3. Ризик як оцінка небезпеки.
З прийняттям 24 березня 2004 року Кабінетом Міністрів України постанови № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного ха-рактеру за їх рівнями» завершено формування нормативно-правового поля з питань класифікації надзвичайних ситуацій. Наказом Держстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 введено в дію 01.01. 2011 р. Національний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2010, який є складовою частиною Державної системи класифікації i кодування техніко-економіч-ної та соціальної інформації в Україні.
На рисунку1 схематично показано алгоритм класифікації надзвичайної ситуації. Він складається з трьох етапів:
Рис. 1. Алгоритм класифікації надзвичайних ситуацій.
Перший етап - віднесення надзвичайної події за поро-говим значенням до надзвичайної ситуації.
Для віднесення надзвичайної події до надзвичайної ситуації необхідно визначити:
Наявність або загрозу загибелі людей та тварин чи значне погіршення умов їх життєдіяльності.
Заподіяння великих економічних збитків.
Істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.
Визначення небезпечної події як надзвичайної ситуації здійснюється із застосуванням критеріїв у вигляді порогових значень класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій. Досягнення або перевищення цих значень є підставою для прийнят-тя рішення про віднесення події чи явища до надзвичайної ситуації та організації у разі необхідності відповідних заходів щодо реагування на НС та ліквідації її наслідків.
Якщо схематично розглянути сукупність усіх надзвичайних подій у вигляді трикутника, то надзвичайні ситуації займуть його верхню частину, як зображено на малюнку № 2. Межею переходу надзвичайної події до надзвичайної ситуації буде порогове значення показника ознаки НС.
Рис. 2. Схема переходу надзвичайної події до надзвичайної ситуації.
Слід підкреслити, що об'єктами класифікації можуть бути лише надзвичайні ситуації. За визначенням до надзвичайної ситуації відноситься порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, ка-тастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Другий етап - класифікація надзвичайних ситуацій за походженням.
Відповідно до характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють:
Об'єктами класифікації є надзвичайні ситуації, які визначаються як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.
Ознакою надзвичайної ситуації є:
1. Наявність або загроза загибелі людей та тварин чи значне погіршення умов їх життєдіяльності.
2. Заподіяння великих економічних збитків.
3. Істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.
Класифікація об'єктів надзвичайних ситуацій здійснюється у Державному класифікаторі надзвичайних ситуацій, який є складовою частиною Державної системи класифікації i кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні.
Класифікація побудована за ознаками надзвичайних ситуацій, включає коди та назви всіх НС, визначених у відповідальних законодавчих актах ВР України, які згруповані за ознаками належності до відповідних типів НС.
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України розрізняються:
НС техногенного характеру. Транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель; аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, електроенергетичних системах, аварії в системах нафтогазового промислового комплексу, на очисних спорудах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.
В класифікаторі деталізовані та зазначені угрупованні з кодом10000 «Надзвичайна ситуаціятехногенногохарактеру».
2. НС природного характеру. Небезпечні геологічні, метео-рологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі в природних екосистемах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, ін-фекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.
В класифікаторі деталізовані та зазначені угрупованні з кодом20000 «Надзвичайна ситуаціяприродногохарактеру».
3. НС соціально-політичного характеру. Пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування - збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких акцій; збройні на-пади, захоплення і утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза вчинення таких акцій; замах на керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення або спроба викраден-ня, знищення або спроба знищення таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою у громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення озброєння та небезпечних речовин з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспор-тування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсена-лах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних снаряддів, нещасні випадки з людьми.
В класифікаторі деталізовані та зазначені угрупованні з ко-дом30000 «Надзвичайна ситуаціясоціально-політичного характеру».
4. НС воєнного характеру. Пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні фактори ураження населення. Вони визначаються окремими нормативними документами і тому в даному класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 «НС воєнного характеру».
Визначення небезпечної події як надзвичайної ситуації здійснюється із застосуванням критеріїв у вигляді порогових значень класифікаційних ознак НС.
