Канальців і базальної мембрани клубочків називають:
1. нефросклероз;
2. Нефроз;
3. Гломерулонефрит;
4. пієлонефрит.
176. Набряки за хвороб нирок:
1. Обмежені;
2. Дифузні;
3. Водянистої консистенції;
4. Тістоподібної консистенції.
177. Які хвороби необхідно диференціювати за недостатності цинку:
1. Пелагру;
2. Саркоптоз;
3. Гіперкератоз;
4. Паракератоз.
178. Менінгоенцефаліт це:
1 Запалення речовини головного мозку;
2. Запалення оболонок головного мозку;
3. Запалення речовини і оболонок головного мозку;
4. Запалення речовини і оболонок спинного мозку.
179. Етіологія менінгоенцефаліту:
1. Стрес;
2. Гострі інфекційні хвороби;
3. Травми черепа;
4. Гострі отруєння.
180. Основний ланцюг патогенезу теплового перегрівання:
1. Підвищення збудливості ЦНС;
2. Збільшення теплоутворення і зменшення тепловіддачі;
3. Зниження збудливості ЦНС;
4. Нагромадження токсичних продуктів в організмі.
181. Для лікування за паракератозу поросят застосовують:
1. Вітамін А;
2. Цинку сульфат;
3. У корм добавляють кормову крейду;
4. У корм добавляють трикальційфосфат.
182. За розвитку стресу порушується функція:
1. Надниркових залоз;
2. Підшлункової залози;
3. Щитоподібної залози;
4. Гіпофіза.
183. Основні симптоми за еклампсії:
1. Рефлекси збережені;
2. Рефлекси втрачені;
3. Судоми тонічні;
4. Судоми клонічні.
184. Захворювання, що характеризується періодично виникаючими нападами судом на фоні втраченої свідомості (рефлексів) називають:
1. Неврозом;
2. Активною гіперемією головного мозку;
3. Епілепсією;
4. Еклампсією.
185. В основі розвитку справжньої епілепсії лежать:
1. Дистрофічні зміни в головному мозку;
2. Зміни співвідношення між процесами збудження і гальмування в головному мозку;
3. Запалення кори головного мозку;
4. Запалення оболонок головного мозку.
186. За якими показниками диференціюють післяродовий парез і післяродове залежування у корів?
1. Температурою тіла;
2. Больовою чутливістю шкіри;
3.Гіпотонією рубця;
4. Коматозним станом.
187. За плевриту в ділянці легень вислуховують:
1. Патологічне бронхіальне дихання;
2. Шуми тертя;
3. Хрипи;
4. Шуми хлюпання.
188. До румінаторних препаратів відносять:
1. Натрію сульфат;
2. Аміридину гідрохлорид;
3. Суміш за С.І. Смирновим;
4. Настойку кореневища білої чемериці.
189. Етіологія еклампсії:
1. Патологія нирок;
2. Патологія печінки;
3 Гіпокальціємія;
4. Стрес.
190. Для лікування післяродової гіпофосфатемії застосовують:
1. Фосфосан;
2. Броваглюкін;
3. Кальфосет;
4. Глюкозу.
191. Для лікування еклампсії застосовують:
1. Серцеві препарати;
2. Солі кальцію;
3. Протисудомні препарати;
4. Етиловий спирт.
192. Основні симптоми за післяродової гіпофосфатемії:
1. температура тіла знижена;
2. температура тіла підвищена;
3. Залежування;
4. Втрата чутливості.
193. Назвіть основні симптоми за гострого перебігу гострої тимпанії рубця?
1. болючість у ділянці холки;
2. припинення відрижки;
3. переважно черевний тип дихання;
4. збільшення об’єму живота.
194. Крупозна пневмонія характеризується
1. Катаральним запаленням;
2. Стадійністю перебігу;
3.Фібрінозним запаленням;
4. Лобулярним поширенням.
195. Основні симптоми за клінічно вираженої післяродової гіпокальціємії:
1. температура тіла знижена;
2. температура тіла підвищена;
3. Залежування;
4. Втрата чутливості.
196. Ґрунти і водні джерела якої геохімічної зони характеризуються найбільшою недостатністю засвоюваних форм життєво необхідних мікроелементів?
1. західна;
2. північно-східна;
3. центральна;
4. південна.
197. Для регуляції обміну кальцію і фосфору та процесу остеосинтезу в організмі найбільш необхідний вітамін:
1. А;
2. В1;
3. Д;
4. Е.
