52

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ, ПОЛІТОЛОГІЇ І ПРАВА

ПРАВОЗНАВСТВО

Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять

( Для студентів денного відділення всіх спеціальностей )

Х Е Р С О Н 2013

Правознавство Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять ( для студентів денного відділення усіх спеціальностей) / Ю.О. Ватуля. - Херсон, ХНТУ, 2013 - 50 с.

Рецензент :

----------------------------------

----------------------------------

Затверджено на засіданні

кафедри політології і права

Протокол №___ від _________2013 р.

Завідувач кафедри : Ф.Г.Семенченко

Відповідальний за випуск : Момоток О.М.

 Ватуля Ю.О., 2013 All right reserved.

ПРАВОЗНАВСТВО

Методичні вказівки для підготовки до семінарських занять

( Для студентів денного відділення всіх спеціальностей )

Х Е Р С О Н 2013

Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Формування нового, вищого рівня правосвідомості та правової культури населення є надзвичайно важливим для розбудови правової. демократичної держави і громадянського суспільства. Великого значення в цьому процесі набувають правове виховання та правова освіта. Без глибоких знань прав, свобод, чинного законодавства розвиток нашого суспільства відбутися не може.

Підвищення рівня правових знань у населення України, а особливо молоді, її правосвідомості та правової культури можливе лише за повсякденного, професійно організованого правового виховання, яке здійснюватиметься з використанням усіх його форм, в тому числі й за допомогою найновішої науково обґрунтованої юридичної літератури.

Особливої актуальності юридична освіта набуває з огляду на прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Конституції та, відповідно до неї, багатьох законів України. Прийняттям Конституції завершився багаторічний складний і напружений конституційний процес в нашій країні..

Розуміння основ конституційного, трудового, цивільного, адміністративного, кримінального, інших галузей права стає необхідною умовою життєдіяльності кожного громадянина України. В єдності з іншими гуманітарними дисциплінами правознавство може успішно утверджувати в свідомості молоді паростки свободи і громадської зрілості.

А саме в цьому і криється суть проблеми : уміння обстоювати і захищати свої власні права. Виконувати свої обов'язки - це одна з визначальних рис громадянина.

Виходячи з цього, головна мета дисципліни "Основи права" полягає в тому, аби вивчивши його матеріал, студент, а зрештою й майбутній фахівець, відчув себе повноцінним громадянином, творцем справжньої демократії; чітко уявляв собі не тільки те, на що йому вказують і вказуватимуть упродовж подальшого життя державні інституції, але й те, на що слід вказувати їм самим ( через референдуми, вибори, виступи у засобах масової інформації тощо) у межах правового поля. Загалом, вивчення курсу - це один із шляхів до творення власної і прагматичної філософії життя, інтелектуально розвиненої правосвідомості та правової культури, до активної громадянської позиції.

Дисципліна "Основи права" - це допомога студентам технічного вузу розуміння того, що вони є духовними істотами, які визначаються суб'єктами права, що їм властива духовна гідність, що вони повинні прагнути до самодисципліни і самоврятування й покликані до взаємної поваги і довір'я, що державна влада поважає їх і довіряє їм, і що вони мають відповідати тими ж почуттями.

Робота по цій програмі в Херсонському національному технічному університеті дозволила нагромадити достатній досвід для внесення необхідних змін до змісту, а в деяких випадках в структуру дисципліни. При укладанні даних вказівок враховувалася специфіка університету, цілі і завдання, що стоять перед ним у нових економічних та

соціально - політичних умовах життя суспільства, а також закономірні тенденції гуманізації підготовки фахівців.

Студенти вивчають основні положення теорії держави і права, основи конституційного, адміністративного, трудового, цивільного, сімейного, кримінального та інших галузей права, набувають навичок по використанню діючого законодавства у своїй професійній діяльності.

Вивчення і засвоєння студентами зазначеної навчальної дисципліни сприятиме усвідомленню необхідності розбудови правової демократичної держави й дотримання верховенства Конституції України та верховенства права у нашому суспільстві.

Вимоги до знань та умінь студентів

Знати:

- загальні закономірності виникнення і розвитку держави і права, їх взаємозв'язок та взаємодію, роль, яку вони відіграють в регулюванні суспільних відносин та забезпеченні життєдіяльності сучасного суспільства;

- процес виникнення, формування і функціонування держави і права в Україні;

- соціальне призначення демократії, природних і невід'ємних прав і свобод людини;

- юридичне та політичне значення Конституції у політичних та правових системах;

- різноманітні джерела права України, їх зміст в системі правового врегулювання стосовно своєї професійної діяльності;

- значення права для правонаступництва кращих стандартів в галузі прав і свобод людини в національному законодавстві.

