1.4. Варіанти завдань для розрахунків гдв для поодинокого джерела при виході газоповітряної суміші.

Таблиця 1.1

Варіант	Забруд-нююча речовина	Фонова концент­рація, Сф, мг/м3	Димова труба		Коефіцієнти			Середня швид-кість викиду W0, м/с	∆Т	М, г/с
			Висота, Н, м	Діаметр, D, м	Темпера­турної страти­фікації, А	F
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Аміак	0,015	12	0,35	120	1	1,5	12	100	0,25
2	Ацетон	0,03	6	0,8	150	2	1,0	10	20	0,70
3	Бензол	0.5	5	0,40	120	2,5	1,2	8	10	1,45
4	Бутилацетат	0,02	9	0,35	150	2	1,0	6	70	0,35
5	Магній	0,10	10	1,50	130	2,5	1,3	14	20	1,30
6	Пил	0,05	7	0,85	140	3	1,2	7	160	17
7	Діхлоретан	0,35	9	1,70	145	2	1,0	12	30	4,4
8	Азота оксид	0,005	10	0,80	135	1	1,4	16	180	1,2
9	Азота діоксид	0,015	7	0,65	130	1	1,0	9	10	8,5
10	Бензин	1,25	6	0,45	120	2,5	1,2	6	151	15,4
11	Сажа	0,05	9	1,35	115	2,5	1,0	15	25	21
12	Діхлоретан	1,05	10	0,80	125	2	1,3	7	30	33
13	Пил кремнію	0,05	7	1,40	130	3	1,1	13	40	15
14	Цемент	0,02	12	0,95	135	3	1,0	9	80	25
15	Вуглецю оксид	0,9	5	0,85	140	1	1,3	11	40	30
16	Хлор	0,03	12	0,70	135	2	1,0	10	50	16
17	Етилен	0,25	10	0,80	130	2	1,2	8	17	34
18	Ксилол	0,02	6	0,85	125	2	1,1	14	40	11,5
19	Йод	0,04	12	0,45	120	1	1,2	7	90	12,6
20	Ацетон	0,01	8	1,40	115	2	1,0	12	20	45
21	Спирт	0,90	14	0,85	120	1	1,1	6	70	30
22	Етилену окис	0.15	7	1,50	125	1	1,2	10	30	38
23	Бутилен	0,5	16	0,75	130	2	1,0	11	90	17
24	Аміак	0,03	5	0,80	135	1	1.1	13	50	26
25	Магній	0,06	13	1,25	140	1	1,2	7	120	19
26	Азота оксид	0.1	7	0,95	130	1	1,3	12	20	3,5
27	Бензин	0,85	10	1,35	120	2,5	1,0	8	140	21
28	Йод	0,3	10	1,70	125	1	1,4	15	30	46
29	Діхлоретан	1.0	12	0,75	130	2	1.0	13	70	51
30	Вуглецю оксид	4.5	6	1,50	120	1	1,2	4	10	19

Тема №2: Визначення категорії небезпечності підприємства в

залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу.

Для визначення категорії небезпеки підприємств використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної звітності по повітрю. При цьому у відповідній формі повинно бути розшифрування "вуглеводів" та "інших" і повинна мати місце інформація про сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферу від групи підприємств.

Категорію небезпечності підприємств (КНП) розраховують за виразом:

(2.1)

де М_і - маса викиду і-тої речовини, т/рік;

ГДК_с.д. - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини, мг/м³;

n - кількість шкідливих речовин, які викидаються підприємством в атмосферу;

а^і - безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю сірчаного газу. (визначається за табл. 2.1.)

Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовини.

Таблиця 2.1

Константа	Клас небезпечності речовин
	1	2	3	4
аі	1.7	1.3	1.0	0.9

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК використовують значення максимально разових ГДК або зменшені у 10 разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.

Значення КНП для речовин, по яких відсутня інформація про ГДК, прирівнюють до маси викидів даних речовин. За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності. Граничні умови для виділення підприємства за категоріями небезпечності наведено в таблиці 2.2.

Категорія небезпечності підприємств і граничні значення КНП.

Таблиця 2.2.

Категорія небезпечності	Значення КНП	Санітарно - захисна зона(СЗЗ), м
1	> 108	1000
2	108 > КНП > 104	500
3	104 > КНП > 103	300
4	< 103	100

В залежності від категорії небезпечності підприємства здійснюється облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу і запроваджується періодичність контролю за викидами підприємств, а також призначається ширина санітарно-захисної зони (СЗЗ) під джерел забруднень до житлових районів.

Прикладом економічних інструментів спрямованих на стабілізацію атмосферних концентрацій парникових газів є механізмів гнучкості, встановлених Кіотським протоколом від 1997 року. Згідно з цим документом держави, які його підписали, зобов'язуються забезпечити об'єм викидів парникових газів на рівні 1990 року.