Методичка Історія Української культури

Підсумковий контроль (іспит):

підсумкова оцінка, яка розраховується як середньозважена оцінка за модульний контроль та оцінка за іспит.

Студент, який за результатами модульного контролю отримав оцінку Fx, не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни «Історія української культури».

Вимоги до модульних контрольних та екзаменаційних робіт

Робота повинна бути виконана самостійно, охайно, без закреслень та інших помарок, розбірливо і грамотно. Використання в процесі виконання роботи будь-яких допоміжних матеріалів (довідників, навчальних посібників, підручників і таке ін.) не допускається. У роботі студент повинен:

∙чітко сформулювати визначення історичного терміна або поняття;

∙продемонструвати розуміння обумовленості історичних явищ

іпроцесів, уміти аналізувати їх у динаміці (передумови, причини, етапи розвитку), у зв’язку з іншими історичними явищами та процесами та з точки зору історичного значення, досвіду та уроків;

∙засвідчити розуміння закономірностей історичних процесів в Україні у контексті європейської та світової історії, висловлювати власну оцінку подій та фактів, пов’язувати минуле із сучасністю.

3. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ КУРСУ

Тема І. Вступ до курсу «Історія української культури»

1.Поняття та суть національної культури. Основні елементи національної культури. Лінійний та циклічний підходи до вивчення історії культури. Періодизація історії української культури. Українська національна культура у контексті світової цивілізації.

2.«Історія української культури» як навчальна дисципліна.

Завдання та принципи її вивчення. Джерела, підручники та наукова література.

11

Тема ІІ. Історія культури давнього населення України

1.Кам'яний вік на території України. Найдавніші палеолітичні поселення. Мізинська культура. Культурні досягнення населення епохи мезоліту. Неолітична революція.

Трипільські витоки української культури. Розвиток матеріальної культури трипільських племен. Духовна культура трипільців. Мистецтво. Культ Великої Богині-Матері-Землі.

2.Кочові племена та їх роль у формуванні української культури. Кіммерійці, їх культурні досягнення. Скіфи в давній українській культурі. Пантеон богів. Міфологічні конструкції скіфської доби. Заупокійний культ скіфів. Кургани Солоха, Товста Могила, Чортомлик, Гайманова могила. «Звіриний стиль». Сармати на території Північного Причорномор'я. Поховальні пам'ятки сарматів, матеріальна культура. Готи, гуни, аварці, болгари та інші прийшлі народи та їх роль у формуванні давньоукраїнської культури.

3.Античні колонії Північного Причорномор'я. Грецька колонізація та виникнення колоній у Північному Причорномор'ї. Відтворення в колоніях культурного життя Східного Середземномор'я. Духовна культура античних колоній. Релігійні культи, розвиток наукових знань. Особливості розвитку мистецтва: архітектура, живопис, скульптура. Театр в грецьких колоніях. Значення грецьких колоній у формуванні культури населення Північного Причорномор'я. Римські впливи в давньоукраїнській культурі.

4.Культура східних слов'ян. Перші згадки про слов'ян в письмових джерелах. Матеріальна культура, світогляд, релігійні вірування та особливості релігійного культу східнослов'янських племен. Історична доля язичництва на Русі. Створення передумов для виникнення та розвитку праукраїнської культури.

12

Тема ІІІ. Історія культури Княжої доби

1.Культурний розвиток у період Київської Русі та феодальної роздробленості. Матеріальна і духовна культура Київської Русі до прийняття християнства. Зв’язки з Візантією та її вплив на становлення давньоруської культури. Давня Русь та Великий Степ. Прийняття християнства та його роль в розвитку культури. Виникнення монастирів, їх роль у розвитку літописання, писемності та освіти. Софія Київська, Києво-Печерська Лавра, Михайлівський та Видубицький монастирі. Старослов’янська та церковнослов’янська мови. Визначні пам’ятки писемності: Рейнське Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава. Феномен літопису. «Повість минулих літ». «Руська правда» як пам’ятка давньоруського права. Церковні устави в законодавчій системі Київської Русі.

Рукопис як головний носій української писемної культури. Перекладна та оригінальна література. «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Києво-Печерський патерик», «Слово о полку Ігоровім». Перші бібліотеки в Київській Русі.

