хорей. Театр корифеїв.
|
||
Олександр Олесь |
«Чари ночі» |
Лірика (інтимна) |
Романс |
Захоплення красою життя й красою кохання. |
Ямб. Збірка «З журбою радість обнялась» |
||
«О слово рідне! Орле скутий!» |
Лірика (патріотична) |
Ліричний вірш |
Любов до рідної мови і заклик до її збереження. |
Ямб. Збірка «Будь мечем моїм» |
|||
Павло Тичина |
«Ви знаєте, як липа шелестить» |
Лірика (інтимна) |
Ліричний вірш |
Світле й радісне почуття кохання весняної ночі. |
Ямб. Збірка «Сонячні кларнети» |
||
«Арфами, арфами…» |
Лірика (пейзажна) |
Ліричний вірш |
Гімн весні як символу любові, життя й натхнення. |
Збірка «Сонячні кларнети» |
|||
«О, панно Інно…» |
Лірика (інтимна любовна) |
Ліричний вірш |
Нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана світлим спогадом про нього. |
Ямб. |
|||
Максим Рильський |
«Молюсь і вірю…» |
Лірика (філософська) |
Ліричний вірш |
Молодечий оптимізм, відчуття польоту. |
Ямб. |
||
Володимир Сосюра |
«Любіть Україну!» |
Лірика (патріотична) |
Ліричний вірш |
Щира любов до рідної України. |
Амфібрахій. 1951 р. в газеті 2правда» за цей вірш поета звинувачено як буржуазного націоналіста. |
||
Б.-І. Антонич |
«Різдво» |
Лірика (філософська) |
Ліричний вірш |
Таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів) |
Хорей |
||
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Микола Хвильовий |
«Я (Романтика)» |
Епос |
Новела |
Протистояння добра і зла в душі героя («чекіста і людини»), його роздвоєність. |
Фатальна невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення; розвінчання й засудження революційного фанатизму. |
«Я» - главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; Мати «Я». |
Розповідь від першої особи. Присвята цвітові яблуні. Поєднання картин-марень і картин моторошної реальності. Ліричний заспів і три частини. |
Юрій Яновський |
«Подвійне коло» |
Епос |
Новела |
Зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р. |
Засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» - протиставлення загальнолюдських вартостей (родинне коло) класовим (класове коло) |
Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і Сашко, червоний командир Іван; їхній батько Мусій Половець; червоний комісар Герт. |
Роман у новелах «Вершники» |
«Шаланда в морі» |
Епос |
Новела |
Зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі. |
Возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів. |
Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко. |
||
Валер’ян Підмогильний |
«Місто» |
Епос |
Урбаністичний роман |
Підкорення людиною міста. |
Розкриття характеру людини, яка підкорює місто. |
Степан Радченко, Надійка, «мусінька» Тамара Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський. |
Дві частини, два епіграфи. |
Остап Вишня |
«Моя автобіографія» |
Епос |
Гумореска |
Розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. |
Висвітлення в гумористичній формі факторів, які впливають на формування митця. |
Іронія. Три частини. |
|
«Сом» |
Епос |
Усмішка |
Гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера. |
Виховання любові до природи. |
Збірка «Мисливські усмішки» Чотири частини. |
||
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Микола Куліш |
«Мина Мазайло» |
Драма |
Сатирична комедія (філолог.) |
Зображення українізації й міщанства у 20-і роки ХХ ст. |
Засудження міщанства, національної упередженості й зверхності. |
Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина, дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля. |
Чотири дії. |
Олександр Довженко |
«Україна в огні» |
Епос |
Кіноповість |
Зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ. |
Утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття. |
Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, їхні сини Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг. |
50 епізодів. Твір, заборонений Й.Сталіним для друку й кіно. |
«Зачарована Десна» |
Епос |
Кіноповість (автобіогр. кінооповідання) |
Зображення дитинства й джерел формування митця. |
Оспівування краю дитинства, його людей, природи. |
Два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен. |
Дві сюжетні лінії. |
|
Ліна Костенко |
«Маруся Чурай» |
Ліро-епос |
Історичний роман у віршах |
Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст. |
Незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність. |
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань, Бобренчиха. |
Дев’ять розділів. Дві сюжетні лінії – особиста й історична. |
Олесь Гончар |
«За мить щастя» |
Епос |
Новела |
Зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя. |
Оспівування краси й сили почуття кохання. |
Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура. |
Умовна ситуація. |
Григір Тютюнник |
«Три зозулі з поклоном» |
Епос |
Новела |
Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання. |
Возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу. |
Оповідач, його батьки – Михайло й Соня; Марфа Яркова, поштар – дядько Левко. |
«Любові всевишній присвячується» Автобіографічна основа. |
Автор |
Назва твору |
Літ. рід |
Жанр |
Тема |
Головна ідея |
Головні герої |
Особливості |
|
|||||||
Іван Багряний |
«Тигролови» |
Епос |
Пригодн. роман |
Зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. |
Перемога добра над злом; за будь-яких обставин кожен передусім має бути Людиною. |
Григорій Многогрішний (молодий інженер-авіатор); родина Сірків: Наталка, Гриць, Денис Сірко й Сірчиха; майор НКВС Медвин. |
Автобіограф. Первісна назва «Звіролови» |