Державний вищий навчальний заклад

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНО РОБОТА

З дисципліни: «Радіоекологія»

На тему: Проблеми захоронення атомних відходів, ядерний паливний цикл, забруднення довкілля атомними відходами

Виконав: студент II курсу

біологічного факультету

групи 4164-1а

Булава Артем

Запоріжжя

2015

Зміст

Зміст 2

Вступ 3

1.Радіоактивні відходи 4

2.Утилізація в Україні 7

3.Зберігання та захороненя. 9

4.Переробка радіоактивних відходів 15

5.Наслідки аварій на атомних електростанціях. 17

6.Вплив аварії на здоров'я людей 20

7.Дози опромінення 22

8.Радіоактивне забруднення атмосфери 24

9.Атомний паливний цикл 27

Висновки 36

Джерела 39

Вступ

Мета:Розкриття питання щодо походження, класифікації, та засобів знешкодження радіоактивних відходів (РАВ)

Актуальність: Нині у світі існує понад 440 атомних реакторів, яві виробляють десятки тонн атомних відходів, цикл напіврозпаду деяких з них складає десятки, сотні а інколи тисячі років. У цей час вони випромінюють небезпечні радіаційні промені, що можуть призводити до мутацій та пошкоджують генотип усіх більшості живих організмів навколо них. Та несуть пряму загрозу для природи.

Друга половина ХХ століттяознаменувалася різким загостренням екологічних проблем. Масштаби техногенної активності людства нині вже можна поріняти з геологічними процесами. До нині минулі типи забруднень довкілля, мали екстенсивний розвиток, додалася нова небезпека – радіоактивне забруднення. Радіаційний фон Землі протягом останніх 60-70 років піддалася суттєвим змінам: до початку Першої та Другої світових війн в усіх країнах світу було близько 10-12 грам отриманого в чистому вигляді природного радіоактивного елементу – радію (⁸⁸Ra₂₂₆). Нині один атомний реактор середньої потужності виробляє 10 тонн штучних радіоактивні відходів (РАВ), більшість яких, щоправда, належить до не стійких ізотопів з швидким періоду напіврозпаду.

Радіоактивні речовини і джерела іонного випромінювання використовуються практично в усіх галузях промисловості, у охороні здоров'я, під час проведення найрізноманітніших наукових досліджень – рентгенівські знімки кісток, мітки радіоізотопами, для спостереження руху речовин організмом і т.д.

Останні півстоліття Землі утворилися десятки мільярдів кюрі радіоактивних відходів (1 кюрі = 37 000 000 000 розпадів на секунду) і ці цифри збільшуються з кожним роком. Особливо гострою є проблема утилізації та захоронення РАВ атомних електростанцій (за даними МАГАТЕ, на середину 2008 року у світі працює близько 440 АЕС. Усі вони зосереджені в 30 країнах світу, в Україні – 4). Наприкінці червня 2008 року заступник голови Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Юрій Соколов заявив, що до 2030 року атомні електростанції лишатимуться ключовим джерелом електроенергії, а кількісно збільшаться на 60 %. За даними тог ж 2008 року, у світі будувалось ще 30 атомних реакторів, в тому числі у країнах, які розвиваються. Але питання утилізації атомних відходів і до нині залишається відкритим.