11. Характеристика законодавства, що регулює діяльність правоохоронних органів.

І. Акти загального характеру :конституція; міжнародні договори;

ІІ. Акти, які регулюють діяльність судової влади:-ЗУ „Про судоустрій та статус суддів України”07.07.10-ЗУ „Про КСУ” 16.10.96-ЗУ „Про вищу раду юстиції”15.01.98;УПУ „Про апеляційний суд України, касаційний суд України та вищий адміністративний суд України” 01.10.02

ІІІ. Нормативно-правові акти, які регулюють діяльність прокуратури:-ЗУ „Про прокуратуру” 05.11.91-ЗУ „Про боротьбу з корупцією” 05.10.95-Процесуальні кодекси (цивільний, господарським, кримінальний), - накази.

ІV. Нормативні акти про організацію, виявлення і розслідування злочинів:-ЗУ „Про прокуратуру” 05.11.91-ЗУ „Про міліцію”20.12.90-ЗУ „Про СБУ” 25.03.92-ЗУ „Про оперативно-розшукову діяльність”18.02.92-ЗУ ”Про державну податкову службу в Україні” 04.12.90-УПУ (наприклад, «Про затвердження положення про МВС України»)

V.Нормативні акти, які регулюють діяльність органів юстиції.-Положення про міністерство юстиції -ЗУ „Про державну виконавчу службу” 24.03.98 -ЗУ „Про виконавче провадження” 21.10.04 - інші.

12. Характеристика законодавства, що регулює діяльність судів.

Акти загального характеру :конституція; міжнародні договори

Закони та підзаконні акти: ЗУ „Про судоустрій та статус суддів України”07.07.10; ЗУ „Про КСУ” 16.10.96; ЗУ „Про вищу раду юстиції”15.01.98; УПУ „Про апеляційний суд України, касаційний суд України та вищий адміністративний суд України” 01.10.02;УПУ „Про кількість суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищого адміністративного суду України” 05.01.04

12. Характеристика законодавства, що регулює діяльність правозахисних органів

Акти загального характеру :конституція; міжнародні договори

ЗУ «Про адвокатуру» - встановлює порядок правового регулювання діяльності адвокатури в Україні.

ЗУ «Про нотаріат» - встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.

ЗУ «Про Уповноваженого ВРУ з прав людини» - встановлює порядок правового регулювання діяльності омбудсмена в Україні.

12. Характеристика законодавства, що регулює діяльність із розкриття злочинів.

Акти загального характеру :конституція; міжнародні договори

Закони та підзаконні акти: ЗУ „Про прокуратуру” 05.11.91- ЗУ „Про міліцію”20.12.90 ЗУ „Про СБУ” 25.03.92, «Про оперативно-розшукову діяльність» 18.02.92, «Про державну податкову службу в Україні» 04.12.90-УПУ «Про затвердження положення про МВС України» та інші.

12. Характеристика законодавства, що регулює діяльність органів прокуратури.

Акти загального характеру :конституція; міжнародні договори

Закони: ЗУ «Про прокуратуру» 05.11.91, ЗУ „Про вищу раду юстиції”15.01.98, «Про боротьбу з корупцією» 05.10.95, Процесуальні кодекси (цивільний, господарським, кримінальний)

12. Поняття і суть судової влади, її загальна характеристика.

Судова влада — незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судовими органами.

Судова влада є самостійною, незалежною сферою публічної влади й становить сукупність повноважень по здійсненню правосуддя, тлумаченню норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціальних органів – судів.

Ознаки судової влади:

• Судова влада здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається (ст. 124 КУ). Для здійснення судової влади закон наділяє суди усіма необхідними повноваженнями. Судові рішення є обов’язковими на всій території України.

• Судова влада в Україні належить судам, які складають єдину судову систему. Судова система, згідно з положеннями КУ та ЗУ „Про судоустрій та статус суддів України” представлена судами загальної юрисдикції та Конституційним Судом України.