Мистецтво Київської Русі. Архітектура, культові та побутові споруди. Особливості малярства, фрески та мозаїки, декоративноприкладне та ювелірне мистецтво.

Наслідки монгольського-татаро нападу для розвитку культури Київської Русі. Історичне значення культури Київської Русі.

2.Культура Галицько-Волинського князівства. Галицько-

Волинська держава: формування західного генотипу української культури. Галич як культурний центр князівства. Перший галицьковолинський король Данило. Заснування міст Львів та Холм. Фольклорна творчість: легенди, вірші, пісні. Феномен кобзарства в давньоукраїнській культурі. Візантійсько-романський архітектурний стиль. Володимирські будови. Дерев'яне будівництво. Іконопис. Мініатюри. Рукописи. Перші в Україні ремісничі цехові організації – братства. Шкільна освіта за західними зразками. Орієнтація державної влади Галицько-Волинського князівства на католицьку

13

церкву. Політично-культурні зв'язки із Польщею, Німеччиною та Литвою. Литовсько-польське панування та кінець галицьковолинської державності. Створення Галицько-Волинської православної митрополії.

Тема ІV. Історія української культури другої половини

XIV ст. – першої половини XVII ст.

1.Соціальні та політичні обставини розвитку української культури. Експансія Литви на українські землі. Місце української культури у системі державного управління Великого князівства Литовського. Удільні князівства та міжусобні війни.

Інтенсифікація культурних зв’язків українських земель з Європою. Розвиток українських міст. Магдебурзьке право в Україні.

Польська експансія. Утворення Речі Посполитої. Католицька експансія та церковні унії. Полонізація української еліти. Включення Східної Європи до розвитку європейської торгівлі та «друге видання кріпосництва». Посилення феодальної експлуатації. Система феодального землеволодіння на українських землях.

Іудейський та мусульманський чинники у розвиткові середньовічної України.

Становлення козацтва як культурно-історичного феномену. Його роль у розвиткові України.

2.Ренесанс у Східній Європі. Ренесанс як європейське культурне явище. Основоположники українського Ренесансу – Юрій Дрогобич, Павло Русин, Лукаш, Станіслав Оріховський. Польськоукраїнські поети Григорій Русин, Себастіан Кльонович, Шимон Шимонович. Письменники-полемісти Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Василь Суразький, Клірик Острозький, Христофор Філалет, Захарія Копистенський. Позитивні та негативні сторони та наслідки релігійної полеміки.

3.Розвиток освіти, науки, книгодрукування. Становлення міщанських братств, їх культурно-просвітницька діяльність.

14

Острозька академія, православні школи та друкарні. Першодрукар Іван Федоров.

4. Музика, театр, архітектура, образотворче мистецтво.

Замкова культура України. Культове і цивільне будівництво: замкифортеці, замки-палаци, церкви. Особливості українського стилю у кам’яному будівництві. Перепланування і розширення міст.

Народна пісенна творчість: колядки, щедрівки; веснянки, гаївки, русальні пісні, весняні танці та ігри; обжинкові пісні. Сімейнообрядові та побутові пісні: весільні, колискові, похоронні. Історичні пісні та думи. Народна інструментальна музика (мистецтво скоморохів). Поширення музичних інструментів: гудок, гуслі, сопілка, бубон, волинка. Козацькі інструменти: сурми, бубни, литаври, кобза, ліра, цимбали. Українські народні танці: гопак, козачок.

Поширення музичної освіти. Виникнення світської музики, її основні жанри: побутова пісня для триголосного ансамблю або хору – кант; сольна пісня із супроводом; цехова інструментальна музика.

Зародження театрального мистецтва: шкільні та народні театри, українська побутова драма.

Риси Ренесансу у живопису та скульптурі.

Українське національне забарвлення в декоративноприкладному мистецтві.

Тема V. Культура українського народу в часи

Гетьманщини (друга половина XVII ст. – XVIII ст.)

1. Соціально-політичні умови розвитку культури. Наслідки національно-визвольної революції. Культуротворче значення діяльності Б. Хмельницького. Зростання національної свідомості. Козацтво як нова військово-адміністративна еліта. Зародження нових капіталістичних відносин в процесі революції та поступова феодальна реставрація. Негативний вплив Руїни на розвиток української культури. Поділ українських земель між Річчю Посполитою та

15

Московським царством. Інкорпорація української еліти до системи управління цих держав. Знищення Запорозької Січі.