Порогове значення класифікаційної ознаки НС, є визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики аварійної ситуації або іншої небезпечної події, досягнення або перевищення якої відносить небезпечну подію до надзвичайної ситуації. Досягнення або перевищення цих значень є підставою для прийняття рішення про віднесення події чи явища до надзвичайної ситуації та організації у разі необхідності відповідних заходів щодо реагування на НС та ліквідації її наслідків.
За формою викладу ДКНС складається з:
1. Блоку ідентифікації.
2. Блоку назв класифікаційних угруповань.
Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівнями класифікації та цифровим кодом довжиною 5 розрядів:
Клас - цифровим кодом у один розряд.
Підклас - цифровим кодом у два розряду.
Група - цифровим кодом у два розряду.
В ДКНС принято метод послідовного кодування. Загальна структура кодового позначення ДКНС відповідає такій схемі:
Х
ХХ
ХХ
Група
Підклас
Клас
Кодування надзвичайних ситуацій на нижчому класифікаційному рівні - група - здійснюється за фасетною схемою, в якій фасети також структуризовані. Це забезпечує стійкість структури ДКНС у процесі його ведення, оскільки оперативні зміни об’єктів класифікації відбуваються на цьому рівні.
Приклад:
10000 НС техногенного характеру.
10100 Аварії (катастрофи) на транспорті.
10110 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) не-безпечних та шкідливих речовин.
10111 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БНР.
Третій етап - класифікація надзвичайних ситуацій за рівнями.
Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій, та віднесення їх до класів та підкласів здійснюється відповідно до чинної класифікації надзвичайних ситуацій.
Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:
1. Територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
2. Кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації.
3. Розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
Згідно з Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. № 368 «Про затвердження Порядку класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями» залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як:
Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:
Яка поширилась або може поширитися на територію інших держав.
Яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1% від обсягу видатків відповідних місцевих бюд-жетів.
Яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичай-ної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяль-ності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби).
Внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати.
Збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.
Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:
1. Яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), а для її ліквідації необхідні матеріа-льні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1% обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів.
2. Яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено норма-льні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. Мінімальних розмірів заробітної плати.
3. Збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:
1. Яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і тех-нічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта.
2. Внаслідок якої загинуло 1 - 2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
3. Збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.
Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація.
Яка не підпадає під названі вище визначення.
Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у пунктах цього Порядку.
У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод на два ступеня менше).
Остаточне рішення щодо рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням її у даних статистики, у тому числі у разі відсутності достатніх відомостей щодо розвитку надзвичайної ситуації, приймає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за погодженням у разі потреби із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами Виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку (у разі його надання) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо рівня надзвичайної ситуації.
Остаточне рішення (експертний висновок - у разі його надання) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, про віднесення небезпечної події до надзвичайної ситуації, її класифікацію та визначення рівня вважається підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на надзвичайну ситуацію.
Таксономія небезпек
Таксономія - наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять, об'єктів. Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, таксономірование їх несе важливу роль в організації пізнання безпеки життєдіяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки.
За походженням розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.
По характеру дії на людину небезпеки можна розділити на 5 груп: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
За часом прояви негативних наслідків небезпеки діляться на імпульсні і кумулятивні.
По локалізації небезпеки бувають: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, техносферою та космосом.
По наслідках, що викликаються: стомлення, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні результати і т.д.
По приносимому збитку: соціальний, технічний, екологічний, економічний.
Сфери прояву небезпек: побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича, військова і ін.
По структурі (будові) небезпеки діляться на прості і похідні, породжувані взаємодією простих.
По енергії, що реалізовується, небезпеки діляться на активні і пасивні.До пасивних відносяться небезпеки, що активізуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина. Це - гострі (що колють і ріжучі) нерухомі елементи; нерівності поверхні, по якій переміщається людина; ухили, підйоми; незначне тертя між дотичними поверхнями (ковзання) і ін.Розрізняють ознаки небезпеки: апріорні (передвісники) і апостеріорними (слідство).