Уміти:

- застосовувати знання про державно - правову систему України в своїй професійній діяльності;

- використовувати Конституцію України як основний закон прямої дії;

- орієнтуватися в системі чинного законодавства;

- визначати вірну юридичну кваліфікацію в межах своїх безпосередніх професійних обов'язків;

- розробляти проекти договорів, угод, інших необхідних юридичних актів і документів.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

“ПРАВОЗНАВСТВО”

№ Тема всього лекц семін. самост.

робота

1.Основи теорії держави і права 9 2 2 5

2. Конституційне право України 9 2 2 5

3. Трудове право України. 9 2 2 5

4. Право соціального захисту

в Україні 9 2 2 5

5.Адміністративне право України. 9 2 2 5

6. Цивільне право України. 9 2 2 5

7. Сімейне право України. 9 2 2 5

8. Кримінальне право України. 9 2 2 5

9. Судова та правоохоронна

діяльність в Україні. 9 2 2 5

В С Ь О Г О : 81 18 18 45

Форми контролю : іспит, залік (в залежності від спеціальності )

Семінарське заняття 1

 Тема : Держава і право.

Мета заняття: Визначити і засвоїти поняття "держава", охарактеризувати її ознаки, назвати головні умови виникнення держави, її історичні типи.

Визначити функції, форми держави. Назвати та охарактеризувати форми державного устрою та форми державного режиму. Засвоїти різницю між ними. Ознайомитись із головними теоріями держави. Визначити поняття права та головні його ознаки. Прослідкувати походження права та його розвиток.

Охарактеризувати основні джерела права, його систему. Дати характеристику головним галузям права та їх особливостям. Визначити поняття юридичної відповідальності , її зміст та види.

План

1. Держава: визначення та ознаки. Історичні типи держави.

2. Функції держави і форми. Форми державного устрою та

форми державного режиму.

3. Теорії держави.

4. Право : поняття і основні ознаки.

5. Джерела, система та галузі права.

6. Правова поведінка та юридична відповідальність.

Держава є організацією, яка певним чином відокремлена, інституалізована у вигляді механізму держави (державної системи), має власні закономірності становлення, функціонування та розвитку, особливі потреби та інтереси. Держава є особливою організацією, яка характеризується тим, що вона є:

1) всеохоплююча;

2) територіальна;

3) єдина;

4) офіційна;

5) універсальна;

6) верховна;

7) централізована.

Згідно з класифікацією суспільно-економічних формацій все розмаіття держав в історичному контексті поділяється на держави рабовласницького, феодального, буржуазного та сучасного типів.

Розрізнюють функції держави за формами і методами їх здійснення.

За соціальним значенням державної діяльності функції поділяються на:

а) основні та б) додаткові.

За сферами діяльності держави її основні функції поділяються на:

а) внутрішні функції та зовнішні

З точки зору тривалості їх здійснення у часі державні функції поділяються на:

а) постійні функції та тимчасові.

Форми держави:

Сучасна юридична наука вважає, що поняття “форма держави” складається з трьох складових:

1. Форма державного правління;

2. Форма державного устрою;

3. Форма державного режиму.

Окремі автори дають іншу класифікацію.

Теорії держави.

Теологічна теорія. Патріархальна теорія. Договірна теорія. Іригаційна теорія. Насильницька теорія. Фашистські ідеї державності. Марксистська теорія. “Національна” та норманська теорії виникнення державності у східних слов’ян. Теорія правової держави. Теорії “національної держави” і “держави нації”.

Теорія правової держави, теорія “держави загального благоденства”, теорія еліт, доктрина технократії, теорія соціалістичної держави.

Право.

У нормативному розумінні право — це система особливих соціальних норм, що характеризується формальністю, визначеністю, формулює права і обов'язки, які встановлюються (санкціонуються), гарантуються і охороняються державою.

Ознаки права :

• загальнообов’язковість та нормативність;

• вираженість права в законах або інших нормативних актах, що визнаються державою;

• право діє через дозволенність, через суб’єктивне право;

• державна забезпечуванність.

Характерні риси права:

А) Консерватизм;

Б) Формалізм;

В) Символізм.

Система права

Система публічного права Система приватного права

Конституційие Цивільне

Адміністративне Сімейне

Фінансове Трудове

Кримінальне Земельне

Екологічне Міжнарод.приватне

Кримінально-процесс.

Цивільно-процессуал.

Міжнарод. публічне

Поділ права на публічне (jus publicum) і приватне (jus privatum) визнавали уже в Древньому Римі. Римський юрист Ульпіан говорив: публічное право є тє, яке відноситься до стану римської держави, приватне – яке відноситься до користі окремих осіб.