2.Церковне життя та розвиток освіти в Україні у ХVІІ ст. –

на початку XVIII ст. Православне відродження. Посилення наступу Речі Посполитої на православну віру. Переміщення церковної та культурної діяльності на схід України. Українське Просвітництво. Діяльність Петра Могили. Могилянський колегіум. Особливості культури еліти та народних мас. Гуманітарні, природничі та технічні наукові знання. Видавничі осередки і друкарні. Практична філософія Г. Сковороди.

3.Українське бароко та класицизм. Загальні тенденції літературного процесу. Мемуарно-історична проза. Полемічна, ораторсько-учительська, агіографічна і паломницька проза. Драматургія. Поезія. Літературна творчість Г. Сковороди.

Музична культура в Україні. Народна музична творчість. Музика в міському середовищі, у козацьких, магнатських осередках. Розвиток церковної музики. Музична освіта.

Театр в Україні. Декламації і діалоги, шкільна драма, інтермедії, вертеп, балаган та іншомовна драма в Україні.

Архітектура, живопис, скульптура, графіка та іконопис. Роль Д.

Левицького, В. Боровиковського та ін. в історії вітчизняної культури. Портретний жанр у становленні української школи живопису.

Паркова культура в Україні.

Декоративно-ужиткове мистецтво. Традиційно-побутова культура.

Тема VІ. Національно-культурне відродження України

уXIX ст. – на початку XX ст.

1.Передумови, причини і сутність національно-культурного відродження. Становлення капіталістичних відносин в Галичині та Наддніпрянській Україні та їх вплив на розвиток освіти та науки. Народні училища, університети. Формування різночинної інтелігенції та зростання інтересу до національної історії та культури. Романтизм

16

як етап розвитку культури. «Весна народів». Національні культурні організації й рухи. Діяльність «Руської Трійці», «КирилоМефодіївського товариства», «хлопоманів», «громад», «москвофілів», «народовців», «Просвіти». Антиукраїнська політика російського царського уряду. Реалізм у ХІХ ст. Криза реалізму на зламі століть та зародження нових мистецьких напрямів.

2. Розвиток української літератури. Початки формування української мови в творах І. Котляревського. П. ГулакаАртемовського, Є. Гребінки, Г. Квітки-Основ'яненка. Творчість Т. Шевченка й оформлення української літературної мови. Творчість М. Гоголя.

Реалістичне змалювання народного життя. Розширення палітри літературних жанрів, поява психологічного аналізу, збагачення проблематики, ускладнення образного ряду у другій половині ХІХ ст. Поглиблення соціальної спрямованості літератури. П. Мирний, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, Л. Українка, І. Франко. Взаємовпливи літературних процесів у Західній та Східній Україні.

3. Розвиток українського мистецтва. Початки нового українського театру – професіонального й аматорського (перша половина XIX ст.). Золота доба українського театру (1980–1990- ті рр.): М. Старицький М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, О. Вірина та ін. М. Щепкін – основоположник сценічного реалізму в українському театральному мистецтві.

Музика в театральній драматургії першої половини XIX ст. Розвиток українського музично-драматичного театру. Сподвижники національної композиторської школи. Утвердження музики: М. Лисенко, Я. Степовий, К. Стеценко, М. Леонтович, С. Людкевич та ін. Музичне мистецтво на західноукраїнських землях: С. Воробкевич, А. Вахнянин, Д. Січинський та ін.

Передвижники. Імпресіонізм, романтизм і реалізм як напрями українського живопису. Відродження національного графічного мистецтва.

Провідні майстри жанрової і монументальної скульптури. Основні тенденції декоративної пластики. Портрети і пам’ятники у творчості скульпторів на межі XIX–XX ст.

Початки становлення кінематографу.

17

Тема VІІ. Культурне життя України в ХХ ст.

1.Новий етап національного відродження. Культурний розвиток України за часів національної революції 1917–1921 рр. Заснування національних бібліотеки, академії наук, опери, філармонії, художньої галереї тощо.

Досягнення й складнощі реалізації політики «коренізації/українізації» у сфері культури у 20-х рр. ХХ ст.

2.Розвиток культури в умовах тоталітарних режимів.