• Суди є правозастосовчими органами. Вирішення судом справи означає, що суд застосовує норми матеріального права (кримінального, цивільного, адміністративного та ін.) до конкретних правовідносин, які були предметом розгляду в судовому засіданні та виносить на їх основі мотивоване рішення (вирок).

• Судова влада здійснюється на основі та в чіткій відповідності з вимогами процесуального закону. Саме процесуальний закон детально регламентує порядок розгляду справ в суді, гарантує дотримання прав та законних інтересів усіх учасників судового засідання.

• Участь представників народу в здійсненні правосуддя. У відповідності з положеннями, закріпленими в ст. 124 КУ та ЗУ „Про судоустрій та статус суддів України” народ безпосередньо приймає участь в здійсненні правосуддя через народних засідателів та присяжних.

• Владний характер повноважень. Вимоги та розпорядження суддів при здійсненні ними своїх повноважень обов’язкові для усіх без винятку державних органів, організацій, інших юридичних осіб, громадян. Вироки, рішення, постанови суду є актами застосування норм права і повинні виконуватися на всій території України, є обов’язковими для усіх осіб, що приймають участь у судовому процесі.

• Виконання вимог суду і виконання його рішень забезпечується держави. В разі необхідності відповідні органи та посадові особи можуть застосовувати відповідні заходи для реалізації рішень та вимог суду. В державному механізмі функціонують спеціальні органи та посадові особи, в обов’язок яких входить виконання судових рішень: державні виконавці, кримінально – виконавчі інспекції, Управління державного департаменту України з питань виконання покарань, органи міліції, адміністрація державних органів та установ, адміністрація підприємств, установ, організацій.

• Самостійність та незалежність судової влади. Під незалежністю судової влади слід розуміти те, що суди здійснюють свої функції без втручання у свою діяльність. При здійсненні правосуддя вони не залежать від органів державної влади; від організацій, партій та рухів, посадових осіб; від позицій сторін в судовому процесі; від висновків органів досудового слідства і прокурора; від будь – яких інших осіб. Рішення суду не потребують якого – небудь подальшого ухвалення.

12. Роль судової влади в правовій державі.

Існує декілька визначень правової держави:

• Правова держава - це держава, у якій організація й діяльність державної влади в її взаєминах з індивідами і їхніми об'єднаннями заснована на праві і йому відповідає.

• Правова держава — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі - і державні органи, і громадяни однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Необхідність розподілу влади на три гілки, одна з якою є судовою, випливає із самого визначення правової держави. В правовій державі верховенство належить праву, для реального створення такої ситуації потрібно створити умови, за яких неможливо буде узурпувати владу. Такими умовами є розподіл владних повноважень між різними гілками влади. Також слід зазначити, що в правовій державі важливе місце займає забезпечення прав людини, проте неможливо це зробити на 100%. Тому існують суди, які забезпечують відновлення порушених прав людини, а також слідкують за законністю НПА,які видають органи державної влади.

12. Судова влада як одна з гілок влади, система «стримувань і противаг».

Система «стримувань і противаг» передбачає розподіл владних повноважень між представниками різних гілок влади. Ідеї щодо розподілу влади на гілки обґрунтували Дж.Локк та Ш. Монтеск’є. На сьогодні система «стримувань і противаг» реалізується через розподіл влади на законодавчу,виконавчу і судову.

В Україні також законодавчо закріплена система «стримувань і противаг»,яка проявляється в можливості представників різних гілок влади впливати один на одного в межах закону.

ПУ: має право вето щодо актів ВРУ, має право розпустити ВРУ, призначає Прем’єр-міністра за згодою ВРУ, призначає 1/3 КСУ, призначає суддів на посади вперше на 5-річний термін та інше.

ВРУ: має можливість подолати вето ПУ, може усунути ПУ в порядку імпічменту, призначає 1/3 КСУ, дає згоду на призначення Прем’єр-міністра ПУ, призначає суддів довічно тощо.

КМУ: розробляє проект закону «Про Державний бюджет», призначає персональний склад КМУ за згодою ПУ.

КСУ: має право визнати акти органів влади неконституційними.