198. До водорозчинних вітамінів відносять:
1. ретинол;
2. токоферол;
3. ергокальциферол;
4. рибофлавін.
199. До жиророзчинних вітамінів відносять:
1. аскорбінову кислоту;
2. фолієву кислоту;
3. токоферол;
4. тіамін.
200. Препарати, які застосовують для лікування корів за післяродової гіпокальціємії:
1. глюкозу;
2. кальцію хлорид;
3. фосфосан;
4. кальфосет.
201. Основні симптоми за гострого перебігу кетозу:
1. Запах ацетону видихуваного повітря;
2. кетонурія;
3. пригнічення;
4. брадикардія.
202. Для профілактики післяродової гіпокальціємії необхідно в
раціоні:
1. збільшити кількість кальцію;
2. зменшити кількість кальцію;
3. збільшити кількість калію;
4. зменшити кількість магнію.
203. Основні симптоми за підгострого і хронічного перебігу кетозу:
1. Видихуване повітря має запах ацетону;
2. збільшення і болючість печінки;
3. Вторинна остеодистрофія;
4. хронічна гіпотонія рубця і алотріофагія.
204. Кетоз у тварин виникає із-за:
1. Недостатності білків;
2. Недостатності ліпідів;
3. порушення співвідношення між легкоферментованими
вуглеводами і протеїном;
4. Дефіциту енергії в раціоні.
205. Геморагічний діатез виникає за нестачі в організмі вітамінів:
1. В12;
2. К;
3. В5;
4. D.
206. Типові симптоми післяродової гіпофосфатемії:
1. Гіпотермія;
2. Анорексія;
3. Кома;
4. Ступор.
207. Показники, яку враховують за діагностування кетову у корів:
1. Продуктивність корів;
2. Вік корів;
3. Структуру раціону;
4. Період розвитку хвороби.
208. Причини та фактори, що спричиняють розвиток кетозу в корів:
1. Нестача протеїну в раціоні;
2. Надмірна кількість протеїну в раціоні;
3. Ожиріння;
4. Особливості енергетичного обміну у ранній післяотельний період.
209. Назвіть кетогенні кислоти, що знаходяться в кормах:
1. Молочна кислота;
2. Оцтова кислота;
3. Масляна кислота;
4. Нікотинова кислота.
210. Назвіть основну причину виникнення кетозу в корів:
1. Надлишок енергії в раціоні;
2. Дефіцит енергії в раціоні;
3. Знижений рівень білка в раціоні;
4. Ожиріння.
211. Назвіть типові біохімічні зміни за гострого перебігу кетозу в
корів:
1. гіперглікемія;
2. кетонолактія;
3. Гіпоглікемія;
4. Глюкозурія.
212. Назвіть причини пасовищної тетанії у корів:
1. Нестача калію в ґрунтах і рослинах;
2. Нестача кальцію в кормах;
3. Нестача магнію в раціоні;
4. Надмірна кількість калію в ґрунтах і кормах.
213. Назвіть причину виникнення міоглобінурії у коней:
1. Недостатність в раціоні протеїну;
2. Недостатність в раціоні вуглеводів;
3. Недостатність в раціоні жирів;
4. Тривала перерва в роботі з наступним фізичним навантаженням.
214. Назвіть симптоми гіпокобальтозу в тварин:
1. Алотріофагія;
2. Виснаження;
3. Анемічність кон’юнктиви;
4. Брадикардія.
215. Назвіть зміни крові за гіпокобальтозу:
1. Олігоцитемія;
2. Гіперхромія;
3. Поліцитемія;
4. Гіпохромія.
216. Причини аліментарної остеодистрофії у тварин:
1. Незбалансована фосфорно-кальцієва годівля;
2. Нестача вітаміну D в раціоні;
3. Надмірне протеїнове живлення тварин;
4. Надмірна кількість вітаміну D в раціоні.
217. Недостатність якого мікроелемента викликає у тварин
білом’язову хворобу?
1. недостатність цинку;
2. недостатність марганцю;
3. недостатність селену;
4. недостатність йоду.
218. Нестача в організмі тварин кобальту сприяє виникненню гіповітамінозу:
1. В1;
2. В12;
3. В5;
4. Вс.
219. Причини вторинної остеодистрофії у корів:
1. Патологія печінки і нирок;
2. Гіпофункція щитоподібної залози;
3. Нестача кальцію і фосфору в раціоні;
4. Гіперфункція прищитоподібних залоз.