Становище освіти та науки в Радянській Україні в 20-х–30- х роках

ХХст. Ліквідація неписьменності, створення фабрично-заводських училищ, закладів вищої освіти. Пролеткульт. Формування «червоної професури». Мовна реформа початку 1930-х рр. Репресії проти національної інтелігенції.

Становлення соціалістичного реалізму. Розвиток української літератури, образотворчого мистецтва, театру, музики, кінематографії (О. Довженко, Київська, Одеська та інші кіностудії) за сталінських часів.

Церковне життя в УСРР.

Становище української культури у часи нацистської окупації України 1941–1944 рр. та в перші повоєнні роки.

3.Культурне життя на західноукраїнських землях у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії. Діяльність культурно-освітніх організацій та установ. Товариство «Просвіта».

4.Суперечливість розвитку української культури в умовах десталінізації та в роки «застою». Основні тенденції та характерні ознаки розвитку української культури у часи «відлиги». Феномен «шестидесятників». Інтелектуальні дискусії другої половини 1950-х – першої половини 1960-х рр.

Здобутки та втрати української культури у 1960–1980- х рр. Процеси русифікації. Репресії проти творчої інтелігенції. Розвиток освіти та науки. Літературне та мистецьке життя України.

5.Українська культура в період «перебудови» у СРСР

(1985 – 1991 рр.). Лібералізація культурного життя. Початки національного відродження.

18

6. Роль діаспори у збереженні та розвитку української культури. Українознавчі студії за кордоном. Мистецьке життя діаспори.

Тема VІІІ. Українська культура на зламі ХХ та ХХІ ст.ст.

1.Особливості сучасного етапу розвитку української культури. Національно-культурне відродження українського народу. Відновлення історичної пам’яті та національних традицій. Культурне відродження етнічних груп українського суспільства. Розвиток мовно-культурної сфери.

Українська культура в умовах становлення ринкової економіки. Залишковий принцип державного фінансування культури. Розвиток недержавних форм культурного життя у 1990-2000-х рр.

Особливості розвитку національної культури в умовах глобалізаційних процесів. Українська культура в умовах конкуренції з російською та світовою масовою культурою.

Екологічна криза та особливості екологічної культури суспільства.

2.Розвиток освіти та науки на зламі століть. Національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). Реформування державних закладів освіти. Становлення недержавних навчальних закладів. Проблеми якості освіти. Міжнародне співробітництво в галузі освіти. Входження України до «Болонського простору» – переваги та протиріччя.

Розвиток науки та проблеми її адаптації до ринкових умов.

3.Постмодернізм як визначальний напрям розвитку

культури. Літературний процес та літературна критика (Ю. Андрухович, І. Дзюба, О. Забужко, П. Загребельний, А. Курков та ін.). Сучасна музична культура. Основні напрями образотворчого мистецтва в Україні. Сучасний театр у пошуках глядача: знахідки та втрати. Творчість Р. Віктюка, Б. Жолдака. Проблеми сучасного кіновиробництва. Творчість Р. Балаяна, Ю. Іллєнка, К. Муратової,

19

С. Параджанова. Сучасні проблеми розвитку архітектури. Мистецтво

урекламі. Український концептуалізм, бодіарт, хепенінг.

4.Релігійне відродження. Експансія традиційних церков та нетрадиційних культів. Будівництво храмів в Україні. Світові релігійні центри в боротьбі за Україну та проблема помісної церкви.

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Історичні передумови виникнення та формування

української культури

(2 год)

1. Історико-культурні процеси на території України за кам’яної

доби:

а) еволюційний розвиток первісної людини, вдосконалення знарядь праці, основні технічні та культурні досягнення;

б) неолітична революція; в) феномен трипільської культури.

2. Північне Причорномор’я в давній українській культурі:

а) скіфські та сарматські племена, їх внесок у розвиток української культури;

б) культура античних колоній Північного Причорномор’я; в) германські племена в давньоукраїнській культурі;

г) тюркомовні кочові племена як чинник формування української культури;

д) римські впливи на формування української культури.

3. Культура давніх слов’ян на території України:

а) венеди, анти, склавини; б) літописні племена та їх історико-культурні здобутки;

в) матеріальна культура східнослов’янських племен; г) релігійні вірування давніх слов’ян.

20