3. Хід роботи

3.1 З’ясовуємо за допомогою табл. 7 [1] ступень вертикальної стійкості повітря. При хмарності та силі вітру 2 м/с вдень (час аварії 12 годин 23 хвилини) ступень вертикальної стійкості повітря буде ізотермія.

3.2 За даними таблиці 9 [1] визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря при даному ступеню вертикальної стійкості повітря (ізотермії та температурі 20° С):

• при кількості НХР 20 т. – 7,1 км.

• при кількості НХР 30 т – 9,15 км.

З урахуванням формули (5) [1] глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря при кількості хлору 23 т становитиме:

Г = 7,1 + (9,15-7,1) / (30-20)·(23-20) = 7,71 (км)

3.3 Визначаємо величину зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря за рахунок обвалування, якщо воно є (табл. 1 [1]). Приймаємо висоту обвалування найближчою до табличної – 1м.

Г = 7,71 / 2,1 = 3,67 (км)

3.4 Визначаємо зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря за рахунок розсіювання лісовими масивами чи будівлями ( якщо вони є на шляху хмари).

Для цього на мапі місця аварії проводимо лінію з місця аварії у напрямку дії вітру. На лінії, у масштабі мапи, відмічаємо відрізок рівний глибині розповсюдження хмари забрудненого повітря (див. [1] пункт 6 ).

У нашому випадку на шляху хмари забрудненого повітря лісових масивів не має. Населений пункт Верьовка має дуже малу площу, тому його впливом на шлях хмари забрудненого повітря знехтуємо. Якщо є лісові масиви та значні населені пункти, глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря перераховуємо згідно ([1] табл. 3).

3.5 Визначаємо ширину хмари забрудненого повітря. По формулі 3 [1]:

Ш=0,3·3,670,75 = 0,79 км

3.6 Наносимо на мапу територію, що постраждає, в результаті аварії. На мапі № 3 із місця аварії у напрямку 190-180=10° відкладаємо відрізок 3,67 см ( масштаб мапи 1:100000). Наносимо на мапу еліпс у цьому напрямку завширшки 0,79 см (див. [1] приклад 4).

В зону забруднення потрапляють населенні пункти Верьовка (0,10 тис. жителів) та частково (близько 80%) Бакшеевка (0,28 тис. жителів).

3.7 Визначення часу приходу фронту зараженого повітря до населених пунктів. По мапі визначаємо відстань від місця аварії до околиці населених пунктів:

до н.п. Верьовка – 1 км.

до н.п. Бакшеевка – 1,5 км.

По таблиці 2 [1] визначаємо швидкість переносу забрудненого повітря. При ізотермії та швидкості вітру 2 м/с вона становитиме 12 км/год. По формулі 4 [1] маємо:

до н.п. Верьовка – 1 км / 12 =5 хв.

до н.п. Бакшеевка – 1,5 км / 12 = 7 хв.

На всю глибину – 3,67км / 12 = 18 хв.

3.8 Визначення ймовірної кількості постраждалих.

В зону аварії потрапило 0,10+0,8·0,28 = 0,324 тис. жителів. Вважаючи, що аварія сталася о 12 год 23 хв., приймаємо, що 50% населення знаходилось у будівлях. По табл. 2 [1] втрати населення становитимуть:

На відкритій місцевості 90-100%

У приміщеннях 50%

А саме: на відкритій місцевості 324 / 2·0,9 = 146-162 чоловіка;

У приміщеннях 324 / 2·0,5=81 чоловік;

Загальні втрати становитимуть 227-243 чоловіка.

Структура втрат може розподілятися за такими даними [1]:

• легкі - до 25%; 57-61 чоловіка;

• середньої тяжкості - до 40%; 91-97 чоловіка;

• зі смертельними наслідками - до 35%; 79-85 чоловіка;

9. З’ясовуємо час дії джерела забруднення. Згідно табл. 21 [1] при швидкості вітру 2 м/с, висоті обвалування ємності 0,8м. (приймаємо табличне значення 1м) час випаровування хлору становить 18 годин.

Зона можливого хімічного забруднення.

Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру (табл. 5), і розраховується за емпіричною формулою. Площа ЗМХЗ:

Sзмхз=8,72 · Г2 ·ф / 1000, км2

(1)

де

• Г - глибина зони (табл. 8-19);

• ф - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 5).

Прогнозована зона хімічного забруднення.

Площа ПЗХЗ:

Sпзхз =К · Г2 · Т0,2, км2,

(2)

де

• К - коефіцієнт (табл. 4);

• Т - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ з урахуванням швидкості переносу фронту забрудненого повітря (формула 4).

9. Площа зони можливого хімічного забруднення становитиме (формула 1 [1]):

Sзмхз=8,72 · Г2 ·ф / 1000 = 8,72·3,672 · 90 / 1000 = 10,57 км2

3.11 Прогнозована зона хімічного забруднення (формула 2 [1] ):

Sпзхз =К · Г2 · Т0,2 = 0,133 · 3,672 · (3,67/12)0,2 =1,41 км2,

3.12 Вихідні дані представляються у вигляді таблиці.

Ступень вертикальної стійкості повітря	ізотермія
Глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря	3,67 км
Ширина хмари забрудненого повітря	0,79 км
Населені пункти, що попали в зону забруднення	Верьовка, Бакшеевка (близько 80%)
Час приходу фронту зараженого повітря до населеного пункту	7 хв., 5 хв.
Можливі втрати населення	легкі	середньої тяжкості	зі смертельними наслідками
	57-61	91-97	79-85
Час дії джерела забруднення	18 годин
Площа зони можливого хімічного забруднення	10,57 км2
Прогнозована зона хімічного забруднення	1,41 км2