220. Остеопороз – це характерна ознака нестачі вітаміну:
1. Е;
2. D;
3. А;
4. К.
221. За дефіциту якого мікроелемента у ягнят розвивається ензоотична атаксія?
1. кобальту;
2. Мангану;
3. цинку;
4. Купруму.
222. За нестачі якого мікроелемента розвивається паракератоз?
1. Мангану;
2. Купруму;
3. селену;
4. цинку.
223. За нестачі яких мікроелементів у тварин виявляють функціональні і морфологічні зміни щитоподібної залози?
1. Феруму;
2. Кобальту;
3. йоду;
4. Купруму.
224. Симптоми, за якими диференціюють аліментарну диспепсію і колібактеріоз:
1. Зневоднення;
2. Анорексія;
3. Зміни температури тіла;
4. Діарея.
225. Чи проходять імуноглобуліни плацентарний бар’єр у корів, овець, свиней і коней?
1. так;
2. ні;
3. проходять лише у коней;
4. проходять лише у свиней.
226. Основні критерії високої якості молозива:
1. наявність трипсину;
2. наявність лізоциму;
3. висока кислотність;
4. кількість імуноглобулінів.
227. Тварини, у яких визначають вміст каротину в сироватці крові з метою діагностики А-гіповітамінозу:
1. Свиноматки;
2. Вівцематки;
3. Корови;
4. Новонароджені телята.
228. Перерахувати шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят:
1. Аліментарна диспепсія;
2. Сальмонельоз;
3. Колібактеріоз;
4. Казеїно-безоарна хвороба.
229. За якої кількості імуноглобулінів (г/л) у сироватці крові
діагностують імунодефіцитний стан у новонароджених телят:
1. Менше 10;
2. Менше 15;
3. Менше 18;
4. Менше 20–22.
230. Через який час після випоювання молозива з’являються імуноглобуліни в сироватці крові новонароджених телят?
1. 2–4 год;
2. 6–12 год;
3. 12–24 год;
4. Після першої доби.
231. Які фактори сприяють засвоєнню імуноглобулінів у кишечнику телят:
1. відсутність у шлунковому вмісті вільної соляної кислоти;
2. відсутність пепсину;
3. відсутність у молозиві інгібіторів і блокаторів трипсину;
4. Висока активність трипсину.
232. Основні симптоми В1-гіповітамінозу в телят і овець:
1. Лихоманка;
2. Атаксія;
3. Судоми;
4. Гастроентерит.
233. Назвіть гормони, що утворюються в підшлунковій залозі:
1. Інсулін;
2. Глюкагон;
3. Альдостерон;
4. Кортизол.
234. Назвіть ендокринні органи, в яких утворюється гормон
кальцитонін:
1. Прищитоподібні залози;
2. Гіпофіз;
3. Гіпоталамус;
4. Щитоподібна залоза.
235. Назвіть основні ендокринні органи, за патології яких розвивається цукровий діабет:
1. Наднирникові залози;
2. Підшлункова залоза;
3. Щитоподібна залоза;
4. Прищитоподібні залози.
236. Причини вторинної остеодистрофії в корів:
1.Нестача кальцію, фосфору і вітаміну D в раціоні;
2. Відсутністьультрафіолетового опромінення;
3. Кетоз;
4. Нестача цинку, кобальту і купруму в раціоні.
237. Які тварини частіше хворіють на цукровий діабет?
1. Велика рогата худоба;
2. Кози;
3. Коні;
4. Собаки.
238. Типові симптоми у тварин, хворих на цукровий діабет:
1. Глюкозурія;
2. Полакіурія;
3. Поліурія;
4. Спрага.
239. Назвіть основні показники для діагностики гіпотиреозу у тварин:
1. Брадикардія;
2. Тахікардія;
3. Енофтальм;
4. Екзофтальм.
240. Назвіть основні причини, що зумовлюють виникнення
первинного гіпотиреозу у сільськогосподарських тварин:
1. йодна недостатність;
2. недостатність мангану в раціоні;
3. Недостатність кобальту;
4. Недостатність фтору.
241. Назвіть основні симптоми ендемічного зобу у тварин:
1. Тахікардія;
2. Брадикардія;
3. Екзофтальм;
4. Мікседема.
