Biblioteka

21

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ЧЕРКАСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ

Кафедра документознавства

Аналіз сайту

Виконала:

Студентка V курсу

Групи ДМ – 39

Шевченко Я.С.

Перевірив:

к.т.н. Бєсєдіна С. В.

ЧЕРКАСИ – 2014 р.

Парламентська національна бібліотека України

Веб-сайт бібліотеки: http://nplu.org/

Історія

Національна Парламентська бібліотека України є провідним державним культурним, освітнім, науково-інформаційним закладом. Це загальнодоступна установа з універсальними за змістом фондами і характером обслуговування населення.

Бібліотека утворена 3 березня 1866 р. як Київська російська публічна за розпорядженням царського уряду. Засновниками її виступили відомі громадські діячі: М. В. Юзефович, О. Х. Андріяшев, купці І. М. Зайцев, М. І. Бубнов, І. М. Бродський, М. І. Горовіц, цивільний губернатор М. Г. Казнаков, предводитель дворянства О. О. Горват, поміщик-українофіл Г. П. Галаганта ін. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В. Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань.

45 років подвижницької праці присвятив Київській публічній бібліотеці з моменту її заснування бібліотекар С. Г. Ярославський (фактично директор), єдиний фахівець в колі тих, від кого залежала доля бібліотеки. В основному вона існувала завдяки пожертвам меценатів, заможних громадян, установ і товариств. Колективним органом управління книгозбірнею призначався розпорядчий комітет, до складу його протягом п'ятидесяти років входили професори Київського Університету, вчені зі світовими іменами, директори гімназій, видавці, представники духовенства.

Перші 25 років діяльності бібліотеки — це час повсякденного виживання, пошуків виходу з фінансової скрути. За цей час книгозбірня шість разів вимушено змінювала місцезнаходження, адже власного приміщення не мала.

На краще ситуація змінилася у 1891 р. після того, як бібліотека перейшла у підпорядкування міської Думи й стала називатися Київською міською публічною бібліотекою. Поліпшилося фінансування книгозбірні, і у 1901 р. обсяг її фондів становив 30214 томів; майже третину становили пожертви жителів міста. Найбільшими книжковими дарами за всю історію бібліотеки стали колекції: В. М. Юзефовича, високопоставленого петербурзького урядовця (5812 томів); І. В. Лучицького, історика, професора Київського університету (4000 видань); М. О. Тулуба, правника (400о видань); О. О. Беретті, онука уславленого академіка архітектури В. І. Беретті (4000 видань).

Зважаючи на настійливі вимоги громадськості, Дума у 1909 р. приймає рішення про будівництво суто бібліотечної споруди.

У 1911 р. на конкурсній основі, на кошти, зібрані жителями міста через розповсюджену спеціальну облігаційну позику, для бібліотеки було споруджено спеціальне приміщення (архітектор З.Клаве). Воно є найдавнішою київською спорудою такого призначення, включене до переліку пам'яток архітектури початку ХХ ст. Збудоване в дусі італійського ренесансу, прикрашене зовні оригінальними архітектурними деталями, з ліпними орнаментами читальних залів, вишуканим обладнанням, коштовними сходами і масивними красивими люстрами, воно прикрасило центральну частину міста.

Популярність книгозбірні зростала з року в рік. У 1912 р. в ній зафіксовано 75 114 читачів (втричі більше, ніж на початку століття). У 1916 р. книжковий фонд становив близько 80000 примірників, серед яких з'явилися видання українською мовою.

З утвердженням радянської влади розпочався новий етап у діяльності бібліотеки. Її фонди істотно збільшувалися за рахунок марксистської літератури. Дедалі більша увага зверталася на ідеологічне забезпечення політики Комуністичної партії. З цією ж метою бібліотеку у 1923 р. було перетворено в Центральну робітничу бібліотеку ім. РКП (б), у 1934 р. — у Державну обласну ім. ВКП(б).

На початку Німецько-радянської війни, незважаючи на вжиті заходи, евакуювати фонди в глибокий тил не вдалося. В роки окупації бібліотека продовжувала працювати. Її директором було призначено Т. М. Марковську, яка із своїм чоловіком протягом майже двох років очолювала підпільну організацію бібліотеки. Ця група проводила роботу по збереженню та комплектуванню бібліотеки: вилучали картки цінних книг з каталогів, переховували книжки, свідомо змішували видання з різних відділів, встановили точну документацію того, що було вкрадено німцями.

Всього фашисти вивезли до Німеччини понад 51 тисячу томів найцінніших наукових видань. Решту (фонд налічував 271 660 книжок), як і саме приміщення бібліотеки було повністю спалено за лічені дні до визволення Києва.

Відновлення бібліотеки розпочалося восени 1944 р. практично з нуля. Відбудована у своєму первісному вигляді, з новим фондом, вона знову відкрилася для читачів у1954 р.

