Кореляційна матриця

Кожна комірка показує тісноту зв'язку між відповідними змінними. Якщо між змінними стоїть коефіцієнт від 0,7 до 1, то вони мають пряму і сильну кореляцію, тобто сильно пов’язані. Якщо кореляція сягає від 0,5 – 0,7 – то сила зв’язку середня. Якщо від 0,2 – 0,5 – то зв'язок слабий. Якщо -0,2 – 0 – 0,2 – зв'язок зовсім незначний або його нема. При від’ємних значеннях коефіцієнта кореляції сила зв’язку залишається такою самою, але з оберненою залежністю (зростання одного показника викликає спадання іншого).

Ми бачимо, що кореляція у деяких випадках додатна, а в деяких від’ємна. Це означає, що деякі змінні пов’язані між собою прямо, а деякі обернено.

Мал6. Кореляційна матриця.

Y є обернено залежним від фактору Х2, тобто рівень безробіття і прямі іноземні інвестиції мають обернену залежність.

Рівень безробіття та темп інфляції, наперекір очікуванням, несподівано мають доволі малу кореляцію, яку можна зовсім списати, оскільки вона наближається до нуля.

Темп інфляції та прямі іноземні інвестиції мають слабий та обернений коефіцієнт кореляції. Це означає, що інвестиції в економіку частково пригальмовують темпи інфляції завдяки створенню на ці гроші нових робочих місць, укріплення економіки, пришвидшення грошового обігу.

Мал.7. Графіки незалежних змінних.

Х1 = ІСЦ (ціни попереднього року поділено на ціни наступного року).

У 2008 році темпи інфляції збільшився до 22 відсотків за рік що є явним відлунням світової фінансової кризи, яка почалася на фінансових ринках США і вплинула майже на всі сфери світової економіки, у тому числі і української. Підприємства часто використовували непопулярні шляхи зниження видатків, деякі з них у своїй сумі також вплинули на загальний ріст цін.

Після 2008 року відбувався спад темпу інфляції через те що держава брала багато кредитів для підтримання економічних та соціальних програм. Також збільшилось число підприємств малого та середнього бізнесу, що теж стало фактором укріплення економіки.

У 2014 році темп інфляції став дорівнювати 25 відсотків через дестабілізацію політичної ситуації після революції гідності та зміни влади в Україні, внаслідок чого було дуже складно спрогнозувати економічну ситуацію тобто ризики для інвесторів дуже підвищилися, що призвело до кризи на фінансовому ринку, який у свою чергу викликав спад усіх позитивних економічних показників і зріст негативних.

Х2 = прямі іноземні інвестиції в економіку України.

У 2005 році було багато інвестицій через малі фінансові ризики для інвесторів завдяки спокійній внутрішньополітичній та внутрішньо економічній ситуації.

2006 року інвестиції трохи знизилися через спад першої хвилі інвесторів.

2008 року в економіку України прибула велика кількість інвестицій через чотирирічну спокійну обстановку в економіці, що однозначно приваблює капітал через низький рівень ризиків.

2009 року інвестиції знизилися у два рази після світової фінансової кризи, грошовий обіг сповільнився по всій світовій економіці, тож Україна не була винятком і у нас також відбувався спад усіх позитивних економічних показників і зріст негативних.

Від 2012 до 2014 рр. політична ситуація в Україні все більше нагніталась і це було однозначно негативним фактором для інвестиційного клімату. Бо ніхто не буде вкладати гроші, якщо існує велика вірогідність що вони підуть в нікуди. Тобто інвесторів налякали великі ризики. На фінансовому ринку України стало не вистачати грошей, грошовий обіг сповільнився, почалася велика фінансово-економічна криза. Усі приватні інвестори відвернулись. Лише Світовий банк надавав кредити новій владі.

Мал.8. Графік залежної змінної.

Y = рівень безробіття за методологією МОТ.

До 2008 року рівень безробіття падав через створення нових робочих місць підприємствами завдяки інвестиціям. Також спад безробіття йшов за рахунок досить великого від’ємного сальдо приросту населення: колишні безробітні стали займати місця громадян які померли чи емігрували.

2009 року – явний наслідок світової фінансової кризи, яка, як відомо, вплинула на переважну більшість сфер економіки, економічних показників, галузей і т.п. Рівень безробіття не є винятком.

До 2013 року безробіття знову падало через ті ж причини що і до 2008 р. : економічну відлигу та зменшення населення України.

2014 року безробіття знову зросло через політичну ситуацію: на підконтрольну Україні територію прибула велика кількість біженців із Криму та Донбасу, що спричинило збільшення шукачів роботи на одну вакансію. Грубо кажучи, неофіційне зменшення території країни зменшило кількість робочих місць та збільшило ЕАН (економічно активне населення), що призвело до підвищення безробіття.