- •Методічні вказівки до лабораторних робіт
- •II-iiIкурсувсіх форм навчання)
- •1 Опис лабораторного стенду та методики його використання
- •2 Лабораторна робота № 1 дослідження роботи логічних елементів та простих комбінаційних схем
- •2.1 Мета лабораторної роботи
- •2.2 Програма лабораторної роботи
- •2.3 Теоретичні відомості
- •2.3.1 Логічне заперечення (інверсія)
- •2.3.2 Логічне множення (кон'юнкція)
- •2.3.3 Логічне складання (диз'юнкція)
- •2.3.4 Аксіоми і закони булевої алгебри
- •2.3.5 Базові електронні елементи
- •2.3.6 Функція «сума по модулю 2»
- •2.3.7 Побудова логічних функцій трьох і більше аргументів
- •2.3.8 Оптимізація логічних функцій. Карти Карно
- •2.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •2.4.1 Особливості використання лабораторного стенду в даній лабораторній роботі
- •2.4.2 Підготовка до роботи
- •2.4.3 Проведення досліджень
- •2.4.4 Зміст звіту
- •3.3.2 Дешифратори (декодери)
- •3.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •3.4.1 Підготовка до роботи
- •3.4.2 Проведення досліджень
- •3.4.3 Зміст звіту
- •4.3.1 Rs-тригер з інверсними входами
- •4.3.2 Rs-тригер з прямими входами
- •4.3.3 Тактований rs-тригер з прямими входами
- •4.3.4 Потенційний d-тригер
- •4.3.5 Тригери на мікросхемах середнього ступеня інтеграції
- •4.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •4.4.1 Підготовка до роботи
- •4.4.2 Проведення досліджень
- •4.4.3 Зміст звіту
- •5.3.2 Синхронні лічильники
- •5.3.3 Кільцевий лічильник
- •5.3.4 Синхронний 4-х розрядний реверсивний двійковий лічильник к155ие7
- •5.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •5.4.1 Підготовка до роботи
- •5.4.2 Проведення досліджень
- •5.4.3 Зміст звіту
- •6.3.2 Дільник частоти на віднімаючому лічильнику
- •6.3.3 Дільник частоти з роздрібним коефіцієнтом ділення
- •6.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень
- •6.4.1 Підготовка до роботи
- •6.4.2 Проведення досліджень
- •6.4.3 Зміст звіту
- •Перелік посилань
2 Лабораторна робота № 1 дослідження роботи логічних елементів та простих комбінаційних схем
2.1 Мета лабораторної роботи
Метою лабораторної роботи є ознайомлення з основними характеристиками простих логічних елементів, виконаних у вигляді мікросхем; основами синтезу складних логічних елементів і логічних функцій; придбання навичок та умінь перевірки працездатності досліджуваної схеми.
2.2 Програма лабораторної роботи
У програму роботи входить дослідження роботи логічних елементів "І", "АБО", "НЕ", "І-НЕ", "АБО-НЕ", "виключне АБО", а також простих комбінаційних схем відповідно до заданої таблиці істинності.
2.3 Теоретичні відомості
Докладний опис принципу роботи логічних елементів на мікросхемах приведений в [3, 4, 7, 8].
Будь-який цифровий пристрій реалізує деяку логічну функцію. Для того, щоб такий пристрій побудувати, необхідно заздалегідь задати цю функцію в зручному для побудови вигляді. Існує декілька способів завдання логічних функцій. Розглянемо три з них, а саме: словесний, табличний і аналітичний.
При словесному способі завдання функція визначається словами, наприклад, якщо будь-які два аргументи дорівнюють 1, то й функція дорівнює 1, у всіх інших випадках функція дорівнює 0.
Таблиця істинності, яку складають, користуючись словесним описом, являє собою табличний (матричний) спосіб завдання логічної функції. У таку таблицю включають всі можливі стани вхідних аргументів та відповідні цим станам значення виходу.
Аналітичний спосіб полягає в записі логічної функції у вигляді рівняння, яке виходить з таблиці істинності. По логічному рівнянню будують цифрову схему, що реалізовує його. У свою чергу, будь-яку цифрову схему можна побудувати використовуючи логічні елементи.
Таким чином, логічні елемент - це електронна схема, яка реалізує певну логічну функцію. Сукупність логічних елементів, призначених для перетворення бінарних змінних, називається логічною схемою. Логічні схеми підрозділяють на комбінаційні та послідовні.
Комбінаційною прийнято називати схему з п входами і одним або т виходами, у якої вихідні (вихідний) сигнали в даний момент часу повністю визначаються сукупністю вхідних сигналів, що діють в даний момент часу.
Послідовною називають схему, в якій вихідні сигнали в даний момент часу залежать не тільки від станів вхідних сигналів в даний момент часу, але й від їх станів в попередні моменти часу. Послідовні схеми містять в своєму складі елементи пам'яті і різні регістри.
При виконанні цієї лабораторної роботи досліджуватимуться комбінаційні логічні схеми.
Математичним апаратом для побудови комбінаційних логічних схем є "АЛГЕБРА ЛОГІКИ" або "БУЛЕВА АЛГЕБРА" (по імені англійського математика і логіка Джорджа Буля). Булева алгебра оперує бінарними елементами, тобто елементами які можуть приймати тільки два значення: «0» («Брехня», «False» і тому подібне) і «1» («Істина», «True» і тому подібне). Крім того в алгебрі логіки визначені функції, які описують перетворення бінарних сигналів, тобто перетворення двійкових аргументів цими функціями.
У загальному випадку можуть бути визначені логічних функцій, де- кількість аргументів функції (враховуючи бінарний характер аргументів отримуємоїх комбінацій, а враховуючи що кожна комбінація дає у відповіді або «0» або «1» отримуємо кількість можливих функцій рівним). Таким чином, можуть бути визначені 2 логічних функції нуля аргументів (функції константи або нульарні функції), 4 логічних функції одного аргументу (унарні), 16 функцій двох аргументів (бінарні), 256 функцій трьох аргументів (терарні) і так далі.
Серед цього різноманіття логічних функцій можна виділити елементарні (функції одного або двох аргументів), поєднання яких дозволяє визначити решту всіх можливих функцій. Це випливає з принципу суперпозиції Булевої алгебри, який свідчить, що будь-яку булеву функцію з будь-якою кількістю аргументів можна побудувати через підстановку замість цих аргументів інших функцій.
Такими функціями в класичній алгебрі логіки є: «ЗАПЕРЕЧЕННЯ» - функція одного аргументу, «логічне І» і «логічне АБО» - функції двох і більше аргументів.
Як буде показано далі одну з двох функцій «логічне І» або «логічне АБО» можна виключити з розгляду і всі операції над аргументами визначати через ту, що залишилася і «ЗАПЕРЕЧЕННЯ».