- •12.Адмыністративно-територіальний устрій, його сутність
- •13.Економічне районування України
- •14.Підходи до класифікації території України на економічні райони.
- •15.Структура національного господарства регіонів
- •16. Поняття виробничої сфери, її структура
- •17. Поняття та структура невиробничої сфери
- •18. Класифікація галузей економіки
- •19. Кластерний підхід до регіонального розвитку
- •20.Сутність економічного регіонального відтворення
- •21. Види суспільного відтворення, їх характеристика
- •22. Фактори регіонального відтворення
12.Адмыністративно-територіальний устрій, його сутність
Основною функцією регіону є проведення на місцях державної економічної політики.
Головним завданням регіональної економічної політики є вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем.
Регіон (область) має господарське та політичне керівництво, яке здійснює управління всім регіонально-економічним комплексом. Вони приводять в рух всі регіональні процеси відтворення суспільного продукту, робочої сили, природно-ресурсного потенціалу.
Автономія – це право самостійного здійснення державної влади або управління, що надається окремій частині держави та здійснюється в межах Конституції України.
Регіони за своїм статусом не є рівнозначними. Так, область має менші права у економічному і політичному відношенні, ніж автономія.
Основні відмінності між областю та автономією наведено у табл. 4.1.
Таблиця 4.1
Основні відмінності між областю та автономією
Область |
Автономія |
Не може видавати постанови і законодавчі акти |
Можливість видачі актів і постанов в рамках Конституції України |
Не може вносити корективи до законодавчих актів та рішень уряду, навіть тоді, коли ці рішення стосуються конкретної території. Може доповнювати прийняті рішення за умови погодження з центральними органами влади |
Може вносити корективи до законодавчих актів та рішень уряду тоді, коли ці рішення стосуються території автономії |
Для підтримки стабільності політичної ситуації та ефективного функціонування економіки на регіональному рівні доцільна реалізація таких функцій:
дотримання законності при проведенні економічної (макроекономічної) політики в регіоні;
впровадження у виробництво досягнень науки та передових технологій, створення умов для всього нового і прогресивного;
впровадження нових методів виробництва, енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій, різних форм організації виробництва;
запровадження чіткої системи заходів для оновлення обладнання, залучення інвестицій і на цій основі вдосконалення відтворювальних процесів виробництва;
організація ефективного управління регіонами на основі виконання його функцій, таких як планування, організація, регулювання, аналіз, облік, мотивація, контроль;
забезпечення процесу виробництва конкурентоспроможної продукції для задоволення потреб ринку і вивчення можливостей експорту;
раціональне використання економічного і природоресурсного потенціалів.
13.Економічне районування України
Виділяють адміністративно-територіальний поділ країни, економічне районування, проблемне економічне районування.
Адміністративно-територіальний устрій – це розподіл території держави на певні частини з метою раціональної організації управління народним господарством і соціально-культурним будівництвом на місцях.
Сучасна система адміністративного устрою України представлена Автономною Республікою Крим, областями, районами, містами, районами в містах, селищами та селами.
Адміністративна область – це значна частина території України, що має чіткі певні межі та систему органів місцевої влади і управління, які перебувають в обласному центрі.
Адміністративних областей в Україні – 24, крім того виділені два міста з особливим статусом – Київ та Севастополь. Кожна адміністративна область і Крим ділиться на адміністративні райони.
Районування – це класифікація території, на підставі якої встановлюється її різноманіття і народне господарство упорядковується у певну систему.
Економічне районування – це науково обґрунтований розподіл країни на економічні райони, які склалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного розподілу праці.
Економічний район – це територіальна частина народного господарства країни, якій органічно притаманні географічна цілісність та економічна спільність інтересів.
Основна мета економічного районування – удосконалення стратегії соціально-економічного розвитку, поліпшення адміністративно-територіального поділу держави як основи для розробки ефективної економічної політики.
Основним завданням економічного районування є поділ території на райони з цільовими установками для вирішення локальних (місцевих) економічних і соціальних проблем регіону.
Напрямки реалізації районування зводяться до вирішення:
1) економічних проблем:
підвищення ефективності територіальної організації виробництва;
удосконалення управління соціально-економічним розвитком;
2) соціальних проблем:
підвищення рівня життя населення;
поліпшення соціально-культурної сфери;
3) екологічних проблем:
раціонального природокористування;
охорони навколишнього середовища.
Наслідки економічного районування території приведені на рис. 3.1.