242. Назвіть основні гормони, які беруть участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну:
1. Кортизол;
2. Кальцитонін;
3. Тироксин;
4. Партгормон.
243. Гіпоглікемія поросят виникає за:
1. Переохолодження;
2. Перегрівання;
3. Глюкозурії;
4. Гіпогалактії свиноматок.
244. Гіпоглікемія поросят характеризується:
1. Гіпотермією;
2. Гіпертермією;
3. Судомами;
4. Тахікардією.
245. Рахіт – це:
1. розлад Д-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну;
2. розлад А-вітамінного обміну;
3. розлад В-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну;
4. розлад обміну мангану, цинку, феруму.
246. Які вітаміни не беруть участі у формуванні кістяка?
1. А;
2. В1;
3. D;
4. Е.
247. У шкірі яких тварин вітамін D3 не синтезується під впливомультрафіолетових променів?
1. лошат;
2. телят;
3. поросят;
4. цуценят.
248. Молодняк якого виду тварин частіше хворіє на гіпопластичну
анемію?
1. лошата;
2. телята;
3. поросята-сисуни;
4. ягнята.
249. Яка основна причина гіпопластичної анемії у поросят раннього
віку?
1. нестача вітамінів В2, В12, ВС;
2. нестача феруму;
3. нестача купруму;
4. нестача кобальту.
250. Який із мікроелементів не враховують при складанні повноцінних
раціонів для молодняку з метою профілактики гіпопластичної анемії?
1. вміст феруму;
2. Вміст кобальту;
3. вміст купруму;
4. вміст селену.
251. Найважливіше значення в діагностиці хвороб підшлункової
залози має визначення в крові:
1. аспартатамінотрансферази;
2. Аланінамінотрансферази;
3. α-амілази;
4. γ-глутамілтранспептидази.
252. Основні правила регідратаційної терапії за діареї
новонародженого молодняку:
1. Застосовувати ізотонічні розчини електролітів;
2. Застосовувати гіпертонічні розчини електролітів;
3. Враховувати ступінь зневоднення;
4. Використовувати лише за тяжкого перебігу хвороби.
253. Фактори, що сприяють розвитку паракератозу в поросят:
1. Дефіцит кальцію в раціоні;
2. Надмірна кількість кальцію в раціоні;
3. Дефіцит вітаміну А в раціоні;
4. Дефіцит купруму в раціоні.
254. Основні причини рахіту в молодняку:
1. Генетично зумовлені;
2. Нестача в раціоні кальциферолу ;
3. порушення фосфорно-кальцієвого живлення;
4.Нестача в раціоні цинку, купруму, мангану
255. Для профілактики гіпопластичної анемії найбільш важливо:
1. проводити заходи щодо запобігання травматизму;
2. збалансувати раціон за вітамінами Вс, В12, В2, В6;
3. підбирати для парування сумісні батьківські пари;
4. включати до раціону премікси, до складу яких входять ферум,
кобальт, купрум.
256. Для профілактики постгеморагічної анемії найбільш важливо:
1. проводити заходи щодо запобігання травматизму;
2. збалансувати раціон за мікроелементами (кобальт, купрум, ферум);
3. підбирати для парування сумісні батьківські пари;
4. Профілактувати виразковий гастрит, хронічну гематурію, уролітіаз.
257. Травматичний перикардит від ретикулоперитоніту відрізняється:
1. Гіпотонією рубця;
2. Частотою пульсу;
3. Наявністю шумів тертя або хлюпання;
4. Відсутністю лейкоцитозу.
258. До якої з перерахованих нижче анемій може привести виразкова
хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки?
1. Гіпопластичної;
2. гемолітичної;
3. постгеморагічної;
4. аутоімунної.
259. Основні зміни за гемолітичної анемії:
1. Білірубінурія;
2. Білірубінемія;
3. Олігоцитемія;
4. Іктеричність кон’юнктиви.
260. Гемолітична хвороба новонароджених поросят зумовлена:
1. утворенням антитіл проти еритроцитарних антигенів, одержаних по батьківській лінії, які викликають гемоліз еритроцитів;
2. Несумісністю батьківських пар за еритроцитарними антигенами;
3. дефіцитом вітаміну Е, що скорочує тривалість життя і осмотичну
резистентність еритроцитів;
4. дефіцитом фосфору в крові, що знижує гліколіз і активність АТФ в
еритроцитах, а це спричиняє порушення їх структури і гемоліз.
