Заняття 6. Утвердження антропоцентризму в Комедіях Арістофана «Хмари», «жаби»

Питання для обговорення

1. Походження комедії та її структура. Комічне як естетична та філософська категорія.

2. Фабули комедій Арістофана «Хмари», «Жаби». Умовно-фантастичні та реалістичні елементи сюжету.

3. Характер пародіювання філософських та педагогічних ідей часу в комедії «Хмари». Специфіка комедійної композиції.

4. Специфіка арістофанівського гумору. Фарс і травестія як прийоми створення комічного ефекту. Поняття фалічного гумору. Бурлескно-фарсове зображення міфологічних персонажів в комедії «Жаби».

Завдання:

1. Підтвердіть і проілюструйте прикладами з комедій Арістофана судження Б.Б. Шалагінова [1] про те, що «арістофанівський комізм спирається на протиріччя між новою, антропологічною, плюралістичною мораллю, яку він не терпить, відкидає, і мораллю патріархально-полісною».

2. ||Визначте своєрідність парабаси (повчальне звернення до публіки) в комедіях Арістофана. Доведіть, що її зміст відбиває пережитки родового життя, коли поліс сприймався як один рід.

3. Визначте функції хору в комедії Арістофана «Хмари». Підтвердіть або спростуйте думку дослідника В.В. Головні про те, що «роль хора в цій комедії містить протиріччя. … Є певна невідповідність між тим, що очікує глядач почути від Хмар, і тим, що він чує потім в пароді. Глядач очікує, що перед ним з`являться псевдобоги, які виступатимуть зі словом неправди. Між тим вступна пісня хору вражає своєю силою і красою. Вона може дати уявлення про серйозні ліричні партії, що зустрічаються в комедіях Арістофана» [5].

Основні поняття: комедія, Діонісії, фалічні пісні, фарс, травестія, комос, корифей, пролог, парод, ода, антода, епісодій, парабаса, агон, епірема, антиепірема, ексод, антропоцентризм.

Література

Основна:

1. Шалагінов Б.Б.Афінська комедія // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 20-23.

2. Шалагінов Б.Б.Стародавня афінська комедія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 9. – С. 62-64.

3. Ярхо В.Н. Аристофан и его комедии // Аристофан. Избранные комедии. – М.: Худ. лит., 1974. – С. 5-29.

4. Ярхо В.Н. У истоков западноевропейской комедии. – М.: Наука. 1979. – 175 с.

5. Боннар А.Смех Аристофана // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т. 2. – М.: Искусство, 1992. – С. 237-268.

6. Гусейнов Г. Аристофан. – М.: Искусство, 1988. – 270 с.

7. Штейн А.Л. Веселое искусство комедии. – М.: Просвещение, 1990.

Додаткова:

1. Білецький О.І. Неповторний Арістофан // www.ae-lib.org.ua/texts/biletsky_aristophaner

2. Ярхо В., Полонская К.Античная комедия. – М.: Наука, 1979.

3. Соболевский С.И. Аристофан и его время. – М.: АН СССР, 1957. – 419 с.

4. Гаспаров М.Л.Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

5. Аристофан. Сборник статей. – М.: Изд-во МГУ, 1956. – 196 с.

6. Головня В.В. Аристофан. – М.: АН СССР, 1955. – 181 с.

7. Ярхо В.Н. Аристофан. – М.: Гослитиздат, 1954. – 133 с.