В 1957 р. бібліотека стала Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС. Розпочався новий етап її діяльності — як центру науково-методичної та бібліографічної роботи для масових бібліотеки республіки. Єдина в Україні, вона почала отримувати з 1962 р. всесоюзний обов'язковий повний примірник друкованих творів і змогла найбільш повно репрезентувати сучасну літературу.

У березні 1966 р. за заслуги у розвитку бібліотечної справи та у зв'язку зі 100-річчям бібліотека була відзначена орденом Трудового Червоного Прапора.

Після проголошення незалежності у 1990 р. книгозбірня стала називатися Державною бібліотекою України, а у 1994 р. згідно з Указом Президента вона одержала статуснаціональної бібліотеки.

Новий пріоритетний напрям діяльності бібліотеки — бібліотечно-інформаційне обслуговування депутатів Верховної Ради України та рад нижчого рівня. З 16 листопада2000 року в установі почав працювати Канадсько-Український парламентський інформаційний центр.

Національна парламентська бібліотека знаходиться у підпорядкуванні Міністерства культури і туризму України. Вона очолює національну бібліотечну систему держави, є методичним та координаційним центром з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства. Бере участь у розробці державної політики у галузі бібліотечної справи та її реалізації.

Аналіз сайту бібліотеки

Сайт бібліотеки доволі зручний, інтуїтивно зрозумілий. Інформація, що знаходиться на сайті класифікована за розділами та складається з таких блоків:

1. Головна;

2. Про бібліотеку;

3. Новини та події;

4.Корисна інформація;

5.Електронна бібліотека «Культура України»;

6. Бібліотечному фахівцю;

7. Контакти.

Головна сторінка

На головній сторінці сайту знаходиться стрічка новин і зазначенням дати опублікування та автора. Новини оновлюються своєчасно.

У верхній правій частині сайту є можливість пошуку, який можна здійснювати по електронному каталогу та пошук по періодичним виданням бібліотеки.

Рис. 1.1. Головна сторінка.

Про бібліотеку

В даному розділі знаходиться інформація про бібліотеку . Вона включає в себе: Структура бібліотеки, наше місцезнаходження, про бібліотеку, Музей історії НПБУ, Бібліотека на Грушевського 20.01.14 – 26.02.14, віртуальна екскурсія, з гумором про нас.

Рис. 1.2. Про бібліотеку.

Структура бібліотеки:

Рис 1.3 Структура бібліотеки

Наше місцезнаходження:

Рис. 1.4 Місцезнаходження бібліотеки

Про бібліотеку. Коротка довідки про бібліотеку.

Рис 1.5 Про бібліотеку

Музей історії НПБУ

Рис 1.5 Музей

Бібліотека на Грушевского 20.01.14 - 26.02.14

1. Рис 1.5 Бібліотека на Грушевского 20.01.14 - 26.02.14

Віртуальна екскурсія. Містяться відеоролики , в яких показуєт ься інтер’єр та єкстер’єр бібліотеки.

Рис. 1.6 Віртуальна екскурсія

З гумором про нас. Фільми створені працівниками Національної парламентської бібліотеки України 

Рис.1.7 З гумором про нас

Новини

В даному розділі розміщується архів новин, який поділяється на події місяця, події сьогодні, план заходів, перегляд за подіями.

Рис. 1.8 Новини.

Корисна інформація. Тут міститься така інформація як режим роботи, путівники, правила користування, дні відкритих дверей, поради користувачу, бібліотечні уроки.

Рис. 1.9 Корисна інформація

Режим роботи:

Рис 1. 9 Режим роботи.

Путівники:

Рис. 2.1 Путівники

Правила користування:

Рис. 2.2 Правила користування.

Дні відкритих дверей:

Рис 2.3 Дні відкритих дверей

Поради користувачу:

Рис. 2.4 Поради користувачу

Графік проведення бібліотечних уроків

2.5 Графік проведення бібліотечних уроків

Розділ електронна бібліотека. Містить такі підрозділи як: культурологія, мистецтво, етнографія, заклади культури.

Рис 2.5 Електронна бібліотека.

Розділ бібліотечному фахівцю. Розділ містить таку інформацію:актуальне, електронні ресурси, запитання-відповіді, книжковий клуб, консультації, матеріали, новини, фотографії.

Рис. 2.6 Розділ бібліотечному фахівцю.

Електронні ресурси:

Рис. 2.7 Електронні ресурси.

Запитання-відповіді:

Рис 2.7 Запитання-відповіді.

Книжковий клуб:

Рис. 2.8 Книжковий клуб

Консультації:

Рис. 2.8 Консультації

Матеріали:

Рис. 2.9 Матеріали

Новини:

Рис. 3.0 Новини.

Фотогалерея:

Рис. 3.1 Фотогалерея.

Контакти:

Рис 3.2 Контакти.

Висновки

Проаналізувавши сайт Національної парламентської бібліотеки можна сказати, що що сайт є досить зручним для користування: вся інформація структурована за розділами завдяки чому користувач може швидко знайти те що його цікавить.