261. Малокрів’я, що виникає внаслідок крововтрати називається:
1. гемолітична анемія;
2. постгеморагічна анемія;
3. токсична анемія;
4. гіпопластична анемія.
262. Назвіть основний гуморальний фактор, що знаходиться в
молозиві:
1. імуноглобуліни;
2. лізоцим;
3. комплемент;
4. інтерферон.
263. Основні симптоми за А-гіповітамінозу молодняку:
1. Паракератоз;
2. Гіперкератоз;
3. Ксерофтальмія;
4. Енофтальм.
264. Симптоми за гострого перебігу постгеморагічної анемії:
1. Анемічність видимих слизових оболонок;
2. Тахікардія;
3. Збільшення максимального артеріального тиску;
4. Гіпертермія.
265. Мінеральні підкормки, які використовують за лікування
D-гіповітамінозу поросят:
1. Кормову крейду;
2. мононатрійфосфат;
3. Трикальційфосфат;
4. Динатрійфосфат.
266. Для профілактики рахіту в птиці необхідні:
1. Вітамін D2;
2. Вітамін D3;
3. Оптимальне кальціє-фосфорне співвідношення у кормах;
4. Ультрафіолетове опромінення.
267. За якими показниками визначають ступінь дегідратації організму новонароджених телят за діареї?
1. Западання очних яблук;
2. Температурою тіла;
3. Швидкістю розправляння складки шкіри;
4. Гематокритною величиною.
268. За якого способу випойки телят краще засвоюються
імуноглобуліни:
1. Примусової через зонд;
2. Підсисного;
3. З відра;
4. З поїлки.
269. Е-гіповітаміноз у птиці перебігає у формах:
1. Ексудативного діатезу;
2. Диспепсії;
3. Енцефаломаляції;
4. м’язової дистрофії.
270. Сприяючими факторами виникнення Е-гіповітамінозу у птиці є:
1. Згодовування жирів з високим перекисним числом;
2. Надлишок протеїну у раціоні;
3. Нестача селену у раціоні;
4. Нестача кальцію у раціоні.
271. Оптимальне кальціє-фосфорне співвідношення у раціонах курей-несучок:
1. 1,0 – 1,5;
2. 1,5 –2,0;
3. 2,5 – 3,0;
4. 3,5 – 4,0.
272. Причини пара кератозу поросят:
1. Дефіцит кальцію в раціоні;
2. Надмірна кількість кальцію в раціоні;
3. Дефіцит цинку в раціоні;
4. Дефіцит купруму в раціоні.
273. Симптоми D-гіповітамінозу в птиці:
1. Нервові розлади;
2. Викривлення і м’якість кісток;
3. Знесення яєць без шкаралупи;
4. Анемічність слизових оболонок.
274. Для діагностики D-гіповітамінозу птиці застосовують:
1. Визначення загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові;
2. Визначення вмісту метаболітів вітаміну D в сироватці крові;
3. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові;
4. Визначення вмісту вітаміну D в жовтку.
275. Причини А-гіповітамінозу у добового молодняку птиці:
1. Нестача каротину і вітаміну А в кормах;
2. Нестача вітаміну А і каротиноїдів в жовтку яєць;
3. Підвищений вміст нітратів у кормах;
4. Порушення температурного режиму при інкубації.
276. За яким тестом оцінюють добовий молодняк курчат на забезпеченість вітаміном А?
1. Дослідження вмісту каротину в плазмі крові;
2. Дослідження вмісту вітаміну А в печінці;
3. Визначення каротиноїдів у жовтку;
4. Дослідження вмісту вітаміну А в плазмі крові.
277. Сальпінгоперитоніт це:
1. Запалення яйцепроводу;
2. Запалення яєчників і яйцепроводу;
3. Запалення яйцепроводу, яєчника і очеревини;
4. Запалення яйцепроводу, яєчника, очеревини і клоаки.
278. Причини сечокислого діатезу:
1. Надлишкова протеїнова годівля;
2. Патологія печінки;
3 Патологія нирок;
4. Нестача у раціоні кормів тваринного походження.
279. Основний ланцюг патогенезу сечокислого діатезу:
1. Надлишкове утворення в організмі уратів;
2. Патологія печінки;
3. Дистрофічні зміни внутрішніх органів;
4. Патологія нирок.
280. Форми подагри у птиці:
1. Локальна;
2. Серцево-судинна;
3. Суглобова;
4. Шкірна.
