III. Порядок підготовки до семінарського заняття

Семінар у перекладі з грецької означає "школа". Ця форма роботи передбачає розгляд тієї чи іншої проблеми на основі опрацювання студентами джерел, відповідного матеріалу підручників та наукової літератури. Основним орієнтиром у підготовці до заняття є план семінару, відповідно до якого студент вивчає матеріал підручників, історичні джерела, додаткову літературу. У ході вивчення проблеми, яка означена як тема семінару, занотовують в окремий зошит факти, їх тлумачення, висновки з посиланням на джерела. На семінарі під час виступу студент може користуватися конспектом, однак не рекомендується його зачитувати. Студент повинен вільно володіти матеріалом.

Крім усного обговорення теми семінарського заняття, проводиться тестування, метою якого є бліц-контроль за рівнем підготовки всієї академічної групи.

У виступах на семінарі доречно також використовувати фрагменти художніх творів, зокрема поезії, репродукцій робіт відомих художників історичної тематики, усної народної творчості. Все це підвищує інтерес до наукової проблеми, збагачує особистість студента.

Активна участь студентів в обговоренні проблем, що розглядаються, передбачає уміння уважно слухати виступи своїх товаришів, аналізувати, свідомо оцінювати їх або полемізувати з ними.

Критеріями оцінювання виступу на семінарі є: ступінь використання джерел та наукової літератури, рівень розкриття теми, науковість висновків, розуміння значення історичного досвіду у вирішенні проблем сьогодення.

IV. Тематика та зміст семінарських занять

Тема 2. Доісторичне минуле України

План семінару

1. Трипільська культура та її місце в історії України. Первісні державні утворення на території України.

2. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

3. Проблема походження і етногенезу східних слов’ян в історіографії. Держава антів.

Теми рефератів

1. Причорноморська Скіфія у VІ-ІV ст. до н.е.

2. Народи України в “Історії” Геродота.

3. Культура Херсонеса.

4. Джерела доісторичної доби української історії.

Література

Основна: 1-7.

Додаткова: 3; 8; 10; 11; 13; 22; 29; 31; 45; 58; 59; 67; 68; 80.

Тема 3. Україна – Русь ( іх – перша половина хiv ст).

План семінару

1. Проблеми утворення і розвитку Київської Русі в історіографії.

2. Соціально-економічний розвиток Русі. Суспільні відносини.

3. Київська Русь в системі міжнародних відносин Середньовіччя.

4. Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Теми рефератів

1. Письмові джерела історії Київської Русі.

2. Ярослав Мудрий: державний діяч, політик, полководець.

3. Православна церква в політичній історії Давньоруської держави.

4. Археологічні джерела історії України – Русі.

Література

Основна: 1-7; 10; 13.

Додаткова: 3; 13; 20; 22; 23; 40; 41; 42; 43; 46; 54; 71; 90; 91; 92.

Тема 4. Литовсько-польська доба української історії ( друга половина хіv – перша половина хvіі ст.)

План семінару

1. Інкорпорація України-Руси Литвою та утворення Литовсько-Руської держави. Її політично-адміністративний устрій та соціально-класова структура.

2. Польська експансія в Україні: Кревська, Люблінська унії.

3. Виникнення і наростання національної, соціальної та релігійної конфронтації. Берестейська церковна унія.

Теми рефератів

1. Люблінська унія ( 1569 р.) та її наслідки для подальшої історії українського народу.

2. Джерела Литовсько-польської доби історії України.

3. Церковна, суспільно-політична, ідеологічна, просвітницька діяльність Петра Могили.

Література

Основна: 1 – 7; 3; 13.

Додаткова: 2; 12; 19; 32; 43; 77; 98; 99; 107; 108.