Поділ права на публічне і приватне означає юридичне визнання сфер суспільного буття, втручання в які державі юридично заборонено або обмежено законом.

Необхідно пам’ятати, що абсолютного приватного і абсолютного публічного права не існує. Межа між ними є умовною.

С и с т е м а п р а в а

норми права інститути права галузі права

гіпотеза власність конституційне,

диспозиція авторське, трудове,цивільне

санкція патентне право, адміністративне,

успадкування кримінальне,

фінансове, гос-

подарське,подат-

кове, митне та ін.

Норма права – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою. Це правило надає учасникам суспільних відносин суб’єктивні юридичні права і накладає на них суб’ктивні юридичні обов’язки.

Види правової норми: регулятивні, охоронні,спеціалізовані.

Норма права складається з гіпотези, диспозиції та санкції.

Правова поведінка

Основними рисами правової поведінки є :

а) соціальна значущість :

б) вираженість зовні у формі діяння (дії або бездіяльності):

в) свідомо-вольовий характер:

г) регламентованість правовими нормами:

д) властивість зумовлювати юридичні наслідки.

Отже, правова поведінка – це сукупність соціально значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомо-вольовий характер, тим чи іншим чином регламентуються нормами права і обумовлюють правові наслідки.

Правова поведінка складається з двох протилежних за своєю спрямованістю видів : поведінки правомірної і протиправної (правопорушення).

Юридична відповідальність.

Це вид соціальної відповідальності. Вона характеризується такими ознаками :

1.зовнішнім характером,

2.застосуванням лише за здійснення правопорушення:

3.зв’язком з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів:

4.визначеністю у нормах права.

Основною рисою юридичної відповідальності є її тісний зв’язок з правом і державним примусом.

Тому її можна розглядати як правовідносини, в яких держава має право застосувати певні заходи примусу до суб’єктів, які скоїли правопорушення і зобов’язані зазнати втрат чи обмежень, передбачених санкціями норм права.

Види юридичної відповідальності:

• Кримінальна;

• Адміністративна;

• Цивільна;

• Дисциплінарна відповідальність

? Питання для самопідготовки :

1.Як Ви розумієте вислів : держава - це офіційна організація.?

2. Чому у порівнянні з рабовласницькою та феодальною типами держав в назві "сучасна держава" не вказується на її класову природу?

3. За яких умов виникає держава?

4. Наведіть приклади країн, де існує (існувала) дуалістична та теократична монархії.

5.Якою республікою є Україна: президентською, парламентською, змішаною ? Чому?

6.Поясніть конституційне положення про те, що Україна є демократичною республікою.

7.Якою республікою є ФРН ?

8.Чим відрізняються поняття "устрій" і "режим" ? Дайте визначення.

9.Поясніть, як право пов'язане з іншими соціальними явищами - державою, економікою, культурою та ін.

10. Як Ви розумієте національний характер права ?

11. В чому виражається консерватизм права ?

12. Чим відрізняється публічне право від приватного ?

13. Визначіть поняття: гіпотеза, диспозиція, санкція.

14.Чи може правова поведінка бути виражена у формі бездіяльності ?

 Тематика рефератів

1.Поняття та ознаки держави.

2. Походження держави.

3.Внутрішні та зовнішні функції держави.

4.Сучасні монархії.

5.Поняття та ознаки права.

6.Джерела права: загальна характеристика.

7.Поняття правовідносин.

Література

1. Алексеев С.С. Теория права.-М., 1995.

2. Васильев А.М. Правовые категории.-М.,1976.

3. Гегель Г. Философия права.-М., 1990.

4. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб./ за ред. В.В. Копєйчикова.-К.: Юрінком Інтер,1998.

5.Історія держави і права України. Курс лекцій.-К.: Вентурі,1996.

6.Козлихин И.Ю. Идея правового государства: история и современность.-М.:1993.

7.Кампо В. Українські реформи: політика і право.- К.: Основи,1997.

8.Конституція України. Матеріали до вивчення..- К.:Либідь,1997.

9.Молдован В.В., Мелащенко В.Д. Конституційне право. Опорні конспекти. Словник - довідник.-К.: Юмана,1996.

10.Котюк В.О. Теорія права.-К.: Вентурі,1996.

11 Котюк В.О. Основи держави і права.-К.:Вентурі,1998.

12.Правознавство. Навч. посіб./ за ред. В.В. Копєйчикова.-К.: Юрінком Інтер, 2001.

13.Скиба В.И., Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології. Розд.ХУ1.- К.: Основи,1996.

14.Орзих М.Ф. Право и личность.-К.- Одесса, 1978.

15.Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности.-К.,1985.

16. Франк С.Л. Духовные основы общества.- М.,1992

 Семінарське заняття 2