281. Форми сечокислого діатезу у птиці:
1. Вісцеральна;
2. Локальна;
3. Змішана;
4. Печінкова.
282. Для діагностики сечокислого діатезу використовують:
1. Визначення вмісту загального білка в сироватці крові;
2. Визначення вмісту креатиніну в сироватці крові;
3. Визначення вмісту сечової кислоти в сироватці крові;
4. Визначення вмісту сечовини в сироватці крові.
283. Для профілактики сечокислого діатезу використовують:
1. Зниження вмісту протеїну в раціоні;
2. Вітамін А;
3. Вітаміни групи В;
4. Сечогінні препарати.
284. У поросят якого віку діагностують гіпоглікемію?
1. 1–5 діб;.
2. 1–10 діб;
3. 11–15 діб;
4. 16–20 діб.
285. За надлишку яких мікроелементів розвивається остеопороз?
1. Мангану;
2. Фтору;
3. Селену;
4. Цинку.
286. за нестачі якого мікроелементу настає ураження зубів:
1. Кобальту;
2. Мангану;
3. Фтору;
4. Нікелю.
287. Основні симптоми за нестачі купруму:
1. Анемічність слизових оболонок;
2. Депігментація волосяного покриву;
3. Гіперкератоз шкіри;
4. Ксерофтальмія.
288. Найбільш інформативні методи діагностики А-гіповітамінозу в свиноматок:
1. Визначення каротину в сироватці крові;
2. Визначення вітаміну А в сироватці крові;
3. Визначення каротину і вітаміну А в сироватці крові;
4. Визначення каротину і вітаміну А в молозиві.
289. Основні препарати, які застосовують для лікування остеодистрофії корів:
1. Вітамін D;
2. Кальцимаг;
3. Кальцію хлорид;
4. Кальцію карбонат.
290. Основні методи діагностики А-гіповітамінозу у телят місячного віку:
1. Визначення вмісту каротину в сироватці крові;
2. Визначення вмісту вітаміну А в сироватці крові;
3. Визначення вмісту каротину і вітаміну А в сироватці крові;
4. Визначення вмісту каротину і вітаміну А в печінці.
291. Основні напрями лікування телят за аліментарної диспепсії:
1. Регідратаційна терапія;
2. Кофеїну натрію бензоат;
3. Дієтотерапія;
4. Антибіотикотерапія.
292. Методи лабораторної діагностики рахіту в телят:
1. Визначення вмісту вітаміну D в сироватці крові;
2. Визначення загального кальцію в сироватці крові;
3. Визначення активності кислої фосфатази в сироватці крові;
4. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові.
293. Методи діагностики білом’язової хвороби у молодняку:
1. Визначення вмісту купруму в сироватці крові;
2. Визначення вмісту токоферолу в сироватці крові;
3. Визначення вмісту селену в сироватці крові;
4. Визначення вмісту міоглобіну в сечі.
294. Препарати, що застосовуються для лікування паракератозу поросят:
1. Вітамін А;
2. Кальцію глюконат;
3. Цинку сульфат;
4. Купруму сульфат.
295. Препарати, що застосовуються для лікування білом’язової хвороби:
1. Е-селен;
2. Евтесол;
3. Кальцію глюконат;
4. Ретинолу ацетат.
296. Препарати, що застосовуються для лікування кортикоцеребраль-ного некрозу:
1. Тіаміну хлорид;
2. Нікотинамід;
3. Рибофлавін;
4. Кальцію пантотенат.
297. Препарати, що застосовуються для лікування молодняку, хворого на пелагру:
1. Вітамін А;
2. Нікотинову кислоту;
3. Цинку сульфат;
4. Піридоксину гідрохлорид.
298. Перерахувати основні патогенетичні механізми за диспепсії новонародженого молодняку:
1. Порушення серцево-судинної системи;
2. Порушення водно-електролітного обміну;
3. Ендогенний дисбактеріоз;
4. Порушення функції сечової системи.
299. за якими ознаками диференціюють гемолітичну хворобу і аліментарно-дефіцитну анемію:
1. Вік захворілих поросят;
2. Колір кон’юнктиви;
3. Вміст гемоглобіну;
4. Кількість еритроцитів.
300. Які антидоти застосовують при отруєнні свиней натрію хлоридом:
1. Атропіну сульфат;
2. Кальцію глюконат;
3. Натрію тіосульфат;
4. Унітіол.