Вихідні дані для розробки тактичного задуму навчань

Місце виникнення пожежі знаходиться у куту читального залу на перетині вісей: по ширині – 21 м; по довжині – 0 м.

Лінійна швидкість розповсюдження горіння – 1 м/хв.

Вогнегасна речовина – вода.

Інтенсивність подачі вогнегасної речовини – 0,15 л/с*м².

Час вільного розвитку пожежі – 23 хвилин.

Площа пожежі на момент введення силі і засобів першим підрозділом – 226,865 м².

Площа гасіння на момент введення сил і засобів першим підрозділом – 113,88 м².

Розрахунок сил і засобів

1. Визначаємо форму розвитку пожежі та її параметри на момент введення сил і засобів першим підрозділом (СДПЧ-8).

Форма розвитку пожежі на момент введення сил і засобів першим підрозділом буде кутовою, тому що через 23 хвилин її фронт не досягне стін читального залу, крім кута, в якому виникла пожежа, отже:

де: - відстань, на яку розповсюдилось горіння, м;

- час вільного розвитку пожежі після перших 10-ти хвилин:

2. Креслимо план будівлі складу в масштабі і наносимо отримані площі пожежі на 3 моменти часу (10 хв., 23 хв., 27 хв.)

3.Для перевірки можливості локалізації пожежі караулом СДПЧ-8 визначимо площу гасіння (Sг) і необхідну витрату води для обмеження розповсюдження горіння:

де: – глибина гасіння.

де: - необхідна інтенсивність подачі води на гасіння пожежі.

Два відділення в змозі подати не більше двох стволів „А”, тому що працювати необхідно буде у складі ланок ГДЗС. Отже, вони можуть обмежити розповсюдження горіння лише з одного боку, але локалізувати пожежу (подати 17,082 л/с, або 3 ст. "А") не можуть.

4. Визначимо час розвитку пожежі на момент введення сил і засобів другим підрозділом (ДПЧ-26):

де: – час слідування підрозділу ДПЧ-26 до місця пожежі, хв.

де: – відстань, на яку розповсюдилося горіння за 24 хв.:

де: t₄ – час розвитку пожежі від моменту введення стволів караулом СДПЧ-8 до моменту введення стволів караулом ДПЧ-26:

5. Для визначення моменту локалізації пожежі при поетапному введенні сил і засобів розрахуємо необхідну кількість стволів на момент введення кожного з них на гасіння прибуваючими підрозділами пожежної охорони:

а) на момент введення сил і засобів першим підрозділом, що прибув по підвищеному номеру виклику (ДПЧ-26):

де: – витрата ствола „А” зпри Н=40 м.,;

- перевіряємо можливість локалізації пожежі прибувшими підрозділами (СДПЧ-8, ДПЧ-26):

повинно дорівнювати або перевищувати (основна умова локалізації):

Оскільки у даному випадку більше, то локалізувати пожежу силамиСДПЧ-8 та ДПЧ-26 можливо;

6. Визначаємо необхідну кількість відділень для здійснення умови локалізації:

де: – кількість стволів „А”, подачу яких може забезпечити одне відділення на АЦ.

7. Визначаємо необхідну кількість стволів на захист і можливе гасіння. Виходячи з можливої обстановки на пожежі і тактичних умов здійснення оперативних дій на захист належить прийняти:

• на захист суміжного приміщення – 2 ствола „Б”;

• на захист верхнього поверху – 3 ствола „Б”;

• на захист нижнього поверху – 3 ствола „Б”.

8. Визначаємо фактичну витрату води на гасіння і для захисту:

9. Визначаємо забезпеченість об’єкта водою.

Водовіддача водопроводу по акту перевірки складає 50 л/с, що достатньо для організації гасіння пожежі.

На території об’єкта є пожежне водоймище на 50 м³ і в 250-х метрах від бібліотеки – на 100м³.

Визначаємо загальну кількість води для ліквідації пожежі і захисту за формулою:

де: – розрахунковий час гасіння пожежі;

– коефіцієнт запасу води;

– час, на який передбачений запас води.

Об’єкт водою для гасіння можливої пожежі в читальному залі забезпечений, тому що Q_{гідранту} перевищує Q_ф.

10. Визначаємо граничну відстань подачі 4-х стволів „А” і 2-х стволів „Б” від АЦ-40(130)63Бпри напорі на стволах 40 м.

де: – напір на насосі пожежного автомобіля, м;

– напір на трьох розгалуженнях, що дорівнює , м;

– напір на стволі, що дорівнює 40 м;

– висота підйому (+) або спуску (-) місцевості, м;

– висота підйому (+) або спуску (-) ствола, м;

– опір одного рукава магістральної лінії (табл.. 4.5 );

– сумарна витрата із стволів, що приєднані до однієї більш навантаженої магістральної лінії, л/с.

11. Визначаємо напір на насосі АЦ-40(130)63Б при подачі 2-х стволів „А” і 1-го ствола „Б” по одній магістральній лінії d=77 мм на відстань 50 м:

де: – кількість рукавів у магістральній лінії, шт.;

– коефіцієнт рельєфу місцевості;

– відстань від вододжерела до пожежі, м;

– напір на стволі з урахуванням втрат напору на 4- і 3-ходових розгалуженнях (), м.

12. Визначаємо необхідну кількість пожежних машин з урахуванням використання АЦ-40(130)63Б за схемою:4ст. „А” і2 ст. „Б”, а АЦ-40(130)63Б –6ст. „Б”.

Для подачі стволів за вказаною схемою достатньо двохАЦ-40.

13. Визначаємо кількість особового складу:

де: – кількість о/с, що подає стволи на гасіння пожежі ланками ГДЗС, чол.;

–кількість о/с, що подає стволи на захист 1-го поверху, чол.;

–кількість о/с, що подає стволи на захист 2-го та 3-го поверху, чол.;

–кількість о/с на постах безпеки ГДЗС, чол.;

–кількість о/с, що задіяні на КПП ГДЗС, чол.;

–кількість о/с, що забезпечує контроль за роботою насосно-рукавних систем (по кількості пожежних автомобілів, що встановлені на вододжерела), чол.;

–кількість зв’язкових (КГП, НШ, НТ, НОД-1, НОД-2), чол.;

–резерв о/с, чол..

14. Визначаємо необхідну кількість відділень на основних пожежних автомобілях:

Висновок: виходячи з необхідної кількості відділень, для гасіння пожежі необхідно оголосити виклик №3 та залучити курсантів АПБ, а для проведення робіт, що пов’язані безпосередньо з гасінням пожежі – військовослужбовців Черкаського гарнізону.