3. На виставці, в музеї і бібліотеці. (Додаток №3)

У багатьох музеях і виставкових залах є правила внутрішнього розпорядку. Про них попереджають екскурсоводи, з обов`язковими вимогами можнаознайомитися перед входом в зали. Наприклад, забороняють фотографувати експозицію, забов`язують надягнути спеціальні тапочки поверх свого взуття і т.п.

Оглядаючи експозицыю виставкової зали, не стають перед іншими відвідувачами або близько до витворів мистецтва. Тримають себе так, щоб своєю присутністю не турбувати оточуючих: ходять по залах тихо, не говорять голосно, не сміються, не кашляють.

Експонати руками не чіпають. Слідуючи за екскурсоводом, його пояснення слухають мовчки навіть у тому випадку, якщо вони виявляються нецікавими. Не розмовляють із сусідом і не виказують свої зауваження. Якщо є питання, то їх задають під час паузи. Майте на увазі, що, критикуючи мистецтво, потрібно бути обережним. Якщо перед очима художній твір, думка і краса якого незрозуміла, про нього не судять за першим враженням і утримуються від зневажливого ставлення до художника і твору. Непристойно жувати гумку, їсти морозиво. Вихована людина завжди витримана і своє захоплення або незгоду виявляє спокійно, без зайвого шуму.

Бібліотечні правила доброго тону мають вікові традиції. У читальній залі бібліотеки слід дотримуватися тиші, щоб не заважати зосередитися сусідам.

Користуючись книгою, не забувають, що з нею потрібно поводитися дбайливо. Її беруть ретельно вимитими руками, оскільки навіть зовні чисті руки залишають на книзі сліди поту. Перегортаючи книгу, не слинять пальці і не загинають кути сторінок. Сторінку книги беруть обережно за середину або верх і перевертають. Обкладинку книги, а також брошури не перегинають назад, оскільки це псує палітру. Для відмітки місця, де закінчили читати, використовують не олівець і не ручку, а закладку. Якщо хочуть записати що-небудь важливе, роблять це в блокноті, а не на сторінках видання.

Книгу, узяти по абонементу додому, слід повертати у вказаний термін.

4. Етикет курця. (Додаток №4)

Мінохоронздоров`я попереджає про те, що смоли, які містяться в тютюні, викликають розвиток раку і що димсприяє появі захворювань органів дихання, але це зовсім не заважає неухильному зростанню споживання тютюну в світі. Людство розділилося на запеклих противників тютюну і його прихильників. Тому потрібно озброїтися правилами етикету, щоб не робити нестерпним життя тим, хто непалит.

Необхідно утримуватися від паління:

1. у приміщенні, де знаходяться ті, хто не палить, особливо діти.

2. у кімнаті хворого.

3. у приміщеннях, де сплять.

4. на роботі, де є хоч один противник сигаретного диму.

5. у залі для танців, за винятком ресторанів, де танцюють в тій же залі, де знаходяться столики.

Попіл струшують у попільничку. За столом не використовують з цією метою столовий посуд. Якщо попільнички немає, її просять принести. Сигарету, що горить, відкладають на край попільнички, а не на край столу. При цьому не допускають, щоб в попільничці довго диміла сигарета.

Недопалки і сирники не кидають, не переконавшись у тому, що вони згасли ( для впевненості в лісі потрібно засипати згаслий недопалок і сірник землею або піском ).

Сидячи за одним столиком із сторонніми в їдальні, кафе, ресторані, не починають палити до тих пір, поки інші не поїли. Дим при цьому направляють убік від сусіда.

Не прийнято:

1. запрошувати на танець з цигаркою в руці або в зубах.

2. палити у присутності жінки без її дозволу.

3. палити під час прогулянки в парку, якщо поряд йде жінка або чоловік, який значно старший.

4. розмовляти з сигареткою у роті.

5. гасити сигаретку об будь-який предмет побуту: лавку, ніжку столу, інші меблі або стіну будинку, забір і т.д.

6. входити в чужу квартиру з сигаретою, цигаркою або трубкою, що горить.

В багатьох ресторанах або кафе паління в залі заборонено. Про це говорить відсутність на столі попільничок. Якщо ж палити дозволено, то, по-перше, треба запитати дозволу закурити у сусідів по толу, а по-друге, палити тільки після десерту. При взаємній згоді всіх сидячих за столиком долпустимо палити і перед їжею, але тільки не між черговими блюдами або коли хоча б один з присутніх їсть.

В театрах і в більшості будинків культури є спеціальні приміщення для паління, в потягах – вагони, на великих пароплавах – салони, в адміністративних будинках – спеціальні місця для паління.