Що потрібно робити, аби справити добре враження на людей під час спілкування

Важливо:

- прагнути виглядати впевнено, оптимістично триматися з піднятою головою;

- показувати легку посмішку, відкритий погляд, зберігати доброзичливий вираз обличчя;

- зберігати поставу протягом усього часу спілкування, не сутулитися під час розмови стоячи;

- спокійно і вільно тримати руки;

- злегка нахилятися вперед до співрозмовника в момент спіл­кування;

- зберігати увагу, бути мобілізованим, готовим до будь-яких труднощів, що можуть вплинути на хід розмови;

- підтримувати високу активність у спілкуванні.

Що не потрібно робити, аби не справити поганого враження

Не варто:

- виглядати переможеним, згорбленим, похмурим;

- триматися з опущеною головою і дивитися з-під лоба;

- сидіти, відкинувшись назад;

- тримати ноги навхрест;

- нервово потирати руки;

- демонструвати зверхність, ігнорувати інших;

- виглядати понурим та байдужим;

- дивитися на підлогу;

- смикати ручку, хустинку або крутити окулярами;

- ритмічно постукувати пальцями по столі;

- хитати ногою;

- дивитися в простір, позіхати, нудьгувати;

- нервово соватися на стільці;

- перебирати і гладити волосся рукою, постійно прибираючи його з очей;

- жувати жуйку;

- чухатися;

- відгороджуватися від слухачів тощо.

4.1.6. Мудрість спілкування. Поради управлінцю в процесі спілкування. Суперечки

У спілкуванні з людьми ведіть себе так,

щоб при наступній зустрічі перед вами

знімали капелюха!

Народна мудрість

Мудрість спілкування

Для багатьох людей проблеми виховання душі починаються саме з вивчення та засвоєння правил спілкування. Техніка (правила спілкування) не замінить душі людини, але добрі й мудрі поради, правила можуть бути орієнтиром, що показує шлях, до якого душі потрібно прагнути. Це земна педагогіка для всіх, хто хоче бути особистістю.

Ідея мистецтва життя й управлінської творчості базується на високій духовності, професіоналізмі, любові, соціальній відповідальності та громадянській позиції. Управлінська творчість особистості залежить від мистецтва життя людини.

З цього приводу видатний український просвітитель-гуманіст Г. С. Сковорода, надаючи особливого значення такому важливому мистецтву, як мистецтво жити, писав: “Деякі, як каже Сократ, живуть, щоб їсти і жити, я ж - навпаки. Більшість людей зовсім не знає, що значить жити, і хоч вони й бажають їсти, щоб жити, однак не можуть по-справжньому жити, бо навчитися найвеличнішого мистецтва життя - справа дуже важка, тому що за чисте життя треба боротися зі злом. Це ж вимагає від людини думки й мистецтва керувати собою”. І справді, життя - процес багатогранний, багатомірний, де діють сили свідомого й несвідомого. У ньому багато що не підвладне простій, смертній людині, тому й мистецтво управління людьми складне.

Леся Українка теж залишила нам свої міркування щодо осмислення життя й оволодіння мистецтвом управління життям. Вона писала: “Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються. Хоч миру прагнуть. Оволодіння мистецтвом життя - вимога самого життя!”

Усе наше життя в пошуку себе, істини, задоволенні потреб спілкування з іншими. Ці процеси мають бути керованими особистістю й управлінцями.

Перше правило спілкування з людьми сформульовано самими людьми багато століть тому: “Найголовніша людина на світі - той, хто перед тобою”.